Завдання по темі: Держава і право України в умовах десталінізації (1953 - 1964 pp.)

1. Розкрийте значення розвінчання культу особи Сталіна для розвитку держави й права в УРСР.

2. Поясніть чим було викликане створення раднаргоспів. Дайте оцінку їх ефективності.

3. Визначіть правову основу розширення прав місцевих органів влади УРСР в умовах десталінізації.

4. Розкрийте процес перебудови правоохоронних органів УРСР в період десталінізації.

5. На конкретних прикладах розкрийте участь громадськості УРСР у здійсненні правосуддя й запобіганні правопорушень.

6. Охарактеризуйте зміни, що сталися в цивільному праві УРСР в період десталінізації.

7. Прокоментуйте зміни, внесені у трудове право УРСР в період десталінізації.

8. Проаналізуйте зміни, внесені у кримінальне право УРСР в період десталінізації.

9. Дайте оцінку тим змінам, що буди внесені у кримінально-процесуальне право УРСР в період десталінізації.

10. Розкрийте зміни, внесені у колгоспне право УРСР в період десталінізації.

11. З'ясуйте причини, мету і терміни проведення другої кодифікації законодавства УРСР.

 

 

Завдання по темі: Держава і право України в умовах неосталінізму (1964 - 1984 рр.)

1. Охарактеризуйте правовий статус УРСР у складі СРСР в період неосталінізму.

2. Доведіть, що ст.6 Конституції УРСР 1978 р. перешкоджала подальшому розвитку радянської держави і права.

3. Проаналізуйте результати кодифікації радянського права України періоду неосталінізму.

4. Дайте оцінку системі судових і правоохоронних органів УРСР періоду неосталінізму.

 

Завдання по темі: Держава і право України в період «перебудови» (1985 - 1990 pp.)

1.З'ясуйте зміни, внесені у виборчий закон УРСР; розкрийте їх значення.

2. Розкрийте процеси реформування політичної системи СРСР і Радянської України.

3. Охарактеризуйте правову основу реформування державного апарату СРСР та УРСР.

4. З'ясуйте зміст реформи державного апарату УРСР.

5. Прокоментуйте розділ «Громадянство Української РСР» Декларації про державний суверенітет України 1990 року.

6. Знайдіть відповідь на запитання: як Декларація про державний суверенітет України 1990 року визначала місце нашої держави на міжнародній арені?

7. Прокоментуйте розділ «Економічна самостійність» Декларації про державний суверенітет України 1990 року.

8. Прокоментуйте розділ «Державна влада» Декларації про державний суверенітет України 1990 року.

9. Дайте відповідь на запитання: які зміни відбулись у правовому статусі УРСР як союзної республіки в роки перебудови?

10. Розкрийте особливості розвитку правової системи УРСР в роки перебудови.

11. З'ясуйте принципи зовнішньополітичної діяльності УРСР, визначені Декларацією про державний суверенітет України 1990 року.

12.Охарактеризуйте правову основу реформування економічних відносин в УРСР в роки перебудови.

13. Розкрийте основні напрями реформування трудового законодавства УРСР в роки перебудови.

14. Прокоментуйте зміни і доповнення, внесені у кримінальне та процесуальне законодавство УРСР в роки перебудови.

 

Завдання по темі: Державно-правовий розвиток України в умовах незалежності (1991 р. - початок XXI ст.)

1. Проаналізуйте міжнародно-правовий статус України.

2. Визначіть причини і значення переходу України від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько- президентської за політичною реформою.

3. Прокоментуйте конституційний процес у незалежній Україні та його результати.

4. Розгляньте Закон «Про громадянство України» 1991 року і порівняйте його з відповідними законами українських державних утворень 1917 - 1920 pp. (Див.: «Історія держави і права України: Навч.-метод. посібник / Упор.: В.А.Рибалко. - Донецьк, 2003». - С. 538 - 541).

5. З'ясуйте рівень відповідності законодавства України про національні меншини реальним потребам їх розвитку, посилаючись на Декларацію прав національностей України 1991 року та Закон України «Про національні меншини в Україні» 1992 року.

6. Прокоментуйте Указ Президента України «Про Збройні сили України» від 12 грудня 1991 року.

7. Розкрийте основні напрями реформування Збройних Сил незалежної України.

8. Охарактеризуйте права народних депутатів незалежної України (Див.: Закон «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 pоку).

9. Розкрийте особливості реформування судової системи незалежної України.

10.Прокоментуйте Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав. Поміркуйте: чи забезпечує ця угода успішне розв'язання проблем, що виникають між членами СНД?

12. Перелічіть членів Співдружності Незалежних Держав.

13. З'ясуйте позицію керівництва нашої держави щодо участі України в СНД.

14. Розкрийте суть концепції зовнішньої політики незалежної України.

15.Обґрунтуйте власну точку зору щодо існуючих проблем між центральними і регіональними органами влади. Які Ви бачите перспективи їх розв'язання?

VII. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З «ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ»

Прізвище студента	Поточний контроль (мах- 50 балів)	Підсумковий контроль – екзамен (мах – 50 балів)	Загальна кількість балів (мах – 100 балів)
Модуль I (мах- 25 балів)	Модуль II (мах- 25 балів)
Організаційно-учбова робота студента в аудиторії	Самостійна робота студента	Контрольна робота	Організаційно-учбова робота студента в аудиторії	Самостійна робота студента	Контрольна робота

 

 

Поточний контроль здійснюється впродовж семестру. Існує три форми такого контролю.

Перша форма контролю (за участь в семінарських заняттях) - max 7 балів

7 балів виставляється у випадку, коли:

· жодне заняття не пропущене;

· студент активно працював на семінарі (має 2 виступи, а також доповнення по кожній темі);

· студент показав вміння послідовно викласти хід історико-юридичних подій;

· студент виявив здатність аналізувати, узагальнювати і робити висновки;

· студент має достатню повноту і глибину знань програми курсу.

 

6 балів:

· жодне заняття не пропущене;

· студент досить активно працював на семінарі (має 1 виступ, а також доповнення по кожній темі);

· студент вміє послідовно викладати хід історико-юридичних подій;

· студент виявив здатність аналізувати, узагальнювати і робити висновки;

· студент має достатню повноту і глибину знань програми курсу.

5 балів:

· немає пропусків занять;

· студент виявив відносну активність на семінарі (має лише доповнення);

· студент вміє послідовно викладати хід історико-юридичних подій;

· студент виявив труднощі в проведенні аналізу, узагальнень і здатності робити висновки;

· студент має прогалини з окремих питань курсу.

4 бали:

· пропущене 1 заняття;

· студент 1 раз відмовився відповідати на семінарі;

· виявив відносну активність на семінарі (має лише доповнення);

· студент вміє послідовно викладати хід історико-юридичних подій;

· студент виявив труднощі в проведенні аналізу, узагальнень і здатності робити висновки;

· студент має значні прогалини з окремих питань курсу.

3 бали:

· пропущено 2 заняття;

· студент пасивно працював на семінарі (має лише 1-2 доповнення);

· студент виявив труднощі в проведенні аналізу, узагальнень і здатності робити висновки;

· студент показав відсутність систематизованих знань програми курсу.

2 бали:

· пропущено 3 заняття;

· студент пасивно працював на семінарі (має лише 1 доповнення);

· студент не знає основних подій історії держави і права України;

· студент не вміє аналізувати, узагальнювати і робити висновки.

1 бал:

· пропущено 3 і більше занять;

· студент більше 3 разів відмовлявся відповідати на семінарі;

· участь студента на семінарі обмежувалась його присутністю;

· студент не вміє аналізувати, узагальнювати і робити висновки;

· замість послідовного викладу матеріалу студент може лише перелічити окремі факти історії держави і права України.

Друга форма контролю (СРС+ІРС) - max 10 балів

10 балів – за повністю виконані всі завдання СРС та ІРС без суттєвих помилок;

9 балів - за повністю виконані всі завдання СРС без суттєвих помилок;

8 балів – не виконані завдання однієї теми або виконані всі завдання, але допущені неточності

7 балів – не виконані завдання 2 тем з СРС;

6 балів - не виконані завдання 2 тем з СРС, допущені неточності у виконанні інших завдань;

5 балів - не виконані завдання 3 тем з СРС;

4 бали - не виконані завдання 4 тем з СРС;

3 бали - не виконані завдання 5 тем з СРС;

2 бали - не виконані завдання 6 тем з СРС;

1 бал - виконані завдання лише однієї теми з суттєвими помилками.

 

Третя форма контролю (контрольна робота) - max 8 балів

8 балів – правильна відповідь на всі 100% завдань;

7-6 балів – правильна відповідь на 89-70% завдань;

5-4 бали - правильна відповідь на 69-50% завдань;

3-2 бали - правильна відповідь на 49-20% завдань;

1 бал - правильна відповідь на 10% завдань.

 

Всі форми поточного контролю здійснюються за розкладом деканату факультету. Максимальну оцінку за результатами поточного контролю складає сума балів за модуль І та модуль ІІ: 25 балів + 25 балів = 50 балів. Решту балів (максимум 50) студент одержує за результатами екзамену в кінці семестру.

До екзамену студенти готуються кілька днів: повторяють матеріал, який вони пройшли на лекційних і семінарських заняттях, а також ту частину програми курсу, що виносилась на самостійне опрацювання. Напередодні екзамену для студентів проводиться консультація. Екзаменаційні білети охоплюють всі теми програми учбового курсу. В кожному білеті сформульовані три питання. Перший стосується історико-юридичних подій давньої та середньовічної історії держави та права України, другий – нової історії, третій – новітньої історії держави та права України.

На екзамені, виставляючи оцінку (бали), викладач враховує:

- обсяг, повноту і глибину знань програми курсу,

- вміння порівнювати історико-юридичні події, стадії розвитку державних утворень, суспільства і права,

- вміння аналізувати й узагальнювати історико-юридичні факти,

- вміння давати критичну оцінку явищам і тенденціям історико-правового розвитку України,

- здатність формулювати й обґрунтовувати власну точку зору щодо рівня розвитку системи органів влади, форми правління, збройних сил, правових відносин в Україні,

- вміння керуватися методологічними принципами у вивченні історії держави та права України.

 

Одержані на екзамені бали додаються до результатів поточного контролю: за максимальною шкалою – 50 балів + 50 балів = 100 балів.

Співвідношення 100-бальної шкали оцінювання та національної (4 бальної) шкали, а також шкали ECTS наведено в таблиці:

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною (4-бальною) шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
100 - 90	5 (відмінно)	A
89 - 80	4 (добре)	B
79 - 70	4 (добре)	C
69 - 60	3 (задовільно)	D
59 - 50	3 (задовільноо)	E
49 - 30	2 (незадовільно)	FX
29 - 0	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F