Правовий статус митниць в Україні

 

У підпорядкуванні регіональних митниць знаходяться митниці, що безпосередньо здійснюють митну справу в Україні. По суті митниці є основною ланкою митної системи України, яка безпосередньо здійснює діяльність із оформлення товарів та транспортних засобів та їх пропуску через митний кордон України.

Відповідно до ст. 15 МК України митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства з питань митної справи, справляння податків та зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Як і регіональна митниця, вона теж наділена правами юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та затверджуваного спеціальним центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи Положення. Типове положення про митницю та Типова структура митниці затверджені наказом Державної митної служби в Україні № 169 від 26 березня 1998 року.

Відповідно, митниця безпосередньо підпорядкована регіональній митниці та центральному виконавчому органу у сфері митної справи (ДМСУ). Її створення, реорганізація і припинення, а також призначення і звільнення з посади її керівника здійснюється у тому порядку, що і стосовно регіональних митниць. Щодо її діяльності використовується принцип територіальності. Митниця діє лише у межах території, що визначається центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

За ст. 424 МК України митні органи визнаються органами дізнання у справах про контрабанду. Зазначимо, що під дізнанням розуміється певний обсяг оперативно-розшукових та процесуальних дій, здійснюваних уповноваженими органами та їх посадовими особами з метою своєчасного виявлення та закріплення слідів злочинів та встановлення особи, що скоїла злочин, а також для припинення суспільно небезпечного діяння. Але уповноважені особи митних органів не можуть використати зазначене право у повному обсязі, оскільки ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» митні органи не визнаються суб’єктами оперативно-розшукової діяльності.

Як безпосередній митний орган митниця виконує такі функції:

- здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та оформлення товарів та інших предметів;

- перевірку відомостей, заявлених у вантажній митній декларації при митному оформленні товарів та інших предметів відповідно до наявного вантажу та документів, необхідних для здійснення митного контролю;

- нараховує та справляє у зоні своєї діяльності митні платежі та збори, стягнення яких відповідно до законодавства покладено на митні органи;

- забезпечує контроль за доставлянням митних вантажів в інші митні органи, а в разі їх недоставляння проводить розшук;

- забезпечує функції валютного контролю та контролю за термінами повернення в Україну імпортної частини бартерних угод (бартерний контроль);

- вживає спільно з іншими правоохоронними органами заходів, спрямованих на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне та культурне надбання держави;

- взаємодіє з іншими правоохоронними та контрольними службами в зоні своєї діяльності;

- забезпечує зберігання і використання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів посадовими особами митниці;

- проводить розслідування у разі їх втрати або протиправного застосування;

- інформує суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян про порядок митного оформлення; у разі відмови в митному оформленні товарів та інших предметів надає вичерпну інформацію щодо причин відмови та вимог чинного митного законодавства;

- розпоряджається товарами та іншими предметами, що перебувають під митним контролем і за якими не звернувся власник до закінчення передбачених термінів зберігання, а також такими, що конфісковані судовими органами;

- забезпечує їх своєчасну реалізацію;

- контролює діяльність митних брокерів, митних ліцензійних складів та магазинів безмитної торгівлі в зоні своєї діяльності; порушує клопотання перед регіональною митницею про скасування Держмитслужбою відповідних ліцензій у разі виявлення правопорушень з боку цих суб’єктів;

- використовує в зоні своєї діяльності митні забезпечення для оформлення результатів митного контролю: накладає пломби, проставляє печатки, штампи, інші визначені в установленому порядку митні забезпечення на транспортні засоби, приміщення, контейнери та інші місця, які вміщують товари і предмети, що переміщуються або перебувають під митним контролем; виконує інші функції.

Типова структура передбачає утворення в митницях структурних підрозділів, зокрема: відділів митних доходів та платежів; митних постів; відділів по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил; відділів тарифів та митної вартості; відділів бухгалтерського обліку звітності та розрахунків по митних платежах з Державним бюджетом; вантажних відділів; відділів статистики, контролю та аналізу; відділів (секторів) митної варти; господарсько-експлуатаційних відділів (секторів); пасажирських відділів; відділів (секторів) технічних засобів митного контролю; відділів (секторів) оформлення транспортних засобів; секторів інспекції та власної безпеки; митної лабораторії (за необхідністю); відділів (секторів) контролю за доставкою вантажів; юридичного сектора; чергової частини.

У складі митниці у пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу самої митниці.

Одним ін важливих елементів інфраструктури є пункт пропуску через митний кордон України – спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських та річкових портах, аеропортах чи на аеродромах з комплексом будівель, споруд та технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і припуск через державний кодон осіб, транспортних засобів товарів та іншого майна.

Виділяють наступні пункти пропуску через митний кордон:

- за видами сполучення: залізничні, автомобільні, морські, річкові, повітряні, пішохідні, поромні;

- за категоріями: міжнародні, де здійснюється пропуск через митний кордон фізичних осіб та транспортних засобів усіх держав; міждержавні, де здійснюється пропуск через митний кордон фізичних осіб та транспортних засобів суміжних держав; місцеві, де здійснюється спрощений пропуск через митний кордон громадян України і суміжної держави, що проживають у прикордонних областях, районах, та належних їм транспортних засобів;

- за характером транспортних перевезень: пасажирські, вантажні, вантажопасажирські;

- за режимом функціонування: постійні, тимчасові;

- за часом роботи: цілодобові, що працюють лише у визначений час, наприклад денні.

Відповідно до ст. 16 МК України митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Такі пости створюються по мірі необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці і митниці.

Як і попередні ланки системи митних органів, митний пост діє на підставі затверджуваного центральним митним органом положення. У тому з порядку, але за поданням керівника регіональної митниці здійснюється створення, реорганізація та ліквідація митного поста.

У систему митних органів входять також спеціалізовані митні установи та організації, що виконують свої специфічні завдання: господарчі, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Головною навчально-методичною установою митної служби, що готує фахівців для роботи в митних органах, є Академія митної служби України, яка розташована в Дніпропетровську. До системи митних органів також належать центри підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у містах Києві та Хмельницькому. Крім того, в Україні є ряд інших, орієнтованих на підготовку фахівців митної справи, ВНЗ.

У зв’язку з необхідністю проведення спеціальних досліджень у систему митних органів України входять і митні лабораторії: Центральна і регіональних митниць та митниць. Так центральна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво іншими лабораторіями, а також безпосередньо здійснює експертну діяльність відповідно до чинного законодавства і затвердженого про неї Положення.

Відповідно до ст. 19 МК України митна варта є спеціалізованим підрозділом митних органів України, призначеним для боротьби з порушеннями вимог митного законодавства, а також для охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю. Вона діє на підставі спеціального положення і виконує специфічні функції та завдання.

Завданнями митної охорони є:

1) здійснення заходів, пов’язаних з виявленням, розкриттям, запобіганням, припиненням і профілактикою порушень вимог МК;

2) охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об’єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;

3) фізичний захист працівників митних органів, інших осіб, товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій;

4) локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;

5) участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.

МК України чітко врегульоване правове становище митної варти. Для здійснення визначених завдань підрозділи митної охорони мають право:

1) розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості і водного простору в межах митної території України, а в межах прикордонного, контрольованого району за погодженням з уповноваженим органом центральної виконавчої влади з питань охорони державного кордону України;

2) затримувати та проводити в установленому цим МК порядку огляд транспортних засобів і речей громадян, які перетинають митний кордон України поза пунктами пропуску;

3) проводити за рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, начальника регіональної митниці у встановленому порядку огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобів і товарів, у тому числі тих, що переміщуються транзитом через територію України;

4) супроводжувати та охороняти вантажі, товари, в тому числі транзитні, що переміщуються через територію України і перебувають під митним контролем;

5) запрошувати осіб до митних органів для з’ясування обставин порушення вимог митного законодавства. У невідкладних випадках з’ясування обставин і первинне документування такого порушення може здійснюватися в інших придатних для цього місцях.

Служби і відділи митної охорони розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць. За рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи особовий склад, транспорт, озброєння та спеціальні засоби підрозділів митної охорони у разі оперативної необхідності можуть бути тимчасово переміщені в інші регіони України поза місцем основного розміщення.

 

Постанови митних органів

Особливе значення в діяльності митних органів надається їх постановам. Відповідно постанови регулюють відносини внутрішнього та зовнішнього характеру. Зокрема постанови виносяться після виявлення та протоколювання порушення митного законодавства: про припинення провадження у справі; про порушення кримінальної справи і провадження дізнання у справі про контрабанду; про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова містить такі реквізити: найменування митного органу, від імені якого винесено постанову; дату її винесення; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (якщо цю особу встановлено); викладення встановлених на момент винесення постанови обставин (фабула); посилання на статтю МК України, що передбачає відповідальність за учинені правопорушення митного законодавства; мотивування прийнятого рішення; саме прийняте рішення у справі; строки та порядок оскарження постанови.

При винесенні постанови її копія протягом 3-х днів підлягає врученню або надсилається особі, щодо якої її винесено. Постанова вважається врученою навіть якщо особа, щодо котрої вона винесена, не знаходиться у визначеному нею місці проживання, перебування, або це місце буде вказане нею неправильно.