В органах і підрозділах мнс україни

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ

Київ-2006

IНФОРМАЦIЙНI ДАНI

РОЗРОБЛЕНI Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДIПБ) МНС України спільно із Сектором охорони праці МНС України

ВНЕСЕНI МНС України

УЗГОДЖЕНI з

ВВЕДЕНI В ДІЮ наказом МНС України від

НАБУЛИ ЧИННОСТІ з

ЗАРЕЄСТРОВАНI

ДОДАТКОВІ ВIДОМОСТI: Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України розроблені замість НАПБ 01.037-2000 Правила безпеки праці в державній пожежній охороні МВС України (наказ МВС України від 05.12.2000 №840).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

__________ № _______

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ

Загальні положення

Галузь застосування

1.1.1. Правила безпеки праці (далі – Правила) в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – МНС України) визначають систему заходів спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності осіб рядового і начальницького складу та працівників(далі – працівники).

Правила встановлюють вимоги належних та безпечних умов праці, а також її організації в системі МНС України.

1.1.2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для виконання всіма категоріями працівників МНС України, а також працівниками інших відомств, установ та організацій, що виконують певні види робіт на об’єктах МНС України.

1.1.3. Вимоги Правил повинні також застосовуватись при виконанні робіт у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, поводження з радіоактивними відходами та вибуховими матеріалами промислового та військового призначення, рятувальної справи, техногенної, пожежної і промислової безпеки тощо.

1.1.4. Особи, винні у порушенні вимог цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Загальні вимоги з охорони праці.

1.2.1. Організація роботи щодо забезпечення безпеки праці в МНС України здійснюється згідно з Законом України „Про охорону праці”, відповідними нормативно-правовими актами України, нормативними документами МНС України, а також цими Правилами, в обсязі та порядку, передбаченими для відповідних професій.

1.2.2. Керівники міністерства, структурних підрозділів та підприємств підпорядкованих МНС України, безпосередні керівники робіт та інші посадові особи, повинні забезпечувати виконання вимог цих Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків, відповідно до законодавства щодо забезпечення безпеки праці.

1.2.3. Головним органом у системі МНС України що забезпечує своєчасне проведення заходів щодо організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці працівників є Сектор з охорони праці МНС України (далі – Сектор).

У межах своїх повноважень Сектор самостійно і через підпорядковані служби з охорони праці органів і підрозділів МНС України проводить роботу щодо виконання вимог законодавства України та інших нормативно-правових актів з безпеки праці, контролює їх виконання. Здійснює у межах визначених повноважень організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції.

1.2.4. Служби з охорони праці органів і підрозділів МНС України здійснюють організацію та проведення роботи щодо забезпечення безпеки праці у структурних підрозділах Міністерства (головних управліннях (управліннях) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково-дослідних установах, відомчих вищих навчальних закладах, аварійно-рятувальних підрозділах, підприємствах тощо) та керуються у своїй роботі Типовим положенням про службу охорони праці (далі - Типовим положенням), затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 № 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.35-04).

Структура та чисельність служби з охорони праці органів і підрозділів МНС України визначається відповідними відомчими нормативно-правовими актами.

1.2.5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/1051 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.2.6. Працівники та посадові особи, зайняті при виконанні робіт з підвищеною небезпекою зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 N 232/10512 (НПАОП 0.00-4.12-2005), а також Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 N 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 N 18/554 (ДНАОП 0.03-8.06-94), проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці.

1.2.7. Порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків, які сталися в органах і підрозділах МНС України проводиться у відповідності з Інструкцією про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженої наказом МНС України від 18.06.2006 № 540, і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.2006 за N 1106/12980.

1.2.8. Медичні огляди працівників проводяться в установлені терміни відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345 (ДНАОП 0.03 - 4.02-94).

1.2.9. Працівники певних категорій забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм та в порядку згідно з наказом МНС України від 12.09.2005 року №207 “Про заходи щодо виконання постанови КМУ від 23.08.2005 року № 795 “ Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом”.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦI ДО СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ I СПОРУД

Пожежні депо

2.1.1. Пожежні частини, як правило, розміщуються в спеціальних будівлях, які відповідають вимогам чинних будівельних норм та технічним умовам. В окремих випадках для нечисленних пожежних частин (як правило, в сільській місцевості) можливе використання інших будівель, що спеціально переобладнані та забезпечують необхідні безпечні умови для розміщення людей, утримування техніки та виконання службових обов’язків.

2.1.2. Будівлі пожежних депо мають розміщуватися на окремих ділянках з відступом від червоної лінії забудови по фронту воріт гаража не менше ніж на 15 м. Відстані (розриви) до житлових, громадських та інших об’єктів мають відповідати вимогам діючих норм.

2.1.3. Напрямок виїзду з воріт гаража не повинен бути направлений до місця інтенсивного руху транспорту та масового перебування людей. Навпроти воріт гаражів пожежних частин припарковувати або залишати особистий, службовий та інший транспорт забороняється. Проїзна частина вулиці та тротуар навпроти виїзної площі пожежного депо мають бути обладнані світлофором та світловим показником з акустичним сигналом, що дозволяє зупиняти рух транспорту та пішоходів під час виїзду пожежних автомобілів з гаража по тривозі. Вмикання та вимикання світлофора має здійснюватися з пункту зв'язку пожежної частини. Площа перед виїзними воротами пожежного депо має бути заасфальтована або забетонована та мати ухил від порогу до червоної лінії забудови для водозливу.

2.1.4. Територія пожежної частини озеленюється i огороджується. На території пожежної частини (на подвір’ї) слід розміщувати навчально - спортивне містечко (майданчик) з необхідним обладнанням, учбовою баштою i 100-метровою смугою з перешкодами, склади пально-мастильних матеріалів i пiноутворювача, будівлю для господарчих потреб. Біля одного з боків фасаду встановлюється засклена постова будка з опаленням, освітленням та телефонним зв'язком.

2.1.5. У кожному гарнізоні пожежної охорони має бути не менше однієї теплодимокамери i смуги психологічної підготовки.

2.1.6. Для забезпечення нормальних умов виконання службових обов’язків особовим складом у пожежному депо повинні передбачатись: гараж, караульне приміщення, пункт зв'язку, службові кабінети, навчальні класи, контрольний пост (база) ГДЗС, пост технічного обслуговування, акумуляторна, приміщення для ремонту i сушіння рукавів, спецодягу та обмундирування, комора, мийна, харчоблок, спортивна зала, оздоровчий пункт, кімната психологічного розвантаження, душові, санітарні вузли на кожному поверсі та інші приміщення.

2.1.7. За умови розміщення караульних та інших приміщень на другому поверсі для прибуття особового складу по тривозі в гараж повинні передбачатись спускові стовпи з металу діаметром 100-200 мм. Поверхня стовпів має бути гладкою, кількість стовпів визначається з розрахунку - один стовп на 7 чоловік чергового караулу. Для пом'якшення удару при приземленні в основі стовпа підлога устилається пружинними матами діаметром не менше 1 м.

2.1.8. Улаштування порогів у дверях кабін спускових стовпів, так само як i у всіх дверних прорізах пожежної частини, не допускається. Кабіни спускових стовпів повинні мати щільно підігнані двері з ущільненнями в стулках, м'якими прокладками для попередження просочування вихлопних газів з гаража. Двері мають бути двостулковими, відчинятись усередину кабіни та мати пристрій, що утримує їх у відчиненому i зачиненому стані.

2.1.9. Забороняється у приміщеннях пожежної частини:

- тримати інвентар, обладнання та інші предмети на майданчиках і сходових клітках, неподалік спускових стовпів та дверних прорізів;

- застилати килимами, доріжками і т. ін. підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляхах руху особового складу за сигналом тривоги.

2.1.10. У приміщеннях з постійним перебуванням людей стіни фарбуються в м’які світлі кольори, підлога має бути лише дерев'яною, в інших приміщеннях-бетонною чи залізобетонною.

2.1.11. Гараж, караульне приміщення та підходи (шляхи евакуації) до них повинні забезпечувати електричним освітленням, яке вмикається з пункту зв'язку частини у вечірній i нічний час одночасно із сигналом тривоги. Окрім цього, в караульному приміщенні має бути передбачене чергове освітлення зеленими плафонами або розсiювачами, яке не повинне вимикатись навіть під час відпочинку особового складу. Освітлення душових (саун, якщо є такі) виконується у вологозахищеному варіанті. Електророзетки маркуються із зазначенням величини напруги. Силові, освітлювальні щити та щити аварійного освітлення мають бути забезпечені написами для споживачів проти кожного вимикача, тумблера, рубильника тощо. Електричні розподільчі коробки належить замикати негорючими кришками.

2.1.12. Опалення в пожежних підрозділах повинне бути, як правило, центральне водяне. Як виняток, допускається пічне опалення, але при цьому не дозволяється влаштовувати топкові отвори з боку гаража i акумуляторної. Температура повітря в приміщеннях з постійним перебуванням людей має бути не нижче за +18⁰С, а в гаражі i акумуляторній - не нижче за +10⁰С. Сушіння рукавів та бойового одягу проводиться підігрітим повітрям.

У разі, якщо пожежна частина має власну котельню, необхідно керуватись вимогами відповідних Правил будови та безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів.

2.1.13. Будівлі пожежних депо повинні мати внутрішнє та зовнішнє водопостачання i каналізацію згідно з державними будівельними нормами. На території встановлюється пожежний гідрант або влаштовується пожежне водоймище ємкістю не менше 50 м^з. Гарячим водопостачанням обладнуються харчоблок, душові, приміщення для миття рукавів, прання обмундирування, ремонту, миття та сушіння апаратів захисту органів дихання; стіни яких мають бути облицьовані керамічною плиткою.

2.1.14. Змiни внутрішніх планувань пожежного депо, заміна будівельних конструкцій виконуються тільки з дозволу начальника головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республиці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до загальноприйнятих вимог. Усі будівлі i споруди пожежного депо забезпечуються блискавкозахистом. Будівлі i споруди пожежних депо, що знаходяться в сейсмічних зонах, мають бути сейсмостійкими.

2.1.15. Утримання приміщень i територій головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республиці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, загонів та частин, випробувальних пожежних лабораторій, науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів МНС України має відповідати чинним протипожежним, санітарно-гігієнічним вимогам i нормам, а їх будівлі забезпечуватися первинними засобами пожежогасiння згідно з нормами належності.

2.1.16. У кожному підрозділі місця, де дозволяється куріння, необхідно обладнати урною або попiльницею з негорючих матеріалів, позначити їх знаком або написом.

2.1.17 Під час прийому в експлуатацію збудованих будівель та споруд пожежної охорони до складу приймальних комісій необхідно обов'язково включати представників служб державного нагляду за охороною праці МНС України.

Караульне приміщення

2.2.1. Караульне приміщення (приміщення чергової зміни) має бути розміщене поблизу гаража i мати вихід безпосередньо у гараж із розрахунку одні двостулкові двері розміром 1,2х2 м на кожний пожежний автомобіль, бойовий розрахунок якого складає більше двох осіб. Двері обладнуються пристроями для захисту приміщення від проникнення до нього вихлопних газів i пари бензину з гаража. У приміщенні встановлюються крісла, що легко складаються, чи тапчани або ліжка, які не перешкоджають збору особового складу за тривогою, для нічного відпочинку чергової зміни з необхідною кількістю резервних місць на випадок підсилення служби.

2.2.2. Забороняється: облицьовувати караульні приміщення синтетичними горючими плівками та іншими матеріалами, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам до спальних приміщень, влаштовувати над ними санітарні вузли, проходи через караульні приміщення, проводити засклення дверей, розміщувати меблі, що перешкоджають збору караулу за тривогою.

2.2.3 Забороняється у приміщеннях пожежної частини:

- тримати інвентар, обладнання та інші предмети на сходових клітинах, неподалік спускових стовпів та дверних прорізів;

- застилати килимами, доріжками і т. ін. підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляхах руху особового складу за сигналом тривоги.

Гараж

2.4.1. У приміщенні гаража пожежного депо відстань між пожежними автомобілями, що знаходяться на бойовому чергуванні, має бути такою:

- між автомобілями - не менше 2 м;

- від крайнього правого (за виїздом) автомобіля до стіни - не менше 2 м;

- від крайнього лівого (за виїздом) автомобіля до стіни - не менше 1,5 м;

- від автомобіля до граней колони - не менше 1 м;

- від автомобіля до передньої чи задньої стінки приміщення:

- у гаражах на 1-3 автомобіля - не менше 2 м; - у гаражах на 4 i більше автомобілів - не менше 3 м.

2.4.2. У частинах, де є автомобілі повiтряно - пiнного гасіння, димовисмоктувачi, автодрабини, колінчасті підйомники та інша техніка великих габаритів, відстань від автомобіля (ззаду та спереду) до частин будівельних конструкцій споруди, що виступають, має бути не менше 1 м i техніка має бути розташована так, щоб не заважати пересуванню особового складу чергового караулу за сигналом тривоги до іншої пожежної техніки.

2.4.3. Підлога в гаражі влаштовується з нахилом у бік воріт, стіни рекомендується фарбувати масляною фарбою або облицьовувати керамічною плиткою. Штучне освітлення має бути трьох видів: основне, чергове та аварійне. Аварійне освітлення повинно мати автономне джерело електроживлення.

2.4.4. Крім загальнообмінної вентиляції, приміщення гаража має бути обладнане газовідводами для видалення назовні відпрацьованих газів від двигунів пожежних автомашин. Газовiдводи в гаражі виконуються за допомогою схованого прокладання, їх стояки для приєднання гнучких шлангів до газовідвідної труби двигуна не мають виступати за габарити автомобілів. Система газовідведення має бути постійно підключена до системи газовідведення автомобілів i саморозмикатися на початку руху.

2.4.5. Безпечна гранична допустима концентрація (далі -ГДК) оксиду вуглецю (СО) у приміщенні гаража не повинна перевищувати 20 мг/м^з. Пiд час перевірки роботи двигунів пожежних автомобілів, вакуумної герметичності насоса та працездатності систем всмоктування води короткочасна ГДК не має перевищувати:

- при роботі в атмосфері, що містить оксид вуглецю, тривалістю не більше 1 год. - 50 мг/м³;

- при тривалості роботи не більше 30 хв - 100 мг/м³;

- при тривалості роботи не більше 15 хв - 200 мг/м³.

Повторні роботи за умов підвищеного складу оксиду вуглецю в повітрі робочої зони можуть проводитися з перервою не менше 2 год. за умови видалення оксиду вуглецю до безпечного рівня.

Для періодичного контролю за концентрацією шкідливих речовин у повітрі приміщення гаража пожежної частини, що утворюються під час перевiрки пожежних автомобілів, слід залучати санітарно-епідеміологічні станції. Контроль проводиться не рідше 1 разу на рік.

2.4.6. Ворота в гаражі пожежного депо мають бути завширшки не менше 4 метрів. В усіх випадках вони повинні бути на 1 метр ширші за ширину пожежних автомобілів, що є на озброєнні. Кожні ворота мають бути обладнані механічними чи автоматичними запорами, обладнані фіксаторами, що попереджають самостійне їх зачинення та відчинення. Верхня частина воріт має бути засклена не менше ніж на 30 % всієї площі воріт та мати конструкцію, що запобігає травмуванню людей у разі пошкодження скла. У полотнищі перших (від пункту зв'язку) воріт, як правило, обладнуються вхідні двері розміром 0,7х2,0 м. Двері суміжних з гаражем приміщень відчиняються в бік гаража та не повинні мати порога.

2.4.7. Бойовий одяг i спорядження кожного пожежника складається окремо на спеціально обладнаних стелажах або тумбочках. Стелажі, що обладнуються дверцятами, повинні мати фіксатори для утримання дверцят у відчиненому стані. Стелажі (тумбочки) з бойовим одягом особового складу чергового караулу мають розміщуватись позаду пожежних автомобілів. Дозволяється розміщення їх збоку автомобілів, якщо відстань від стелажа (тумбочки) до автомобіля становить не менше 1,5 м.

2.4.8. У кожному гаражі для виконання оглядів та технічного обслуговування пожежних автомобілів належить мати переносні електролампи напругою не більше 36 В, що захищені скляним ковпаком та металевою сіткою.

2.4.9. Канава для огляду повинна мати 2 спуски: один - сходами, другий - скобами, що закріплені в стінах канави. Зверху вона закривається решіткою з металевих прутків діаметром не менше 12 мм i з відстанню між поперечними прутками не більше 60 мм, котрі мають бути пофарбовані. По периметру канава обладнується запобіжною ребордою висотою 8-10 см для попередження наїзду автомобіля на канаву, яка на в’їзді автомобіля має бути округленою. Всередині канава облицьовується керамічною плиткою й обладнується стаціонарним освітленням з напругою не більше 36 В, на її дно вкладаються дерев’яні решітки, в стінах мають бути ніши для інструменту. Перед роботою канава для огляду провітрюється, а після роботи прибирається від пально-мастильних матеріалів, що були пролиті, та ганчір'я.

2.4.10. Габарити стоянки автомобілів позначаються білими смугами завширшки 10 см. У гаражах у зоні стоянки автомобілів під задні колеса мають передбачатись упори-обмежувачi для запобігання руху автомобіля назад. У разі розміщення позаду автомобіля стелажів чи тумбочок для бойового одягу, упори-обмежувачi мають забезпечувати стоянку автомобіля на відстані не менше 1.5 м від них. Гаражі обладнуються табло погодних умов. На передній стінці біля кожних воріт встановлюються дзеркала заднього огляду розміром не менше ніж 1,0х0,4 м. На воротах або на передній стінці гаража робиться напис про порядок посадки особового складу в разі тривоги.

2.4.11. Забороняється стоянка в гаражі автомобілів, що не передбачені штатами частини.

2.4.12. Забороняється в приміщеннях гаража заряджати акумуляторні батареї, використовувати відкрите полум'я, відпочивати особовому складу, в тому числі в пожежних автомобілях, заправляти автомобілі пально-мастильними матеріалами (далі - ПММ).

2.4.13. Усі роботи в гаражі потрібно проводити при суворому дотриманні чинних норм та правил безпеки праці.

Акумуляторна

2.9.1.1. Приміщення для акумуляторних, що живлять засоби зв'язку, необхідно розміщувати в безпосередній близькості до пункту зв'язку та обладнувати стелажами. Стіни, перекриття та стелажі покриваються кислотостійкою фарбою, а підлога - кислотостійкою плиткою.

2.9.1.2. Акумуляторна обладнується примусовою витяжною вентиляцією відповідно до вимог Правил устройства электроустановок (далі - ПУЭ), віконне скло має бути матовим. Двері акумуляторної повинні бути протипожежними 2-го типу i не виходити безпосередньо до приміщень пункту зв'язку чи гаража, вхід до акумуляторної має здійснюватись через тамбур-шлюз, площа якого не менше 1,5 м². На дверях слід розмістити написи: "Акумуляторна", "Небезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити забороняється".

2.9.1.3. При розміщенні кислотних акумуляторів у витяжних шафах їх внутрішня поверхня покривається кислотостійкою фарбою, а при розміщенні лужних акумуляторів - бітумною фарбою.

2.9.1.4. У загонах та частинах технічної служби біля входу до акумуляторної (чи в безпосередній близькості до неї) обладнують умивальну кімнату, в якій має бути мило, вата в упаковці, рушник та закрита посудина з 5-10% нейтралізуючим розчином аміаку або соди.

2.9.1.5. Освітлення та вентиляційне обладнання в приміщенні аккумуляторної повинно відповідати чинним нормам i вимогам для цих приміщень.

2.9.1.6. Опалення акумуляторного приміщення має бути централізованим (водяним або паровим) у вигляді цільних зварених труб без фланців та вентилiв.

2.9.1.7. Не рідше одного разу на місяць потрібно робити огляд електрообладнання на відповідність вимогам чинної нормативної та технічної документації.

При заміні або ремонті світильників, електродвигунів, вентиляції, іншого електрообладнання та електропроводки в основних i допоміжних приміщеннях акумуляторних слід враховувати вимоги до їх монтажу, установки та експлуатації відповідно до ПУЭ.

2.9.1.8. Луг, кислоту, дистильовану воду зберігають окремо в скляному закритому посуді. На всіх посудинах мають бути зроблені відповідні написи (найменування).

При роботі з кислотними акумуляторними батареями необхідно:

- переливання кислоти здійснювати тільки за допомогою спеціального сифону;

- виготовлення електроліту здійснювати в спеціальному приміщенні в свинцевій, фаянсовій чи ебонітовій ванні (при цьому необхідно сірчану кислоту лити у дистильовану воду, помішуючи розчин);

- перевезення та перенесення бутлів із сірчаною кислотою i електролітом здійснювати в кошиках або в дерев'яних клітинах.

При встановленні акумуляторних батарей слід вивернути пробки з акумуляторних банок, з’єднати акумулятори між собою, потім підключити до клемної дошки, важіль реостатів перевести на номінальну силу зарядного струму, після включення рубильника встановити необхідну силу зарядного струму.

Кислотні та лужні акумуляторні батареї, які встановлюються для зарядки, з'єднують між собою пружними затискачами (для кислотних) та за допомогою плоских наконечників (для лужних), які мають надійний електричний контакт i виключають можливість іскріння.

2.9.1.9. У приміщеннях акумуляторних забороняється:

- входити з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

- перебувати стороннім особам, окрім чергового i обслуговуючого персоналу;

- виготовляти електроліт у скляному посуді, лити дистильовану воду в сірчану кислоту;

- виконувати роботи з кислотою без запобіжних окулярів, гумових рукавичок, чобiт та ґумового фартуха;

- використовувати електронагрівальні прилади (електричні плитки тощо);

- розміщувати в одному приміщенні кислотні й лужні акумулятори;

- приєднувати вентиляцію із зарядних приміщень акумуляторних до димоходів та загальної вентиляційної мережі будівель;

- підключати акумулятори до банки або до групи банок, які перебувають у режимі заряджання;

- з'єднувати затискачі акумуляторних батарей дротом;

- перевіряти акумуляторні батареї коротким замиканням клем;

- зберігати та приймати їжу, питну воду.

2.9.1.10. В акумуляторній електричні лампи необхідно встановлювати у вибухозахищеній арматурі. Відкриту освітлювальну проводку потрібно виконувати освинцьованим дротом.

2.9.1.11. В акумуляторній i тамбурі забороняється встановлювати вимикачі, запобіжники та штепсельні розетки, а також випрямлячі, мотор-генератори, електродвигуни тощо.

2.9.1.12. Пiсля закінчення робіт в акумуляторній необхідно ретельно вимити з милом обличчя i руки.

2.9.1.13. Все протипожежне обладнання повинне розміщуватися не в середині приміщення, а поза приміщенням, біля входу до нього.

Навчальні башти

2.10.1. Навчальні башти установлюються на спеціально обладнаних майданчиках на дворовій території чи добудовуються до будівель пожежних депо. Башти, що добудовані, мають відповідати ступеневi вогнестійкості будівель i мати окремий вхід. За наявності входу з будівлі двері мають бути протипожежними. Навчальні башти, що стоять окремо, можуть бути будь-якого ступеня вогнестійкості.

2.10.2. Навчальні башти повинні відповідати таким вимогам:

1) чотириповерхова, не менш ніж на два ряди вiкон, фасадна площина обшивається дошками, на ній передбачається:

- на кожному поверсі (крім першого) по два i більше віконних прорізи без фрамуг розмірами 1,1х1,87 м;

- відстань від вікна до обрізу стіни не менше 65 см;

- ширина простінка не менше 60 см, ширина підвіконня 40 см, висота підвіконня від рівня підлоги - 80 см, висота підвіконня 2-го поверху від рівня землі - 4,25 см, відстань між підвіконнями 2-го, 3-го та 4-го поверхів - 3,3 м;

- підвіконня 2-го, 3-го, 4-го поверхів повинні виступати за фасадну площину башти на 3 см. До лицьової частини підвіконня 2-ого поверху прибивається шар прогумованої тканини. Робоча сторона навчальної башти, крім віконних прорізів, не повинна мати отворів i частин, що виступають (крім підвіконня та обмежувального бруса у нижній частині башти). У нижній частині башти, на 1-2 см нижче рівня третьої сходинки драбини-штурмiвки, набивається брусок перерізом 6х6 см. Вiд вікна 2-го поверху до землі фасадна частина оббивається листовим залізом чи гумою. Навчальні башти обладнуються внутрішніми стаціонарними сходами i первинними засобами пожежогасiння. Маршові сходи повинні мати поручнi. Вертикальні сходи не повинні бути наскрізними по всій висоті башти та з'єднувати тільки поверх із поверхом. Прорiзи у перекриттях башти повинні мати огорожу. Майданчики біля вiкон усередині навчальної башти мають бути глибиною (від робочої сторони) не менше 1,5 м;

2) майданчик для проведення занять зі штурмовою i висувною драбинами повинен бути рівним, без каміння, дрібних колючих i ріжучих предметів, мати однакове покриття (не допускається кам'яне чи бетонне), довжиною не менше 50 м i шириною не менше 10 м (залежно від конструкції башти i кількості віконних прорізів на поверсі);

3) навчальна башта забезпечується пристроями для страхування, із розрахунку один пристрій на один ряд вiкон по вертикалі. Пристрiй для страхування випробовується за спеціальною програмою щорічно та після ремонтів (статичне та динамічне випробування).

Статичне випробування: рятувальна мотузка пропускається через блоки i замок. До кінця мотузки на карабіні підвішується вантаж вагою 350 кг на 5 хв. При цьому замок має міцно утримувати мотузку. Пiсля зняття навантаження на мотузці не повинно бути ніяких пошкоджень, подовження мотузки не повинно перевищувати 5% початкової довжини.

Динамічне випробування: до кінця мотузки, що пропущена через блоки i замок, на карабіні підвішується i скидається з підвіконня 3-го поверху вантаж вагою 150 кг. При скиданні вантажу мотузка має не пробуксовувати більше 30см.

Пристрiй для страхування необхідно випробовувати також безпосередньо перед застосуванням. Для перевірки на мотузці, що пропущена через блоки i замок, підтягуються та зависають на 1-2 с три чоловіка. При цьому замок страхувального пристрою має міцно втримувати мотузку i після зняття навантаження на ньому не повинно бути пошкоджень та залишкової деформації;

4) перед робочою стороною башти у грунті має бути влаштована запобіжна подушка товщиною не менше 1м. Запобіжна подушка має виступати за габарити башти не менше ніж на 1 м i мати довжину від кінця твердого покриття доріжки до робочої сторони башти 4 м. Вона виконується із суміші (1:1) піску i тирси, що насипана шаром 0,5 м на основу товщиною 0,5 м із хмизу чи іншого пружного матеріалу. Мiж хмизом i засипкою розміщують прокладку. Для відведення води з-пiд запобіжної подушки створюється дренаж чи інший пристрій, який забезпечує її витік. Оновлювання запобіжної подушки здійснюється не рідше одного разу на 24 місяці i оформлюється актом. Пiд час занять на башті верхній шар запобіжної подушки має бути розпушеним. За температури зовнішнього повітря нижче 0⁰С запобіжна подушка башти вкривається щитами (матами).

2.10.3. За умови використання навчальної башти для сушіння i миття пожежних рукавів шахта для сушіння i приміщення для миття відокремлюються від приміщення навчальної башти суцільною стіною, вихід на верхній робочий майданчик шахти i у приміщення, де миють пожежні рукави, допускається через приміщення башти. Верхнiй робочий майданчик обладнується лебідкою для пiдйому рукавів на висоту до 25 м. Шахта обладнується лебідкою для пiдйому рукавів, пускова апаратура розміщується внизу i на верхньому майданчику сушильної шахти. Кріплення рукавів має забезпечуватись пристроями, які дозволяють просте i швидке їх закріплення i звільнення, а також має виключити самовільне падіння рукавів униз.

2.10.4. Забороняється використовувати навчальні башти для зберігання обладнання i різних предметів, крім пожежних рукавів, які підвішуються для сушіння.

Теплодимокамера

2.12.1. Теплодимокамера обов’язково розміщається у будівлі, яка стоїть окремо (чи добудована до будівлі пожежного депо i з'єднана через тамбур) i має два виходи, що розташовані з різних боків будівлі. Обладнується припливно-витяжною вентиляцією (за умови створення безпечних концентрацій диму протягом 2 хв), автоматикою стеження за газодимозахисниками (напругою не вище 36 В), пристроями для імітації факторів пожежі i приміщеннями.

2.12.2. Для задимлення димокамери треба застосовувати димові шашки, відходи деревини (тирсу i стружку), а також інші речовини, які не викликають отруєння i опіків у газодимозахисникiв. Забороняється застосовувати нафтопродукти, горючі плівки i полімерні матеріали.

2.12.3. Перегородки i підлога мають виконуватися із негорючих матерiалiв. У дверних прорізах, перегородках та інших конструкціях не повинно бути гостро виступаючих частин (цвяхів, болтів тощо). Двері відчиняються із приміщень назовні.

У примiщенні пульта теплодимокамери повинно бути вікно розміром не менше 1м х1 м для контролю за станом особового складу.

2.12.4. При проведенні занять з газодимозахисниками керівник користується діючою методикою проведення занять з особовим складом ГДЗС пожежної охорони, i перед тренуванням у задимленому середовищі зобов'язаний:

- опитати особовий склад про стан здоров'я;

- оголосити вправи, поставити завдання, звернувши особливу увагу на безпеку праці під час виконання вправ;

- включити освітлення виходів, перевірити температуру повітря (для димокамери до +40⁰С, для теплокамери до +50⁰С), стан гучномовного зв'язку, сигналізації, витяжної вентиляції;

- зняти запори з дверей. Шумові ефекти не мають перевищувати допустимих норм згідно з вимогами ГОСТ 12.1.003-83 та санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях СН № 3223-85.

Рукавна база

2.14.1. Рукавна база (пост) розміщується на території пожежного депо i повинна мати приміщення для:

- технічного обслуговування пожежних рукавів;

- складу зберігання i видачі рукавів;

- зберігання підсобних матеріалів;

- миття i сушіння рукавів;

- відпочинку чергового водія автомобіля доставки рукавів;

- стоянки автомобіля доставки рукавів.

2.14.2. Приміщення для технічного обслуговування i зберігання пожежних рукавів повинно мати природне та електричне освітлення.

Підготовлені до використання рукава зберігаються на складі, покладеними на стелажі, у згорнутому вигляді, з'єднувальними головками назовні.

Електричне освітлення в приміщеннях технічного обслуговування i миття виконуються у вологозахищеному варіанті.

2.14.3. Рукавна база укомплектовується інструментом та пристроями, що відповідають вимогам безпеки праці. Бiля кожного пристрою необхідно мати затверджені технологічні інструкції з безпеки праці щодо його використання.

Приміщення з ЕОМ та ПК

2.22.1. У приміщеннях з ЕОМ та ПК слід щоденно проводити вологе прибирання. У приміщеннях повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

2.22.2. Облаштування робочих місць, обладнання ПК, повинно забезпечувати:

- належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату;

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

2.22.3 Будівлі та приміщення, в яких експлуатуються ПК та виконується їх обслуговування, налагодження і ремонт, повинні відповідати вимогам: ПУЭ, ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва, НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, експлуатаційної документації заводу-виробника ПК, чинним санітарним нормам у сфері охорони праці.

2.22.4. Забороняється:

- експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою ізоляцією, залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

- застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЭ до переносних електропроводок;

- застосування для опалення приміщення нестандартного обладнання;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною, експлуатація їх зі знятими ковпаками.

Вимоги до організації робочого місця користувача ПК

2.22.5. При організації робочих місць з ПК необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з ПК розміщуються на відстані не менше 1м від стін зі світловими прорізами;

- відстань між бічними поверхнями ПК має бути не меншою за 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного ПК та екраном інш

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры