Запобігання злочинності серед неповнолітніх

Запобігання злочинності серед неповнолітніх

Мета: формувати в учнів здатності до самоконтролю і правопорядку.

Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ні­якої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.

Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.

Неблагополучие побутове оточення, важке матеріальне становище сімей, неконтрольованість з боку дорослих, педагогічна непідготовленість батьків до виховання, професійна непридатність педагогів як вихователів, байдужість до дітей - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.

Найпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки особистого, державного або колективного майна, транспортних засобів. Звертай на себе увагу той факт, що кількість крадіжок особистого майна більш як і півтора раза перевищує кількість державного чи колективного. Певною мірою це можна пояснити тим, що вкрасти особисте майно громадян легше, ніж державне чи колективне, бо для його захисту значно рідше застосовують охоронні засоби й доступ до матеріальних цінностей більш вільний.

До групи насильницьких злочинів слід віднести хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуацій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів: побити людей, з якими не порозумілися, випадкових перехожих. Під час вивчення кримінальних справ молодих людей, притягнених до відповідальності за хуліганство, доводилося зустрічати такі формулювання, як «безпричинно вдарив», «безпричинно завдав ножового удару». Проте, зваживши на психологію молодих злочинців, все ж можна знайти причину «безпричинності», а саме бажання довести свою «силу», «сміливість» тощо. Останнє нерідко знаходить свій вияв у примушуванні ровесників чи молодших за віком неповнолітніх виконувати принизливі доручення, відвертому глумленні над ними. Особливо насторожує те, що для значної частини підлітків конфлікти є бажаною ситуацією.

Особливо небезпечним злочином проти особи є зґвалтування. Певною мірою це пов'язано з особливостями біологічного розвитку. Через брак статевого виховання в школах і родинах сексуальні знання молодь нерідко здобуває з порнографічних відеофільмів, журналів, цинічних розповідей «досвідчених» ровесників чи старших осіб. У юнаків виробляється зневажливе ставлення до жінок за підкресленої агресивності й грубості, формується переконання, що чоловік завжди має бути сексуально активним, а статевий зв'язок обов'язково повинен супроводжуватися насиллям. Неправильні уявлення про статеві зносини почасти призводять до патології в поведінці, спалахів сексуальної агресивності. Причому їх вияв зазвичай має

У певних випадках злочинній поведінці молодих людей сприяє пасивність потерпілого, наприклад, коли він перебуває в стані сильного алкоголь­ного сп'яніння або відмовився від опору через почуття страху. Саме з цієї причини доступними об'єктами для досягнення злочинних задумів є діти.

Переважну більшість злочинів скоєно в групах. Суспільна небезпечність цих груп пояснюється тим, що в них активну роль відіграють дорослі, які вже встигли побувати в місцях позбавлення волі й мають достатній злочинний досвід.

Злочинність молоді щороку зростає на 15-20%. і не останнє місце в ній належить молодим людям, що вживають наркотики і алкоголь.

Дуже складні криміногенні наслідки може мати втягнення молоді в групові злочинні акти із застосуванням зброї. Відсоток таких збройних нападів поки що незначний. Але з часом за певної тенденції до зростання наслідки можуть бути дуже серйозними.

Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнаць­кого віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до криміналь­них груп дорослі.

Аналіз причин зростання юнацької злочинності свідчить, що послаблення виховної ролі сім'ї, кризовий стан освіти, занепад культури за втрати суспільних цінностей призводять до різкого зменшення, а то й утрати зацікавленості до знань і праці, зростання невпевненості в собі, в завтрашньому дні, виникнення почуття роздратування й агресивності.

Звертаючи основну увагу на виховання в молоді поваги до закону, почуття непримиренності до зла й насильства, важливо перейти від адміністративно-правового впливу до надання учнівській молоді педагогічної допомоги.

Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки.

Відповідальність за куріння

Постановою від 11 червня 2009 року Верховна Рада конкретизувала перелік місць, заборонених для куріння і внесла зміни до ряду законів, які регламентують вживання тютюнових виробів Реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, особам, які не досягли 18 років, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менше ніж 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) забороняються.

Забороняється куріння тютюнових виробів у громадських місцях (громадське місце - це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично, або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони), у тому числі:

- у закладах охорони здоров'я, навчальних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування;

- у спортивних спорудах;

- у закладах, підприємствах та організаціях культури;

- у залах чекання пасажирів на залізничних, авто- і аеровокзалах;

-- у вагонах поїздів, автобусах, таксі, включаючи маршрутні таксі, тролейбусах, трамваях, метрополітені;

- у ліфтах жилих будинків.

Куріння тютюнових виробів забороняється на територіях дитячих майданчиків.

Роздрібна або оптова торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії тягне за собою накладення штрафу від 50 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850-3400 грн. проти попередньої санкції 340-1700 грн). Продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, тягне за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510-850 грн. попередня санкція 85-340грн)

Зберігання або транспортування тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору - тягне за собою накладення штрафу від 50 до 200 н.м.д.г. Попередня санкція - 20-100 н.м.д.г. Згідно ст. 175 КУпАП куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної селищної ради - тягне за собою накладення штрафу від 3 до 10 н.м.д.г. (51-170 грн, попередня санкція - 17-85 грн.)

Повторне протягом року вчинення даного порушення - тягне за собою штраф від 10 до 20 н.м.д.г. (5-7 н.м.д.г. - попередня санкція).

 

Запобігання злочинності серед неповнолітніх

Мета: формувати в учнів здатності до самоконтролю і правопорядку.

Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ні­якої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.

Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.

Неблагополучие побутове оточення, важке матеріальне становище сімей, неконтрольованість з боку дорослих, педагогічна непідготовленість батьків до виховання, професійна непридатність педагогів як вихователів, байдужість до дітей - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.

Найпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки особистого, державного або колективного майна, транспортних засобів. Звертай на себе увагу той факт, що кількість крадіжок особистого майна більш як і півтора раза перевищує кількість державного чи колективного. Певною мірою це можна пояснити тим, що вкрасти особисте майно громадян легше, ніж державне чи колективне, бо для його захисту значно рідше застосовують охоронні засоби й доступ до матеріальних цінностей більш вільний.

До групи насильницьких злочинів слід віднести хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуацій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів: побити людей, з якими не порозумілися, випадкових перехожих. Під час вивчення кримінальних справ молодих людей, притягнених до відповідальності за хуліганство, доводилося зустрічати такі формулювання, як «безпричинно вдарив», «безпричинно завдав ножового удару». Проте, зваживши на психологію молодих злочинців, все ж можна знайти причину «безпричинності», а саме бажання довести свою «силу», «сміливість» тощо. Останнє нерідко знаходить свій вияв у примушуванні ровесників чи молодших за віком неповнолітніх виконувати принизливі доручення, відвертому глумленні над ними. Особливо насторожує те, що для значної частини підлітків конфлікти є бажаною ситуацією.

Особливо небезпечним злочином проти особи є зґвалтування. Певною мірою це пов'язано з особливостями біологічного розвитку. Через брак статевого виховання в школах і родинах сексуальні знання молодь нерідко здобуває з порнографічних відеофільмів, журналів, цинічних розповідей «досвідчених» ровесників чи старших осіб. У юнаків виробляється зневажливе ставлення до жінок за підкресленої агресивності й грубості, формується переконання, що чоловік завжди має бути сексуально активним, а статевий зв'язок обов'язково повинен супроводжуватися насиллям. Неправильні уявлення про статеві зносини почасти призводять до патології в поведінці, спалахів сексуальної агресивності. Причому їх вияв зазвичай має

У певних випадках злочинній поведінці молодих людей сприяє пасивність потерпілого, наприклад, коли він перебуває в стані сильного алкоголь­ного сп'яніння або відмовився від опору через почуття страху. Саме з цієї причини доступними об'єктами для досягнення злочинних задумів є діти.

Переважну більшість злочинів скоєно в групах. Суспільна небезпечність цих груп пояснюється тим, що в них активну роль відіграють дорослі, які вже встигли побувати в місцях позбавлення волі й мають достатній злочинний досвід.

Злочинність молоді щороку зростає на 15-20%. і не останнє місце в ній належить молодим людям, що вживають наркотики і алкоголь.

Дуже складні криміногенні наслідки може мати втягнення молоді в групові злочинні акти із застосуванням зброї. Відсоток таких збройних нападів поки що незначний. Але з часом за певної тенденції до зростання наслідки можуть бути дуже серйозними.

Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнаць­кого віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до криміналь­них груп дорослі.

Аналіз причин зростання юнацької злочинності свідчить, що послаблення виховної ролі сім'ї, кризовий стан освіти, занепад культури за втрати суспільних цінностей призводять до різкого зменшення, а то й утрати зацікавленості до знань і праці, зростання невпевненості в собі, в завтрашньому дні, виникнення почуття роздратування й агресивності.

Звертаючи основну увагу на виховання в молоді поваги до закону, почуття непримиренності до зла й насильства, важливо перейти від адміністративно-правового впливу до надання учнівській молоді педагогічної допомоги.

Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки.