Модуль I. Аналіз діяльності бюджетних установ

Змістовий модуль 1. Сутність і роль аналізу в управлінні бюджетними установами

Тема 1. Зміст і завдання аналізу використання кошторисів бюджетних установ

Звітність як джерело фінансового аналізу бюджетних установ. Структура та елементи фінансової звітності бюджетних установ. Особливості фінансової звітності бюджетних установ. Визначення напрямків аналітичних досліджень для кожного елементу фінансової звітності. Визначення змісту показників фінансових звітів.

Тема 2. Організація і техніка аналізу діяльності бюджетних установ

Мета і завдання фінансового аналізу бюджетних установ. Теоретичні основи фінансового аналізу бюджетних і кредитних установ. Джерела інформації для проведення фінансового аналізу бюджетних і кредитних установ. Методи та прийоми здійснення фінансовогоаналізу бюджетних установ.

Змістовий модуль 2. Аналіз фінансового стану і фінансово-господарської діяльності бюджетних установ

Тема 3. Аналіз виробничих показників бюджетних установ

Основні поняття і завдання аналізу функціональної діяльності бюджетних установ. Показники, що характеризують функціональну діяльність бюджетної установи. Аналіз ринку послуг соціально-культурного комплексу та наукових установ. Аналіз показників функціональної діяльності закладів охорони здоров’я. Аналіз показників функціональної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ. Аналіз діяльності інших закладів соціальної інфраструктури.

Тема 4. Аналіз виконання кошторисів бюджетних установ

Завдання аналізу доходів бюджетних установ. Джерела інформації про доходи бюджетних установ. Аналіз затверджених кошторисом доходів загального і спеціального фонду. Завдання аналізу видатків бюджетних установ. Аналіз складу та структури видатків установи. Аналіз виконання кошторису видатків. Аналіз затверджених кошторисом видатків загального і спеціального фонду. Аналіз асигнувань видатків загального і спеціального фонду. Аналіз співвідношення касових і фактичних видатків.

Тема 5. Аналіз балансу бюджетної установи

Зміст і завдання аналізу. Аналіз балансу виконання кошторису витрат. Аналіз структури і динаміки активних і пасивних операцій бюджетної установи. Аналіз формування власних надходжень спеціального фонду бюджетних установ. Розрахунок і оцінка показників, які характеризують фінансовий стан бюджетних установ, забезпеченість необоротними і оборотними активами. Аналіз необоротних активів. Аналіз запасів. Аналіз грошових коштів. Аналіз капіталу бюджетних установ. Аналіз результатів діяльності бюджетних установ. Факторний аналіз виконання кошторису. Аналіз фінансової стійкості установи. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості установи.

Модуль II. Виконання індивідуальної роботи

Підсумковий контроль: ПМК

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Шкала оцінювання

Методичні рекомендації до

самостійної роботи студентів

МОДУЛЬ №1

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1

План вивчення теми

1. Особливості господарської діяльності бюджетних установ

2. Види та напрями економічного аналізу

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання необхідно звернути увагу на те, що Бюджетним кодексом України до бюджетних установ віднесено органи, заклади, установи, організації, створені в уста­новленому порядку органами державної влади або місцевого са­моврядування, які повністю утримуються за рахунок бюджету — державного чи місцевого. До бюджетних установ належать також наукові установи системи НАНУ, міністерств і відомств (науко­во-дослідні інститути, наукові бібліотеки, ботанічні сади, денд­рарії, зоопарки), які здійснюють фундаментальні наукові дослі­дження та наукове обслуговування установи й організації органів законодавчої та виконавчої влади, юстиції, Міністерства внутріш­ніх справ, Державної митної служби тощо.

Бюджетні установи є юридичними особами, мають свій статут (положення), свою печатку, рахунки в органах Державного каз­начейства, баланс, певні права, обов'язки і несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Вони реєструються в органах виконавчої влади, державної податкової служби, соціаль­ного страхування, а також можуть включатися до Єдиного регіс­тру отримувачів гуманітарної допомоги.

Провідну роль у бюджетній системі України відіграє держав­ний бюджет. З нього фінансуються витрати на здійснення держав­них заходів у сфері господарського та культурного будівництва, на оборону, утримання центральних органів державної влади і державного управління. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між Автономною Рес­публікою Крим, областями, містами Києвом і Севастополем.

Умовно сферу бюджетних установ можна поділити на три групи:

• установи, що виконують законодавчі функції, функції управ­ління, охорони, контролю, — установи законодавчої і виконавчої влади; міністерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного та господарського контролю, громадських та інших організацій; фінансові органи, органи казначейства, податкова інспекція, митна служба, армія, органи міліції, судові органи, ор­гани прокуратури та ін.;

• установи соціально-культурного комплексу — установи осві­ти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, установи культури, бібліотеки, наукові організації та ін.;

•соціальні фонди та служби, інші бюджетні установи.

Економічний аналіз діяльності бюджетної установи необхідно проводити на всіх етапах бюджетного планування — від кошто­рису виокремленої установи до бюджету держави в цілому. Він є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень у системі управ­ління бюджетною установою.

Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ харак­теризується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію економічного аналізу:

- бюджетні установи функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності й не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизовуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;

- бюджетні установи належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі. Метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;

- нематеріальні послуги (продукція), надавані бюджетними установами, на відміну від будь-якої готової продукції, не є но­сіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад;

- відсутнє поняття «виробничий брак», здійснені витрати не по­рівнюються з отриманими результатами. Негативний результат також розглядається як результат. Соціально-культурні потреби суспільства в нематеріальних послугах не мають межі задово­леності й відіграють важливу роль у саморегуляції кожної лю­дини;

- бюджетні установи не наділяються оборотними коштами, їхній фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

- бюджетні установи на відміну від суб'єктів матеріального виробництва мають тенденцію до постійного відставання продук­тивності праці. Це пояснюється тим, що можливості заміни живої праці технікою у сфері послуг дуже обмежені. Адже праця ліка­рів, учителів, викладачів, науковців є творчим процесом, який не завжди закінчується на робочому місці та не піддається автома­тизації. Технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників. Через це виробництво послуг ха­рактеризується високою трудомісткістю, великою питомою ва­гою витрат на заробітну плату;

- бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частин бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків — плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосов­но отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і на­прями витрачання коштів.

При вивченні другого питання слід з’ясувати що економічний аналіз — це наука, яка всебічно досліджує господарську діяльність у межах як окремого робочого місця, пев­ної установи, підприємства, так і народного господарства загалом.

Залежно від глибини дослідження, призначення та деталізації результатів аналізу вирізняють такі його види: загальноекономіч­ний(фінансово-економічний), техніко-економічний та функціона­льно-вартісний.

Загальноекономічний (фінансово-економічний) аналіз вико­нують керівники та спеціалісти установ, підприємств, фінансо­вих, кредитних і статистичних органів за даними загальної звіт­ності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямів і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи. Як правило, такий аналіз проводять вищі органи управління і стати­стичні органи за даними звітності.

Результати загальноекономічного аналізу використовуються для загального контролю за роботою установ, фірм і галузей, на­дання потрібної їм допомоги і планування перспективного розвит­ку. За характером охоплених питань і за органами проведення цього аналізу розрізняють такі його напрями: фінансово-еконо­мічний та статистико-економічний.

Техніко-економічний аналіз проводиться працівниками уста­нови, технічними та економічними службами, громадськими ор­ганізаціями та іншими органами управління за даними оператив­ної та періодичної звітності та техніко-економічної інформації з метою:

- глибокого, вичерпного оцінювання діяльності, починаючи від робочого місця до будь-якого рівня управління;

- виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних фак­торів, техніки та економіки, резервів виробництва;

- відпрацювання заходів для їх раціонального використання.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) проводиться з метою:

- виявлення резервів зниження витрат шляхом пошуку но­вих, економічніших варіантів надання послуг;

- виготовлення виробу за рахунок визначення найкращого співвідношення між споживчою вартістю виробу або послуги, її ефективністю і витратами на її виготовлення.

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на галузе­вий, міжгалузевий, внутрішньогосподарський і міжгосподарський.

Галузевий аналіз вивчає показники галузі (бюджетної систе­ми чи групи бюджетних установ). У проведенні аналізу беруть участь усі служби галузі та громадські організації. Він дає мож­ливість глибоко вивчити і правильно оцінити стан і роботу галузі. Рівень деталізації і глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, термінів та інших причин. Результати аналізу умож­ливлюють вибір стратегічного напряму розвитку галузі, правиль­ну оцінку діяльності галузі та прийнятого рішення.

Міжгалузевий аналіз вивчає показники роботи кількох галу­зей. Він виявляє відмінності у роботі галузей, поширення передо­вого досвіду, викриває і мобілізує глибинні резерви, найбільш об'єктивно оцінює господарську діяльність кожної галузі.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності установ та їхніх структурних підрозділів. У проведенні аналізу бе­руть участь усі служби установи і громадські організації. Це дає можливість глибоко вивчити і правильно оцінити стан господарсь­кої діяльності, виявити резерви. Він може бути попереднім, опера­тивним, поточним і на перспективу. Крім загальної методики ним передбачено використання прийомів порівняльного аналізу. Внут­рішньогосподарський аналіз комплексно досліджує економіку уста­нови. Рівень деталізації і глибина досліджень залежать від мети, рів­ня управління, термінів та ін. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати відповідну оцінку ефектив­ності прийнятого рішення і всієї діяльності аналізованого об'єкта.

Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи установи порівняно з показниками інших установ. Він спрямований на ви­явлення відмінностей в роботі зіставлюваних установ, поширення передового досвіду, виявлення та мобілізацію глибинних резервів, найбільш об'єктивне оцінювання господарської діяльності.

Економічний аналіз процесів і явищ господарської діяльності за часом (періодом дослідження) поділяють на стратегічний, по­передній, оперативний, поточний (заключний).

Стратегічний аналіз досліджує основні довгострокові май­бутні тенденції та найважливіші фактори розвитку економічних районів, галузей і народного господарства в цілому. Такий аналіз застосовується для виявлення основних довгострокових, майбут­ніх тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямів подальшого розвитку економіч­них районів, галузей та народного господарства в цілому. Він за­безпечує вибір оптимальних рішень на перспективу.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси та явища. Він проводиться для відпрацювання проектів, обґрунтування планів, установлення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності вироб­ництва з метою запобігання прийняттю неефективних, хоч і тех­нічно прогресивних, рішень і пов'язаний з прогнозуванням, перс­пективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень — його виконують до початку будь-яких господарських операцій.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо під час гос­подарської діяльності або слідом за її здійсненням з метою опе­ративного впливу на техніко-економічні показники установи та її структурних підрозділів. Він дає можливість безпосередньо в про­цесі господарської діяльності виявити негативні фактори та ви­значити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цьо­го впливу та вжити заходів для усунення небажаних наслідків або запобігання їм. Іншими словами, такий аналіз дає змогу:

- оперативно обгрунтувати управлінські рішення;

- координувати виробництво;

- своєчасно оцінювати ситуації з формуванням собівартості;

- виявляти негативні причини і вади в роботі;

- виявляти внутрішньогосподарські резерви поліпшення ви­користання виробничих ресурсів;

- оперативно усувати негативні наслідки та мобілізовувати виявлені резерви для збільшення обсягу послуг.

Поточний аналіз відрізняється тим, що для його здійснення використовується термінова місячна або квартальна звітна, облі­кова та позаоблікова інформація. Оскільки для такого аналізу оперативна інформація не використовується, вплив негативних і позитивних наслідків часто нівелюється й у звітності та в обліко­вій інформації не проявляється.

Заключний аналіз проводиться після завершення господарсь­кої діяльності та одержання звітності за певний період. Його ме­тою є:

- глибоке вивчення економіки установи;

- об'єктивне оцінювання результатів діяльності;

- виявлення закономірностей і тенденцій розвитку установи;

- виявлення внутрішньогосподарських резервів і відпрацю­вання конкретних заходів з їх реалізації.

Такий аналіз базується на всіх формах обліку, планування і звітності. Ним продовжуються аналітичні процеси попереднього та оперативного аналізу. Перевага цієї форми аналізу полягає у системному підході до оцінювання роботи всіх галузей народно­го господарства з урахуванням комплексного впливу техніки, технології, організації та управління.

За обсягом дослідження та мірою охоплення господарської ді­яльності економічний аналіз поділяється на комплексний (пов­ний) і тематичний (частковий).

Повний (комплексний) аналіз охоплює всі сторони господар­ської діяльності, частковий — досліджує її сторони, найбільш актуальні для даного часу (аналіз трудової дисципліни, аналіз роботи структурного підрозділу, каси тощо).

Види і напрями економічного аналізу доповнюють один одного

Питання для самоконтролю

1. Сутність економічного аналізу діяльності бюджет­них установ.

2. Характеристика предмета аналізу фінансово-госпо­дарської діяльності бюджетних установ.

3. Визначення суб'єктів і об'єктів економічного аналізу.

4. Завдання економічного аналізу діяльності бюдже­тних установ.

5. Економічні процеси, явища та їх класифікація.

6. Основні типи бюджетних установ.

7. Основні категорії економічного аналізу.

8. Основні види економічного аналізу.

Тестові завдання

1. В залежності від глибини дослідження, призначення та деталізації результатів аналізу вирізняють такі його види:

а)загальноекономіч­ний(фінансово-економічний), техніко-економічний та функціона­льно-вартісний;

б) зовнішній та внутрішній;

в) стратегічний, перспективний, оперативний.

2. В залежності від часу проведення аналізу вирізняють такі його види:

а) періодичний, разовий;

б) попередній, поточний, заключний;

в) суцільний, вибірковий.

3. В залежності від обсягу аналітичної роботи вирізняють такі види аналізу:

а) стратегічний, перспективний, оперативний.

б) суцільний, вибірковий;

в) комплексний, тематичний.

4. Акт ревізії це:

а) двосторонній документ, в якому знаходять відобра­ження наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, наведено перелік фактів виявлених порушень і додаткових резервів збільшення доходів і скорочення витрат;

б) документ, що офіційно підтверджує наявність забор­гованості;

в) контроль, здійснюваний спеціалізованими аудиторськими фірмами та службами.

5. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає:

а) показники галузі (бюджетної систе­ми чи групи бюджетних установ);

б) показники діяльності установ та їхніх структурних підрозділів;

в) показники роботи установи порівняно з показниками інших установ.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии