Побутові будинки і приміщення 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Побутові будинки і приміщення



Побутові будинки підприємств призначені для розміщення в них приміщень обслуговування працюючих: санітарно-побутових, охорони здоров'я, харчування.

Допускається передбачати не враховані цими Нормами приміщення або об'єкти соціального призначення відповідно до затверджених планів соціально-економічного розвитку підприємства або квоти робочих місць для інвалідів.

5.2.1 Загальні вимоги

5.2.1.1 При проектуванні побутових будинків підприємств у технологічній частині проекту
повинна бути встановлена чисельність працюючих - облікова, в найбільш численній зміні (далі -
зміні), а також у найбільш численній частині зміни при різниці на початку і закінченні зміни 1 год
і більше, що приймається для розрахунку побутових приміщень і пристроїв; при цьому в чисельність
працюючих необхідно включати кількість практикантів, що проходять виробниче навчання.

Для мобільних будинків допускається приймати чисельність зміни, що дорівнює 70 % облікової, зокрема ЗО % жінок.

5.2.1.2 Геометричні параметри, мінімальні'відстані між осями і ширину проходів між рядами
обладнання побутових приміщень слід приймати за таблицею 3.

Таблиця З

 

Найменування Показник, м, не менше
Розміри у плані
Кабіни:  
душових закриті |_ 1,8x0,9(1,8x1,8)
душових відкриті і з наскрізним проходом, напівдушів 0,9x0,9(1,2x0,9)
особистої гігієни жінок 1,8x1,2(1,8x2,6)
туалетів 1,2хО,8(1,8х 1,65)
Лави у гардеробних 0,3x0,8(0,6x0,8)
Пристрій питного водопостачання 0,5x0,7
Шафи у гардеробних для вуличного та домашнього одягу (у залежності від кліматичних зон) і спеціального одягу і взуття: **  
для всіх груп працюючих (мінімальні), 0,25x0,5
для інвалідів 0,4x0,5
Розміри по висоті
Розділові перегородки: '  
до верху перегородки 1,8
від підлоги до низу перегородки 0,2
Шафи для зберігання одягу 1,65
Відстань між осями санітарних приладів
Умивальники одиночні 0,65
Ванни для рук і ніг, пісуари 0,7

ДБН 8.2.2-28:2010

Кінець таблиці З

 

Найменування Показник, м, не менше
Ширина проходів між рядами
Кабіни душових закриті, умивальники групові 1,2(1,8)
Кабіни душові відкриті і туалети, пісуари 1,5(1,8)
Умивальники одиночні 1,8
Ванни для рук і ніг, кабіни особистої гігієни жінок і фотарії 2,0
Шафи гардеробних для зберігання одягу за кількості відділень в ряду:  
до 18 1,4 /1,0**) (2,4 /1,8)
понад 1 8 до 36 2/1,4**> (2,4 /1,8)
*) Надалі - спецодягу. Для звичайного складу спецодягу (халати, фартухи, легкі комбінезони) передбачають шафи розмірами в плані 0,25 м ч 0,5 м, для розширеного складу (звичайний склад плюс натільна білизна, засоби індивідуального захисту) - 0,33 м чП,5 м, для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс кожушки, валянки, спеціальні комбінезони) - 0,4 м хО,5 м. **' У знаменнику наведена ширина проходів між рядами шаф без лав.
Примітка 1. Ширину проходів між стіною і рядами обладнання допускається зменшувати на 40 %, за кількості одиниць обладнання більше шести в ряду - збільшувати на 25 %. Примітка 2. При тупикових проходах між шафами для одягу кількість відділень в ряду зменшують на 35 %. Примітка 3. У дужках вказані показники для інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата.

5.2.2 Санітарно-побутові приміщення

5.2.2.1 До складу санітарно-побутових приміщень входять гардеробні, душові, умивальні,
туалети, приміщення для куріння, місця для розміщення напівдушів, пристроїв питного водопос­
тачання, приміщення для обігрівання або охолоджування, обробки, зберігання і видачі спецодягу.

Примітка. У відповідності з відомчими нормативними документами допускається передбачати в допов­нення до вказаних інші санітарно-побутові приміщення й обладнання.

5.2.2.2 Санітарно-побутові приміщення для працюючих, зайнятих безпосередньо на вироб­
ництві, повинні проектуватися залежно від груп виробничих процесів згідно з таблицею 4.

Таблиця 4

 

 

 

 

 

Група вироб­ничих про­цесів Санітарна характеристика виробничих процесів Розрахункова кількість осіб Тип гардеробних, кількість відділень шафи на одну особу Спеціальні побутові приміщення і пристрої
на одну душову сітку; на один кран
  Процеси, які викликають забруднення 3-го і 4-го класів небезпеки:        
тільки рук   7! Загальні, одне відділення -
  тіла та спецодягу     Загальні, два відділення -
тіла та спецодягу, що вида­ляється з використанням спеціальних миючих засобів     Роздільні, по одному відділенню Хімчистка або прання спецодягу

ДБН В.2.2-28:2010

Кінець таблиці 4

 

 

 

 

 

 

 

Група вироб­ничих про­цесів Санітарна характеристика виробничих процесів Розрахункова кількість осіб Тип гардеробних, кількість відділень шафи на одну особу Спеціальні побутові приміщення і пристрої
на одну душову сітку на один кран
  Процеси, що протікають при надлишках явного тепла або за несприятливих метеорологічних умов:        
за надлишками явного конвекційного тепла     Загальні, два відділення Приміщення для охолоджування
  за надлишками явного променевого тепла    
пов'язані з впливом вологи та намоканням спецодягу     Роздільні, по одному відділенню Сушіння спецодягу
за температури повітря до 10°С, включаючи роботи на відкритому повітрі     Роздільні, по одному відділенню t Приміщення для обігрівання та сушіння спецодягу
'3 Процеси, які викликають забруднення 1-го і 2-го класів небезпеки, а також речовинами зі стійким запахом:        
За тільки рук     Загальні, одне відділення  
  тіла та спецодягу *., ·   Роздільні, по одному відділенню Хімчистка, штучна вентиляція місць зберігання спец­одягу; дезодорація
  Процеси, що вимагають особливих умов до дотримання чистоти або стерильності при виготовленні продукції У відповідності з вимогами відомчих нормативних документів

Примітка 1. При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних, кількість душових сіток і кранів умивальних слід передбачати за групою з найбільш високими вимогами, а спеціальні побутові приміщення і пристрої - за сумарними вимогами.

Примітка 2. При процесах групи 1а душові і шафи, при процесах груп 16 і За лави біля шаф допускається не передбачати.

Примітка 3. При будь-яких процесах, пов'язаних із виділенням пилу і шкідливих речовин, у гардеробних

повинні бути передбачені респіраторні (на облікову чисельність), а також приміщення і пристрої

для знепилювання або знешкодження спецодягу (на чисельність у зміні). Примітка 4. У мобільних будинках із блок-контейнерів допускається зменшувати розрахункову кількість

душових сіток до 60 %. Примітка 5. При роботах з інфікуючими і радіоактивними матеріалами, а також із речовинами, небезпечними

для людини у разі потрапляння через шкіру, санітарно-побутові приміщення слід проектувати

відповідно до відомчих нормативних документів. Примітка 6. Відповідно до відомчих нормативних документів допускається відкрите зберігання одягу,

зокрема на вішалках. Примітка 7. Шкідливі речовини слід приймати згідно з ГОСТ 12.0.003, класи небезпеки речовин -

ГОСТ 12.1.005. Примітка 8. Розрахункова кількість інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата і сліпих на одну

душову сітку - 3, на один кран - 7 незалежно від санітарної характеристики виробничих
__________ процесів.___________________________________________________________________________


ДБН 6.2.2-28:2010

5.2.2.3 Перелік професій із віднесенням їх до груп виробничих процесів затверджується
міністерствами і відомствами за узгодженням із галузевими радами професійних спілок та МОЗ
України.

5.2.2.4 У гардеробних кількість відділень у шафах або гачків вішалок для домашнього і спе­
ціального одягу слід приймати такою, що дорівнює обліковій чисельності працюючих, вуличного
одягу - чисельності у двох суміжних змінах.

5.2.2.5 За облікової чисельності працюючих на підприємстві до 50 осіб допускається перед­
бачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.

5.2.2.6 Гардеробні домашнього і спеціального одягу для груп виробничих процесів 1 в, 2в, 2г і 36
повинні бути окремими для кожної з цих груп.

5.2.2.7 У гардеробних мобільних будинків за облікової чисельності працюючих, що не пере­
вищує 150 осіб, допускається виділяти місце для розміщення шаф спецодягу 3-ої групи виробничих
процесів, якщо їх кількість не перевищує 25 % загальної кількості шаф.

5.2.2.8 При гардеробних слід передбачати комори спецодягу, туалети, приміщення для чер­
гового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, місця для чищення взуття, гоління,
сушіння волосся (крім окремих гардеробних для вуличного одягу).

5.2.2.9 Для груп виробничих процесів 1 і 2а за чисельності працюючих не більше 20 осіб у зміну
комори спецодягу допускається не передбачати. ·

 

5.2.2.10 У випадках, коли чищення або знешкодження спецодягу повинні проводитися після
кожної зміни, замість гардеробних слід передбачати роздавальні спецодягу.

5.2.2.11 Кількість душових, умивальників і спеціальних побутових пристроїв, передбачених
таблицею 4, слід приймати за чисельністю працюючих у зміні або частині цієї зміни, що одночасно
закінчують роботу.

5.2.2.12 Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20 % душових кабін допус­
кається передбачати закритими.

Для інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата і для сліпих слід передбачати закриті кабіни.

Душові кабіни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп 1в, 36, а також у випадках, встановлених відомчими нормативними документами.

5.2.2.13 Туалети в багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будинках
повинні бути на кожному поверсі.

5.2.2.14 За наявності в числі працюючих інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового
апарата кабіну для інвалідів слід передбачати незалежно від кількості санітарних приладів у
туалетах.

5.2.2.15 Загальний туалет для чоловіків і жінок допускається передбачати за чисельності
працюючих у зміну не більше 15 осіб.

На підприємствах, де передбачається можливість використання праці сліпих, туалети для чоловіків і жінок повинні бути роздільними.

5.2.2.16 Вхід у туалет повинен передбачатися через тамбур із дверима, що зачиняються самі.
За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, один із

пісуарів у туалетах повинен розміщуватися на висоті не більше 0,4 м від підлоги.

5.2.2.17 Відстань від робочих місць у виробничих будинках до туалетів, приміщень для куріння,
приміщень для обігрівання або охолодження, напівдушів, пристроїв питного водопостачання
повинна прийматися не більше 50 м, для інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата
і сліпих- не більше 25 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більше 150 м.

5.2.2.18 Для прання спецодягу при виробничих підприємствах або групі підприємств повинні
передбачатися пральні з відділеннями хімічного чищення. В обґрунтованих випадках допускається


ДБН 6.2.2-28:2010

використання міських пралень за умови влаштування в них спеціальних відділень (технологічних ліній) для обробки спецодягу.

Склад і площа приміщень пралень, хімічного чищення, відновлення, просочення і знешкод­ження спецодягу повинні встановлюватися в технологічній частині проекту з урахуванням сані­тарних вимог його обробки.

5.2.2.19 Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелеткими речовинами, допускається
використовувати окрему технологічну лінію пралень.

5.2.2.20 Стіни і перегородки гардеробних спецодягу, душових, переддушових, умивальних,
туалетів, приміщень для сушіння, знепилювання і знешкодження спецодягу повинні бути виконані
на висоту 2 м із матеріалів, що допускають їх миття гарячою водою із застосуванням миючих та
дезінфікуючих засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище позначки 2 м, а також стелі
повинні мати водостійке покриття.

5.2.2.21 При пральнях слід передбачати приміщення для ремонту спецодягу з розрахунку
не менше 9 м2 на одне робоче місце. Кількість робочих місць слід приймати з розрахунку одне
робоче місце з лагодження взуття і два робочих місця з лагодження одягу на 1000 осіб облікової
чисельності.

5.2.2.22 За узгодженням із місцевими радами професійних спілок допускається передбачати
централізований склад спецодягу і засобів індивідуального захисту.

5.2.2.23 Норми площі приміщень на одну особу, одиницю обладнання, розрахункову кількість
працюючих, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях, слід
приймати за таблицею 5.

Таблиця 5

 

Найменування приміщення Показник
Площа приміщень на одну особу, м2, не менше
Гардеробні вуличного одягу, роздавальні спецодягу*), приміщення для обігрівання або охолодження 0,1
Комори для зберігання спецодягу**^: - при звичайному складі спецодягу 0,04
- при громіздкому спецодязі 0,08
- при розширеному складі спецодягу 0,06
Респіраторні 0,07
Приміщення централізованого складу спецодягу і засобів індивідуального захисту: - для зберігання 0,06
-для видачі, включаючи кабіни примірки і підгонки 0,02
Приміщення чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, приміщення для куріння при туалетах або приміщеннях для відпочинку 0,02
Місця для чищення взуття, гоління, сушіння волосся 0,01
Приміщення для сушіння, знепилювання або знешкодження спецодягу 0,15
Приміщення для миття спецодягу, включаючи каски і спецвзуття 0,3
Площа приміщення на одиницю обладнання, м2, не менше
Переддушові при кабінах душових відкритих і з наскрізним проходом 0,7
Шлюзи (тамбури) при туалетах із кабінами 0,4

ДБН 6.2.2-28:2010

Кінець таблиці 5

 

Найменування приміщення Показник
Кількість осіб, що обслуговуються в зміну на одиницю обладнання
Підлогові чаші (унітази) і пісуари туалетів: - у виробничих будинках 18/12
- в адміністративних будинках 45/30
- при залах зборів, нарад, гардеробних, їдалень 100/60
Умивальники і електрорушникосушильники в тамбурах туалетів: - у виробничих будинках 72/48
- у адміністративних будинках 40/27
Пристрої питного водопостачання залежно від груп виробничих процесів:  
- 2а, 26  
-1а, 16, 1в, 2в, 2г, За, 36, 4  
Напівдуші '15
*) Передбачати окремі приміщення для чистого і забрудненого спецодягу. **) Для груп виробничих процесів 1в, 2в, 2г, 36. І Примітка 1. При самообслуговуванні площу гардеробних вуличного одягу збільшують на 25 %. Примітка 2. При приміщеннях роздавальних, сушіння, знепилювання і знешкодження спецодягу додатково передбачають місце для переодягання площею не менше 0,1 м2/особу, а у гардеробних вуличного одягу і коморах для зберігання спецодягу - місця для здачі і отримання спецодягу площею 0,03 м2/особу. При респіраторних більше ніж на 500 осіб додатково передбачають майстерні площею 0,05 м2/особу для перевірки і перезарядки приладів індивідуального захисту органів дихання. Примітка 3. Площу приміщень, вказаних у таблиці 5, приймають не менше 4 м2, переддушових і тамбурів -не менше 2 м2. Примітка 4. У чисельнику дані показники для чоловіків, у знаменнику - для жінок. Примітка 5. За кількості тих, що обслуговуються, менше розрахункової приймають одну одиницю облад­нання. Примітка 6. За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, площу при­міщень на одиницю обладнання приймають, м2, не менше: переддушові при кабінах душових -1,0; шлюзи при туалетах із кабінами - 0,6.

5.2.3 Приміщення охорони здоров 'я

5.2.3.1 При проектуванні підприємств слід передбачати оздоровчі пункти, медпункти, примі­
щення особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а за відомчими нормами - приміщення для
інгаляторіїв, фотаріїв, ванн для рук і ніг, а також приміщення для відпочинку в робочий час і
психологічного розвантаження.

За окремим завданням, узгодженим із місцевими органами охорони здоров'я і радами профе­сійних спілок, можуть бути передбачені поліклініки (амбулаторії), лікарні, санаторії-профілакторії, станції швидкої і невідкладної допомоги й інші служби медико-санітарної частини, а також фіз­культурно-оздоровчі будинки і споруди. При цьому слід враховувати можливість використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, а для підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах, - з урахуванням організації обслуговування населення.

5.2.3.2 На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих більше 300 осіб повинні перед­
бачатися фельдшерські оздоровчі пункти.


ДБН 6.2.2-28:2010

5.2.3.3 Чисельність працюючих, які обслуговуються одним фельдшерським оздоровчим пун­
ктом, приймається:

- при підземних роботах - не більше 500 осіб;

- на підприємствах хімічної, гірничорудної, вугільної та нафтопереробної промисловості -
не більше 1200 осіб;

- на підприємствах інших галузей народного господарства - не більше 1700 осіб.

5.2.3.4 Склад і площу приміщень фельдшерського оздоровчого пункту слід приймати згідно з
таблицею 6.

Таблиця 6

 

Приміщення фельдшерського оздоровчого пункту Площа, м2, не менше
Вестибюль-очікувальна з роздягальнею і реєстратурою 18 (10)*'
Кімната тимчасового перебування хворих 9 (9)
Процедурні кабінети 24 (2 приміщення по 12 м2) (12)
Кабінети для прийому хворих 12 (10)
Кабінет фізіотерапії,;  
Кабінет стоматолога  
Кабінет гінеколога  
Комора лікарських форм і медичного обладнання 6 (6)
Туалет з умивальником у шлюзі (тамбурі) на один унітаз
*) У дужках - для мобільних будинків. Примітка 1. Кабінет стоматолога передбачають за узгодженням із місцевими органами охорони здоров'я. Примітка 2. Один кабінет гінеколога проектують на облікову чисельність від 1 200 до 3600 жінок. За наявності кабінету гінеколога передбачають приміщення для особистої гігієни жінок.

5.2.3.5 При обліковій чисельності від 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений ме­
дичний пункт.

Площу медичного пункту слід приймати не менше: 12 м2 - при обліковій чисельності від 50 до 150 працюючих, 18м2- понад 150 до 300 працюючих.

На підприємствах, де передбачається можливість використання праці інвалідів, площу медич­ного пункту допускається збільшувати на 3 м2.

Медичний пункт повинен мати обладнання за узгодженням із місцевими органами охорони здоров'я.

5.2.3.6 За завданням, узгодженим із'місцевими органами охорони здоров'я, на підприємствах
допускається передбачати лікарські оздоровчі пункти замість фельдшерських.

Категорію лікарського оздоровчого пункту слід приймати залежно від облікової чисельності працюючих: І - подвоєній кількості тих, що обслуговуються, в порівнянні зі встановленим в 5.2.3.3; II - відповідно до 5.2.3.2 і 5.2.3.3.

Склад і площу приміщень лікарських оздоровчих пунктів слід приймати згідно з таблицею 7.


ДБН 6.2.2-28:2010

Таблиця 7

 

 

 

 

Приміщення лікарських оздоровчих пунктів -) \ Площа, mz, не менше
За категорією оздоровчих пунктів За разміщен-ням оздоров­чих пунктів у мобільних будинках
І II
Вестибюль із місцями для очікування і реєстратури      
Перев'язувальні - гнійна і чиста 36 (2 при­міщення) 36 (2 при­міщення)  
Кабінети для прийому хворих 48 (4 при­міщення) 24(2 при­міщення)  
Кабінет фізіотерапії      
Кабінет стоматолога 24 (2 при­міщення)^    
Процедурний кабінет    
Кімната тимчасового перебування хворих ,12    
Кабінет завідувача оздоровчого пункту '     _
Кабінет гінеколога    
Комора лікарських форм із кіоском   g  
Приміщення для автоклава і перев'язувальних матеріалів      
і Комора медичного обладнання      
Туалет з умивальником у шлюзі На один унітаз
Душова На одну душову сітку
Примітка 1. Кабінет гінеколога проектують на облікову чисельність від 1200 до 3600 жінок. За наявності кабінету гінеколога передбачають приміщення для особистої гігієни жінок. Примітка 2. На підприємствах, де передбачається використання праці інвалідів, склад лікарського оздо­ровчого пункту може бути доповнений за узгодженням із 'місцевими органами охорони здоров'я та з урахуванням виду інвалідності, груп захворювань і ступеня втрати працездатності пра­цюючих.

5.2.3.7 Фельдшерські або лікарські оздоровчі пункти слід розміщувати на першому поверсі.
Ширина дверей у вестибюлях-очікувальних, перев'язувальних, кабінетах для прийому і кімнатах
для тимчасового перебування хворих повинна бути не менше 1 м, а за наявності в числі працюючих
інвалідів, що користуються кріслами-колясками, - згідно з ДБН В.2.2-17.

І

5.2.3.8 Кількість приміщень або кабін для особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку
один гігієнічний душ на 75 жінок, що працюють у найбільш численній зміні (додатково до перед­
бачених у таблицях 6 і 7). У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання
та умивальник. При чисельності працюючих жінок більше,14 до 75 включно слід передбачати одну
кабіну з гігієнічним душем (біде), яка повинна розміщуватися при жіночому туалеті і мати вхід
із умивальні.

5.2.3.9 Парильні (сауни) допускається передбачати відповідно до завдання на проектування з
дотриманням вимог щодо їх розміщення та влаштування відповідно до ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11
таНАПБА.01-001.

5.2.3.10 Інгаляторії слід передбачати за узгодженням із місцевими органами охорони здоров'я
при виробничих процесах, пов'язаних із виділенням пилу або газу дратівливої дії.


ДБН 6.2.2-28:2010

5.2.3.11 Фотарії необхідно передбачати на підприємствах під час роботи в приміщеннях без
природного освітлення або з коефіцієнтом природного освітлення менше 0,1 %, а також при
підземних роботах.

Фотарії слід розміщувати, як правило, у гардеробних домашнього одягу. Поверхні стін і пере­городок фотаріїв, а також поверхні кабін повинні бути пофарбовані силікатними фарбами світлих тонів.

5.2.3.12 Фотарії не потрібні у випадках, коли виробничі приміщення обладнані штучним освіт­
ленням, збагаченим ультрафіолетовим випромінюванням, а також на виробництвах, де працюючі
підпадають під вплив хімічних речовин, що мають фотосенсибілізуючу дію.

5.2.3.13 Ванни для рук слід передбачати при виробничих процесах, пов'язаних із вібрацією, що
передається на руки.

5.2.3.14 За чисельності працюючих у зміні, що користуються ваннами для рук (100 осіб і
більше), ванни слід розміщувати в умивальних або в окремих приміщеннях, обладнаних електро-
сушильниками; за меншої кількості осіб, що користуються ваннами для рук, допускається роз­
міщувати їх у виробничих приміщеннях.

5.2.3.15 Площу приміщення ванн для рук слід визначати з розрахунку не менше 1,5 м2 на одну
ванну, кількість ванн - із розрахунку одна ванна на трьох працюючих у зміну, що користуються
ваннами для р(ук.

5.2.3.16 Ванни для ніг (установки гідромасажу ніг) слід передбачати при виробничих процесах,
пов'язаних із роботою стоячи або з вібрацією, що передається на ноги. Ванни для ніг слід розмі­
щувати в умивальних або гардеробних із розрахунку 40 осіб на одну установку площею не менше
1,5м2.

5.2.3.17 Приміщення і місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розван­
таження слід розміщувати, як правило, при гардеробних домашнього одягу і оздоровчих пунктах.

При допустимих параметрах повітря робочої зони у виробничих приміщеннях і відсутності контактів із речовинами 1-го і 2-го класів небезпеки допускається передбачати місця відпочинку відкритого типу у вигляді площадок, розташованих у цехах на площах, що не використовуються у виробничих цілях.

5.2.3.18 У приміщеннях для відпочинку і психологічного розвантаження, за обґрунтування,
можуть бути передбачені пристрої для приготування і роздавання спеціальних тонізуючих напоїв, а
також місця для занять фізичною культурою.

5.2.3.19 Рівень звукового тиску в спеціалізованих приміщеннях і на місцях для відпочинку, а
також у приміщеннях психологічного розвантаження не повинен перевищувати 45 дБА.

5.2.3.20 Норми площі на одну особу в спеціалізованих приміщеннях охорони здоров'я слід
приймати згідно з таблицею 8.

(

Таблиця 8

 

Приміщення Площа на одну особу, м2, не менше
Парильня (сауна) 0,7
Інгаляторій 1,8
Фотарій 1,5
Приміщення (місце) для відпочинку під час роботи, психо­логічного розвантаження, занять фізичною культурою 0,9

ДБН 8.2.2-28:2010

5.2.4 Приміщення підприємств харчування

5.2.4.1 Підприємства харчування слід проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-25,
СП 42-123-5777 та можливості використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, що
розміщуються у міській забудові, або населених пунктах з урахуванням організації обслуговування
населення.

5.2.4.2 При проектуванні виробничих підприємств повинні бути передбачені їдальні, розрахо­
вані на забезпечення всіх працюючих загальним, дієтичним, а за спеціальними завданнями -
лікувально-профілактичним харчуванням.

При чисельності працюючих у зміну більше 200 осіб слід передбачати їдальню, що працює, як правило, на напівфабрикатах; до 200 осіб -їдальню-роздавальну.

Примітка 1. При чисельності працюючих у зміну менше ЗО осіб замість їдальні-роздавальної, допус­кається передбачати кімнату для приймання їжі.

Примітка 2. У разі обґрунтування допускається передбачати їдальні, що працюють на сировині, які повинні проектуватися з дотриманням вимог ДБН В.2.2.-25.

5.2.4.3 При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, слід передбачати для цього
спеціальний вестибюль із гардеробною вуличного одягу, кількість місць у їдальні повинна дорів­
нювати 120 % чисельності відвідувачів у вуличному одязі.

5.2.4.4 Кількість місць в їдальні слід приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих
у зміні або найбільш численній частині зміни (5.2.4.2). Залежно від вимог технологічних процесів' і
організації праці на підприємстві кількість місць в їдальнях допускається змінювати.

5.2.4.5 Площу кімнати для приймання їжі слід визначати з розрахунку не менше 1,35 м2 на
кожного відвідувача або не менше 1,65 м2 на інваліда, що користується кріслом-коляскою, але не
менше 12 м2. Кімната для приймання їжі повинна бути обладнана умивальником, стаціонарним
кип'ятильником, електричною плитою, холодильником. За кількості працюючих до 10 осіб у зміні
замість кімнати для приймання їжі допускається передбачати у гардеробній додаткове місце
площею не менше 6 м2 для встановлення столу для приймання їжі.

ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 287; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.67.251 (0.066 с.)