Особливості обчислення плати за землі різких категорій. Порядок нарахування та сплати плати за землю. Пільги щодо плати за землю та відповідальність платників.

6.1. Ставка податку за один гектар лісових земель, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

6.2. Ставка податку за один гектар нелісових земель, зайнятих чагарниками, комунікаціями, сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, малопродуктивними землями тощо, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюється у розмірі0,1відсоткавід нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Стаття 7. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких проведено

7.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 5, 6 і 9 цього розділу.

Стаття 8. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

8.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 8.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:

8.2.1) на південному узбережжі Автономної Республіки Крим – 3;

8.2.2) на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим – 2,5;

8.2.3) на західному узбережжі Автономної Республіки Крим – 2,2;

8.2.4) на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей – 2;

8.2.5) у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей – 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

8.2.6) на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях – 1,5.

8.3. Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 8.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, встановлених пунктом 8.2 цієї статті.

Стаття 9. Особливості встановлення ставок земельного податку

9.1. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садовими кооперативами, індивідуальними гаражами і садовими дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами справляється у розмірі десяти відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 7 і 8 цього розділу.

9.2. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 7 і 8 цього розділу.

9.3. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 7 і 8 цього розділу із застосуванням таких коефіцієнтів:

9.3.1) міжнародного значення - 7,5;

9.3.2) загальнодержавного значення - 3,75;

9.3.3) місцевого значення - 1,5.

9.4. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 7 і 8 цього розділу.

9.5. У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 9.1, 9.4 цієї статті, іншим суб’єктам податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 7 цього розділу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (її частини) залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 8 цього розділу, з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

9.6. Податок за земельні ділянки несільськогосподарського призначення (в межах та за межами населених пунктів), які перебувають у власності або у постійному користуванні фізичної особи і загальна площа яких перевищує 0,5 гектара, справляється із застосуванням коефіцієнта 5.

Стаття 10. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких проведено

10.1. Ставка податку за земельні ділянки (крім сільськогосподарських угідь) за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.

Стаття 11. Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

11.1. Ставки податку за один гектар несільськогосподарських угідь встановлюється у таких розмірах:

11.1.1) за земельні ділянки, зайняті господарськими шляхами і прогонами, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, крім тих, що віднесені до земельних лісових ділянок (у тому числі захисних насаджень лінійного типу, площею не менш як 0,1 гектара), – 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

11.1.2) для земельних ділянок, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), – 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

11.2. Ставка податку за земельні ділянки, надані садовим кооперативам, в тому числі зайняті садовими дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Стаття 12. Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

12.1. Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім залізничного транспорту), зв’язку, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

12.2. Ставка податку за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

12.3. Ставка податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі), встановлюються у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Стаття 13. Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

13.1. Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та земельних лісових ділянок), встановлюється у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Стаття 14. Ставки податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

14.1. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

14.2. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами встановлюється у розмірі п’яти відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Пільги щодо податку для фізичних осіб

15.1. Від сплати податку звільняються:

15.1.1) інваліди першої і другої групи;

15.1.2) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 16 років;

15.1.3) пенсіонери (за віком);

15.1.4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

15.1.5) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

15.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 15.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

15.2.1) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектара;

15.2.2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах - 0,1 гектара;

15.2.3) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,1 гектара;

15.2.4) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

15.2.5) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Стаття 16. Пільги щодо податку для юридичних осіб

16.1. Від сплати податку звільняються:

16.1.1) заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

16.1.2) дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

16.1.3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, – які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

16.1.4) дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;

16.1.5) релігійні та благодійні організації, зареєстровані відповідно до законодавства України, що не займаються підприємницькою діяльністю;

16.1.6) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

16.1.7) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).