Методичні вказівки та вимоги

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З дисципліни ПП 10.2 «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

для студентів напряму підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня

Бакалавр 6.030601 Менеджмент усіх форм навчання

(2–ге видання)

Дніпропетровськ

НГУ

Методичні вказівки та вимоги до виконання курсового проекту з дисципліни ПП10.2 «Операційний менеджмент» для студентів напряму підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр 6.030601 Менеджмент усіх форм навчання (2–ге видання) / Упоряд.: В.Я. Швець, В.Л. Загорудько. – Д.: Державний ВНЗ «НГУ», 2011. – 21 с.

 

 

Упорядники:

 

В.Л. Загорудько, доц.

 

 

Затверджено методичною комісією з напряму 0306 Менеджмент (протокол № __ від __ ___ _____) за поданням кафедри менеджменту виробничої сфери (протокол № __ від __ ___ _____).

 

 

Подано методичні рекомендації та вимоги до виконання та захисту курсового проекту з дисципліни «Операційний менеджмент» студентів освітньо-кваліфікаційної програми підготовки бакалаврів спеціальності 6.030601 Менеджмент усіх форм навчання, їх тематика, зміст та структура.

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри менеджменту, д-р. економіч. наук, проф. В.Я. Швець.

 

 

Мета курсового проекту:

1. Закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних за час навчання, при комплексному вирішенні конкретного фахового завдання.

2. Розвиток здатності до застосування знань, одержаних при вивченні дисципліни “Транспорт гірничих підприємств”, для вирішення конкретних задач проектування системи транспорту шахт.

3. Одержання навичок виконання технічних креслень.

КУРСОВІ ПРОЕКТИ (РОБОТИ)

Загальні положення

Терміни та їх визначення

Курсовий проект – індивідуальне завдання щодо вирішення задач, переважна більшість яких віднесено в ОКХ до проектної та проектно-конструкторської професійних функцій. Передбачається виконання елементів технічного завдання, ескізного та технічного проектів, робочої, експлуатаційної, ремонтної документації тощо. Виконання складових проектів регламентується відповідними стандартами.

Курсова робота – індивідуальне завдання, яке виконує студент вирішуючи задачі організації технологічного процесу (технічна підготовка, забезпечення функціонування, контроль) та управління ним (планування, облік, аналіз, регулювання).

Дидактичні цілі

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Організаційна форма навчання “курсовий проект (робота)” використовується на заключному етапі вивчення дисципліни.

Для розвитку аналітичних здібностей доцільно надавати студенту право самостійно формалізувати вихідні дані, методи рішення з обов’язковим обґрунтуванням припущень, пропонувати оцінку рішення. Завдання повинне викликати необхідність аналізувати, порівнювати, оцінювати варіанти рішень, систематизувати матеріал, узагальнювати його, робити висновки.

Курсові проекти (роботи) можуть виконуватись на основі навчального матеріалу однієї дисципліни або декількох. Виконання комплексних проектів чи робіт дозволяє усвідомити відповідні міждисциплінарні зв’язки.

У процесі роботи над ККП студенти удосконалюють та розвивають такі навички та вміння:

· самостійно визначати актуальні питання в сфері управління підприємством;

· визначати мету і основні завдання дослідження;

· здійснювати пошук, добір та аналіз літературних джерел;

· аналізувати ефективність управління підприємством;

· аргументовано робити висновки щодо шляхів вдосконалення управління діяльністю підприємства;

· оформлювати роботу відповідно діючих стандартів;

· складати ґрунтовну доповідь стосовно виконаних досліджень;

· публічно захищати роботу.

 

Мета виконання курсового проекту:

1. Закріплення й поглиблення знань, здобутих студентами в процесі вивчення програмних питань курсу «Операційний менеджмент»;

2. Усвідомлення студентами того, що операційний менеджмент як царина знань являє собою складну дисципліну синтетичного характеру, до опрацювання проблемних галузей якої необхідно застосовувати комплексний підхід, що передбачає роботу з великою кількістю різноманітних інформаційних джерел із проблематики не тільки суто операційного менеджменту, а й великої кількості суміжних, споріднених дисциплін – мікроекономіки, маркетингу, економіки підприємств, організації виробництва, дослідження операцій, статистики, економетрії, економіко-математичні методи в управлінні, стратегічного управління, управління проектами, логістики та багатьох інших.

Відповідно до навчальних планів підготовки бакалаврів менеджменту студенти усіх форм навчання виконують курсовий проект з дисципліни «Операційний менеджмент», який входить до циклу професійно-орієнтованої підготовки, згідно ГСВО МОН і переліку навчальних нормативних дисциплін нормативної частини ОПП за циклами.

Виконання курсового проекту являє собою один із видів самостійної навчальної роботи студентів, призначений засвідчити якість здобутих студентами знань та вмінь використовувати їх при опрацюванні теоретичних і практичних питань у сфері управління операціями (виробництвом).

Виконання курсового проекту є суттєвим етапом і в процесі науково-дослідної роботи студентів, що отримують базову вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з напряму підготовки 0306 “Менеджмент” за кваліфікацією “Факалавр з менеджменту” чи “Фахівець з менеджменту”.

 

1. Порядок виконання курсового проекту *

 

Виконання курсового проекту складається з кількох етапів.

1 етап – вибір теми курсового проекту.

Тему курсового проекту студенти обирають самостійно, спираючись на перелік, який наведено в рекомендованій тематиці (Додаток А). Якщо студент має бажання розробляти тему, яка не передбачена рекомендованою тематикою, він повинен сформулювати цю тему та обґрунтувати причини, що зумовили її вибір та, звернувшись до керівника, відкоригувати та затвердити її.

У процесі вибору теми студентам слід керуватися таким критерієм, як відповідність її спрямованості своїм науковим та практичним інтересам, напрацюванням, здобутим під час виконання попередньої науково-дослідної роботи, можливостям збору первинної інформації.

2 етап – складання плану курсового проекту.

План курсового проекту складається студентом самостійно на основі ознайомлення з літературними джерелами щодо обраної теми. Пропонована структура плану: вступ; 3–4 ключових, взаємопов'язаних, розміщених у логічній послідовності параграфи, в яких має бути розкрита сутність обраної теми; розрахункова частина та висновки. Складений студентом план обговорюється з науковим керівником, який його коригує (якщо у цьому є необхідність) та затверджує.

3 етап – добір та вивчення літератури.

На стадії добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомендаціями надає допомогу науковий керівник; корисні поради в процесі добору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору використання алфавітних та систематичних бібліографічних каталогів (електронних каталогів), довідників, реферативних журналів та інших джерел інформації.

Поглиблене вивчення підібраних джерел доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики управління операціями (виробництвом). Решту літератури вивчають у порядку, зворотньому до хронологічного.

Можна порекомендувати студентам роботу щодо добору та вивчення літератури побудувати таким чином:

– щоб скласти перше уявлення про проблему, слід опрацювати відповідні підручники та посібники, що вийшли друком за останні роки;

– щоб визначити ті шляхи вирішення цієї проблеми, що вважаються актуальними на сьогодні, слід ознайомитися з публікаціями в журналах відповідного спрямування.

Після чого доцільними будуть пошук та ознайомлення з ґрунтовними науковими виданнями монографічного характеру і, можливо, опрацювання навчально-методичної літератури.

Слід дуже зважено підійти до роботи з перекладними виданнями, особливо до перекладів робіт представників американської та німецької шкіл управління виробництвом (операціями), оскільки термінологія, що використовується в цих джерелах, дещо відрізняється від вітчизняної.

На жаль, певна кількість таких джерел, виданих останнім часом, не має дуже високої якості перекладу та наукового редагування. Іноді трапляється використання невідповідних термінів, підміна понять, перекручування змісту концепцій. Використання таких джерел у процесі виконання курсового проекту є можливим, але лише за умови, що студент уже добре розібрався в проблематиці розроблюваної теми і може самостійно вичленовувати з цих видань релевантну інформацію, відповідно обробивши її та, піддавши адаптації.

Стосовно опрацювання робіт закордонних авторів, виданих мовою оригіналу, можна зробити таке зауваження: використання інформації з цих джерел є можливим лише за умови, що студент не тільки добре володіє відповідною іноземною мовою, але й обізнаний у спеціальній термінології і в змозі коректно перекласти й викласти матеріал досконалою (як з літературної, так і з наукової точки зору) українською мовою.

Усе більшого розповсюдження в останні часи набуває практика залучення інформації з Інтернету. Такий шлях добору інформації є припустимим, але слід розуміти, що ця інформація має підлягати критичному осмисленню, а її джерело обов'язково потрібно внести до переліку першоджерел (списку використаних джерел).

Безпосереднє ознайомлення з конкретним літературним джерелом розпочинають з перегляду змісту. Глави та параграфи, що викликали особливу зацікавленість, треба ретельно опрацювати. Ця робота має бути спрямована на пошук ідей та пропозицій щодо вирішення проблемних питань обраної теми. Особливу увагу при цьому важливо зосередити на виявленні дискусійних питань, аналізі протилежних або суперечливих позицій.

У процесі вивчення літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки окремих даних, цитат тощо. Слід обов'язково записувати прізвище та ініціали автора книги (підручника, брошури, статті тощо), а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номер сторінки. Усе це стане до нагоди під час використання матеріалів у курсовому проекті - щоб робити посилання на першоджерела.

4 етап – написання та оформлення проекту.

Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсового проекту; у разі необхідності підбирається додаткова інформація. До курсового проекту слід включати лише ретельно підібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому етапі також проводяться розрахунки, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та редагується текст. У процесі редагування поліпшується стиль викладення матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсового проекту слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами. Четвертий етап завершується оформленням курсового проекту згідно з вимогами, що перелічені в третьому розділі цих методичних вказівок.

5 етап – захист курсового робити.

Виконана курсовий проект в установлений термін здається студентами на кафедру менеджменту виробничої сфери. Після реєстрації курсовий проект передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. У відгуку наукового керівника відмічаються позитивні сторони та недоліки курсового проекту, робиться висновок про можливість допуску її до захисту та дається попередня оцінка («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Якщо курсовий проект отримує оцінку «незадовільно», він повертається студентові для доопрацювання. До переробленого курсового проекту, зданого на повторну перевірку, обов'язково додається первісна рецензія.

Якщо науковий керівник дає позитивний відгук, курсовий проект допускається до захисту. Терміни та графік захисту встановлюються кафедрою менеджменту (для студентів заочної форми навчання — деканатом заочного факультету). Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з відгуком та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які в ньому містяться.

У процесі захисту курсового проекту оцінюються глибина знань студента в досліджуваній галузі операційного менеджменту та відповідність змісту і результатів практичної (розрахункової) частини теоретичним викладкам, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. За результатами захисту курсовий проект одержує оцінку, яка записується на його титульному аркуші та проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

Орієнтовний регламент виконання курсового проекту наведено в додатку Б.

Зміст курсового проекту

 

Курсовий проект повинний мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами курсового проекту мають бути; вступ, основна частина (теоретичний та практичний розділи), висновки.

У вступі (1–2 сторінки) стисло аналізується сучасний стан розробки проблеми та питань, що вимагають вирішення, обґрунтовується актуальність теми; чітко визначаються мета курсового проекту та її завдання, об’єкт та предмет дослідження; шляхом декомпозиції мети на окремі прості складові, які відображають етапи дослідження в їх логічній послідовності, визначаються основні завдання проекту; за потреби, характеризується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, виділяються дискусійні питання; визначається мета курсового проекту як інструменту навчання та приводиться посилання на джерело відповідності виконаної та оформленої роботи встановленим вимогам.

В теоретичному розділі (загальним обсягом 25–30 сторінок) глибоко та всебічно розкривається сутність обраної теми, висвітлюються її найважливіші питання та проблеми. У першому параграфі розділу, як правило, викладаються теоретико-методологічні аспекти дослідження. Решта параграфів можуть носити теоретичний, аналітичний, діагностичний, пропозиційний характер, що, втім, залежить від характеру обраної теми та орієнтації курсового проекту. Параграфи основної частини мають бути логічно пов'язаними між собою.

Теоретичні положення повинні виступати основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, а висновки та пропозиції мають базуватися на викладених теоретичних положеннях та результатах виконаного аналізу.

В основній частині необхідно показати, як досліджувана проблема з позицій сучасності висвітлена в літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, зробити її критичний аналіз, можливості формалізації і використання економіко-математичного моделювання для прийняття рішень, провести порівняння та сформулювати власну точку зору у вигляді положень висновків до розділу 1.

У другому розділі курсового проекту, що представляє проектну частину роботи, викладені теоретичні положення (висновки до розділу 1) мають бути підтверджені, в окремому підрозділі 2.1: аналізом статистичної інформації (функції залежності), прикладами з практики управлінської діяльності; обґрунтуванням рішень на базі економіко-математичного моделювання (формалізація та рішення); проектування завдань і рішень (прикладів) відповідно до положень висновків теоретичної частини курсового проекту (до 5-ти сторінок).

Обов’язковий підрозділ 2.2 цього розділу – розробка проекту прийняття рішень в управлінні реалізацією та виробництвом продукції конкретної компанії (за індивідуальним завданням): «Складання оптимальної програми виробництва» – перевірка плану виробництва та плану реалізації продукції (за способом реалізації) на оптимальність з висновком про ефективність роботи менеджменту підприємства за ситуації: 1) виконання усіх умов щодо контрактів на поставку продукції; 2) без урахування укладених підприємством довгострокових контрактів; 3) з обґрунтуванням та урахуванням необхідності залучення інвестицій для покриття дефіциту продукції на ринках збуту.

Базою вхідних даних являються показники роботи підприємства на якому працює, або проходив виробничу практику студент.

У висновках (1–2 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведених досліджень і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета курсового проекту, що були сформульовані у вступі.

 

3. Оформлення курсового проекту *

 

Загальні вказівки

 

Курсовий проект має бути стилістично, граматично та технічно слушно оформлений. Він комплектується в такій послідовності:

1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) вступ; 4) основна частина (теоретична та проектна); 5) висновки; 6) додатки (за необхідності); 7) список використаних джерел.

Курсовий проект відкривається титульним аркушем, на якому вказуються: назва вузу, тема, прізвище студента та інші відомості, що ідентифікують курсовий проект (форму титульного аркуша наведено в додатку В).

Після титульного аркуша вміщується сторінка змісту, в якому наводиться перелік заголовків частин курсового проекту та вказуються номери сторінок, з яких вони починаються.

Назви розділів записуються у вигляді заголовків великими літерами, назви підрозділів – у вигляді заголовків малими літерами (крім першої великої). Переноси слів у заголовках не дозволяються. Крапки наприкінці заголовків не ставляться. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Кожний розділ починають із нової сторінки.

Текст курсового проекту має бути віддрукованим на принтері охайно, без помарок та виправлень. Стиль викладання має бути строгим, стриманим, без вияву емоцій. При побудові речень бажано використання дієслів, що стоять у невизначено-особистій формі, наприклад,; «Вважається доцільним запропонувати..», а не «Я пропоную..». Під час викладення матеріалу слід користуватися загальноприйнятою термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті курсового проекту та ілюстраціях до нього, крім використання загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Матеріал у курсовому проекту має бути викладений у логічній послідовності. Не допускається перехід до розглядання іншого питання, доки висвітлення попереднього не завершено. Окрема думка, яка передається кількома реченнями, виділяється короткими чіткими фразами.

Курсовий проект викопується на аркушах білого паперу стандартного формату А4. Текст розміщується на одному боці аркуша з полями: праворуч – близько 10 мм; ліворуч, зверху та знизу – не менше 20 мм. Усі сторінки курсового проекту (крім титульного аркуша та сторінки змісту) мають бути пронумерованими. Порядковий помер сторінки ставлять у правому верхньому куті. Нумерація сторінок починається з першої сторінки вступу, на якій проставляється номер «3», оскільки це – третя сторінка курсового проекту, та завершується останньою сторінкою списку використаних джерел та додатків.

Остаточно оформлена курсовий проект підписується студентом на титульному аркуші та в зброшурованому вигляді в установлений термін здається на кафедру для реєстрації та рецензування – прийняття науковим керівником рішення щодо можливості допуску проекту до захисту.

 

Оформлення таблиць

 

Цифровий матеріал у тексті курсового проекту, як правило, оформлюється у вигляді таблиць та діаграм (рисунків). Правила побудови та оформлення таблиць.

1. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відображує її зміст та розміщується безпосередньо над таблицею. Тематичний заголовок не підкреслюють. Праворуч над тематичним заголовком пишуть слово «Таблиця» та вказують її порядковий помер (знак «№» перед цифрами не ставиться).

2. Заголовки стовпців пишуть із великої літери, а підзаголовки (якщо вони продовжують заголовок) – із малої. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, то їх починають із великої літери.

Таблиця

ТЕМАТИЧНИЙ ЗАГОЛОВОК ТАБЛИЦІ

(НАЗВА ТАБЛИЦІ)

3. При переносі частини таблиці на наступну сторінку – необхідно повторити головку таблиці або нумерацію стовпців. Над нею пишуть «Продовження табл.» та вказують порядковий номер таблиці. Тематичний заголовок розміщують лише над першою частиною таблиці.

4. Колонку «№ п/п» у таблицю не включають. Нумерації рядків (їх порядкові номери) при потребі ставлять перед назвою заголовків рядків.

5. При побудові таблиці слід дотримуватися збереження певних пропорцій між її частинами: боковик не може займати більше третини її формату, а висота заголовочної частини – перевищувати третину висоти таблиці.

6. Колонки (стовпці) таблиці нумерують лише тоді, коли на них є посилання в тексті курсового проекту або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

7. Якщо всі дані, що наведені в таблиці, мають однакову одиницю вимірювання, то її вказують у тематичному заголовку, якщо різні – то в заголовках стовпців або рядків через кому. Позначення одиниць вимірювання при цьому має відповідати загальноприйнятим стандартам.

8. Текст, який повторюється в боковику або стовпці таблиці та складається з одного слова, можна замінювати лапками. Якщо такий текст складається з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами «так само», а далі – лапками. Замінювати цифри та математичні символи, що повторюються в таблиці, лапками не дозволяється.

9. Числа в таблиці, як правило, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дрібні числа наводяться у вигляді десяткового дробу. Нульові ознаки прийнято позначати знаком тире «–», відсутність даних – трьома крапками «...» або літерами «н. в.» (немає відомостей).

10. Якщо наведені в таблиці дані мають будь-які особливості (є попередніми, відносяться до частини явища, що вивчається, тощо), то це необхідно вказати в примітках, які розміщують одразу під таблицею.

11. Таблицю не слід захаращувати зайвими подробицями, які ускладнюють аналіз інформації. Необхідно також уникати утворення клітинок таблиці, що не мають змісту. Коли такі клітинки все ж з'являються, то в них треба проставити знак «х», який означає, що вони не заповнюються.

12. Усі таблиці нумеруються в межах кожного параграфа двома арабськими цифрами, які роз'єднані крапкою. Перша з них позначає номер розділу, друга – порядковий номер таблиці всередині розділу. Якщо в курсовому проекті лише одна таблиця, то її не позначають номером та не пишуть слово «Таблиця» над тематичним заголовком.

13. На всі таблиці мають бути зроблені посилання в тексті курсового проекту. При першому посиланні в тексті пишуть слово «табл.», при повторних – «див. табл.», після чого вказують номер таблиці (без знака “№”). Кожна таблиця супроводжується стислим аналізом та висновками.

14. Таблиці в тексті курсового проекту вміщуються одразу після посилання на них. Розташовувати таблиці слід так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису; якщо це неможливо – так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.

 

Оформлення рисунків

 

Графічне подання статистичних даних, яке наочно показує співвідношення між ними, зветься діаграмою. За формою побудови діаграми поділяють па лінійні, площинні та зображувальні. Найчастіше в курсових роботах використовують лінійні, а з площинних – стовпцеві та секторні діаграми.

Лінійна діаграма характеризує за допомогою прямих, кривих або ламаних ліній кількісні показники розвитку об'єктів, явищ або процесів, що досліджуються.

У стовпчикових діаграмах кількісні дані зображуються у вигляді прямокутників – стовпців, які розміщуються вертикально поряд або на однаковій відстані один від одного. Висота цих стовпців відповідно до встановленого масштабу пропорційна кількісним значенням показників, що зображуються. Горизонтальне розміщення таких прямокутників утворює стрічкову діаграму.

Секторна діаграма є широковідомою формою порівнювання різних частин одного цілого. Площі, які утворюються секторами кола і є основою для порівняння. Секторна діаграма будується шляхом поділу кола на окремі сектори пропорційно питомій вазі частин у цілому.

Засобом графічного зображення змін однієї змінної величини залежно від змін другої є графік. Наявність залежності демонструється трендом – теоретичною функцією (формулою) та значенням критерію її достовірності, які розташовуються на площині діаграми. Нанесення декілька рядів (факторів) на одній діаграмі супроводжується легендою.

Схеми в курсовому проекту використовують для того, щоб показати склад, структуру та взаємозв'язок окремих елементів явища або системи, що вивчається, або щоб відобразити послідовність етапів того чи іншого процесу. Креслення схем та графіків має відповідати вимогам стандартів.

Кожна ілюстрація в курсовому проекту повинна мати порядковий номер, який складається з двох цифр, розділених крапкою (номер параграфа та номер рисунка всередині параграфа), тематичну назву, а в разі необхідності – ще й пояснення (під рисунковий текст). Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення «Рис.» (рисунок). Номер рисунка та його назва розміщуються під рисунком. При посиланні на ілюстрацію в тексті курсового проекту називають її вид (діаграма, графік, схема) та номер. При повторному посиланні на ілюстрацію використовують скорочене слово «дивись» (наприклад,: див. рис. 2.1).

Усі ілюстративні матеріали в курсовому проекту розташовують одразу після посилання на них. Розміщувати рисунки слід так, аби їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо – ілюстрації розміщують так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.