Подання текстового матеріалу.

Текстовий матеріал дипломної роботи подається у різних формах. До нього (окрім розглянутих, вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування і т. ін., тобто те, що при оформленні потребує знання особливих техніко-орфографічних правил. Тут, як правило, використовується цифрова та словесно-цифрова форма запису інформації.

Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами (п’ять випадків, п'ять підприємств). Складні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац. Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами (24 кг, 125 грн.). При перерахуванні однорідних чисел (величин, відношень) скорочена назва одиниць виміру ставиться після останньої цифри. Числівники, які входять до складних слів, у наукових текстах пишуться цифрою (наприклад, 30-відсотковий обсяг).

У дипломних роботах часто використовуються скорочення, зокрема: літерні абревіатури; складноскорочені слова; умовні скорочення за початковими літерами слів; умовні скорочення за частинами слів та початковими літерами.

Літерні абревіатури складаються з перших (початкових) літер повних найменувань (наприклад, США, СОТ, ЄС тощо). Якщо використовуються не загальноприйняті абревіатури, а запропоновані автором, при першому згадуванні вони вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки, або подаються у переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів перед вступом.

Іншим видом скорочень є складноскорочені слова, які складаються з усічених та повних слів (наприклад, профспілка, райдержадміністрація тощо).

Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються при оформленні дипломної роботи:

а) після перерахування (та ін.; і т.д.; і т.п.);

б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняти);

в) при позначенні цифрами століть і років (ст., р., рр.).

У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. У дипломній роботі повинна бути створена така система, коли одному літерному позначенню відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується одним літерним позначенням.

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього її тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Ілюстрації й таблиці, розмішені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Кожну структурну частину дипломної роботи треба починати з нової сторінки (це не стосується підрозділів і пунктів).

Основна частина роботи – це її головна структурна складова, яка містить викладення відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис методології дослідження, характеристик і/або властивостей об'єкта дослідження, основних принципових рішень та механізмів, що забезпечують їх реалізацію) та її результатів. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. У розділах основної частини детально розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються його результати. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи, її меті та завданням. Основна частина повинна складатися не менше як із трьох розділів, кожний розділ вміщує не менше двох підрозділів. Кожний розділ основної частини завершується висновками, які містять стислий виклад одержаних результатів (1 сторінка). Висновки до розділу пишуть одразу після тексту розділу, відступаючи лише два Enter.

Приклад:

 

Висновки до розділу 1   В процесі формування маркетингової стратегії підприємства поряд з наведеними вище загальними підходами до її проведення ……….

 

 

ВИСНОВКИ загальні (до усієї дипломної / магістерської роботи) розміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки. У них наводять отримані автором особисто основні наукові результати, які розкривають ступінь досягнення мети та завдань дипломної роботи, їх наукову, економічну і соціальну значущість, відзначають позитивні та негативні сторони запропонованих рішень, порівняння з відомими розв'язками, формулюють рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів. Текст висновків доцільно поділяти на пункти. Рекомендований обсяг висновків до дипломної роботи складає 2-3 сторінки; до магістерської роботи – 3-4 сторінки.

Приклад:

 

ВИСНОВКИ   Результатом проведеного дослідження стало всебічне осмислення процесів формування маркетингового потенціалу підприємства, яке перебуває, сьогодні, на вельми мінливому українському ринку товарів та послуг. З цих позицій стає можливим визначення певних висновків та внесення пропозицій. 1. Перехід до ринкової економіки України передбачає розв’язання багатьох виробничих, науково-технічних, організаційних і економічних проблем. Прибутковість і конкурентоспроможність є основними критеріями оцінки маркетингової та виробничо-господарської діяльності кожного підприємства. В економічному аналізі використовується кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це прибуток. 2. Прибуток є основним фінансовим ……….

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (Додаток Д) містить перелік джерел, з яких у роботі використано матеріали і на які є посилання у тексті. Цей перелік починають з нової сторінки, подаючи бібліографічні описи в алфавітному порядку з їх наскрізною нумерацією. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (Додаток Д та приклад).

Приклад:

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   1. Закон України «Про господарські товариства», затверджений Постановою ВРУ №1577-12 від 19.09.91 р. (із змінами №2409-ІІІ від 17.02.2011 р.) // ВВР. – 2011. – №31. – Ст. 146. 2. Амоша О. Промислова політика України: концептуальні орієнтири на середньострокову перспективу / О. Амоша, В. Вишневський, Л. Збаразська // Економіка України. – 2010. – № 11. – С. 4-14. 3. Березін О.В. Економіка підприємства: [Навч. посіб.] / О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. – К.: Знання, 2009. – 390 с. 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vin.gov.ua/ 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control /uk/publish/article?art_id=44593&cat_id=44592

 

 

ДОДАТКИ вміщують матеріал, який:

а) є необхідним повного висвітлення теми, але включення його до основної частини може порушити впорядкований й логічний виклад тексту роботи;

б) не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення;

в) підтверджує апробацію та впровадження результатів досліджень.

У додатки можуть бути включені додаткові ілюстрації або таблиці, а також матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, первинні документи або їх копії тощо). Бажаним є розміщення в додатках Фінансової звітності та Балансу досліджуваного підприємства.

Додатки оформляють як окрему частину роботи, тому вони обов’язково мають титульний аркуш (Додаток Ж)

Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Крім цього, він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами (крім першої великої) по правому краю сторінки відносно тексту. Малими літерами (крім першої великої) потрібно зазначити слово «Додаток______________» і велику літеру для його позначення (наприклад, «Додаток А»).

Приклад:

 

Додаток А   Коди     Дата 11.12.2011 Підприємство Відкрите акціонерне товариство "Миронівське районне підприємство "Агромашдеталь" за ЄДРПОУ   Територія   за КОАТУУ   Форма власності ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ за КФВ   Орган державного управління АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ВІДКРИТОГО ТИПУ за СПОДУ   Галузь РЕМОНТ ТРАКТОРIВ I СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН за ЗКГНГ   Вид економічної діяльності Ремонт (спеціалізований) тракторів та інших сільськогосподарських машин за КВЕД 29.32.4 Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума   Адреса: д/в Київська Миронівський 28493 Миронівка Ленiна 70 Баланс на 31.12.2012   Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду         I. Необоротні активи Нематеріальні активи: - залишкова вартість       - первісна вартість       - накопичена амортизація   (16) (19) Незавершене будівництво       Продовження додатку А     Основні засоби: - залишкова вартість   - первісна вартість   - знос   (2309) (2418) Довгострокові біологічні активи:: - справедлива (залишкова) вартість

 

 

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч і Ь (наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.). Один додаток позначається як додаток А. Додатки повинні мати спільну з попереднім текстом наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо матеріал додатку переноситься на наступну сторінку, слід у правому верхньому кутку вказувати: «Продовження додатку А».

Якщо один додаток складається з декількох частин або розділів його доцільно нумерувати наступним чином: «Додаток А 1» (наприклад для Балансу за 2010 рік; «Додаток А 2» – для Балансу за 2011 рік; «Додаток А 3» – для Балансу за 2012 рік.

 

Подання рисунків.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при їх поданні дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права, тобто посилатися на джерело.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом «Рисунок» «Рис.», яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних по центру відносно тексту, наприклад, «Рисунок 3.1. Схема розміщення об'єктів приватизації».

Відстань між текстом і рисунком – один «Enter» (1,5 інтервали). Рисунок не повинен зливатися з текстом чи накладатися на нього. Після рисунку, одразу пишеться його назва (по центру), відступивши один «Enter» (1,5 інтервали) й далі основний текст (як це показано на прикладі).

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, «Рис. 3.2.» – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рис. 2.1., аркуш 44». Ілюстрації, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті з зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені.

 

Приклад:

 

Управління в сучасних умовах господарювання набуло широкого сенсу й застосування. Зміст мети в управлінні можна проілюструвати за допомогою кількох характеристик (рис. 3.2).     Рис. 3.2. Характеристика основних груп факторів, що визначають мету в управлінні.   Як видно з рисунку 3.2, визначення мети в управлінні – це логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети.

 

 

Найбільш вживаними видами ілюстрацій є схеми, графіки, діаграми. Для їх виконання необхідно використовувати комп'ютерну техніку та типові комп'ютерні програми, наприклад, МS Оffice, Аdobe Роhotoshop, Согеl Draw та ін.

Подання таблиць.

Цифровий матеріал, зазвичай, оформлюють у вигляді таблиць. За змістом таблиці поділяються на аналітичні і неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведення) знання, яке описується у тексті словами "таблиця дає змогу зробити висновок, що...", "із таблиці видно, що..." і т.д. До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого числові дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Номер таблиці: «Таблиця 1.1» – пишуть по правому краю з великої літери, без крапки в кінці. Назву таблиці пишуть по центру відносно тексту з великої літери, без крапки в кінці. В назві та у самій таблиці нічого не виділяють і не підкреслюють.

Приклад:

 

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та господарської діяльності (табл. 2.6). Показники даних значень є змінними.   Таблиця 2.6 Основні фінансово-економічні показники і коефіцієнти № з/п Показники і коефіцієнти Нормативне значення Фактичне на початок 2012 р. Значення на кінець 2012 р.     Висновки 1. Коефіцієнт покриття Кп >1 4,87 4,13 норма 2. Коефіцієнт автономії Кавт >0,5 0,85 0,83 норма 3. Коефіцієнт фінансової стабільності Кфс   >1   9,77   15,44   норма   Таким чином з таблиці 2.6 видно, що, фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Особливо даний факт визначається за допомогою ……..

 

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею по центру без жирних літер. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Відстань від тексту до назви таблиці – один «Enter» (1,5 інтервали), і так само від таблиці далі до тексту – один «Enter» (1,5 інтервали). Таблиця не повинна зливатися з текстом, чи бути від тексту дуже далеко.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її «шапку» і «боковик». При поділі таблиці на частини допускається її «шапку» або «боковик» заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця 1.1" вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці 1.1" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Приклад:

 

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та господарської діяльності (табл. 2.6). Показники даних значень є змінними.   Таблиця 2.6 Основні фінансово-економічні показники і коефіцієнти № з/п Показники і коефіцієнти Нормативне значення Фактичне на початок 2012 р. Значення на кінець 2012 р.     Висновки             1. Коефіцієнт покриття Кп >1 4,87 4,13 норма 2. Коефіцієнт автономії Кавт >0,5 0,85 0,83 норма     Продовження таблиці 2.6             3. Коефіцієнт фінансової стабільності Кфс   >1   9,77   15,44   норма 4. Коефіцієнт швидкої ліквідності   >1   0,77   1,04 нижче норми   Таким чином з таблиці 2.6 видно, що, фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Особливо даний факт визначається за допомогою ……..

 

 

Подання формул та рівнянь.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння потрібно залишити не менш ніж один вільний рядок. Для їхнього виконання застосовують редактор формул.

Формули і рівняння у роботі (за винятком поданих у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами за їхньою порядковістю в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою (наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу). Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні в рядку.

 

Приклад:

 

Таким чином, рівень конкурентного потенціалу марки, залежить від результатів управління процесом просування марки й характеру стратегічної її рекламної активності на ринку виробників сільськогосподарської техніки:   ΥКПМ = f (ЕП бренда, Стр Акт), (1.1)   де КПМ – рівень конкурентного потенціалу марки; ЕП бренда – ефективність просування марки, оцінювана ступенем знання, споживання, лояльності до марки (внутрішній аспект); Стр Акт – стратегічна активність марки.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що містяться у формулі чи рівнянні, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» з малої літери без двокрапки.

Перенесення формули чи рівняння у наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».

Формули, розташовані одна за одною, відокремлюють комою.

 

Приклад:

 

Подання переліків.

У текстах використовують переліки, що складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається.

Перший варіант: перелік складається з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків), які пишуться в підбір з іншим текстом і відокремлюються один від одного комою. Наприклад: Продукція сільського господарства включає: 1) продукцію рослинництва, 2) продукцію тваринництва.

Другий варіант: перелік складається із розгорнутих фраз із власними розділовими знаками. При цьому його елементи доцільно писати з нового рядка і відокремлювати один від одного крапкою з комою, позначаючи їх малою літерою з круглою дужкою або знаком дефіс. Наприклад:

Сукупні ресурси домогосподарств включають:

а) грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства;

б) пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива;

в) пільги на оплату санітарно-курортних путівок, послуг, міжміського транспорту, зв’язку;

г) інші надходження.

Коли елементи переліку є закінченими фразами, їх пишуть з абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюють один від іншого крапкою.

Наприклад:

У системному блоці розташовуються всі основні вузли комп’ютера:

1. Електронні схеми, які керують роботою комп’ютера (мікропроцесор, оперативна пам’ять, контролери пристроїв та інші).

2. Блок живлення, що перетворює електроживлення мережі в постійний струм низької напруги.

3. Нагромаджувачі (або дисководи) для гнучких магнітних дисків, які використовуються для читання та запису на гнучкі магнітні диски (дискети).

4. Нагромаджувач на твердому магнітному диску, який призначений для читання і запису на твердий магнітний диск, що не знімається (вінчестер).

Текст усіх елементів переліку граматично підпорядковується головній увідній фразі, її не рекомендується переривати на прийменнику або сполучнику (на, із, від, те, що).

Для подальшої деталізації переліку використовують другий рівень, для позначення якого слід використовувати арабські цифри з дужкою.

Приклад:

а) грошові кошти;

б) дебіторська заборгованість;

в) витрати майбутніх періодів.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Примітки.

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. Текст примітки друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.

 

Приклад:

Примітка. Розраховано автором за даними [3, 125].

 

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

 

Приклад:

Примітки:

1. За даними Держкомстату України.

2. Станом на 1.01.2011 р.

 

Виноски.

Пояснення за окремими даними, наведеними у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів). Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують кеглем 12 з мінімальним міжрядковим інтервалом.

 

Приклад:

 

Текст: «Він базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи^1». ___________________________________ ^1 У стародавньому місті Дельфи жерці змагались у пророкуванні майбутнього. Метод, який названо ім'ям цього міста, спочатку використовувався для «прорікання» часу настання події, що прогнозувалася. Він не допускає прямих контактів між експертами.