Система стандартів вищої освіти

 

Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативно-методичних документів в Україні використовуються освітні технології, характерні для системи вищої професійної освіти.

Враховуючи те, що професійна кваліфікація завжди є конкретною, а професійна підготовка у вищому навчальному закладі має суттєві ресурсні обмеження (особливо в часі, передбаченому для неї), професійна вища освіта в Україні спрямована на підготовку особи до виконання обов'язків та завдань (професійних робіт) певної посади (або посад).

Але переважна більшість посад, визначених галузевими кваліфікаційними довідниками, потребують від фахівця значного практичного досвіду професійної діяльності (професійного стажу). Тому професійна підготовка "налаштовується" на обмежену кількість посад, що не потребують від випускників навчального закладу попереднього практичного досвіду — так звані первинні посади. Водночас, академічна кваліфікація випускників дає їм можливість у подальшому здійснювати професійну кар'єру завдяки набуттю певного практичного досвіду (компетенції) або зміні кваліфікації у закладах післядипломної освіти, інших призначених для цього установах.

У Державних стандартах гуманітарне спрямування освіти набуває особливого відображення. Зокрема, ними передбачається нормативна частина змісту освіти, якою забезпечується обов'язкове вивчення соціально-гуманітарних дисциплін: історії, права, екології, етики, філософії, світової та вітчизняної культури тощо. Дисципліни людинознавчого, народознавчого характеру займають до 20 % навчального часу на підготовку фахівців. Крім того, Державними стандартами передбачено надання гуманітарної спрямованості фундаментальним і спеціальним дисциплінам. Державні стандарти забезпечують не тільки європейський рівень формування освіти та вироблення професійних навичок, а й виховання гармонійно розвиненої, соціальне активної толерантної особистості з високими духовними якостями, яка здатна до саморозвитку і самовдосконалення.

Стандарти є істотним елементом будь-якої національної системи освіти. Але їх вид і структура визначаються політичними, соціально-економічними умовами, традиціями країни тощо.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про освіту", стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу й рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форми одержання освіти.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про вищу освіту" структура системи стандартів вищої освіти є ієрархічною сукупністю взаємопов'язаних компонентів, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу й рівня вищої освіти на трьох рівнях: держава, галузь, вищий навчальний заклад.

Стаття 11. Система стандартів вищої освіти

1. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

2. Державний стандарт вищої освіти містить складові:

перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

3. Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

освітньо-професійні програми підготовки;

засоби діагностики якості вищої освіти.

4. Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові:

перелік спеціалізацій за спеціальностями;

варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

навчальні плани;

програми навчальних дисциплін.

5. Порядок розроблення стандартів вищої освіти та внесення змін до них, а також здійснення контролю за їх дотриманням визначається Кабінетом Міністрів України.

У системі вищої освіти здійснюється робота з упровадження системних, об'єктивних і мотивуючих методів контролю й оцінки знань та умінь студентів, а також психо-діагностичних методик визначення професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Робляться перші кроки — створюються засоби діагностики якості професійної підготовки фахівців. Наказом Міністерства освіти і науки України від 31 липня 1998 р. № 285 "Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців звищою освітою" визначені вимоги до засобів діагностики якості вищої освіти — стандартизованих методик оцінювання досягнутих результатів у навчанні та професійній підготовці, що є принциповим нововведенням в українській моделі системи стандартів вищої освіти.

Стандарти повинні стати засобом забезпечення державних гарантій щодо якості освіти на фундаментальному рівні, але вони мають також забезпечувати максимальну варіативність змісту і структури підготовки з тим, щоб оперативно враховувати зміну пріоритетів на ринку праці.

Порівняльний аналіз системи і змісту підготовки фахівців в Україні та за кордоном показує, що з окремих галузей знань рівень підготовки фахівців ще не відповідає стандартам провідних зарубіжних країн.

 

Якість вищої освіти

 

Поняття "якість вищої освіти" є визначальним у системі характеристик результатів діяльності системи вищої освіти України.

Національна система гарантії якості освіти в Україні базується на основі вимог щодо необхідності дотримання стандартів освіти та оцінки освітніх послуг. Контроль якості вищої освіти передбачає внутрішню та зовнішню оцінки, які здійснюються, відповідно, вищими навчальними закладами, органами державного контролю й громадськістю. Вищі навчальні заклади за власною ініціативою використовують інноваційні моделі управління якістю освіти на основі стандартів І ЗО серії 9000. їх досягнення оцінюються також громадськими організаціями (зокрема Українською асоціацією якості) під час проведення щорічних конкурсів, рейтингів тощо.

Згідно з чинним законодавством основними формами зовнішньої оцінки є державна атестація студентів, державне інспектування, а також ліцензування та акредитація освітньо-професійних програм і навчальних закладів. Постійно діючими органами державного контролю є Міністерство освіти і науки України, спеціально уповноважений орган виконавчої влади — Державна інспекція навчальних закладів та державно-громадський орган — Державна акредитаційна комісія, ст. 17 розділ ІV З.У.

Під якістю вищої освіти, згідно із Законом України "Про вищу освіту", розуміють основний продукт діяльності системи вищої освіти — сукупність певних світоглядних, поведінкових і професійно значущих властивостей та характеристик випускника вищого навчального закладу, що обумовлюють його здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Політика держави у сфері якості вищої освіти професійної підготовки і сертифікації фахівців спрямовується на досягнення оптимального рівня упорядкування педагогічної діяльності з обліку особистісних, соціальних, економічних, державних потреб та інтересів суб'єктів освіти.

Якість вищої освіти досягається застосуванням якісних навчальних програм, науковими дослідженнями, кадровим забезпеченням, інфраструктурою та академічним науковим оточенням.

Питання якості освіти, уніфікації та адаптивності освітніх програм, зрозумілості їх змісту та можливості практичної реалізації, визнання документів про освіту належать до проблем, пов'язаних зі стандартизацією освіти, їх вирішення стосується не тільки нашої країни. В умовах глобалізації економіки проблеми стандартизації активно обговорюються у багатьох країнах світу, тому що освіта глибоко інтегрована в економіку, суспільне життя, а її рівень та якість істотно впливають на якість життя та на можливість сталого розвитку світового співтовариства.

Досягнення високої якості освіти є центральною ідеєю Болонського процесу. Важлива роль у розв'язанні цього завдання належить такій інституції, як ліцензування та акредитація.

Необхідною перспективою для української системи вищої освіти має бути її залучення до міжнародної системи акредитації і входження до Європейської мережі забезпечення якості у вищій освіті.

Спостерігається тенденція зростання якості освітньої діяльності, яка є однією з головних передумов формування суспільства знань.

Вища освіта займає провідні позиції у застосуванні обчислювальної техніки. Сьогодні у вищих навчальних закладах сконцентровано 102,8 тис. персональних комп'ютерів, 479 глобальних та 595 локальних комп'ютерних мереж, 580 каналів зв'язку, з них 28 — космічних.

Кількість персональних комп'ютерів у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання становить 7 одиниць. Постановою Кабінету Міністрів України прийнято Державну програму інформатизації та комп'ютеризації вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації на 2005—2008 роки.