Попередній етап роботи над КР.

Цей етап починається з вибору теми КР, її осмислення та обґрунтування. Із переліку тем, запропонованих викладачами кафедри, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевага надається темі, під час опрацювання якої студент може виявити максимально свій дослідницький та творчий потенціал. В окремих випадках керівник КР може уточнити чи навіть змінити тему, враховуючи побажання студента. Ідеї для вибору теми можна почерпнути з лекцій, наукових джерел, з доповідей та повідомлень на студентських наукових конференціях, на засіданнях студентського лінгвістичного гуртка, на семінарах, під час проходження перекладацького практикуму тощо.

 

Рис. 1. Хід виконання курсової роботи

Розпочату на 3 курсі роботу можна розширювати і продовжувати до закінчення навчання і її логічним завершенням може стати випускна кваліфікаційна робота у вигляді дипломної або магістерської.

 

2.3.1. Визначення об’єкта та предмета дослідження.

Об'єктом дослідження є лінгвальна одиниця (категорія, норма, явище) наприклад, для дисципліни контрастивна лексикологія і фразеологія української та англійської мов: синонімічний ряд, спосіб словотвору, соціальний чи територіальний варіант мови, лексико-семантична група слів, фразеологічні одиниці різних типів тощо.

Предмет дослідження − це лише ті суттєві характеристики об’єкта, які підлягають безпосередньому вивченню в роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження, наприклад, спільні та відмінні риси у семантичних, структурних чи функціональних характеристиках синонімічних рядів, лексико-семантичних груп слів тощо в українській та англійській мовах.

Визначаючи об’єкт дослідження, треба знайти відповідь на запитання: що заплановано розглянути? Предмет вказує на конкретний аспект розгляду й дає уявлення про те, які нові відношення, властивості, характеристики чи функції об’єкта належить розкрити. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджують, а предметом є те, що в цьому об’єкті отримує наукове пояснення.

2.3.2. Формулювання мети та завдань дослідження. Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхами його отримання. Кінцевий результат дослідження передбачає розв’язок певної задачі, наприклад, спрямованої на виявлення спільних та відмінних рис у лексиці чи фразеології української та англійської мов чи з описом певних теоретичних та практичних аспектів англо-українського чи українсько-англійського перекладу.

Поставлена мета дослідження дає змогу визначити його завдання, які можуть містити такі складники:

Ø огляд літератури з теми роботи, який не повинен обмежуватись переліком думок та визначень з різних джерел, а включати самостійні спроби їх аналізу та групування;

Ø формулювання свого бачення схеми аналізу зібраного матеріалу;

Ø детальний опис практичного аналізу матеріалу дослідження;

Ø узагальнення отриманих результатів

 

2.3.3. Ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми КР.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми КР. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою електронних та паперових каталогів бібліотеки кафедри ПЛ, студентської та наукової бібліотеки „Львівської політехніки”, а також наукових бібліотек міста. Студентів кафедри прикладної лінгвістики Національного університету “Львівська політехніка” обслуговують такі бібліо­теки: Наукова бібліотека Львів­ського національного університету імені Івана Франка (вул.Драго­манова, 5) та Львівська наукова бібліотека імені В.Стефаника НАН України (вул.Стефаника, 2).

Можна скористатися переліками використаних джерел в опрацьованих монографіях та статтях, виносками і посиланнями в підручниках, монографіях, словниках тощо. Особливу увагу слід звернути на покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань. При написанні КР можна використовувати і засоби Інтернету. Доцільно при цьому користуватися пошуковими програмами, де по ключових словах можна зібрати систематизований масив даних. Найповнішу інформацію про філологічну літературу (зокрема дослідження у галузі прикладної та комп’ютерної лінгвістики), видану в Україні та за кордоном, можна отримати в Internet’і на сторінці <http://www.nbuv.gov.ua> Національної бібліо­теки України імені В.І.Вернадського, а також на сайті <http://library.ukma.kiev.ua>.

Отже, джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:

Ø перелік обов’язкової і рекомендованої літератури з вивчення

навчальної дисципліни;

Ø бібліографічні переліки в підручниках і монографіях;

Ø предметні каталоги бібліотек,

Ø Інтернет;

Ø рекомендації керівника.

Бібліографічний список у КР повинен налічувати не менше 15‒20 найменувань. Для порівняння: у дипломній роботі спеціаліста список повинен містити щонайменше від 30 до 35 джерел. Відповідно бібліографічний список магістерської роботи має містити від 40 до 50 джерел.

Процес вивчення навчальної, наукової та іншої літератури вимагає уважного й ґрунтовного осмислення та обов’язкового конспектування.

Конспекти бувають кількох різновидів: планові, вільні, текстуальні й тематичні.

1. Плановий конспект − конспект книги за її змістом: розділами, частинами і параграфами. Такий конспект повністю відображає структуру книги.

2. Вільний конспект − конспект, який поєднує цитати з власним переказом змісту окремих розділів.

3. Текстуальний конспект − конспект у вигляді певних цитат, які передають основний зміст книги через авторські формулювання найважливіших ідей.

4. Тематичний конспект − конспект, у якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, які розкривають зміст теми.

Всі конспекти треба робити з посиланнями на сторінку у статті або монографії, звідки взято ідею, факт або цитату. Не забувайте, що в академічних роботах усіх типівособливу увагу завжди звертають на етичний аспект: не видавайте чужі думки та ідеї за свої! Не забувайте про необхідність посилань!

Під час аналізу зібраного матеріалу перечитують конспективні записи, виписки, цитати і систематизують їх за стрижневими питаннями згідно з планом роботи. Підсумком цього аналізу має стати логічно вибудувана система даних, яка описує об’єкт дослідження відповідно до поставлених завдань. На її основі уточнюють структуру дослідження, його зміст та обсяг роботи.

Хоча структуру роботи попередньо визначають на стадії планування, під час написання можуть виникнути нові ідеї і думки, тому за потреби можна її уточнити після збору й аналізу матеріалів.

2.3.4. Структурування КР. Структуру майбутньої роботи відображають у робочому плані. КР, зазвичай, складається зі вступу, основної частини (2 розділи), висновків, переліку використа­них джерел та, за необхідності, додатків:

План

Вступ

1. Розділ 1. …………………….

2. Розділ 2. …………………….

Висновки
Перелік використаних джерел

Перелік умовних позначень, скорочень, термінів (за потреби)

Додатки

 

Правильно складений план дає змогу чітко структурувати КР і визначити порядок її виконання. Бажано складати план на основі попереднього ознайомлення з теоретичними джерелами.