Хто здійснює облік платників плати за землю, які проживають в сільській місцевості?

а) колективні сільськогосподарські господарства;

б) сільські ради народних депутатів;

в) державні податкові органи;

г) вірна відповідь відсутня.

206. За земельну ділянку, на якій знаходиться будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується:

а) з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі у області;

б) кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні;

в) тим землекористувачем, частка володіння земельною ділянкою якого є більшою;

г) тим землекористувачем, частка володіння земельною ділянкою якого є меншою;

д) правильної відповіді немає.

207. Податок за земельні ділянки справляється у розмірі
3% суми обчисленого земельного податку для земель:

а) що зайняті дачно-будівельними кооперативами, індиві­дуальними гаражами і дачами громадян;

б) що надані для потреб лісового господарства;

в) що розміщені на територіях природоохоронного при­значення, зайнятих виробничими спорудами;

г) що надані для військових формувань.

208. Плата за землю запроваджується з метою:

а) формування доходів місцевих бюджетів;

б) формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель;

в) перерозподілу доходів від плати за землю між землекористувачами і землевласниками;

г) формування джерел для придбання сільськогосподар­ської сировини за кордоном.

209. Платниками збору за спеціальне використання водних
ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:

а) підприємства морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях для заходження з моря у морський порт;

б) підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, громадяни ─ суб'єкти підприємницької діяльності, які використову­ють водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

в) громадяни, які використовують водні ресурси для побутових потреб;

г) підприємства та організації, які використовують водні
ресурси виключно для протипожежних потреб.

210. Підлягають лімітуванню такі водні ресурси:

а) вода, що проходить через турбіни ГЕС;

б) водні ресурси, якими користується водний транспорт під
час експлуатації водних шляхів вантажними суднами;

в) водні ресурси, якими користується водний транспорт
під час експлуатації водних шляхів пасажирськими суднами;

г) обсяг води, який використовують водокористувачі, з
урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

211. Об'єктом обчислення збору за користування водами
для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:

а) фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання;

б) обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій, тоннаж-доба (місце) експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден;

в) вартість води, використаної водокористувачем за цінами на 1 січня поточного року;

г) фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, без урахування обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

212. Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання
водних ресурсів є:

а) об’єм води, яка використана для протипожежних потреб;

б) фактичний об’єм води, що використаний водокористувачами з урахуванням об’єму втрат води у системах водопостачання;

в) потужність двигуна гідротурбін, через які пропущено
воду для потреб гідроенергетики;

г) тонаж води, що пропущена через гідротурбіни.

213. У випадку, якщо водокористувачі отримують воду із
змішаного джерела, для розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів:

а) враховується об’єм використаних поверхневих вод за
вирахуванням об’єму використаних підземних вод;

б) враховується тільки об’єм використаних поверхневих вод;

в) об’єми поверхневих водних об’єктів і підземних вод
враховуються у тому співвідношенні, у якому формується (наповнюється) таке змішане джерело;

г) враховується тільки об’єм використаних підземних вод.

214. Збір за спеціальне використання водяних ресурсів не
стягується, якщо вода використовується:

а) для виробничих потреб промисловими підприємствами;

б) для протипожежних потреб;

в) юридичними особами в межах ліміту використання води;

г) для потреб гідроенергетики.

215. Збір за використання водяних ресурсів не стягується, якщо вода використовується:

а) для потреб зовнішнього благоустрою території міст та
населених пунктів;

б) для потреб гідроенергетики;

в) для потреб водного транспорту;

г) громадянами ─ суб'єктами підприємницької діяльності.

216. Збір за використання водних ресурсів стягується за:

а) воду, що використовується для протипожежних потреб;

б) підземну воду, що вилучається з надр для усунення
шкідливої дії вод;

в) воду, що забирається науково-дослідними установами
для наукових досліджень у галузі рисосіяння;

г) фактичний об’єм води, який використовують водокористувачі, з урахуванням об’єму втрат води в їх системах водопостачання.

217. Нормативи збору за користування водами для потреб
гідроенергетики установлюються

а) у копійках за одну тоннаж-добу експлуатації вантажних суден та одне місце-добу експлуатації пасажирських суден;

б) у копійках за кубічний метр води, використаної для
промислових потреб платника;

в) у копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;

г) у копійках за тону води, використаної для промислових
потреб платника.

218. Нарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики здійснюється:

а) щоквартально наростаючим підсумком із початку року;

б) щомісячно наростаючим підсумком з початку року;

в) один раз на рік;

г) кожного півріччя наростаючим підсумком.

219. За надлімітне використання води плата за воду:

а) не стягується;

б) стягується за умови надання заяви до податкових органів;

в) сплачується у п'ятикратному розмірі за рахунок прибутку підприємств;

г) сплачується у п'ятикратному розмірі та враховується у
валові витрати.

220. Базовий податковий (звітний) період для збору за
спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту дорівнює:

а) календарному місяцю;

б) календарному кварталу;

в) календарному кварталу, півріччю, трьом кварталам, року;

г) календарному місяцю або календарному кварталу залежно від об’єму використаної води.

221. До лісових ресурсів державного значення належать:

а) пеньки, луб, кора, деревна зелень;

б) лісові дикорослі плоди;

в) продукти лісу, які використовуються при здійсненні
побічних лісових користувань;

г) деревина від рубок головного користування і живиця.

222. Лісорубний квиток видається на:

а) рубки, пов'язані з веденням лісового господарства;

б) заготівлю другорядних лісових матеріалів;

в) здійснення побічних лісових користувань;

г) використання корисних властивостей лісу в культурно-
оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

223. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються:

а) іноземним юридичним особи для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства;

б) спеціалізованим лісогосподарським підприємствам;

в) підприємствам, установам, організаціям для проведення науково-дослідних робіт;

г) об'єднання громадян для культурно-оздоровчих і туристичних цілей.

224. Тимчасовими лісокористувачами ділянок лісового
фонду є:

а) військові лісові господарства;

б) спеціалізовані лісогосподарські підприємства;

в) підприємства, установи, організації, які користуються
ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих і
туристичних цілей;

г) підприємства, установи, організації, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

225. Лісотаксовий розряд при встановленні такси збору за
спеціальне використання лісових ресурсів визначається в
залежності від:

а) якісних характеристик деревини;

б) призначення деревини;

в) відстані від урочища до пункту призначення;

г) виду транспортного засобу, яким відбувається транспортування.

226. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин стягується за:

а) видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розроблення родовищ були віднесені до категорії втрачених у надрах;

б) видобування корисних копалин ─ нафти, конденсату,
природного газу, підземних вод, ропи, мінеральних
грязей та мулу;

в) використання гірничопромислових відходів, що утворюються в процесі переробки корисних копалин;

г) використання розкривних і супутніх порід, що утворюються в процесі видобування корисних копалин, не взя­тих у встановленому порядку на баланс запасів.

227. Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються:

а) як сума обсягів видобутих корисних копалин без урахування фактичних їх втрат у надрах під час видобування;

б) самостійно платниками, які здійснюють видобування
корисних копалин за даними вимірювальних приладів;

в) як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування;

г) правильної відповіді немає.

228. У разі видобутку корисних копалин понад встанов­лені квоти (ліміти) за видобуті понад квоти (ліміти) корисні копалини плата обчислюється:

а) у подвійному розмірі;

б) у п'ятикратному розмірі;

в) за понадлімітний видобуток корисних копалин плата
не обчислюється;

г) правильної відповіді немає.

229. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування це:

а) сума коштів, яка надається у безповоротному порядку;

б)консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування у обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

в)платіж, який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів;

г) збір, який перераховується до територіальних (місцевих) бюджетів.

230. Клас професійного ризику виробництваце:

а) рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності;

б) пільгова ставка ПДВ в Україні;

в) спеціальний привілей, який надається урядом приватному підприємству;

г) правильна відповідь відсутня.

231. Цивільно-правовий договір це:

а) документ, у якому відображаються результати перевірки;

б) довготермінова оренда з правом викупу;

в) угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи;

г) основний звітний документ по податкових платежах.

232. Єдиний соціальний внесок – це платіж, який:

а) поєднує в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування;

б) нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів;

в) обчислюється на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньої спискової кількості працюючих на підприємстві;

г) стягується з платників за порушення встановлених термінів сплати податків та обов’язкових платежів.

233. Роботодавці сплачують єдиний соціальний внесок:

а) за себе;

б) за найманих працівників, за найманих працівників із числа льотних екіпажів, за фізосіб, з якими укладено ЦПД про виконання робіт;

в) правильні відповіді А) та Б);

г) правильна відповідь відсутня.

234. Ставка єдиного соціального внеску залежить від:

а) платника внеску;

б) терміну сплати;

в) прибутку підприємства;

г) класу професійного ризику виробництва.

235. Клас професійного ризику виробництва визначають за:

а) доходами;

б) витратами;

в) доходами і витратами;

г)основним видом діяльності.

236. Єдиний соціальний внесок нараховують у:

а) межах максимальної суми зарплати (доходу), яка підлягає оподаткуванню єдиними внеском;

б) межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

в) межах мінімальної заробітної плати;

г) межах частки податку в доходах платника.

237. Суму утриманого із зарплати ЄСВ роботодавець повинен сплатити:

а) 31 числа поточного місяця;

б) не пізніше 20 числа наступного місяця;

в) 31 числа наступного місяця;

г) не пізніше 20 числа поточного місяця.

238. У підприємців-загальносистемників об’єктом для нарахування єдиного соціального внеску є:

а) сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності;

б) сума витрат, понесених в процесі їх діяльності;

в) сума нарахованої заробітної плати найманих працівників;

г) сума коштів, на яку необхідно зменшити податкове зобов’язання.

239. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює:

а) десяти розмірам мінімальної заробітної плати;

б)сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

в) десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

г) сімнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати.

240. Ставка нарахувань ЄСВ для бюджетних установ з заробітної плати становить:

а) 36,3%;

б) 2%;

в) 3,6%;

г) від 36,76% до 49,7%.

241. Утримання єдиного внеску для суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності становить:

а) 2%;

б) 3,6%:

в) 2,6%;

г) 6,1%.

242. Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті:

а) незалежно від доходу працівника;

б) залежно від доходу працівника;

в) незалежно від фінансового стану платника;

г) залежно від фінансового стану платника.

243. Застрахована особа це:

а) фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору або контракту;

б) фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ;

в) фізична особа, яка сплачує/за яку сплачуються страхові внески до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

г) правильна відповідь відсутня.

244. Поєднання підприємницької діяльності з роботою за трудовим договором:

а) не звільняє підприємця від сплати ЄСВ за себе;

б) звільняє підприємця від сплати ЄСВ за себе;

в) для підприємця діють певні пільги;

г) правильна відповідь відсутня.

245. Платниками ЄСВ є:

а) застраховані особи;

б) наймані особи;

в) застраховані, наймані особи;

г) всі роботодавці, у тому числі підприємці, які знаходяться на загальній та спрощеній системах оподаткування.

246. Кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону це:

а) недоїмка;

б) податкове зобов’язання;

в) страхові кошти;

г) плата.

247. База оподаткування це:

а) оборот у вартісному виразі, до якого застосовується ставка для визначення суми податкового зобов’язання;

б) частка податку в доходах платника;

в) обсяг оподатковуваних операцій, з якого визначається сума податку;

г) розмір податку на одиницю оподаткування.

248. Елемент еквіваленту, яким проводиться сплата або зарахування в рахунок податкових платежів це:

а) квота;

б) одиниця оподаткування;

в) об’єкт оподаткування;

г) фінансова санкція.

249. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску застосовується штрафна санкція:

а) штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум;

б) штраф у розмірі 170 грн.;

в) штраф у розмірі від 136 до 255 грн.;

г) штраф від 340 до 510 грн.

250. При визначенні розміру єдиного соціального внеску для роботодавців враховано кошти, які сплачуються на:

а) чотири види соціального страхування;

б) двавиди соціального страхування;

в) три види соціального страхування;

г) правильна відповідь відсутня.

251. Об'єктом оподаткування податком із власників транс­портних засобів є:

а) машини і механізми для сільськогосподарських робіт;

б) трактори колісні;

в) яхти, судна парусні і човни спортивні;

г) трактори на гусеничному ходу.

252. Не є об'єктом оподаткування податком із власників транспортних засобів:

а) трактори на гусеничному ходу;

б) автомобілі легкові;

в) автомобілі вантажні;

г) човни моторні і катери, крім човнів із підвісним двигуном (крім спортивних).

253. Обчислення податку з власників транспортних засобів для наземних транспортних засобів проводиться, виходячи з:

а) доходу платника податку;

б) обсягу циліндрів двигуна або потужності двигуна
транспортного засобу;

в) довжини наземного транспортного засобу;

г) екологічних характеристик транспортного засобу.

254. Обчислення податку з власників транспортних засобів для засобів водного транспорту проводиться, виходячи з:

а) потужності двигуна такого транспортного засобу;

б) обсягу циліндрів двигуна транспортного засобу;

в) доходу платника, отриманого від експлуатації такого
транспортного засобу;

г) довжини корпусу транспортного засобу.

255. Від сплати податку з власників транспортних засобів
звільняються:

а) особи, що постраждали від Чорнобильської катастрофи ─ залежно від характеристики транспортного засобу;

б) організації і установи, що повністю фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету;

в) спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорониздоров’я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;

г) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони
здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.

256. Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами:

а) щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом;

б) перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки;

в) щомісячно рівними частинами до 15 числа місяця, що
настає за звітним кварталом;

г) один раз на рік ─ у терміни, що передбачені законодав­ством для річного звітного періоду.

257. Від сплати податку з власників транспортних засобів
не звільняються:

а) на 50% ─ сільськогосподарські підприємства ─ товарови-
робники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти;

б) особи, що постраждали від Чорнобильської катастрофи ─ залежно від характеристики транспортно­го засобу;

в) інваліди незалежно від групи інвалідності ─ залежно від характеристики транспортного засобу;

г) вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних уста-нов і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ.

258. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства зараховується:

а) 30% нарахованих сум збору залишаються на спеціаль­них рахунках управлінь Державного казначейства Ук­раїни в Автономній Республіці Крим та в областях; 70% нарахованих сум збору перераховуються на спеціаль­ний рахунок Державного казначейства України;

б) 70% нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та в областях; 30%
нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Державного казначейства України;

в) до Державного бюджету України;

г) до Пенсійного фонду.

259. Звітним періодом із нарахування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є:

а) календарний квартал;

б) календарний місяць;

в) півріччя;

г) рік.

260. Нарахована сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства включається до:

а) виручки вад реалізації;

б) балансового прибутку;

в) валових витрат;

г) витрат майбутніх періодів.

261. Об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є:

а) виручка, отримана від реалізації у оптово-роздрібній
торговельній мережі алкогольних напоїв;

б) виручка, отримана від реалізації у оптово-роздрібній
торговельній мережі алкогольних напоїв та пива;

в) балансовий прибуток;

г) оподатковуваний прибуток.

262. Ставка збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, що застосовується до об'єкта оподаткування:

а) 0,5%;

6) 1,5%;

в) 0%;

г) 1%.

263. Не є рекламною продукцією та не підлягає оподатковуванню:

а) вартість рекламних щитів;

б) вартість інформаційних вивісок при вході в приміщення, де розміщується юридична або фізична особа;

в) оголошення на телебаченні;

г) немає правильної відповіді.

264. Комунальний податок стягується з:

а) підприємців;

б) юридичних осіб;

в) юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій,
планово-дотаційних, сільськогосподарських підприємств;

г) громадян.

265. Об'єкт податку з реклами ─ це:

а) вартість послуг за встановлення та розміщення реклами;

б) сума оплати за рекламу;

в) отриманий прибуток завдяки рекламі;

г) правильної відповіді немає.

266. Граничний розмір податку з реклами за розміщення
одноразової реклами:

а) не повинен перевищувати 0,5% вартості послуг;

б) не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг;

в) повинен перевищувати 0,5% вартості послуг;

г) повинен перевищувати 0,1 %> вартості послуг.

267. Граничний розмір податку з реклами за розміщення
тривалої реклами:

а) не повинен перевищувати 0,5% вартості послуг;

б) не повинен перевищувати 0,3% вартості послуг;

в) повинен перевищувати 0,5% вартості послуг;

г) повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг.

268. Ринковий збір сплачується:

а) до початку торгівлі;

б) авансом за день до початку торгівлі;

в) після завершення торгівлі;

г) після завершення торгівлі в випадку одержання доходу.

269. Ринковий збір стягується:

а) з підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розміщені в стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, наметах) на території ринку;

б) з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільсько-господарську та промислову продукцію та інші товари на території ринку;

в) з власних торговозакупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця;

г) правильної відповіді немає.

270. Об'єкт оподаткування збором за паркування авто­транспорту ─ це:

а) вартість автомобілів;

б) кількість населення в населеному пункті, де відбувається паркування;

в) час, за який проводиться паркування автотранспорту в
спеціально обладнаних чи відведених для цього місцях;

г) правильної відповіді немає.

271. Розподіл коштів від податку з власників транспортних засобів проводиться у такий спосіб:

а) кошти спрямовуються для виконання державою соціальних функцій;

б) кошти частково спрямовуються на фінансування витрат, пов'язаних з реконструкцією і ремонтом доріг, частково ─ на виконання державою соціальних функцій;

в) кошти частково спрямовуються на фінансування витрат,
пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і
утриманням автомобільних доріг загального користування, частково ─ до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць у населених пунктах;

г) кошти частково спрямовуються на фінансування витрат, пов’язаних із ремонтом і утриманням вулиць у населених пунк-тах, частково ─ на фінансування виробництва в транспортній галузі.