Розводка контрольно-очисної щілини.

Розводку контрольно-очисної щілини встановлюють залежно від лінійної щільності (діаметру) ниток, що перемотуються, та їх структури. Діаметр ниток:

 

, мм

 

де С – стала величина, яка залежить від виду волокнистого матеріалу:

- бавовняна пряжа - 1,25;

- льняна пряжа - 1,19 - 1,26;

- віскозне штапельне волокно - 1,26;

- шерсть камвольна - 1,26 - 1,3;

- шерсть апаратна - 1,3 - 1,35;

- шовк - 1,26 - 1,35;

- шовк-сирець - 1,08;

- склонитки - 0,8.

Розводка контрольно-очисної щілини l_щ складає 1,5...2 діаметра для тонких і гладких ниток і 2...2,5 діаметра для середніх, товстих і нерівномірних ниток.

Об'ємна щільність намотування ниток на пакуванні.

Об'ємна щільність залежить від сировинного складу і структури ниток, виду намотування (паралельна, схрещена), форми пакування, натягу, швидкості перемотування. Приймається з довідкової літератури (см. табл. 1).

Витягування ниток.

Технологічний режим перемотування повинен забезпечувати мінімальне витягування ниток. Приймається з досвіду роботи підприємств (табл. 1).

Обривність ниток при перемотуванні.

Залежить від сировинного складу, виду (однониткова, кручена) і якості ниток, лінійної щільності, швидкості перемотування, технічного стану і параметрів КЗЛ мотальної машини, будови і якості вхідного пакування. Приймається з досвіду роботи підприємств (табл. 1).

Продуктивність процесу перемотування.

Теоретична продуктивність мотального обладнання (типу М-150-2, «Аутосук», УА-300):

 

, кг/год

 

де V_м – лінійна швидкість перемотування, м/хв;

к_м.б – кількість мотальних барабанчиків (голівок, веретен).

Норма продуктивності мотального обладнання:

 

, кг/год

 

де ККЧ = 0,8…0,9.

 

 

Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на бобіні

Рис. 4. Конусна бобіна

 

Об’єм пряжі на бобіні:

 

 

Маса пряжі на бобіні:

 

, г.

 

де - щільність намотування на початку, г/см³.

 

Довжина пряжі на бобіні:

 

, м.

Визначення довжини відходів ниток основи і утоку при перемотуванні

, м

 

де l₁ – довжина нитки, яка необхідна для оправлення вхідного пакування перед встановленням на мотальну машину;

l₂ – довжина нитки, що видаляється при зв’язуванні кінців у момент зміни вхідного пакування або ліквідації обриву;

l₃ – довжина нитки з вхідного пакування, необхідна для ліквідації обриву, включаючи втрати при зльотах;

l₄ – середня довжина нитки, що залишається на недопрацьованому вхідному пакуванні;

– число обривів на одне вхідне пакування.

Число обривів розраховують виходячи з розрахунку обривів на 1 млн. м одиночної нитки за формулою:

 

, обр.

 

де L_{п, б} – довжина нитки на початку або бобіні, м;

- число обривів нитки на 1 млн. м.

Норми відходів ниток при перемотуванні на мотальних машинах приведені в табл. 2.

 

 

Снування ниток

Для снування ниток застосовують партіонні снувальні машини типу СП, стрічкові снувальні машини типу СЛ та ін. Для встановлення бобін використовують наступні шпулярники: Ш-608, Ш-616-2 – для бавовняних ниток; Ш-608-Ш, Ш-616-Ш для шерстяних ниток, Ш-1000-И – для шовкових ниток.

Приклад. Підготовка снувальних валиків при виготовленні тканини арт. … здійснюється на машині СП-140.

Снувальна машина СП-140 призначена для снування групи ниток, які змотуються з пакувань одиночної нитки і намотуються паралельним намотуванням на снувальний валик. Передача руху снувальному валу здійснюється примусово за допомогою електродвигуна постійного струму і клиноремінної передачі. Використання потужних двохколодкових гальм дозволяє проводити гальмування снувального валу за 3/4 одного оберту. Привід машини забезпечує постійною лінійну швидкість по мірі збільшення діаметру намотування. Машина забезпечена механізмом автоматичної зупинки при обриві нитки і наробітки снувального валу.

Технічна характеристика снувальної машини і шпулярника представляється у вигляді таблиці.

Технологічні параметри снування

Лінійна швидкість снування.

Залежить від виду, якості і фізико-механічних властивостей ниток, виду і якості вхідних пакувань, способу снування, величини ставки бобін.

Рекомендуємі швидкості снування, м/хв:

- бавовняна пряжа 600-1000;

- шерстяна гребінна 500-700;

- шерстяна апаратна 400-600;

- льняна 500-700;

- пряжа з хімічних волокон 400-600.

Для фарбованої пряжі швидкість снування знижується на 5%. При снуванні бавовняної пряжі з бобін пневмомеханічного способу прядіння швидкість зменшується на 2%.

Більш конкретні дані представлені в табл. 1.

Натяг ниток при снуванні.

Загальний натяг нитки при снуванні складається з тих же складових, що й при перемотуванні. Величина натягу:

 

, сН

 

де а_с – коефіцієнт, який залежить від волокнистого складу ниток, приймається на 0,01 менше, ніж при перемотуванні.