Чи позначилася участь царської росії у і світовій війні на господарстві україни.

Україна входила до складу двох ворогуючих країн (Росії та Австро-Угорщини) і з перших днів війни стала ареною бойових дій. Участь Росії в цій війні мала тяжкі наслідки для економіки країни. За цей час відбулося падіння виробництва у всіх галу­зях. Загальні посіви сільськогосподарських культур скоротили­ся на 12%, виробництво зерна - на 20%, м'яса - в 4 рази.

Необхідність забезпечення армії зброєю та спорядженням зму­сила царський уряд зайнятися проблемами перебудови господар­ства. У травні 1915 р. було утворено Особливу нараду з артилер­ійського забезпечення армії на чолі з військовим міністром, але її діяльність була малоефективною.
Поряд з державними органами виникли громадські об'єднання промисловців і великих землевласників, що стави­ли собі за мету сприяти забезпеченню армії. Це були військо­во-промислові комітети.

 

Визначіть характерні риси розвитку господарства в 20 - 30-х рр. ХХ ст. у США.

Найбільш сприятливі умови для розвитку гос­подарства після завершення світової війни мали США. Сюди перемістилися центри фінансового життя, промислового і сільськогосподарського ви­робництва. В 1920 роках країна виплавляла 60% світового виробництва чавуну і сталі, видобувала 66,8% нафти. Незважаючи на те, що економічна криза 1921 р. дещо пригальмувала розвиток еконо­міки, протягом 20-х р. нарощуються темпи вироб­ництва. Високими темпами розвивалися нові галузі ви­робництва: автомобільна, літакобудівна, хімічна, елек­тротехнічна, виробництво танків. Великих успіхів було досягнуто у справі організації і планування, ав­томатизації і механізації виробництва. Дедалі більшого поширення в промисловості набирає кон-вейєрна система. У 20-ті роки посилюється концентрація виробництва. Ве­лика кількість дрібних і середніх підприємств поглинається великими корпораціями. Складаються сприятливі умови для розвитку сільського гос­подарства. Високий рівень промисловості забезпечив аграріїв достатньою кількістю техніки і мінеральних добрив.

 

Визначіть характерні риси розвитку господарства в 20 - 30-х рр. ХХ ст. у Англії.

Економічний розвиток європейських країн у 20-х роках знач­но відрізнявся від США. В найбільш сприятливому становищі була Великобританія, хоча в роки світової війни вона зазнала значних людських втрат (750 тис. осіб загинуло і 1,5 млн. було поранено) і втрат засобів виробництва (торгового флоту - близько 40%). За роки війни випуск промислової продукції скоротився на 20%. Під час війни імпорт у порівнянні з експортом зріс удвоє. Зовнішній борг становив 1150 млн. ф.ст., внутрішній - до 6,6 млрд. ф. ст. Незважаючи на таке складне становище, Англія мала певні позитиви: як країна-переможниця у війні вона домоглася знач­ної частки репарацій. До Великобританії відійшло кілька німецьких колоній, ще більше зміцнились її позиції в Африці й на Близькому Сході. Все це сприяло пожвавленню госпо­дарського життя. У промисловості сталися структурні зміни. Набирали ходи нові галузі промисловості: автомобілебудуван­ня, авіаційна, електротехнічна, хімічна. В той же час повільни­ми темпами зростало виробництво металу, вугілля. У особливо важкому стані було кораблебудування. Загальний обсяг вироб­ництва промисловості наприкінці 20-х років ледь перевищу­вав довоєнні показники.

 

Визначіть характерні риси розвитку господарства в 20 - 30-х рр. ХХ ст. у Німеччині. План О. Юнга.

Проблеми сплати репарацій Німеччиною і боргів союзниками США дуже загострилися. Термін дії «плану Дауеса» закінчував­ся в 1929 р., але він не визначав ані остаточної суми репарацій, ані періоду їхньої сплати. Союзники-переможці ще в 1929 р. створили «комітет експертів» на чолі з аме­риканським банкіром Юнгом, який виробив новий репа­раційний план. «План Юнга» був затверджений на Гаазькій конференції 12 держав і почав діяти з січня 1930 р.«План Юнга» встановлював загальну суму репарацій Німеччини. Остаточний термін їхньої сплати встановлено до 1988 р. Розмір щорічних репарацій змен­шувався на 20 % — до 2 млрд марок. Змінено порядок збирання репарацій — тільки за рахунок непрямих подат­ків і залізничних прибутків (без облігацій з концернів). Були ліквідовані всі види контролю над Німеччиною, за­сновано Базельський банк міжнародних розрахунків (за­мість репараційної комісії). «План Юнга» становив продовження «плану Дауеса» й передбачав певну систему сплати боргів: Німеччина торгує з Радянським Союзом, сплачує репарації європейським союзникам, а ті, у свою чергу, сплачують борги Сполученим Штатам.

 

Визначіть характерні риси розвитку господарства в 20 - 30-х рр. ХХ ст. у Франції.

Франція зазнала значних втрат: на фронтах загинуло 1,3 млн. і 2,8 млн. чоловік було поранено, зруйновано б 10 тис. підприємств, знищено половину торгового флоту; загальні витрати становили 134 млрд. зол. франків. Союзникам Франція заборгувала більш як 60 млрд. франків. Та все ж Франція залишилась однією з провідних країн світу. Вона отримала значні репарації і високорозвинуті індустріальні райони Ельзас і Лотарінгія, німецькі та турецькі колонії, понад 8 млрд. золотих марок у вигляді натуральних поставок лісу, цементу, вугілля тощо. Крім того,

уряд виділив на відбудову зруйнованих районів 100 млрд. франків. Це дало змогу не лише відбудувати, а й звести нові та модернізувати старі підприємства. Важливе значення для ста­більного розвитку мали створені державні координуючі орга­ни — Національна економічна рада і Вища залізнична рада. Характерною рисою промислового розвитку Франції в 20-х роках було збереження великої кількості малих підприємств, на яких працювало від 1 до 10 робітників, більшість торгових підприємств і сільськогосподарських ферм не використовува­ли найману працю. Сільське господарство розвивалося повільними темпами.

 

У чому полягають причини та особливості світової економічної кризи п. 30-х рр. ХХ ст.?

Восени 1929 р. в капіталістичному світі розпочалася глибока економічна криза.

Економічна криза 1929–1933 pp. виявилася світовою. Вона порушила всі міжнародні економічні зв’язки, призвівши до масового скорочення промислового виробництва, інших галузей економіки майже всіх держав. Почалася вона в США, далі в Латинській Америці, Західній Європі, інших країнах Азії та Африки.

За причинами виникнення й характером це була типова криза відносного перевиробництва – результат загострення суперечності між суспільним характером виробництва і приватним способом присвоєння його прибутків. Але світова економічна криза 1929-1933 рр. не являла собою просте циклічне повторення попередніх. Вона мала свої характерні особливості. Це була найбільша й найглибша в історії економічна криза. Світове капіталістичне виробництво в середньому знизилося на 45%, торгівля – на 56%. Криза 1929-1933 рр. як ураган захопила всі капіталістичні та колоніальні країни. Жахлива катастрофа вразила майже всі галузі виробництва, відкинула його назад на З0-35 рр., призвела до зростання масового безробіття.

Охарактеризуйте етапи здійснення “Новго курсу” президента Ф. Рузвельта. В чому їх соціальна спрямованість.

Реалізація “Нового курсу” відбувалась у декілька етапів. Уряд Ф. Рузвельта приступив до проведення цілої серії надзвичайних заходів. 9 березня 1933 р. була скликана спеціальна сесія Конгресу, робота якої продовжувалась більше трьох місяців. У першу, чергу був наведений порядок у фінансово-валютній області. 6 березня 1933 р. згідно розпорядження президента були закриті усі банки країни для переобліку, був введений жорсткий контроль за міжнародною фінансовою діяльністю, був заборонений експорт золота, а долар був приведений до золотого номіналу. 10 березня 1933 р. банки США були відкриті. Були надані державні субсидії “здоровим” банкам. 2 тис. банків було оголошено банкрутами.

Наступними кроками з боку нової адміністрації була заборона вільного продажу валюти. Усіх громадян зобов’язали обміняти золото на паперові гроші. За ухилення від виконання цього розпорядження була загроза 10 років тюрми і штрафу в 100 тис. доларів. Одночасно держава гарантувала вклади тим громадянам, що мали їх до 5 тис. доларів. Відміну “сухого закону” (13 березня 1933 р.) також було здійснено в інтересах зміцнення фінансової системи країни.