Розділ XV. Прикінцеві та перехідні положення

 

1. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування, крім частини 6 статті 59, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року. Положення цього Закону щодо освітньо-кваліфікаційного ступеня молодшого спеціаліста діють до моменту набрання чинності новою редакцією Закону України “Про професійно-технічну освіту”.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134 з наступними змінами).

3. Установити, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка – диплома спеціаліста.

4. Установити, що вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

5. Установити, що підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук та видається диплом кандидата або доктора наук.

6. Установити, що наукові установи після набрання чинності цим Законом мають право здійснювати освітню діяльність щодо підготовки докторів філософії з моменту отримання ними ліцензії на відповідну діяльність.

7. Установити, що науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника – до вченого звання старшого дослідника.

8. Установити, що особам, яким до набуття чинності цим законом присвоєно науковий ступінь кандидата наук, за їхнім бажанням вищий навчальний заклад (наукова установа), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) захищено дисертацію, може видавати диплом доктора філософії з відповідної галузі науки.

9. Установити, що дія статті 38 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу на посаді не більше двох строків підряд поширюється на керівників, призначених на посаду після набрання чинності цим Законом.

10. Установити, що вищі навчальні заклади, яким надано статус національного або дослідницького, після набрання чинності цим Законом зберігають відповідний статус, а також набувають додаткових прав, передбачених цим Законом.

11. Установити, що до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються:

для університетів, академій, інститутів – на рівні вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації;

для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів)– на рівні вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

12. Установити, що підготовка молодших спеціалістів, що здійснюється вищими професійно-технічними навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки.

13. Установити, що підготовка бакалаврів, що здійснюється коледжами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки із збереженням усіх прав осіб, які навчаються.

14. Установити, що, починаючи з 1 січня 2016 року:

1) частина третя статті 75 діє в такій редакції:

“3. Особа, яка бажає здобувати вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або академічним ступенем бакалавра за державним замовленням, подає до спеціально уповноваженої установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, заяву встановленого зразка з зазначенням спеціальностей, за якими вступник бажає здобувати вищу освіту та переліком виставлених в пріоритетному для себе порядку вищих навчальних закладів, що проводять підготовку фахівців за кожною з обраних нею спеціальностей.

За результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання формується рейтинговий список вступників за кожною спеціальністю з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.

Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету, розподіляються в порядку черговості (згідно з рейтинговим списком вступників) серед вищих навчальних закладів, які проводять підготовку фахівців за відповідною спеціальністю, згідно з виставленими вступниками пріоритетами та правилам прийому вищих навчальних закладів.

Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету за декількома спеціальностями, в установлений Умовами прийому строк визначають одну спеціальність, за якою будуть здобувати вищу освіту. Після цього уточнюються за кожною спеціальністю рейтингові списки вступників, які отримують право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.

Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету можуть бути зараховані до вищих навчальних закладів понад обсяг державного замовлення відповідного вищого навчального закладу за умови покриття ними різниці між вартістю контрактної форми навчання та нормативом фінансової забезпеченості на одну особу за спеціальністю та відповідним рівнем освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В межах кожного рейтингового списку вступників за кожною спеціальністю рішенням Кабінету Міністрів України може визначатися гарантований обсяг (до 5 відсотків) місць державного замовлення для окремих категорій вступників, визначених законом. Порядок отримання права здобуття вищої освіти за кошти державного бюджету зазначеними категоріями осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державне замовлення на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або академічним ступенем бакалавра розміщується шляхом укладення відповідних договорів між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та вищими навчальними закладами України, що в установленому порядку надали інформацію про вступ до них осіб, які на конкурсних засадах отримали право на здобуття вищої освіти за кошти Державного бюджету України.

Розміщення державного замовлення здійснюється державними замовниками без проведення конкурсу у таких випадках:

забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;

забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії.

Порядок розміщення державного замовлення на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста та академічним ступенем бакалавра визначається Кабінетом Міністрів України.”;

 

2) частина четверта статті 47 діє у такій редакції:

“4. Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів вчена рада вищого навчального закладу затверджує Правила прийому до вищого навчального закладу, якими встановлюються:

1) перелік і кількість сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, вага кожного з яких повинна становити не менше, ніж 20 відсотків конкурсного бала;

2) вагу середнього бала документа про повну (базову) середню освіту, що повинна становити не більше, ніж 10 відсотків конкурсного бала;

3) вагу бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), що повинна становити не більше, ніж 30 відсотків конкурсного бала.

В установленому порядку та у визначений строк правила прийому до вищого навчального закладу подаються вищим навчальним закладом, що претендує на отримання державного замовлення на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або академічним ступенем бакалавра, до спеціально уповноваженої установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.”.

15. Установити, що перший склад Національного агентства з якості вищої освіти формується у такому порядку:

дві особи призначаються Кабінетом Міністрів України строком на два роки;

одна особа обирається з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів на два роки;

одна особа делегується Національною академією наук України строком на два роки;

одна особа обирається від комунальних вищих навчальних закладів на три роки;

три особи обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців не три роки;

три особи від державних університетів, академій, інститутів обираються на чотири роки;

дві особи від приватних вищих навчальних закладів строком на чотири роки.

16. Національному агентству з якості вищої освіти протягом шести місяців з дня його створення сформувати єдиний перелік спеціальностей на засадах поєднання діючого переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, з діючим переліком спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, взявши за основу останній. При цьому, чинні спеціальності вважати спеціалізаціями, які розробляються та затверджуються безпосередньо вищими навчальними закладами і не підлягають затвердженню державними органами.

17. Внести до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” такі зміни:

 

1) у частині першій статті 1:

 

а) абзац четвертий викласти в такій редакції:

 

“науково-педагогічна діяльність – педагогічна діяльність в університетах, академіях, інститутах, пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю;”;

 

б) абзац 8 викласти в такій редакції:

 

“вчений – фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту ступеня магістра та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати;”;

 

в) абзац 10 викласти в такій редакції:

 

науково-педагогічний працівник – вчений, який за основним місцем роботи в університеті, академії чи інституті займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю;

 

2) у частині першій статті 4 слова “вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації” замінити словами “університети, академії, інститути”;

 

3) у частині першій статті 6 слова “вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації” замінити словами “університетах, академіях, інститутах”;

 

4) частину першу статті 13 викласти в такій редакції:

 

“Статус національного наукового центру може бути надано науковій установі, національному вищому навчальному закладу (об’єднанню наукових установ чи вищих навчальних закладів), що проводять комплексні наукові дослідження загальнодержавного значення та мають світове визнання свої діяльності.”;

 

5) у статті 16:

 

а) у частині 1 слова “вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації” замінити словами “університетів, академій, інститутів”;

 

б) у частині 3 слова “вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації” замінити словами “університети, академії, інститути”;

6) статтю 20 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 20. Наукові ступені і вчені звання

Вчені мають право на здобуття наукового ступенядоктора філософії і доктора наукта присвоєння вчених званьстаршогодослідника,доцента і професора.

Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання є кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником відповідної посади.”;

 

7) статтю 22-2 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 22-2. Посади науково-педагогічних працівників

Перелік посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України.”;

 

8) у абзаці 3 частини першої статті 22-3 слова “вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України “Про вищу освіту”” замінити словами “університетів, академій, інститутів”;

 

9) у частині четвертій статті 23 слова “вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації” замінити словами “університетів, академій, інститутів”;

10) у статті 24:

 

а) у частині 8 слова “вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації” замінити словами “університетів, академій, інститутів”;

 

б) в абзаці другому частини 9 слова“вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації” замінити словами “університетів, академій, інститутів незалежно від форми власності”;

 

в) в абзаці 3 частини 9 слова“вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації” і “та закладів” вилучити;

 

г) абзац четвертий частини 9 вилучити;

д) у частині 14, 19 та 21 слова “вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації” у відповідних відмінках замінити словами “університетів, академій, інститутів”;

11) статтю 34 доповнити новими частинами 9-10 такого змісту:

 

“Положення про грантове фінансування проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів Державного бюджету України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності (окрім об’єктів права інтелектуальної власності воєнного призначення та національної безпеки), створені за державні кошти або за кошти вищого навчального закладу, залишаються за науковою установою-виконавцем відповідних форм (видів) науково-технічної діяльності (науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання), якщо інше не встановлено договором”.

 

18. Внести до Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 34, ст. 451) такі зміни:

 

1) у статті 5 слова “при Міністерстві освіти” вилучити;

 

2) у статті 11 слова “Вища атестаційна комісія України” замінити словами “Національне агентство з якості вищої освіти”;

 

3) у статті 12 слова “проводить акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;” вилучити;

 

4) статтю 13 вилучити;

 

5) у статті 15:

 

а) абзац другий частини 1 викласти у такій редакції:

 

“Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України (крім стандартів у сфері вищої освіти). Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років.”;

 

б) у частині 2 перед словом “місцевими” додати слова “Національним агентством з якості вищої освіти”;

 

в) у частині 3 після слова “Крим” додати слова “Національне агентство з якості вищої освіти”;

 

г) частину 4 вилучити;

 

6) після статті 27 додати нову статтю такого змісту:

 

“Стаття 27-1. Національна рамка кваліфікацій

1. Національна рамка кваліфікацій – системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

2. Національна рамка кваліфікацій спрямована на:

1) введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

2) забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;

3) сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;

4) налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.

3. Національна рамка кваліфікацій розробляється із залученням об’єднань організацій роботодавців та затверджується у порядку, визначеному законодавством.”;

 

6) у статті 29 слова “аспірантуру;” та “докторантуру;” вилучити;

 

7) статтю 30 викласти у такій редакції:

 

“Стаття 30. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені

1. В Україні встановлюються такі освітні рівні:

дошкільна освіта;

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

вища освіта.

2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені:

кваліфікований робітник;

молодший спеціаліст;

бакалавр;

магістр;

доктор філософії;

доктор наук.”;

 

8) у статті 31:

 

а) у частині 1 слова “кандидат наук” замітити словами “доктор філософії”;

 

б) частину 2 викласти у такій редакції:

 

“2. Наукові ступені доктора філософії і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Національним агентством з якості вищої освіти.”;

 

9) у частинах першій та другій статті 32 слово “науковий співробітник” замітити словом “дослідник”;

 

10) у статті 42:

 

а) у частині першій слова “освітньо-кваліфікаційних рівнів” замінити словами “ступенів вищої освіти”;

 

б) абзац третій частини 3 вилучити;

 

11) частини 1-4 статті 43 викласти у такій редакції:

 

“1. Вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж.

2. З метою визнання спроможності юридичної особи здійснювати освітню діяльність за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам освітньої діяльності, такі юридичні особи проходять процедуру ліцензування.

3. З метою підтвердження якості освітньої діяльності за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам вищої освіти, вищі навчальні заклади мають право проходити процедуру акредитації спеціальностей, за якими вони здійснюють підготовку фахівців.

4. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими ступенями:

молодший спеціаліст – забезпечують коледжі;

бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук – забезпечують університети, академії та інститути.”;

 

12) в абзаці 2 частини першої статті 44 слово “освітньо-кваліфікаційних” замінити словом “ступенів”;

 

13) статтю 46 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу

1. Автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчально-виховного процесу, внутрішнього управління та фінансів тощо.

2. Права вищого навчального закладу, що визначають зміст його автономії, встановлюються законом і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами.”;

 

14) статтю 47 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 47. Післядипломна освіта

1. Післядипломна освіта – спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності)та практичного досвіду.

2. Післядипломна освіта включає:

спеціалізацію – профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;

підвищення кваліфікації – підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

стажування – набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

3. Формами післядипломної освіти можуть бути:

асистентура-стажування;

інтернатура;

лікарська резидентура;

клінічна ординатура тощо.

4. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських фахівців мистецького спрямування.

5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.

6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.

8. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом.

9. Післядипломна освіта здійснюється академіями, інститутами післядипломної освіти, відповідними структурними підрозділами вищих навчальних закладів, наукових, навчально-наукових установ у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.”;

 

15) частину другу статті 52 вилучити;

 

16) в абзаці 2 частини п’ятої ст. 61 після слів “усього строку навчання” додати слова “(крім вищих навчальних закладів)”.

 

19. У Законі України “Про професійно-технічну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 32, ст. 215; 2004, № 8, ст. 67):

 

1) у частині 2 статті 13 слова “освітньо-кваліфікаційних рівнів “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”” замінити словами “освітньо-кваліфікаційного рівня “кваліфікований робітник””;

 

2) у статті 15 частину другу вилучити;

 

3) у статті 16 частину четверту вилучити.

 

20. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст. 572) такі зміни:

 

1) у статті 13:

 

а) в абзаці 15 частини четвертої після слів “основною діяльністю” доповнити словами “включаючи наукову діяльність університетів, академій, інститутів”;

 

б) частину дев’яту викласти в такій редакції:

 

“9. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадку, передбаченого частиною восьмою статті 16 цього Кодексу, а також крім розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та розміщення професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право, а також розміщення вищими навчальними закладами на депозитах і поточних рахунках банків власних надходжень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”;

 

2) пункт 16 частини другої статті 29 викласти в такій редакції:

 

“16) плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право, а також коштів, отриманих вищими навчальними закладами від розміщення на депозитах власних надходжень);”;

 

3) у статті 43 додати новий пункт шостий такого змісту:

 

“6. Розрахунково-касове обслуговування власних надходжень вищих навчальних закладів може здійснюватися як в органах Державної казначейської служби України, так і в банківських установах.”;

 

4) частину 9 статті 51 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

 

“Вищий навчальний заклад може здійснювати перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями із спеціального фонду бюджету.”;

 

5) пункт 10 частини першої статті 69 викласти у такій редакції:

 

“10) плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право, а також коштів, отриманих вищими навчальними закладами від розміщення на депозитах власних надходжень);”;

 

6) у підпункті “в” пункту 7 частини першої статті 87 слова “державної власності” вилучити.

 

21. В абзаці 11 частини 4 статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 33, ст. 471) слова “I-IV рівнів акредитації” вилучити.

 

22. Внести до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27; 2009, № 23, ст. 282) такі зміни:

 

1) у пункті “з” частини четвертої статті 84 слова “державної і комунальної форм” замінити словами “незалежно від форми”;

 

2) частину другу статті 92 доповнити новим пунктом “г” такого змісту:

“г) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.”; 3) у абзаці 6 частини другої статті 134 після слів “бюджетним установам” додати слова “вищим навчальним закладам”. 23. Внести до Закону України “Про електроенергетику” (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 1, ст. 1; 2004, № 8, ст. 67; 2005, № 4, ст. 103; 2005, № 33, ст. 428) такі зміни: 1) у частинах п’ятій та шостій статті 26 слова “професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності” замінити словами “та навчальних закладів”; 2) частину другу статті 27 доповнити новим абзацом десятим такого змісту: “припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форм власності протягом навчального року.”.

 

24. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами) частину першу статті 24 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

“За умови добровільної сплати страхових внесків до страхового стажу зараховуються періоди навчання за денною формою у вищих навчальних закладах, включаючи навчання в аспірантурі, докторантурі, резидентурі, інтернатурі і клінічній ординатурі.”.

 

25. Рекомендувати засновникам вищих навчальних закладів протягом двох років привести тип та статути навчальних закладів у відповідність з цим Законом.

 

26. Кабінету Міністрів України:

1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити єдиний перелік галузей знань, який повинен поєднати діючі переліки галузі освіти та науки;

2) забезпечити поступове протягом трьох років збільшення розміру мінімальної академічної стипендії у такому порядку:

починаючи з 1 січня 2013 року – 80 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;

починаючи з 1 січня 2014 року – 90 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;

починаючи з 1 січня 2015 року – 100 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;

2) забезпечити виплату надбавок до посадових окладів науково-педагогічних працівників у таких розмірах:

- починаючи з 1 січня 2013 року:

надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менше 13 % від посадового окладу;

надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі не менше 16 % від посадового окладу;

надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі не менше 15 % від посадового окладу;

надбавки за вчене звання професора у розмірі не менше 23 % від посадового окладу;

- починаючи з 1 січня 2014 року:

надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менше 14 % від посадового окладу;

надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі не менше 18 % від посадового окладу;

надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі не менше 20 % від посадового окладу;

надбавки за вчене звання професора у розмірі не менше 28 % від посадового окладу;

- починаючи з 1 січня 2015 року:

надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 % від посадового окладу;

надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі 20 % від посадового окладу;

надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі 25 % від посадового окладу;

надбавки за вчене звання професора у розмірі 33 % від посадового окладу;

3) забезпечити обсяги гарантованого фінансування наукової діяльності кожного вищого навчального закладу, що має статус дослідницького, у таких розмірах:

починаючи з 1 січня 2013 року – не менше 10 відсотків від державних коштів, що виділяються на його утримання;

починаючи з 1 січня 2014 року – не менше 15 відсотків від державних коштів, що виділяються на його утримання;

починаючи з 1 січня 2015 року – не менше 25 відсотків від державних коштів, що виділяються на його утримання;

4) забезпечити обсяги гарантованого фінансування наукової діяльності кожного вищого навчального закладу, що має статус національного, у таких розмірах:

починаючи з 1 січня 2013 року – не менше 4 відсотки від державних коштів, що виділяються на його утримання;

починаючи з 1 січня 2014 року – не менше 7 відсотків від державних коштів, що виділяються на його утримання;

починаючи з 1 січня 2015 року – не менше 10 відсотків від державних коштів, що виділяються на його утримання;

5) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховній Раді України проект нової редакції Закону України “Про професійно-технічну освіту”;

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

6) врахувати при підготовці проекту Державного бюджету на 2013 рік видатки, необхідні для забезпечення функціонування Національного агентства з якості вищої освіти.