Стаття 43. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності

1. Кандидат на посаду керівника університету, академії, інституту повинен бути громадянином України, вільно володіти державною мовою, мати вчене звання професора, ступінь доктора філософії або доктора наук і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.

Кандидатом на посаду керівника університету, академії, інституту у галузі культури і мистецтв може бути особа, яка має почесне звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України” або “Заслужений діяч мистецтв України” за відсутності у неї вченого звання професора та ступеня доктора філософії чи доктора наук за умов відповідності іншим вимогам, передбаченим абзацом першим цієї частини.

Кандидат на посаду керівника коледжу повинен вільно володіти українською мовою, мати ступінь магістра, відповідну підготовку та педагогічний стаж у вищих навчальних закладах відповідного типу не менш як п’ять років.

Особа не може перебувати на посаді керівника відповідного вищого навчального закладу не більш, ніж два строки.

2. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника конкурс оголошується протягом тижня з моменту утворення вакансії.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і протягом десяти днів вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування.

Кожен член вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу може голосувати лише за одну кандидатуру або не підтримувати жодну з кандидатур.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний затвердити на посаду керівника вищого навчального закладу кандидатуру, яка набрала більше 50 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Якщо жоден з претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу не набрав у першому турі необхідної кількості голосів (більше 50 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу), проводиться другий тур голосування.

До участі у другому турі допускаються два кандидати, які у першому турі набрали найбільшу кількість голосів.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити на посаду керівника вищого навчального закладу кандидатуру, яка набрала у другому турі більшість голосів за умови участі у голосуванні статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Контракт з обраним керівником вищого навчального закладу укладається на п’ять років (для національного вищого навчального закладу – на сім років) не пізніше одного місяця з дня обрання.

Керівник вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу Наглядової або вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається більшістю голосів за присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

3. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу або коледжу, які є структурними підрозділами університету, академії, здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою та другою цієї статті.

4. Засновник (засновники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконувача обов’язків керівника вищого навчального закладу, але не більш як на два роки.

5. Вимоги до кандидата та особливості порядку призначення на посаду керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання) встановлюються державним органом, до сфери управління якого він належить.

6. Типова форма контракту з керівником державного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 44. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності

1. Кандидата на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) університету, академії обирає і рекомендує керівнику вищого навчального закладу вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) з числа осіб, які мають вчене звання професора, доцента та/або ступінь доктора філософії чи доктора наук відповідно до профілю освітньої діяльності факультету (навчально-наукового інституту) та стаж науково-педагогічної (наукової) діяльності не менш як п’ять років.

Керівником факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу у галузі культури і мистецтв може бути особа, яка має почесне звання “Народний художник України”, “Народний архітектор України” або “Заслужений діяч мистецтв України” у разі відсутності у неї вченого звання професора, доцента та/або наукового ступеня.

Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу – строком на сім років). Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу.

2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу.

3. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі подання органу громадського самоврядування факультету. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).

4. Керівник вищого навчального закладу, в якому утворено новий факультет (навчально-наукового інститут), призначає на умовах контракту виконувача обов’язків керівника цього факультету (навчально-наукового інституту) на строк до проведення виборів керівника факультету (навчально-наукового інституту), але не більш ніж на один рік.

5. Вимоги до кандидата та порядок призначення на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) встановлюються відповідно до нормативно-правових актів державного органу, до сфери управління якого він належить.