Обеліск на місті командного пункту В. К. Блюхера

В трьох кілометрах від міста Каховки, по дорозі на село Семенівку, знаходиться курган, на якому під час оборони плацдарма був розміщений командний пункт В.К. Блюхера. На кургані в 1955 році встановлений обеліск [Див. дод. 4 ], який нагадує про подвиг славного полководця. Блюхер В.К. - народився в селі Барщина, Рибінського повіту, Ярославської губернії (нині Рибінський район, Ярославської області). Учасник першої світової війни. Загинув в ході сталінських репресій. Реабілітований після XX з'їзду КПРС в 1956 році. 1918 року Блюхер першим хто був нагороджений орденом Червоного Прапора. 1919 — командував дивізією в боях проти Колчака, пізніше — проти Врангеля. Обеліск в занедбаному стані, потребує реставрації.

Легендарна Тачанка

Пам'ятник тачанці [Див. дод. 8,9] з'явився в цьому місці не випадково. За часів Першої світової та громадянської війни в СРСР тачанка отримала широке застосування у кінних військах Червоної армії. Просторі степи якомога краще підходили для нанесення стрімких ударів по тилу противника.
Оскільки Крим був останнім бастіоном білогвардійського руху, то й наступальна операція червоноармійців розгорталася зі степів Херсонщини та Миколаївщини. Крім того, тачанки активно використовував Нестор Махно, армія якого діяла в цьому регіоні. І, нарешті, походження слова «тачанка» пов'язують зі словом «тавричанка» - так називався тип міцних возів, поширених в Україні та Криму. У свою чергу, «тавричанка» пішло від назви місцевості, де знаходиться Каховка, - Таврія.
Ідея створення такого унікального пам'ятника визріла в середині 1950-х років. У 1956 р. було відлито чавунний макет - прообраз майбутньої "Легендарної тачанки". Він зайняв чільне місце в музеї Каховки, став одним з найцікавіших його експонатів. А трохи пізніше, після відвідування міста, скульптори Л. Родіонов, Ю. Лоховінін і архітектор О. Полторацький, створили проект пам'ятника. Архітектор Тачанки Євгеній Полтацький розповідав про історію витвора: «На самом деле тачанки, которые возникли во время гражданской войны, имели тройку лошадей. Но мы решили взять за основу квадригу (четверку), которая использовалась в памятниках со времен Римской империи. Такая же квадрига лошадей стоит и в Санкт-Петербурге на арке главного штаба, ее можно встретить и во многих других городах Европы. Поэтому Тачанка создавалась по аналогии с этими вечными памятниками... На открытии Тачанки присутствовали маршал Еременко и генерал Телегин, которые были участниками переломных боев на Каховском плацдарме. Их поразил переданный в бронзе испуг лошадей, одна из которых взмыла на дыбы, будто от разорвавшегося снаряда. В этой скульптурной группе они ощутили настоящий дух тех боев. А мы, скульпторы, делали это по каким-то своим импульсивным сооружениям. Например, почему скульптура была помещена на холме? Мы взяли за основу увиденные скифские могилы, только сделали это в более грандиозном масштабе. Также изначально мы решили установить монумент в степи, а не на обочине дороги, как было принято в советской скульптуре. Мы хотели, чтобы люди шли к Тачанке по ковыльной степи... передать в ней стремительное движение. Поэтому все остальное нужно домыслить самостоятельно»¹
У липні-серпні 1967 року готовий пам'ятник у розібраному стані (окремими пронумерованими частинами) на потужних вантажівках був доставлений з Ленінграда до Каховки. Важив бронзовий монумент понад 60 тонн. Почалися монтувальні роботи на вже підготовленому кургані в степу під Каховкою - поряд з пам'ятним знаком на місці командного пункту маршала СРСР Василя Блюхера. Пам'ятник відкрили 27 жовтня 1967 р. Скульптура виконана із бронзи і має висоту 8 метрів. Висота разом із курганом – 15,2 м, довжина – близько 16 метрів. Вага – 120 тонн, з них – 78 тонн бронзи. Біля підніжжя пам’ятника зберігається священна земля з міст-героїв. В основу кургану було закладено капсулу із запискою: «З ініціативи трудящихся Каховського району тут на ознаменування 50-ти річчя Радянської влади закладено пам’ятник-монумент «Легендарна Тачанка». Цей пам’ятник спорудженно на честь воїнів-червоноармійців, які боролися за Радянську владу в період громадянської війни на Каховському плацдармі. Початок будівництва – травень 1967 р.. Перший камінь закладено в День Перемоги – 9 травня. Пам’ятник споруджено на кошти колгоспів і трудящихся Каховського району»².

¹ Памятник Легендарная тачанка. - Режим доступу: http://kahovka.glo.ua/cultura/pamyatnik-legendarnaya-tachanka.html- Назва з екрану.

² Вирлич А.Э., Якименко В.П. Памятники славы на Херсонской земле. Справочник. – Симферополь: издательство «Таврия»,1977, с.95.

 

 

Після розпаду СРСР пам'ятник втратив (мабуть, з ідейних причин) свою туристичну привабливість, припинилося фінансування.

Монумент не раз грабували мародери, він дав крен і почав іржавіти. Однак у 2006 році були виділені кошти на його відновлення. На жаль, оригінальні чертежи пам’ятника в м. Петербурзі /м. Ленінград/ втрачені. Тому нужно приложити всі зусилля для збереження «Легендарної тачанки». Хоча пам'ятник втратив ідеологічне навантаження, але він не втратив художньої та історичної цінності. Нічого подібного на всьому півдні України немає.