Державна реєстрація підприємства.

Державна реєстрація підприємств є обов'язковою юридичною дією при їх створенні. Вона встановлена ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" та ст. 8 Закону України "Про підприємництво". Ці статті визначають державні органи, на які покладено реєстрацію підприємств (органи державної реєстрації), а також загальні умови і порядок реєстрації. Детальніше вони визначаються Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740.
Реєстрація підприємств є процесуально-правовою дією, внаслідок якої підприємства включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Днем включення визначено день реєстрації підприємства. Зазначена дія має за мету надати підприємству формально-юридичних ознак суб'єкта права, згідно з якими воно починає функціонувати у господарсько-правовому обігу як загальновідома для третіх осіб і органів держави юридична особа. Запис у Єдиному державному реєстрі про реєстрацію підприємства становить юридичний факт виникнення підприємства - суб'єкта права з правами юридичної особи. Відповідно до законодавства України підприємство визначається діючим, стає юридичною особою, набуває прав та обов'язків з дня його державної реєстрації (ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні"). Діяльність незареєстрованих підприємств не допускається. З іншого боку, підприємство вважається таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру. Цей запис є скасуванням реєстрації.
Законодавство визначає органи державної реєстрації підприємств. За загальним правилом, це державні органи за місцезнаходженням підприємств, а саме: а) виконкоми міських, районних у містах рад; б) районні, районні міст Києва і Севастополя державні адміністрації. Законодавством визначено також органи, які здійснюють державну реєстрацію окремих видів суб'єктів господарського права. Так, господарські товариства, що займаються банківською діяльністю, реєструє Національний банк України в порядку, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фондова біржа підлягає державній реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Для державної реєстрації реєструючому органові необхідно подати документи, перелік яких визначено ст. 8 Закону України "Про підприємництво".
За наявності всіх документів реєстрація підприємства здійснюється у строк не більше п'яти робочих днів. Протягом цього часу реєструючий орган зобов'язаний видати заявнику свідоцтво про державну реєстрацію підприємства. Свідоцтво є юридичною підставою для відкриття підприємству рахунків у банку за місцем його реєстрації або у будь-яких інших банках за згодою сторін. Банк зобов'язаний відкрити рахунок і в 3-денний термін повідомити про це податкову інспекцію.
Орган, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний у 10-денний термін подати відомості до відповідної податкової інспекції та органу державної статистики. Ці органи встановлюють коди підприємств відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства Міністерства статистики України.
У разі зміни форми власності, організаційної форми або назви підприємства воно підлягає перереєстрації, яка здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.
Відмова у державній реєстрації підприємства вважається законною лише з двох підстав: внаслідок порушення встановленого законом порядку створення підприємства; у разі невідповідності установчих документів вимогам законодавства.
Не допускається відмова в державній реєстрації підприємства з мотивів його недоцільності.
Скасування державної реєстрації підприємства може бути добровільним (за заявою підприємства) або примусовим (на підставі рішення суду, арбітражного суду у випадках: а) визнання недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству, установчих документів; б) здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та чинному законодавству України; в) у разі несвоєчасного повідомлення підприємством про зміну свого місцезнаходження; г) визнання підприємства банкрутом (у випадках, передбачених законодавством); д) неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством.
Скасування державної реєстрації підприємства припиняє підприємницьку діяльність і є юридичною підставою для його ліквідації як господарюючого правового суб'єкта. Статусу юридичної особи підприємство позбавляється після здійснення всіх заходів щодо ліквідації його як суб'єкта підприємницької діяльності.

30. припинення діяльності підприємства.

рипинення діяльності підприємства відбувається шляхом його ліквідації та реорганізації.

Реорганізація підприємства - процес перетворення, перебудови організаційної структури та управління підприємством за збереження його виробничого потенціалу, зокрема основних фондів.

Формами реорганізації є: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення підприємств.

Ліквідація підприємства може здійснюватися добровільно (ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом, призначеним ліквідаційною організацією) і примусово (комісією, призначеною судом або відповідним державним органом). Ліквідація та реорганізація підприємства відбуваються за рішенням власника та за участю трудового колективу.

Основними причинами ліквідації підприємства є:

o його банкрутство, тобто неспроможність платити за своїми зобов'язаннями, а також повернути наявні борги. Конкретнішими причинами банкрутства підприємств є їх низька конкурентоспроможність, надмірні витрати виробництва та обігу, нестача обігових коштів, високі відсотки за кредит, погіршення економічної кон'юнктури та ін.;

o закінчення терміну, на який підприємство створювалось, або після досягнення мети, поставленої суб'єктами підприємницької діяльності при його організації;

o прийняття рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, якщо в передбачений рішенням термін не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності;

o визнання рішенням суду недійсними засновницькі документи та дозвіл на створення підприємства;

o систематичне і грубе порушення чинного законодавства.

У разі певної реорганізації підприємства чинним законодавством передбачено такий розподіл діяльності:

1. При злитті кількох підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства;

2. При приєднанні одного підприємства до іншого усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства переходять до другого;

3. При поділі підприємства до новостворених підприємств переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних пропорціях майнові права і обов'язки;

4. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільчим актом у відповідних пропорціях майнові права і обов'язки;

5. При перетворенні одного підприємства на інше до новоствореного підприємства переходять усі права та обов'язки.

Підприємство може бути ліквідовано (реорганізовано) у випадках: прийняття відповідного рішення власника майна, визначення її банкрутом, заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов.

Конкретний механізм ліквідації підприємства такий:

o власник, суд або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію певного підприємства, встановлює порядок і терміни проведення його ліквідації, а також терміни для висування претензій кредиторів. Цей термін не може бути меншим від двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію;

o ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства повідомлення про його ліквідацію і порядок та термін висування кредиторами претензій;

o у першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому могло завдати шкоди ліквідоване підприємство;

o ліквідаційна комісія проводить відповідну роботу із стягнення дебіторської заборгованості підприємству і виявлення претензій кредиторів з повідомленням їх про ліквідацію підприємства;

o ліквідаційна комісія або орган, який проводить ліквідацію, оцінює наявне майно ліквідовуваного підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив цю комісію;

o вклад кожного члена трудового колективу видають йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволення претензій кредиторів.

Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, створюваною власником або вповноваженим ним органом, за банкрутства - судом чи арбітражем. Про таку акцію повідомляється у процесі визначення строків претензій до підприємств, що ліквідується. Ліквідаційній комісії необхідно оцінити наявне майно, розрахуватись з кредиторам, скласти і передати власнику ліквідаційний баланс.

При ліквідації підприємства вимоги кредиторів задовольняються в наступній черговості:

o у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими ліквідоване підприємство несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, шляхом капіталізації відповідних погодинних платежів;

o у другу чергу здійснюються розрахунки по виплаті вихідної допомоги та оплаті праці з особами, що працюють за трудовим договором, у т.ч. за контрактом і по виплаті винагород за авторськими договорами;

o у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів по зобов'язаннях, забезпечених заставою майна ліквідованого підприємства;

o у четверту - гаситься заборгованість по обов'язкових платежах у бюджет і позабюджетні фонди;

o у п'яту чергу робляться розрахунки з іншими кредиторами відповідно до закону.

Вимоги кожної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої. При недостатності майна ліквідованого підприємства воно розподіляється між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам вимог, що підлягають задоволенню, якщо інше не встановлено законом.

Майно ліквідованого підприємства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається його засновникам (учасникам), що мають речові права на це майно або зобов'язальні права у відношенні цього підприємства.

Підприємство вважається ліквідованим (реорганізованим) з моменту виключення його з державного реєстру України.