Порядок технічного обслуговування пожежних автомобілів під час прийому чергування

2.5.2. Перед зміною караулів пожежні автомобілі, що зна­ходяться в бойовому розрахунку і резерві, повинні бути чис­тими, повністю заправленими експлуатаційними матеріалами і вогнегасними речовинами та укомплектовані за табельною належністю.

2.5.3. Водій, який змінюється, зобов'язаний внести всі записи про роботу по­жежного автомобіля під час чергування в експлуатаційну картку і підготувати автомобіль до здавання. Особовий склад під керівництвом командира відділення здійснює підготовку по­жежно-технічного оснащення до здавання згідно з обов'язками номерів бойового розрахунку.

2.5.4. Водій, що приймає основний і резервний пожежні автомобілі, в присутності водія, який здає автомобілі, пови­нен перевірити стан автомобілів у обсязі переліку робіт що­денного технічного обслуговування (додаток 11) і зро­бити відповідні помітки в експлуатаційних картках і жур­налах ТО, при цьому час роботи двигуна не повинен переви­щувати:

— З хв.— для основних пожежних автомобілів загально­го застосування із карбюраторними двигунами, у тому числі 1 хв. на роботу із спецагрегатами;

— 5 хв.— для основних пожежних автомобілів цільового застосування і автомобілів із дизельними двигунами, у тому числі 2 хв. на роботу із спецагрегатами;

— 7 хв.— для спеціальних пожежних автомобілів, у тому числі 5 хв. на роботу із спецагрегатами;

— 10 хв.— для пожежних автодрабин і колінчатих під­йомників із висотою підйому 45 м і більше, у тому числі 7 хв. на роботу із спецагрегатами.

2.5.5. При виявленні несправності пожежного автомобіля во­дій, який приймає автомобіль, зобов'язаний негайно допові­сти про це командиру відділення (начальнику караулу) і вжити заходів щодо її усунення. Виявлені дрібні несправності пожежного автомобіля усувають водії, що заступає та здає чергування.

2.5.6. У разі неможливості негайного усунення несправно­стей за рішенням начальника (заступника начальника) час­тини, а якщо вони відсутності — начальника караулу авто­мобіль знімається із бойового чергування і замінюється ре­зервним, про що доповідає особа, яка прийняла це рішення, на Центральний пункт по­жежного зв'язку (Центр управління силами і засобами).

2.5.7. Резервний пожежний автомобіль перед постанов­кою на бойове чергування повинен пройти щоденне технічне обслуговування, яке виконується водіями і особовим складом бойового розрахунку, що заступає на чергування під керівництвом командира відділення.

2.5.8. У разі несправності резервного автомобіля начальник (заступник начальника) частини, а якщо вони відсутні — начальник караулу, який заступає, доповідає про це на Цен­тральний пункт пожежного зв'язку для вжиття заходів що­до забезпечення протипожежного захисту району виїзду на­званої частини за рахунок сил та засобів інших частин гарнізону.

2.5.9. Несправності, що не вимагають великих трудових затрат, усуваються водіями, що змінилися і заступили на чер­гування, на посту ТО пожежної частини, а в разі наявності значних дефектів (вузол, агрегат) за згодою з начальником відділу (відділення) пожежної техніки і засобів зв'язку УПБ—ВПБ пожежний автомобіль направляється в загін (час­тину) технічної служби, а автомобілі, що перебувають на ба­лансі об'єктів, направляються для усунення несправностей до автогосподарств цих об'єктів.

2.5.10. Про усунення несправностей старший водій (водій) робить запис у журналі обліку ТО.

2.5.11. Після прийняття автомобіля водій повністю відповідає за його технічний стан, а також вживає заходів для усунення не­справностей, які виявлені під час чергування, з обов’язковим внесенням записів у журнал обліку технічного обслуговування.

2.5.12. Відповідальність за утримання пожежно-технічно­го оснащення пожежних автомобілів у справності та чистоті покладається на командирів відділень, за якими вони закріп­лені.

2.5.13. Під час зміни караулу пожежно-технічне озброєн­ня приймається командиром відділення, який заступає на чергування, і особовим складом бойового розрахунку згідно з табельною належністю. У разі некомплекту або несправно­сті окремих видів оснащення командир відділення доповідає про це начальнику караулу і вживає невідкладних заходів для його поповнення або заміни справним.

2.5.14 Догляд за автомобілями, пожежно-технічним озброєнням здійснюється щоденно особовим складом бойового розрахунку чергових караулів у встановлений розпорядком дня час. Справність пожежно-технічного озброєння, призна­ченого для роботи на висотах і рятування людей (драбини, рятівні мотузки, пояси і карабіни), перевіряється особисто командиром відділення під час заступання на чергування.

Загальне керівництво обслуговуванням пожежно-технічного озброєння покладається на начальника караулу.

2.5.15. Пожежно-технічне озброєння, що вивозиться на пожежному автомобілі, і пожежні рукави повинні бути на­дійно закріпленими.

2.5.16. Не допускається виконувати реконструкцію по­жежного автомобіля і змінювати місця розміщення пожеж­но-технічного озброєння при відсутності відповідної нормативно-технічної документації.

2.5.17. Особовий склад, що заступає на чергування, і во­дій доповідають командиру відділення про справність авто­мобіля і пожежно-технічного озброєння.

2.5.18. Командир відділення зобов'язаний доповісти на­чальнику караулу про бойову готовність пожежного автомо­біля до виконання оперативних завдань.

 

 

Пункт№2.5

Перевірки № 1,2,3 для дихальних ізолюючих апаратів на стисненому повітрі постауер

 

Перевірка № 1

Перевірка справності шолом-маски, після чого вона приєднується до протигазу.

Підгшонка пасків, правильність і надійність з”єднання усіх частин протигаза,виявлення механічних пошкоджень.

Перевірка герметичності протигазу на розрідження, для чого на голову одягається маска, і припри зачиненому вентилі робиться вдих. Якщо при цьому виникає великий опір, що не дає зробити подальший вдих і не знижується на протязі 2-3 секунд, протигаз вважається герметичним.

Перевірка роботи легеневого автомату і клапана видиху, для чого відчиняється вентиль балону і робиться 2-3 вдихи і видихи. При цьому не повинен відчуватися опір легеневого автомату і клапану видиху.

Тиск повітря в балоні та справність вмикача резерву визначається за показанням манометру, яке необхідне запам”ятати (зафіксувати). Для цього необхідно рукоятку вмикача резерву повітря повернути проти годинникової стрілки на 90 до упору перевівши його з положення “Р” в положення “О”.

При справному вмикачі резерву, тиск повинен збільшуватися на 3-4 МПа (30-40 Атм) і складати не менш 30,0 МПа (300 Атм).Після зробленої перевірки рукоятку вмикача резерву встановити в положення “Р”.

6. Для перевірки герметичності системи високого тиску перекривний вентиль повітряного балону протигазу зачиняється. Якщо на протязі однієї хвилини тиск залишається незмінним, протигаз вважається герметичним, потім повітряпровідна система протигазу звільняється від надлишкового тиску шляхом натиснення на кнопку легеневого автомату. Стрілка манометру повинна стати на відмітку “0”. Після виконанння перевірок № 1 газодимозахисники повинні зробити запис у книзі служби

Перевірка № 2

1. Чистка протигазу.

Зовнішній огляд аналогічний перевірці № 1.

Перевірка справності і регулювання редуктора. Між редуктором і шлангом легеневого апарату зв допомогою трійника встановлюється манометр зі шкалою 0-1,6 або 0-2,5 МПа (0-16 або 0-25 Атм) і відкривається вентиль балону.

При тиску повітря в балонах 28-30 МПа (280-300 Атм) тиск на виході із редуктора (повторний тиск) повинен бути в межах 0,45-0,5 МПа (4,5-5 Атм).

Якщо тиск відхиляється від норми, його необхідно відрегулювати шляхом змінення головної пружини редуктора за методикою, що викладена в заводській інструкції для даного протигазу (в АСП-2 відкручують контргайку і, повертаючи головку,встановлюють необхідний тиск).

Якщо в справному редукторі (при відсутності витрат повітя через легеневий автомат) повторний тиск (при відкритому вентилі балону і відсутності витрат повітря через легеневий автомат) продовжує збільшуватись до спрацювання запобіжного клапану, то це свідчить про негерметичність клапанного пристрою редуктора. В цьому випадку редуктор розбирають, сідло і клапан ретельно оглядають і усувають причини негерметичності.

4. Перевірка справності і регулювання запобіжного клапану редуктора. Після перевірки регулювання редуктора, не знімаючи з нього трійника з контрольним манометром, невеликим зусиллям натиснути на рухомий поршень. При цьому в порожнині редуктора повинен зрости тиск і спрацювати запобіжний клапан. Справний запобіжний клапан спрацьовує при тиску 0,8-1,1 Мпа.

При відхиленні контрольного тиску від норми він встановлюється шляхом зміни сутупеню стиснення пружини запобіжного клапана за методикою, що вказана в заводській інструкції для даного протигазу