Зобов’язання навчального закладу

Зобов’язання навчального закладу

ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості й клімату взаємної довіри та впевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм механізмів ECTS

Основними вимогами є:

1. призначення координатора ECTS від навчального закладу;

2. призначення координаторів ECTS із числа працівників кафедр за дисциплінами на всіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS;

3. призначення кредитів ECTS для блоків курсу;

4. випуск інформаційного пакета щодо всіх навчальних предметів чи дисциплін, у яких ECTS буде використовується, рідною мовою та однією з мов країн ЄС;

5. використання форм заяв для студентів; перелік оцінюваних дисциплін і навчальних контрактів.

Вирішення проблеми

Зацікавлені заклади повинні вважати, що прозорість і дисциплінованість ECTS робить визнання навчання порівняно простим процесом, у якому розв’язання проблем можна було б досягти відкрито на базі повної інформації. Однак завжди існують рішення, прийняття яких може мати ключове значення для майбутніх студентів – рішення щодо навчання чи рішення стосовно практичних питань. Суть основного принципу ECTS у тому що такі рішення провинні прийматися згідно з принципом “ставитьсь до приїжджого студента, так само як до звичайного студента цього закладу”.

 

3. Кредити ECTS.

Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, яке вимагається для завершення вивчення курсу. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно до загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в закладі, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробничу практику, самостійну роботу — у бібліотеці чи вдома — та екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Кредити ECTS — це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента, що лише визначає, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу в закладі чи на факультеті, який призначає кредити.

У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, зазвичай, 30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр.

Також варто зауважити, що кредити ECTS потрібно розподіляти за принципом “від найбільшого до найменшого”. За відправну точку слід брати повну структуру програми і звичайну модель курсів, які студент повинен буде пройти в навчальному році, аби завершити кваліфікацію в рамках офіційної тривалості навчання. Розподілення кредитів для індивідуальних блоків курсу на основі принципу “від найменшого до найбільшого” дуже складне та може збільшити кількість кредитів до 60 на рік, роблячи, таким чином, перезарахування кредитів дуже важким.
Слід уникати використання дробових чисел у рейтингах кредитів (наприклад, 1,82 кредиту) або, принаймні, обмежувати до використання половинок кредиту. Хоча з математичної точки зору це, можливо, і неправильно, але така точність може створити проблеми, оскільки навряд чи більшість навчальних закладів вважатимуть за необхідне визначати кредити з такою точністю. Процес призначення кредиту ECTS спонукає заклади широко характеризувати структури своїх навчальних програм, але не вимагає ніяких змін для цих структур. За певних обставин призначення кредиту ECTS може бути простою математичною чи механічною дією, за інших — воно спочатку може викликати потребу у важливих переговорах на рівні факультету чи закладу. У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівноважливими або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, усе, чого вимагається, — це застосувати коефіцієнт конверсії. Наприклад, норвезька ступенева система є модульною та кредитною і базується на 20 кредитах на навчальний рік. Щоб конвертувати норвезькі кредити в кредити ECTS, треба просто помножити числову величину норвезького кредиту на коефіцієнт 3, щоб одержати еквівалент оцінки кредиту ECTS. Для інших систем кредитів, що базуються виключно на годинах аудиторної роботи, застосування коефіцієнта конверсії ще може бути доречним за умови врахування всіх інших вищеназваних елементів навчального навантаження. Інколи існує нерівноцінний розподіл навчального навантаження між семестрами в межах одного навчального року, але це не повинно бути основною проблемою за умови, що навчальний рік становить 60 кредитів. Якщо така ситуація виникає, запис про це в інформаційному пакеті допоможе уникнути несподіванок студентам, котрі розробляють програму навчання за кордоном, до якої входять розділи курсу, що викладаються протягом різних років навчання. Концепція ECTS повинна забезпечувати гнучкість, і це стосується розподілення кредитів. До компетенції закладів належить демонстрація цілісного підходу до розподілення кредитів між схожими програмами навчання.

Призначення кредитів ECTS розділам курсу. Кредити ECTS слід призначати всім наявним розділам курсу — обов’язковим та факультативним протягом усього процесу оцінювання успішності.
Кредити необхідно виділяти також на дипломний проект, кваліфікаційну роботу й виробничу практику, де ці “розділи” є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, включаючи вчені ступені.

Зв’язок між кредитами ECTS і рівнем та складністю розділу курсу. Між цими двома поняттями немає жодного зв'язку. Рівень розділу курсу не може визначатися кредитами ECTS.

Зв’язок між кредитами ECTS та кількістю аудиторних годин. У найпростішому випадку такий зв'язок існує, але кредити ECTS не базуються тільки на аудиторних годинах, а на загальному навчальному навантаженні, яке генерує аудиторні години. Коли один рік курсу в закладі повністю складається з традиційних лекцій, консультацій та екзаменів, цілком імовірно, що аудиторні години безпосередньо пов’язані з навчальним навантаженням студента й, отже, з кредитами ECTS для кожного розділу курсу. Сама природа стосунків може змінюватися в ході курсу; це стане очевидним, якщо наступні роки курсу матимуть різну кількість аудиторних годин, хоча кожен рік повинен становити 60 кредитів ECTS. Сусідні навчальні заклади, які навчають студентів з різними здібностями, можуть вибирати різні методи навчання; наприклад, один заклад може викладати 5-кредитний блок курсу, зокрема: 24 години на лекції, 6 годин на консультації і 60 годин на самостійну роботу перед перевіркою та екзаменами, тоді як інший заклад може викладати той самий 5-кредитний блок курсу за 24 лекційні години, 36 годин консультацій і 30 годин самостійної роботи. Обидва заклади в цьому прикладі досягають відповідних результатів із таким самим навчальним навантаженням і призначають таку саму кількість кредитів ECTS, незважаючи на те, що кількість аудиторних годин дуже відрізняється. Складніше, коли курс включає в себе великі блоки аудиторного часу, присвяченого контрольованій лабораторній роботі чи заняттям із проектування. Зрозуміло, що обсяг роботи, виконаний за одну з цих аудиторних годин, не є таким самим, як протягом однієї традиційної лекційної години, і було б неправильно переводити його в кредити ECTS так, ніби робота є однаковою. Лабораторну годину слід оцінювати між четвертиною і половиною лекційної години, залежно від прийнятої практики в закладі. Коли праця над дипломною роботою, значною мірою, не контролюється, найлегше розглянути питання про те, яку частину року потрібно використати, щоб завершити проект на базі денної форми навчання, тобто міркувати “тижнями”, а не “годинами”.

Присвоєння кредитів для розділів курсу, що пропонуються в рамках більш ніж однієї ступеневої програми. Іноді один і той самий розділ курсу є спільним для студентів, які проходять різні ступеневі програми, але загальний розрахунок навчального навантаження пропонує різні рейтинги кредиту залежно від ступеневої програми. Факультети, що є новачками в розподіленні кредитів, могли би встановити різні рейтинги кредиту як тимчасове рішення, але стосовно більш тривалого терміну навчальні заклади віддадуть перевагу чи справді наполягатимуть на одному рейтингу кредиту для одного розділу курсу.

Присвоєння кредитів факультативним розділам курсів. Факультативним розділам курсів кредити присвоюються за тими самими принципами, що й для основного чи обов'язкового розділу курсу, тобто на базі тієї частини навчального навантаження, яке він становить відносно до загального навчального навантаження для одного року навчання. Розділ курсу, що є факультативним в одному закладі, може бути основним або обов'язковим в іншому. У деяких закладах факультативні розділи не включаються до офіційної програми навчання, але можуть вивчатися додатково. Кредити ECTS у цьому випадку слід призначати для факультативних розділів згідно з навчальним навантаженням, яке б вони становили, якби були включені до даної програми.

Присвоєння кредитів у випадках, коли офіційна тривалість навчання є меншою, ніж середній час, використаний студентами для його завершення. У деяких системах вищої освіти середня тривалість часу, використаного студентами для завершення їхнього навчання, є більшою, ніж офіційна тривалість періоду навчання. Кредити ECTS завжди слід розподіляти для офіційної тривалості навчання за програмою з отриманням кваліфікаційного ступеня (ступеневою програмою), а не для середнього терміну, за який місцеві студенти могли б завершити навчання за цією програмою.

Шкала оцінювання ECTS

Європейська система полегшеної шкали оцінювання з’явилася в результаті різносторонніх обговорень у п’ятьох групах. Шкала має на меті внести ясність, але не перешкоджати нормальному процесу виставлення оцінок у межах кожного закладу. Шкала не є цифровою, оскільки цифровий підхід визначив би суворі межі, які є нелогічними з точки зору міжнародної системи оцінювання. Кількість оцінок у шкалі оцінювання ECTS — компромісна. Менша кількість оцінок дала б занадто мало інформації, більша — означала б певні несуттєві уточнення та спричинила би збільшення механічної роботи у виставленні оцінок. Однією з основних засад шкали оцінювання системи ECTS є її чітка визначеність щодо того, аби заклади прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали. Спосіб відповідності балів закладу до шкали оцінювання системи ECTS такий: заклад розглядає розподіл балів, присвоєних студентам, для того, щоб отримати 10-25-30-25-10 балів за моделлю, межі між оцінками відповідали б 10%, 35%, 65% та 90% від загальної кількості встигаючих студентів. Неможливо накреслити статистичну межу оцінки, яку отримали 10% кращих студентів. Шкала має міцне статистичне підкріплення, але статистичні дані повинні бути поєднані з реалістичним описовим підходом.

Шкала оцінювання ECTS

Оцінка ECTS	Відсоток студентів, які, зазвичай, успішно досягають відповідної оцінки	Визначення
А		ВІДМІННО — відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В		ДУЖЕ ДОБРЕ — вище середнього рівня з кількома помилками
С		ДОБРЕ — загалом правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D		ЗАДОВІЛЬНО — непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е		ДОСТАТНЬО — виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	—	НЕЗАДОВІЛЬНО — потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F	—	НЕЗАДОВІЛЬНО — необхідна серйозна подальша робота

Оцінки системи ECTS від “FX” до “F” присвоюються в разі нездачі. Відмінність між “FX” та “F” сприятиме визначенню майбутнього навчального плану для деяких не дуже успішних студентів. Заклади, не спроможні розрізнити рівні незадовільної здачі заліку, застосовуватимуть тільки оцінку “F”, не беручи до уваги оцінку “FX”a.

 

4. Присвоєння студентам кредитів ECTS.

Відмінність між призначенням кредитів для розділів курсу і присвоєнням кредитів студентам. Кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, відповідаючи всім необхідним вимогам стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном — вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені в закордонному закладі, аби продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу. Процедура оцінювання може проводитися в різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів, зокрема таких, як презентації на семінарах, інформацію про які слід включити до інформаційного пакета.

Дії закладу в разі, якщо приїжджий студент не може здати офіційний екзамен. Деякі програми з одержання кваліфікації складаються з інтегрованих навчальних моделей, розтягнених на більше ніж один навчальний рік, упродовж якого студенти повинні завершити всі елементи, перш ніж їм дозволять складати екзамени в кінці курсу. Така система може створити проблеми для приїжджих студентів, які проводять або один семестр, або рік у закордонному закладі. Вони зможуть подолати лише частину розділу курсу й не зможуть ані бути оціненими з нього, ані отримати кредити ECTS від закордонного закладу, оскільки не завершили курсу.
У такому випадку заклади, які бажають користуватися ECTS, можуть переробити свої ступеневі програми таким чином, щоб вони стали більш доступними для приїжджого студента. Якщо ж вони зберігатимуть статус-кво, рекомендується деяка гнучкість з їхнього боку у розподілі кредитів ECTS для різних розділів курсу та організації проміжного оцінювання для приїжджих студентів.

Дії закладу в разі, якщо екзамен, передбачений місцевим навчальним планом, не можна замінити. Як зазначено вище, повне визнання освіти передбачає не лише те, що період навчання за кордоном замінює порівнюваний період навчання вдома, але й те, що закордонні екзамени (чи інша форма оцінювання) замінюють екзамени в місцевому закладі. Досвід програми «ІРАЗМУС» і ECTS показує, що більшість навчальних закладів має можливість гарантувати своїм студентам повне визнання навчання. Інколи екзамени, що проводяться в місцевому закладі, охоплюють ширший діапазон предметів і не можуть бути замінені офіційно. У таких випадках місцевий заклад надає студентові гаранти, що екзамени в закордонному закладі будуть визнані, наприклад, через надання часткових пільг на складання іспитів у місцевому закладі.

 

5. Перезарахування кредитів ЕСТS

Місцеві і закордонні заклади готують інформацію тa обмінюються переліком оцінок дисциплін (див. частину «Перелік оцінок дисциплін») для кожного студента, який бере участь у ЕСТS до і після навчання за кордоном. Копії цих переліків додаються до особистої справи студента. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одержаного його студентами у закладах-партнерах за кордоном, аби кредити для пройденого блоку курсу замінили кредити, які у протилежному випадку були б отримані у їхньому місцевому закладі. Навчальний контракт дає студентові гарантію авансом, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані (див частину «Форма заяви ЕСТS/Навчальний контракт»).

Сьогодні успішно діють дві практично виправдані моделі.

Деякі місцеві заклади дотримуються моделі курсу «рік за роком» чи «семестр за семестром». Тут навчальний контракт між закладами і студентом дозволить блок вибраних розділів курсу замінити роком чи семестром у місцевому закладі. Встигаючий студент після повернення одержить блок кредитів, який можна внести до його офіційних документів, і така інформація матиме для нього вагоміше значення, ніж перелік індивідуальних розділів курсу. Таким чином здійснюється повне визнання навчання.

Інші місцеві заклади визначають свою кваліфікацію на основі переліку розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певної кількості років. До навчальних контрактів будуть внесені списки розділів курсу чи групи розділів курсу, які відповідають розділам курсу у місцевому закладі і на які буде даватися офіційне визнання освіти. Розділи місцевого курсу могли б справді бути записаними у навчальному контракті поруч з розділами із закордонного курсу (host соиrsе). Після повернення встигаючому студентові присвоюється кредит, що стосується розділів курсу місцевого закладу. Загальну кількість кредитів, визнаних у такий спосіб, слід зіставити із загальною кількістю кредитів, присвоєних закордонним закладом. Ця модель складніша для використання, але пере-зарахування «розділ за розділом» потрібне для деяких державних систем і для особливих вимог деяких професій. Там, де місцевий курс включає в себе факультативний матеріал як вимогу навчальної програми, перезарахування кредиту щодо цих компонентів може бути дуже простим. Заклади мають право використовувати програму з обміну студентами з ЕСТS для розширення діапазону можливих варіантів вибору, доступних для їхніх студентів.

Подолання окремих невідповідностей при перезарахуванні кредитів. Присвоєння кредиту є обов'язком закладу, що приймає студента, однак студенти інколи повертаються додому з меншою кількістю кредитів, ніж вони сподівалися. Якщо закордонний заклад надає таку можливість своїм студентам, то і приїжджий студент повинен теж мати на це право. Після закінчення навчання в одному із закладів питання студентської успішності належить до компетенції цього місцевого закладу і вирішується відповідно до його правил.

У випадку серйозної невідповідності студент може повторити період навчання у вітчизняному закладі. Кредит слід перенести для будь-яких розділів курсу, в якому студент досягнув успіху. У випадку часткової невідповідності вітчизняний заклад може дозволити студенту пройти їхнє власне оцінювання і присвоїти свій кредит. Правила закладу щодо цього - дуже різноманітні.

 

6. Координатори ЕСТS

Навчальні заклади, які користуватимуться ЕСТS, повинні призначити координатора ЕСТS від закладу і від кожного задіяного факультету. їхня роль полягатиме у тому, щоб займатися адмі­ністративними та академічними аспектами ЕСТS і надавати консультації студентам.

До компетенції закладу належить прийняття рішень щодо розподілення завдань між координаторами ЕСТS та іншими колегами, які займаються міжнародними зв'язками.

Координатор ЕСТS від закладу. Важливість ролі коор­динатора від закладу полягає в тому, щоб гарантувати виконання зобов'язань закладу перед нормами ЕСТS і механізмами реалізації.

До загальних обов'язків координатора належатиме сприяння поширенню ЕСТS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, у рамках міжнародних програм зі співпраці, сприяння практичному втіленню ЕСТS і надання підтримки координаторам від факультетів. У великих закладах особливо важливо, щоб координатором від нього була особа достатньо високого рангу, яка матиме міцні зв'язки як з навчальною, так і з адміністративною структурами закладу.

Серед більш конкретних завдань координатора - інформування студентів про ЕСТS та узгодження підготовки, створення пакетів інформації та інформування про них партнерів і факультетських координаторів. Координатор від закладу є також відповідальним за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.

Координатор ЕСТS від факультету. Координатор від фа­культету є тією особою, яка підтримує ділові зв'язки зі студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і займається, більшою мірою, практичними й навчальними аспектами реалізації ЕСТS.

Він більш детально інформує студентів про ЕСТS, наприклад: забезпечує студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів, допомагає студентам заповнити форму заяви, пояснює процедуру визнання освіти та оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін) і т. д. Координатор від факультету спрямовує студента на розробку програми навчання, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами.

Зв'язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисциплін для студентів, що від'їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання в їхньому закладі.

Координатори від факультетів інформують своїх колег про ЕСТS та її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх курсів кафедри /факультету. Вони готують ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри /факультету.

Обидва координатори забезпечують плавну інтеграцію приїжджих студентів на рівні їхніх закладів, а також сприяють досягненню студентами успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту.

 

 

7. Інформаційний пакет

Кожен заклад, що використовує ЕСТS, випускає інформаційні пакети як довідники для потенційних партнерів, студентів і ви­кладацького складу закладів-партнерів, до своїх курсів, навчальних програм, навчального та адміністративного устрою. Призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання за кордоном, забезпечувати практичною інформацією.

Інформаційні пакети можуть бути першим контактом, який має студент чи координатор з іншою установою, отже, це повинні бути чіткі документи, в яких викладено те, що заклад пропонує у такий спосіб, аби студенти, орієнтовані їхніми викладачами, могли реально оцінити, що із запропонованого підходить їм найкраще. Додаткова інформація може бути надана на пізнішій стадії, коли закордонний заклад прийме заяву.

Інформаційні пакети повинні систематично (щороку) онов­люватися і бути легкодоступними для користувачів, студентів і викладацького складу або у роздруку, або в електронному варіанті. Встановлення електронного зв'язку між закладами-партнерами - ефективний засіб для розповсюдження інформаційних пакетів. Рекомендується, щоб кожен заклад готував свою інформацію двома мовами: рідною та однією з мов країн Європейського Союзу і вчасно поширював її серед своїх партнерів, аби дозволити студентам та їхнім викладачам зробити свій вибір і підготувати програму навчання за кордоном.

Зі зростанням рівня участі в ЕСТS існує пропозиція про представлення інформаційних пакетів про ЕСТS в Інтернеті. Ця пропозиція є цілком логічною, але Інтернет-пакети зможуть замінити паперові копії за умови, що викладацький склад і студенти закладів-партнерів мають регулярний доступ до Інтернету. Інформаційний пакет ЕСТS повинен представляти навчальні програми і розділи курсу, виражені у кредитах ЕСТS, і мусить уникати будь-якої можливості сплутування систем кредитів, якими користуються на рівні закладу чи держави, з системами кредитів ЕСТS.

В інформаційний пакет

ЗМІСТ

ВСТУП – ЩО ТАКЕ ECTS?

Вступ дає стислий опис ECTS значною мірою, задля корисного інфорування студентів, які читають інформаційний пакет. Зразок вступного розділу (розміщений на перших сторінках і цього довідника для користувачів) подається у додатку.

 

І – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

А – Назва й адреса

Повна назва й адреса, включаючи номери телефону і телефаксу (з кодом країни і області чи міста) і електронну скриньку. Карта міста чи центру міста, або університетського містечка може дати хороше загальне уявлення про місце розташування навчального закладу та інших приміщень, що входять до його складу.

Б – Академічний календар

Часові межі навчального року, програми курсу (рік, семестри, триместри), основних періодів екзаменаційних сесій і канікул.

Д – Процедура реєстрації

Інформація під цим заголовком є важливою для визначення можливостей програми навчання за кордоном. Вона повинна включати (де підходить):

1) Останній термін подачі заяв;

2) Строки і останній терміни для реєстрації і подачі заповнених документів;

3) Подробиці, що стосуються будь-якої підготовчої програми чи вступного курсу, де підходить;

4) Лінгвістичні вимоги, включаючи рівень майстерності, який рекомендується чи вимагається, будь-які завірені посвідчення про набуті навички і проходження курсів мовної підготовки чи здачу тестів на перевірку майстерності і т.ін.;

5) Інформація стосовно фінансових витрат, що будуть вимагатися від студентів.

Б – Як туди дістатися

Крім надання офіційної поштової адреси, номерів телефону і телефаксу, скриньки електрон­ної пошти закладу, студентам слід точно знати, куди, коли і кому вони повинні повідомити про приїзд.

В – Вартість проживання

Слід надати інформацію про показник середньої вартості проживання у місці навчання за кордоном. Де можливо, слід включати приклади можливих рівнів видатків за основними статтями, які слід передбачити у бюджеті студентів, які перебувають за кордоном, на кілька місяців, а також інформацію про будь-які інші особливі зручності, доступні для студентів (ресторани, кафе і т.ін.).

Г- Забезпечення житлом

Ця частина повинна надати детальну інформацію про осіб, з якими можна встановити контакт, місце і час, в межах закордонного вищого навчального закладу чи іншого місця, де іноземні студенти можуть одержати пораду і допомогу у пошуках житла.

Формальності, яких студентам, можливо, доведеться дотримуватися, повинні бути чітко перераховані за пунктами. Слід чітко встановити кінцеві терміни і правила реєстрації. Де треба, слід вказати про наявність житла для студентів з особливими потребами, включаючи фізично неповно справних чи тих, яких супроводжують партнери чи діти. Студентів слід інформувати про порівняльні ціни на різні типи житла і пов’язані з ними витрати і формальності.

Д – Здоров’я і страхування

1. Медичне обслуговування

Майбутнім студентам слід одержати інформацію про умови, за яких вони можуть користуватися медичним обслуговуванням і послугами лікарні.

2. Студенти із особливими потребами

Повна назва і адреса, номери телефону і телефаксу, скринька електронної пошти служби, куди можуть звернутися студенти з особливими потребами.

3. Страхування

Студентам слід надати інформацію про те, як одержати страховку за підтримки системи соціального страхового забезпечення зарубіжної країни, і про альтернативи, які можуть бути доступними, для страхування здоров’я та життя від інших факторів ризику там, де державне забезпечення виявляється неадекватним.

III-ФАКУЛЬТЕТ

А – Загальний опис факультету

1. Координатор ECTS від факультету: вичерпна контактна інформація, що включає повне ім’я, адресу (номер поштової скриньки, де необхідно), номери телефону і телефаксу, а також електронну адресу як координатора, так і тих, хто його заміняє у разі його відсутності. Слід вказати години, коли координатор буде на місці і з ним можна буде зв’язатися.

2. Стислий опис структури й організації факультету, включаючи кількість штатних працівників і студентів, а також основні напрямки науково-дослідної роботи.

3. Стислий опис умов для навчання (бібліотека, лабораторія, майстерня чи інші приміщення, їх обладнання і т.ін.).

4. Перелік запропонованих програм з присвоєнням ступенів і тривалості навчання за кожною з них.

5. Опис основних методів викладання і навчання, що використовуються, і способів оцінювання студентів, включаючи, наприклад, письмові й усні екзамени, результати виконання практичних, лабораторних завдань чи галузевої практики, успішне завершення виробничої практики чи написання кваліфікаційної роботи на задовільному рівні. Якщо кожен розділ курсу оцінюватиметься по-різному, з подробицями можна буде познайомитися у розділі «Індивідуальні розділи курсу», що подається нижче (під п. В).

6. Місцева шкала виставлення оцінок: кожен вищий навчальний заклад користується певною системою виставлення оцінок. У Європі існує багато різних систем. Інформація повинна стосуватися системи, яку використовує заклад, якщо необхідно для одного розділу курсу, для того, щоб сприяти перетворенню оцінок на рейтинг за шкалою оцінок ECTS (для одержання детальнішої інформації, див. частину «Шкала оцінок за ECTS»).

Б – Структура ступеня – це доповнення до інформації, що подається вище, і вона повинна містити таке:

1. Кваліфікація

Опис і структура офіційних ступеневих програм, запропонованих факультетом (не потрібно розробляти ніякого спеціального розділу курсу лише для того, щоб досягнути цілей ECTS). Інформація про те, як студенти могли б виконати вимоги, необхідні для одержання ступеня/ кваліфікації.

2. Діаграма структури курсу

Корисною практикою є складання діаграм чи таблиць, що показують структуру ступеневих програм, із зазначенням числа кредитів ECTS, призначених для кожного розділу курсу. Розгляньте приклади в кінці цієї частини (див. також частину «Кредити ECTS»).

IV-СЛОВНИК

Словник термінології, що використовується в інформаційному пакеті, міг би бути корисним для того, щоб уникати непорозумінь. Наприклад, «семінар» у різних країнах може мати різне значення.

 

8. Опис структури курсу з присвоєнням ступенів.

Приклад

Приклад

Англійська мова IV.

Перший цикл. Другий семестр, 5 год. на тиждень, 7 кредитів.

Базове вивчення англійської мови.

Теорія і практика англійської мови.

Вивчення і практичне вироблення навичок чотирьох видів діяльності: аудіювання, читання, письмо і говоріння. Поглиблене вивчення граматики з метою розширення знань студента, щоб по завершенню першого року навчання він міг без труднощів вивчати предмети зі спеціальності «англійська філологія».

Вид навчання: лекційні заняття, практичні заняття.

Вид контролю: усний екзамен, письмовий екзамен.

Іспанська мова III

(Семантика і лексикологія)

Перший цикл (повний рік), 4 год. на тиждень, 12 кредитів.

Теоретичний вступ до традиційного структурного та загального вивчення мови на рівні слова та речення.

Ці теорії використовуються для характеристики іспанської мови.

Отже, все подається студентові у взаємозв’язку лексикографічної теорії та практики як інструменту семантики.

Вид навчання: практичні заняття, лекційні заняття.

Вид контролю: письмовий екзамен: теорія і практика.

Порівняльна література

Перший цикл, повний рік, 3 год. на тиждень, 9 кредитів.

Теоретичний курс полягає у вивченні основ теорії, основних напрямків, методологій порівняльної (компаративної) літератури. Одночасно розглядаються проблеми зв’язку між літературою та іншими видами мистецтв.

Вид навчання: лекційні заняття, практичні заняття.

Вид контролю: письмовий екзамен.

 

Зобов’язання навчального закладу

ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості й клімату взаємної довіри та впевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм механізмів ECTS

Основними вимогами є:

1. призначення координатора ECTS від навчального закладу;

2. призначення координаторів ECTS із числа працівників кафедр за дисциплінами на всіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS;

3. призначення кредитів ECTS для блоків курсу;

4. випуск інформаційного пакета щодо всіх навчальних предметів чи дисциплін, у яких ECTS буде використовується, рідною мовою та однією з мов країн ЄС;

5. використання форм заяв для студентів; перелік оцінюваних дисциплін і навчальних контрактів.

Вирішення проблеми

Зацікавлені заклади повинні вважати, що прозорість і дисциплінованість ECTS робить визнання навчання порівняно простим процесом, у якому розв’язання проблем можна було б досягти відкрито на базі повної інформації. Однак завжди існують рішення, прийняття яких може мати ключове значення для майбутніх студентів – рішення щодо навчання чи рішення стосовно практичних питань. Суть основного принципу ECTS у тому що такі рішення провинні прийматися згідно з принципом “ставитьсь до приїжджого студента, так само як до звичайного студента цього закладу”.

 

3. Кредити ECTS.

Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, яке вимагається для завершення вивчення курсу. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно до загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в закладі, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробничу практику, самостійну роботу — у бібліотеці чи вдома — та екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Кредити ECTS — це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента, що лише визначає, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу в закладі чи на факультеті, який призначає кредити.

У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, зазвичай, 30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр.