Нотаріально посвідченим договором пожертви,

Нотаріально посвідченим договором довічного утримання (догляду),

Нотаріально посвідченим договором ренти,

Нотаріально посвідченим договором дарування,

Нотаріально посвідченим договором міни,

7) спадковим договором;

8) свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів);

9) свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);

10) свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна;

11) свідоцтвом про право на спадщину;

12) свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;

13) договором про поділ спадкового майна;

14) договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;

15) договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;

16) договором про виділення частки в натурі (поділ);

17) іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;

18) рішенням суду;

Договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо

 

2. Методи житлового права. Імперативний,диспозитивний

3. За яким законом надається додаткова житлова площа. ст. 44 Закону України "Про статус суддів", ст.20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,ЗУ «Про статус народного депутата України»,ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»

4. Ким надається ордер на вселення в житлове приміщення. виконавчим органом місцевого самоврядування до компетенції якого входить вирішення питань, пов'язаних з наданням житлових приміщень.

5. Принципами житлового права є:

1) недоторканість житлового приміщення,

Свобода особи, свобода договору,

Доступ до судочинства,

Свобода особи у виборі житла,

Законності

Гласності,

Справедливості,

Охорони особистого і сімейного життя,

Пріоритету прав людини,

Розумності.

6. З якого віку за загальним правилом громадяни набувають дієздатності в житловій сфері. З настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

7. Управління житловим фондом здійснюють власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. ( державою в особі уповноважених державних органів, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами або уповноваженими ними особами, особи, уповноважені власником на підставі договору управління майном, управителями)

8. Підставами прийняття на квартирний облік громадян України є.

На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад разом з радами профспілок.
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках;
7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

· Кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання, де ведення квартирного обліку покладається на відділи з обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів нема, — на призначених службових осіб.
На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають і прописані у даному населеному пункті.

· Працівники, пов’язані за родом занять з постійним пересуванням, беруться на квартирний облік у тому населеному пункті, в якому вони прописані у встановленому порядку.

9. Житловий фонд за призначенням можна поділити на такі категорії. Житловий фонд загального призначення;житловий фонд соціального призначення;житловий фонд спеціального призначення

 

10. Чия згода потрібна для переобладнання і перепланування жилого приміщення. виконавчого комітету відповідної сільської,селищної чи міської ради,+ згоди власників приватизованих квартир,ОСББ, уповноваженого органу з питань охорони культурної спадщини

11. Предмет житлового права. нормативно врегульовані суспільні відносини з приводу: 1) виникнення, здійснення, зміни, припинення права власності, користування, розпорядження жилими приміщеннями державного і комунального житлового фонду; 2) користування житлом приватного житлового фонду; 3) користування загальним майном власників приміщень; 4) відповідності приміщень жилим і виключення їх із житлового фонду; 5) обліку житлового фонду; 6) утримання і ремонту жилих приміщень; 7) переобладнання і перепланування жилих приміщень; 8) управління багатоквартирними будинками; 9) створення і діяльності житлових, житлово-будівельних кооперативів, товариств співвласників житла, прав і обов’язків їх членів; 10) надання комунальних послуг і їх проплати; 11) контролю за використанням і збереженням житлового фонду, відповідності жилих приміщень встановленим санітарним і технічним нормам, іншим вимогам законодавства.

12. Що входить до компетенції виконкомів райдержадміністрації.

13. Що входить до повноважень Верховної Ради України у житловій сфері належить.

1) формування державної житлової політики та законодавчої бази у житловій сфері;

2) прийняття законів щодо Загальнодержавних житлових програм;

3) здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законами;

4) здійснення інших повноважень відповідно до законодавства;

 

14. Житлове право як галузь права можна виокремити за рахунок яких норм. Що регулюють відносини щодо забезпечення житлових прав фізичних осіб

15. Ким ведеться житловий облік. органами місцевого самоврядування за місцем проживання

16. Підстави для зняття громадян з квартирного обліку.

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави
для надання іншого жилого приміщення;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного
пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою,
організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім
випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом
УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства
Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість
місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які
стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій
службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

 

17. Право взяття на соціальний житловий облік мають які громадяни України. а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які
мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з
розрахунку на одну особу в сумі менший від величини
опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та
прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

 

18. Хто має право на позачергове отримання квартир.

ЖК

1) інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

2) громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

3) особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

4) дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;

6) дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

7) сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;

8) особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;

9) членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;