Обов’язкове страхування професійної відповідальності нотаріусів

Предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди майну та/або майновим правам Третіх осіб внаслідок проведення Страхувальником професійної діяльності в якості нотаріуса.

Страховими ризиками є наступні події:

ненавмисна помилка (недбалість, упущення) при здійсненні нотаріальних дій, що призвело до:

- недійсності проведених нотаріальних дій, що завдало матеріального збитку третій особі;

- здійснення нотаріальних дій у разі їх невідповідності чинному законодавству України або міжнародним договорам;

- не повідомлення третій особі про наслідки здійснюваних нотаріальних дій, що призвело через юридичну необізнаність такої особи до завдання їй матеріальної шкоди;

- ненавмисне розголошування відомостей, оголошення документів, які стали відомі Страхувальнику у зв'язку із здійсненням ним нотаріальних дій.

Розмір мінімальної страхової суми (розмір страхової виплати) встановлюється у розмірі стократної мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до законодавства України.

Строк страхування складає від 3 місяців до 1 року.

Страховий тариф розраховується на підставі:

- Розміру страхової суми.

- Розміру франшизи (від 0 до 10%).

- Стажу роботи нотаріуса.

- Відсутності чи наявності страхових відшкодувань за попередні періоди страхування.

- Відсутності або наявності позовів щодо нотаріальної діяльності.

- Строку страхування.

При цьому, базовий страховий тариф для страхування на умовах Типового Договору складає 0,75% від встановленої страхової суми.

Економічний механізм страхування відповідальності

Страхування відповідальності — наймолодша галузь страхування. Його суть полягає в тому, що страховик приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток, нанесений страхувальником третій особі або групі осіб.

Учасниками страхування відповідальності є страхувальники, страховики і застраховані особи. Останніми є так звані «треті особи», тобто потерпілі особи, котрим діями або бездіяльністю страховика нанесено збиток. На відміну від страхування майна, де застрахована особа відома на момент укладення договору страхування, при страхуванні відповідальності вона стає відомою лише після страхового випадку. При страхуванні відповідальності страхувальник ніколи не отримує страхового відшкодування, воно належить потерпілій особі. Тому організаційна схема страхування відповідальності переважно триелементна.

Страхування відповідальності покриває не власний збиток, а збиток, який застрахована особа нанесла іншій особі. Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, яка нанесла збиток, зобов'язана відшкодувати збиток у повному обсязі потерпілому, тобто третій особі. Укладаючи договір страхування цивільної відповідальності цей обов'язок перекладають на страховика, але не звільняють страхувальника від кримінальної чи адміністративної відповідальності за нанесений збиток третій особі.

 

Поняття майнового страхування та його ознаки

Страхування майна відноситься до Загального страхування. Це комплексна галузь, в якій залежно від способу класифікації можна виділити різні підгалузі. Ця галузь розбита на підгалузі страхування майна юридичних осіб, майна фізичних осіб і на страхування фінансово – кредитних ризиків. Остання відрізняється від двох попередніх тим, що її конкретні об’єкти не мають натурально – речового, а лише вартісний(грошовий) вираз, що зумовлює специфіку їх страхування.

До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.

Згідно закону України „ Про страхування” об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з:

- володінням;

- користуванням;

- розпорядженням майна.

Предметом майнового страхування є:

- ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження певного майна;

- ризик збитків у підприємницькій діяльності

До специфічних ознак майнового страхування відносяться:

- об'єкт страхування має вартісну оцінку;

- страхуванню підлягає конкретна власність;

- страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;

- наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, необхідною умовою є наявність збитку;

- страхове відшкодування не може бути джерелом необґрунтованого збагачення страхувальника;

- договір майнового страхування не укладається на тривалий час;

- суб'єктів страхових відносин може бути три: страховик, страхувальник, вигодонабувач.

Економічне призначення майнового страхування полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Обсяг відповідальності страховика передбачає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування.