Поняття та джерела патентного права.

Тема: ПАТЕНТНЕ ПРАВО

 

План:

Поняття та джерела патентного права.

Концепція та структура ЦК України дають підстави розрізняти такі різновиди цивільних правовідносин інтелектуальної власності:

1) авторські правовідносини;

2) правовідносини, суміжні з авторськими;

3) правовідносини промислової власності;

4) правовідносини, суміжні з правовідносинами промислової власності;

5) інші правовідносини інтелектуальної власності.

Промислова власність згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності від 20.03.1883 р. – це права (очевидно, маються на увазі відносини), що стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, зазначень походження товарів, а також захист від недобросовісної конкуренції.

Таким чином, „право промислової власності” включає в себе патентне право, право інтелектуальної власності на правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Звідси випливає, що категорія „правовідносини промислової власності”, у свою чергу, є узагальнюючим поняттям, яким охоплюються патентні правовідносини та „індивідуалізаційні” правовідносини (правовідносини „індивідуалізації”).

Патентні правовідносини – це врегульовані нормами законодавства (права) відносини, що виникають у процесі створення і використання винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

Нормативну базу патентного права складають ЦК, Закон України від 15 грудня 1993 р. (у редакції від 1 червня 2000 р. з наступними змінами) „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, Закон України від 15 грудня 1993 р. (з наступними змінами і доповненнями) „Про охорону прав на промислові зразки”, міжнародні угоди, підзаконні нормативно-правові акти. Об’єктами патентних правовідносин є патентноздатні винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Суб’єктами патентних правовідносин, згідно зі ст. 463 ЦК, є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Зміст патентних правовідносин складають права уповноважених та обов’язки зобов’язаних їх учасників.

Особливістю патентних правовідносин є те, що права уповноважених осіб щодо об’єктів цих відносин виникають лише після їх визнання такими державними органами та отримання патенту. Патент – це охоронний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право інтелектуальної власності на ці об’єкти (ч. 1 ст. 462 ЦК). Видача патенту супроводжується встановленням організаційних патентних правовідносин, у межах яких відбувається спеціальна процедура легітимації таких об’єктів.

О.І. Харитонова,доктор юридичних наук, НУ „Одеська юридична академія”

“Різнорівнева класифікація цивільних правовідносин інтелектуальної

Стаття 6. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

 

2. Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути:

· продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

· процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

 

3. Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об'єкти технології:

· сорти рослин і породи тварин;

· біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;

· топографії інтегральних мікросхем;

· результати художнього конструювання.

 

4. Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір.

Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту у цьому випадку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за цим Законом строку дії охорони винаходу (корисної моделі).

Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 32 цього Закону.

 

5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

6. Дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

 

Стаття 7. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі

1. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

2. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

4. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

6. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.

7. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться.

8. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

 

Розділ VII

ЗАХИСТ ПРАВ

Розділ II

ПРАВОВА ОХОРОНА ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ

Розділ III

ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 7. Право автора

1. Право на одержання патенту має автор або його спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом.

2. Автори, які створили промисловий зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

4. Автору промислового зразка належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

Стаття 8. Право роботодавця

1. Право на одержання патенту має роботодавець, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.

Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв'язуються у судовому порядку.

2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.

Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Установи, то право на одержання патенту переходить до автора.

Розділ VII

ЗАХИСТ ПРАВ

Оформлення патентних прав.

ССИЛКА 1

Патентні мита

Патентні мита в Україні сплачується відповідно до положення «Про затвердження порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716. Це положення визначає терміни і порядок сплати збору за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Фізичні особи, які постійно проживають за межами України, та юридичні особи, які знаходяться за межами України, можуть сплачувати збори у гривнях, євро чи доларах США за офіційним курсом Національного банку на день сплати збору.

У разі, коли заявником (заявниками) чи власником (власниками) патенту на винахід (корисну модель) є неприбуткові установи та організації, кожен збір за дії, пов’язані з охороною прав на винахід (корисну модель), сплачується у розмірі 10 % встановленого розміру.

Збори сплачуються на поточні рахунки уповноваженого Міністерством освіти та науки, молоді і спорту України, закладу експертизи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Інформація про реквізити поточних рахунків закладу експертизи публікується в офіційному бюлетені Міністерства освіти та науки, молоді і спорту України і в газеті «Урядовий кур’єр». Надходження від зборів мають цільове призначення і в установленому Міністерством освіти та науки, молоді і спорту України порядку використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Документом про сплату збору вважається виписка з особового банківського рахунку закладу експертизи. Якщо у виписці з особового банківського рахунку немає номера заявки на відповідний об’єкт інтелектуальної власності, документом про сплату збору є розрахунковий документ на паперовому носії (платіжне доручення, касовий чек, квитанція тощо), що міститься в матеріалах заявки та відповідає вимогам, установленим законом.

Датою надходження документа про сплату збору вважається дата зарахування суми збору на поточний рахунок закладу експертизи. У разі зарахування суми збору до надходження відповідної заявки на об’єкт інтелектуальної власності, клопотання, заперечення тощо до закладу експертизи датою надходження документа про сплату збору вважається дата надходження до закладу експертизи цієї заяви, коли вона надійшла:

а) протягом трьох місяців від дати зарахування суми збору за умови, що у цей період розмір відповідного збору залишався незмінним;

б) протягом одного місяця від дня введення в дію зміненого розміру збору.

Розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності:

за подачу заявки – 800 грн.;

за проведення кваліфікаційної експертизи – 3000 грн.;

перший збір за підтримання патенту в силі – 300 грн.;

Законодавство встановлює пільги на оплату патентних мит для окремих категорій громадян.

 

ССИЛКА 2

Оформлення патентних прав

Загальні положення

Неодмінною умовою надання правової охорони тій чи іншій розробці в рамках патентної системи є офіційне визнання її об'єктом патентного права.

 

Якщо винахід, корисна модель або промисловий зразок відповідають усім критеріям охороноздатності, але офіційно цей факт не підтверджено, їх патентне право не охороняє.

 

Розгляд заявки за участі заявника здійснюють шляхом переговорів або на експертній нараді. Переговори проводять, якщо питання можуть вирішити безпосередньо експерт і заявник, експертну нараду - якщо для вирішення питання необхідна участь ряду експертів.

 

Якщо винахід, корисну модель, промисловий зразок створено двома або більше винахідниками, авторами промислового зразка незалежно один від одного, право на одержання патенту належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату встановлення пріоритету, а за відсутності цієї дати - більш ранню дату подання заявки до установи за умови, що вказану заявку не вважають відкликаною, не відкликали або за нею установа не прийняла рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані.

 

Оформлення патентних прав на кожний вид об'єкта має свої особливості, зумовлені його специфікою. Проте ці особливості переважно не мають принципового характеру і не перешкоджають розглядати порядок оформлення патентних прав як певну узагальнену процедуру.

 

Зазначена процедура може бути поділена на три самостійні етапи, які пов'язані із:

· складанням і поданням заявки;

· розглядом заявки у Патентному відомстві;

· видачею патенту.

 

Складання та подання заявки

Заявка на видачу патенту - це сукупність документів, які подають до Патентного відомства з метою отримання патенту.

 

Заявка має стосуватися одного винаходу, корисної моделі, промислового зразка або групи винаходів, корисних моделей, промислових зразків, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.

 

Датою подання заявки є дата одержання установою матеріалів, що містять принаймні:

· заяву в довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою;

· відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

· зображення винаходу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд (для промислового зразка);

· матеріал, що за зовнішніми ознаками є описом винаходу, корисної моделі, промислового зразка, викладений українською або іншою мовою.

 

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію.

 

Відповідно до ст. 12 (5) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» заявка має містити такі документи:

· заяву на видачу патенту на винахід, корисну модель;

· опис винаходу, корисної моделі;

· формулу винаходу, корисної моделі;

· рисунки (креслення або інші графічні матеріали), якщо на них є посилання в описі;

· реферат.

 

Відповідно до ст. 11 (4) Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» заявка має містити такі документи:

· заяву на видачу патенту на промисловий зразок;

· комплект зображень винаходу (власне виріб чи його макет), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

· опис промислового зразка;

· креслення, схему, карту (якщо необхідно).

 

Заява на видачу патенту. Заява - це прохання про видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Заява містить відомості про винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також про осіб, зазначених у заявці, зокрема заявника, винахідника або автора промислового зразка (коли заявник і винахідник або автор промислового зразка не одна й та сама особа) і представника заявника.

 

Опис винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Опис винаходу чітко і в повному обсязі розкриває суть винаходу. Завдання полягає в тому, щоб викласти сутність винаходу, дати можливість фахівцеві відтворити винахід, показати, яке завдання розв'язує винахід, які переваги має запропоноване рішення, чим воно відрізняється від уже відомих.

 

Опис винаходу включає такі пункти, як: назва винаходу в класі МКВ; галузь техніки, до якої належить винахід, і переважна сфера його використання; характеристика прототипу, обраного заявником; критика прототипу; завдання, яке розв'язує винахід; суть винаходу; перелік креслень (якщо вони необхідні); приклади конкретного використання винаходу.

 

Опис промислового зразка включає такі пункти, як: назва промислового зразка; призначення та галузь застосування промислового зразка; опис аналога та порівняння з ним промислового зразка, на який подано заявку; перелік фотографій, креслень, схем; суть та істотні ознаки виробу, на який подано заявку; застосовність промислового зразка для використання у промисловості або в іншій сфері діяльності.

 

Формула винаходу. Формула винаходу - це стисла вичерпна словесна характеристика винаходу, що містить сукупність усіх його суттєвих ознак і визначає обсяг правової охорони винаходу. Формула складається за встановленими правилами та безпосередньо пов'язана з описом винаходу.

 

Реферат винаходу (корисної моделі) - це скорочене викладання змісту опису винаходу (корисної моделі), яке включає назву винаходу (корисної моделі), характеристику галузі техніки, до якої належить винахід (корисна модель), і (або) галузь його застосування, характеристику суті винаходу (корисної моделі) із зазначенням технічного результату, якого мають досягти.

 

Рисунки (креслення або інші графічні матеріали). До складу заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель можуть входити рисунки (креслення та інші графічні матеріали), якщо вони необхідні для розуміння суті опису. Їх необхідно погоджувати з текстом опису й оформляти у вигляді графічних матеріалів (власне креслень, схем, графіків, рисунків тощо), фотографій, таблиць, діаграм тощо.

 

Рисунки подають, якщо неможливо проілюструвати опис розроблення кресленнями або схемами. Фотографії додають як доповнення до інших видів графічних матеріалів.

 

Креслення, схема, карта. До заявки на промисловий зразок за необхідності можуть входити креслення загального вигляду виробу або схема, карта. Зазначені документи мають містити додаткову інформацію про заявлене художньо-конструкторське рішення, яка відсутня у фотографіях.

 

До заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель або промисловий зразок додають документ, який підтверджує сплату збору у встановленому розмірі або підстави для звільнення від сплати збору, а також для зменшення його розміру.

 

Видача патенту

На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікації про державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок здійснюють державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

 

Одночасно з державною реєстрацією права на винахід, корисну модель, промисловий зразок установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

 

Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок установа публікує опис патенту, що містить формулу, та опис винаходу, корисної моделі, промислового зразка, а також рисунки, на які є посилання в описі винаходу, корисної моделі, і комплект зображень промислового зразка.

 

Видачу патенту здійснює установа в місячний строк після державної реєстрації права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

 

Патент видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного й того самого патенту мають кілька осіб, їм видають один патент.

 

Патент на корисну модель видають під відповідальність її власника за відповідність корисної моделі критеріям придатності для набуття патентного права на неї.

 

Патент на промисловий зразок видають під відповідальність його власника за відповідність промислового зразка критеріям придатності для набуття патентного права на нього.

 

Форму патенту та зміст зазначених у ньому відомостей визначає установа.

 

Установа вносить до виданого патенту на вимогу його власника виправлення очевидних помилок із подальшим повідомленням про це в офіційному бюлетені.

 

У разі втрати чи зіпсування патенту його власнику видають дублікат патенту в порядку, встановленому установою. За видачу дубліката патенту сплачують збір.

Тема: ПАТЕНТНЕ ПРАВО

 

План:

Поняття та джерела патентного права.

Концепція та структура ЦК України дають підстави розрізняти такі різновиди цивільних правовідносин інтелектуальної власності:

1) авторські правовідносини;

2) правовідносини, суміжні з авторськими;

3) правовідносини промислової власності;

4) правовідносини, суміжні з правовідносинами промислової власності;

5) інші правовідносини інтелектуальної власності.

Промислова власність згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності від 20.03.1883 р. – це права (очевидно, маються на увазі відносини), що стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, зазначень походження товарів, а також захист від недобросовісної конкуренції.

Таким чином, „право промислової власності” включає в себе патентне право, право інтелектуальної власності на правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Звідси випливає, що категорія „правовідносини промислової власності”, у свою чергу, є узагальнюючим поняттям, яким охоплюються патентні правовідносини та „індивідуалізаційні” правовідносини (правовідносини „індивідуалізації”).

Патентні правовідносини – це врегульовані нормами законодавства (права) відносини, що виникають у процесі створення і використання винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

Нормативну базу патентного права складають ЦК, Закон України від 15 грудня 1993 р. (у редакції від 1 червня 2000 р. з наступними змінами) „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, Закон України від 15 грудня 1993 р. (з наступними змінами і доповненнями) „Про охорону прав на промислові зразки”, міжнародні угоди, підзаконні нормативно-правові акти. Об’єктами патентних правовідносин є патентноздатні винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Суб’єктами патентних правовідносин, згідно зі ст. 463 ЦК, є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Зміст патентних правовідносин складають права уповноважених та обов’язки зобов’язаних їх учасників.

Особливістю патентних правовідносин є те, що права уповноважених осіб щодо об’єктів цих відносин виникають лише після їх визнання такими державними органами та отримання патенту. Патент – це охоронний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право інтелектуальної власності на ці об’єкти (ч. 1 ст. 462 ЦК). Видача патенту супроводжується встановленням організаційних патентних правовідносин, у межах яких відбувається спеціальна процедура легітимації таких об’єктів.

О.І. Харитонова,доктор юридичних наук, НУ „Одеська юридична академія”

“Різнорівнева класифікація цивільних правовідносин інтелектуальної