Забезпеченню умов придатних для перезарузки палива, ремонтів, тривалого зберігання її частин і елементів, консервації або зняття з експлуатації.

Безпека АС заснована на застосуванні і використанні:

1) локалізуючих системи безпеки – подвійної захисної оболонки,фільтрів-пасток для очищення аварійних радіаційних викидів з під оболонки, пристроїв захисту контуру локалізації від впливу розплаву палива;

2) функціональної разнопринципності, що передбачає використання взаєморезервуючих пасивних і активних систем для виконання критичних функцій безпеки, що забезпечує необхідний ступінь захисту від відмов із загальної причини й помилкових дій персоналу. Це передбачає застосування систем раннього виявлення несправності та ушкодження використовуючи системи діагностики технологічних процесів, стану устаткування, трубопроводів;

3) розвиток систем помилок персоналу, що забезпечують зменшення, у результаті збільшення обсягу автоматизації технологічних процесів, застосування сучасної елементної бази в автоматизованих системах керування, застосування систем підтримки оператора і посилення ступеня захисту від ушкоджень електричним струмом;

4) удосконалювання компонувальніх рішень із метою збільшення незалежності систем, важливих для безпеки, і підвищення стійкості АЕС при зовнішніх впливах.

Весь персонал АЕС повинен не рідше 1 разу в рік проходити медичний огляд.

Проект атомної станції повинен базуватися на стратегії глибокоешелонованого захисту, при цьому має бути забезпечено запобігання:

- порушення цілісності фізичних бар’єрів;

- відмов фізичних бар'єрів при розглянутих вихідних подіях;

- відмов фізичних бар'єрів внаслідок відмови інших бар'єрів;

- відмови фізичних бар'єрів за загальною причиною.

Особлива увага повинна приділятися вихідним подіям, здатним призвести до відмови декількох фізичних бар'єрів. До їх числа, зокрема, відносяться пожежі, затоплення, землетруси, вибухи, падіння літака.

У проекті АС повинні бути передбачені технічні засоби та організаційні захди, спрямовані на запобігання порушень меж і умов безпечної експлуатації енергоблоку.

Відповідно до принципу глибокоешелонованого захисту в проекті АС повинні бути передбачені системи та елементи безпеки, призначені для:

- аварійної зупинки РУ і підтримка реактора в підкритичному стані;

- аварійного відведення тепла;

- запобігання або обмеження поширення радіоактивних речовин, що виділяються при аваріях, за передбачені проектом кордони.

Системи і елементи безпеки повинні проектуватися з урахуванням принципів

- резервування;

- різноманіття;

- фізичного розподілу;

- одиничної відмови.

Слід прагнути до максимального використання пасивних пристроїв у системах елементах безпеки, властивостей внутрішньої самозахищеності РУ (саморегулювання, теплова інерційність, тепловідводу за рахунок природної циркуляції та інших природних процесів).

У проекті АС повинні бути передбачені технічні засоби та організаційні заходи, спрямовані на запобігання проектних аварій та обмеження їх наслідків і забезпечення безпеки при будь-якій врахованій проектом вихідній події з накладенням однієї незалежної від вихідної події відмови будь-якого елемента систем безпеки (активного чи пасивного, що має механічні рухомі частини), або однієї незалежної від вихідної події помилки персоналу.

В окремих випадках, коли показаний високий рівень надійності вказаних вище елементів або систем, до яких вони входять або в період виведення елементу з роботи на встановлений час для технічного обслуговування і ремонту, їх відмови можуть не враховуватися. Рівень надійності вважається високим, якщо показники надійності таких елементів не нижче показників надійності пасивних елементів систем безпеки, що не мають рухомих частин, відмови яких не враховуються зважаючи на їх малу ймовірність. Допустимий час виведення елементу з роботи для технічного обслуговування і ремонту визначається на основі аналізу надійності системи, в яку він входить.

Додатково до однієї незалежної від вихідної події відмови одного з перерахованих вище елементів повинні бути враховані призводящі до порушення меж безпечної експлуатації відмови елементів, що не виявляються та впливають на розвиток аварій.

Проект АС повинен містити дані за показниками надійності систем і елементів безпеки і систем та елементів, важливих для безпеки, віднесених до класів 1 і 2. Аналіз надійності проводиться з урахуванням відмов із загальної причини і помилок персоналу.

У проекті для конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки, повинні забезпечуватися показники надійності, що дозволяють виконувати необхідні функції безпеки з урахуванням погіршення характеристик зазначених конструкцій, систем та елементів в результаті старіння та зносу.

У проекті енергоблоку мають бути розглянуті і обґрунтовані заходи щодо попередження та захисту систем і елементів, що виконують функції безпеки, від відмов із загальної причини.

Багатоцільове використання систем і елементів безпеки повинно бути обґрунтовано в проекті АС. Поєднання функцій безпеки з функціями нормальної експлуатації не повинно призводити до порушення вимог забезпечення безпеки АС і зниження надійності систем і елементів, що виконують функції безпеки.

У проекті АС і ЗАБ повинні бути встановлені і обґрунтовані:

- межі та умови безпечної експлуатації;

- експлуатаційні межі та обмеження в разі неготовності (відмови) систем безпеки;

- вимоги до проведення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання, відповідним перевіркам і випробуванням;

- проектний термін експлуатації енергоблоку, його окремих систем і елементів.

Для систем та елементів, важливих для безпеки, повинні бути передбачені в проектній та експлуатаційній документації умови, методи та технічні засоби для проведення:

- перевірки працездатності систем і елементів (включаючи пристрої, розташовані всередині реактора);

- оцінки залишкового ресурсу і заміни обладнання, що відпрацювало свій ресурс;

- випробувань систем та елементів на відповідність проектним показникам;

- перевірки проходження і послідовності сигналів на включення (відключення) обладнання, у тому числі перехід на аварійні джерела енергопостачання;

- періодичного або безперервного контролю стану металу і зварних з'єднань обладнання та трубопроводів;

- перевірки метрологічних характеристик вимірювальних каналів на відповідність проектним вимогам.

Приміщення щита керування відносять до приміщень без підвищеної небезпеки по враженню людей електричним струмом.

Основні організаційні й технічні засоби захисту від поразки людини електричним струмом передбачені в ПБЕЕС [9].

До організаційних засобів відноситься - призначення відповідної особи за електрогосподарство, навчання персоналу залежно від виду використовуваного ними обладнання, використання засобів індивідуального захисту.

До технічних засобів відноситься - застосування захисного заземлення, занулення, забезпечення неприступності струмоведучих частин електроустановок.

Для забезпечення безпеки технологічного процесу обрані наступні контрольно-вимірювальні прилади: автоматичний регулятор живлення, заснований на принципі спрацьовування при підвищенні або зниженні тиску води на виході з реактору, термопари на захисному каркасі, водовказівні прилади прямої дії (акустичний рівнемір типу ЛУНА-1), манометри, встановлені на парогенераторі, блок захисних труб, нейтронно вимірювальний канал.

Відповідальність експлуатуючої організації (ЕО) визначається законодавством України. ЕО (ліцензіат) несе всю повноту відповідальності за радіаційний захист та безпеку ЯУ незалежно від діяльності та відповідальності постачальників і органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до статті 32 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

ЕО відповідає за накопичення та узагальнення досвіду експлуатації, розробку та реалізацію єдиної технічної політики на АС.

ЕО повинна проводити моніторинг і здійснювати постійний аналіз безпеки діючих енергоблоків. У разі потреби ЕО розробляє та реалізовує проекти їх модернізації з метою підвищення безпеки.

ЕО повинна мати достатні фінансові і матеріальні ресурси для виконання покладених на неї функцій.

ЕО повинна забезпечити набір і підготовку достатньої і необхідної кількості керівників і фахівців, кваліфікація яких забезпечує виконання функцій, покладених на ЕО.

ЕО призначає адміністрацію АС, призначає в установленому порядку її керівників, визначає їх кваліфікацію, повноваження та обов'язки

 

 

5 ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

 

Цивільна оборона України (ЦО) – це державна система органів, управління та сил для організації і здійснення заходів щодо захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій (НС) [44].

В дипломному розділі розглянуто питання: «Дії сил цивільної оборони при ліквідації наслідків стихійних лих».

Мета роботи – характеристика основних стихійних лих та характеристика дій сил цивільної оборони при їх ліквідації.

У більшості випадків стихійні лиха супроводжуються загибеллю матеріальних цінностей, а іноді і людськими втратами. Тому при ліквідації наслідків стихійних лих основним завданням сил цивільна оборона (ЦО) є врятування людей і (по можливості) матеріальних цінностей. Успіх дій формувань багато в чому залежить від своєчасної організації і проведення розвідки й обліку конкретних умов обстановки. Оскільки стихійні лиха виникають раптово, оповіщення о.с. формувань, їх укомплектування і створення угруповань сил ЦО повинні проводитися в найкоротший термін. Виступ формувань з районів збору в райони дій повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю. Командири формувань у районах робіт повинні постійно знати обстановку і, у відповідності з її зміною, уточнювати раніше поставлені чи ставити нові завдання підрозділам [45].

Прогнозування загрози повеней дозволяє вчасно здійснити комплекс попереджувальних заходів, які значно знижують можливі збитки, а також створити сприятливі умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. Зміст цих заходів і їх обсяг визначаються часом попередження повені.

Так, масштаби повеней, які викликаються весняними водами, можна прогнозувати за місяць і навіть більше завдяки постійним спостереженням органами гідрометеослужби, визначенню висоти снігового покриву і встановленню залежності виникнення повені від нього, визначенню запасів вологи в ґрунті, знанню строків скресання річок, температури повітря в період паводку тощо. Отже, можна заздалегідь провести протипаводкові заходи.

При паводках, які викликаються заторами, час попередження звичайно обчислюється декількома годинами, тобто він значно менший, ніж у розглянутому вище випадку. Але з огляду на те, що місця постійних заторів звичайно відомі, запобіжні заходи можна вжити задовго до льодоходу.

Паводки, які викликаються випаданням рясних злив та інтенсивним таненням льодовиків, прогнозуються на основі багаторічних спостережень.

Про майбутню небезпеку повені чи селевого потоку оповіщаються всі організації і населення. Начальники, штаби і служби ЦО приводять у готовність формування, які залучаються до ведення боротьби зі стихійним лихом, ставлять їм завдання, вказують послідовність, способи і терміни їх виконання, уточнюють питання взаємодії й організовують управління.

Для виявлення й уточнення обстановки організовується розвідка. Найбільш оперативною є повітряна, яка до того ж дає можливість одержання інформації про значні території. Більш точний стан поблизу гребель і мостів визначають, використовуючи дані наземної розвідки [45].

У населених пунктах і на об’єктах, яким загрожує затоплення, виставляються рятувальні пости зі складу формувань і встановлюється зв'язок з ними. Для захисту мостів, гребель, водозабірних та інших споруд виділяються аварійні команди. У місцях, де можливі затори льоду, установлюється цілодобове чергування команд підривників. За рішенням місцевих органів влади можуть бути проведені: завчасна евакуація населення, вивезення матеріальних цінностей і відгін сільськогосподарських тварин у безпечні місця [45].

Про початок і порядок евакуації керівний склад ЦО оповіщає населення по місцевих каналах радіотрансляції і телебачення, через адміністрацію ОГ і домоуправління. У випадку раптових паводків попередження населення здійснюється всіма наявними технічними засобами, включаючи і гучномовні рухливі установки.

Успіх у проведенні рятувальних робіт залежить від того, наскільки оперативно організована розвідка, швидко і повно оцінена сформована обстановка, вчасно організовані дії сил і чітке управління ними.

Урагани, володіючи великою руйнівною силою, можуть задати населенню і народному господарству серйозних матеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей. Виникають вони в результаті різкого порушення рівноваги в атмосфері, що виявляється в незвичайних умовах циркуляції повітря.

При ураганах обриваються електричні проводи на опорах, порушується телефонний і телеграфний зв'язок, зриваються покрівлі з житлових будинків, виробничих будинків і тваринницьких ферм, виникають різні пошкодження, аварії, пожежі [45].

У зонах ураганів у період їх виникнення за вказівками органів влади оповіщається населення і приводяться до готовності формування, виділені для ліквідації наслідків стихійних лих.

Командири військових частин і формувань ЦО, одержавши завдання, виводять підлеглі їм сили до об'єктів робіт; по прибутті в потерпілі від урагану райони організовують порятунок людей, надання потерпілим медичної допомоги і їх евакуацію, локалізацію і гасіння пожеж, а також роботи з усунення аварій і ушкоджень на комунально-енергетичних мережах і лініях зв'язку та з розчищення завалів вулиць і доріг. Відновлення комунально-енергетичних мереж, ліній зв'язку й інших об'єктів організовують відповідні відомства, що мають свої спеціальні ремонтні органи; при великих обсягах робіт можуть використовуватися аварійно-відбудовні й аварійно-технічні формування [45].

Зсуви можуть спричиняти великі руйнування. Виникають вони через порушення рівноваги порід, викликаного збільшенням крутизни схилу в результаті вимивання його основи морським прибоєм, течією річки, ослаблення міцності порід від вивітрювання чи надмірного зволоження атмосферними опадами або підземними водами, а також під впливом зовнішніх сил, особливо сейсмічних поштовхів. Зсуви можуть бути викликані і проведенням будівельних робіт без належного урахування геологічних умов місцевості.

Заходи для попередження зсувів і боротьба з ними здійснюються в залежності від факторів, які ці зсуви викликають. До таких заходів відносяться:

- будівництво споруд, які укріплюють берег проти підмивання схилів;

- обладнання дренажних споруд по перехопленню і відведенню підземних вод;

- вириття канав для поверхневого водостоку, улаштування підпірних стінок різних конструкцій;

- зміцнення схилів рослинністю і насамперед — лісопосадками.

Для ліквідації наслідків зсувів залучаються зведені загони та команди, зведені загони і команди механізації робіт, деякі формування служб. Можуть використовуватися і військові частини.

Щоб уникнути руйнівних наслідків у районах загрози, де можливі поштовхи силою сім і більше балів (за дванадцяти-бальною шкалою), будуються сейсмостійкі житлові будівлі, промислові будівлі й інші об’єкти та споруди. Для додання будинкам стійкості використовуються високоякісні матеріали, застосовуються особливі антисейсмічні конструкції, не допускається використання надто важких деталей, обмежується поверховість житлових будинків, ставляться підвищені вимоги до якості будівельних робіт. У містобудуванні переважає просторе планування, яке забезпечує наявність достатніх розривів між будинками, широких вулиць і проїздів. Вживаються заходи щодо підвищення сейсмостійкості підземних інженерних комунікацій, а також до посилення протипожежної безпеки [45].

Склад і дії сил при ліквідації наслідків землетрусів визначаються характером і обсягом руйнувань. Успіх багато в чому залежить від повноти і своєчасності одержання розвідувальних даних. Розвідка повинна установити характер руйнувань будівель і споруд, місцезнаходження і стан постраждалого населення, яке опинилося під завалами чи в частково зруйнованих будівлях і спорудах, ступінь пошкодження комунально-енергетичних мереж, визначити зони суцільних пожеж, можливість їх розвитку, a також розвідати шляхи підходу до об'єктів робіт. Ведеться вона розвідувальними підрозділами військових частин ЦО і розвідувальними формуваннями різного призначення, при цьому використовується інформація від органів МВС й інших відомств. Для визначення санітарно-епідемічного стану району землетрусу, виявлення кількості і стану потерпілих, установлення можливості розгортання медичних формувань і визначення потрібної кількості медичних сил проводиться медична розвідка [45].

Після одержання даних про обстановку і її оцінки уточнюються необхідні для ведення РІНР сили і засоби, їх завдання, створюються угруповання сил.

Виходячи з характеру забудови, наявності транспортних магістралей та інших місцевих умов, а головне — з характеру руйнувань, територія постраждалого міста (району) розбивається на ділянки й об’єкти ведення рятувальних робіт [45].

Швидке висування сил є одним з вирішальних факторів, що забезпечують успішність проведення рятувальних робіт. Але на шляху можуть зустрічатися різні перешкоди, завали, зруйновані мости, вогнища пожеж та інші перешкоди. Тому необхідно передбачити всі засоби забезпечення руху сил ЦО у вогнищах землетрусів. Чимале значення має порядок уведення техніки в зону руйнувань. У першу чергу підготовляються шляхи для пропуску гусеничних машин, а потім колісного транспорту. Висування їх слід здійснювати по декількох маршрутах, щоб не знижувати мобільність колон і не допускати розтягування. На кожен маршрут висилаються формування чи підрозділи розвідки і загони забезпечення руху, підсилені протипожежними підрозділами і санітарними дружинами.

В результаті землетрусу основна маса о.с. формувань загального призначення і спеціальних формувань ЦО районів, які попали в зону лиха, може виявитися в зонах руйнувань і сама буде потребувати допомоги. Тому можливо, що спочатку рятувальні роботи доведеться проводити на ОГ і в жилих кварталах обмеженими силами і засобами. У таких умовах першочерговими роботами повинні бути виявлення і витягування людей із зруйнованих будинків, з-під завалів, надання їм першої медичної допомоги й евакуація тих, хто потребує лікування, в медичні установи, а також улаштування людей, що залишилися без домівок. Рятування людей організовується в першу чергу з тих будинків, яким загрожують затоплення, пожежі, обвали. Лікарська допомога потерпілим здійснюється в загонах першої медичної допомоги, на медичних пунктах військових частин ЦО й у лікувальних установах, які збереглись. Потім їх вивозять у заміську зону або в лікарні сусідніх міст [45].

В міру прибуття військових частин і формувань із сусідніх районів, міст і областей сили будуть наростати і фронт робіт збільшиться. Але прибуваючі з інших місць не знають особливостей ділянок і об'єктів, на яких їм потрібно буде працювати. Щоб уникнути збільшення строків виконання рятувальних робіт і ускладнень у їх організації, необхідно безперервно вести розвідку, дані якої дозволяли б знати обстановку, і вчасно, з достатньою повнотою ставити завдання прибуваючим у район землетрусу військовим частинам і формуванням. Рятувальні роботи звичайно ведуться у важких і небезпечних умовах, тому о.с. військових частин і формувань повинен знати і суворо дотримуватись заходів безпеки [45].

Для наведення і підтримки порядку серед населення, яке опинилося в зоні землетрусу, організовується комендантська служба (ядром її є о.с. служби охорони громадського порядку), на основних маршрутах установлюються контрольно-пропускні пункти і вводиться патрулювання.

Таким чином, мобільність сил оборони при ліквідації наслідків стихійних лих є найважливішим фактором.

6 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТА ОБГРУНТУВАННЯ

 

6.1 Загальна характеристика роботи

Обсяг робіт по модернізації парогенераторів типу ПГВ-1000, що перебувають в експлуатації в Україні, визначається в результаті науково-дослідної роботи.

Метою цього розділу є визначення трудомісткості науководослідницької роботи, побудова графіка виконання НДР, розрахунок собівартості НДР, визначення прибутку та договірної ціни роботи, оцінка науково - технічної результативності НДР. В якості досліджуваного об'єкта була взята трубна решітка парогенератора.

 

6.2 Визначення трудомісткості НДР

На кожному етапі проведення цієї науково-дослідної роботи по кожному виду робіт визначається рівень кваліфікації виконавців. У таблиці 4.1 наведена оцінка трудомісткості окремих видів робіт. При розрахунку відносної трудомісткості етапу робіт скористалися формулою:

 

Т_відн = (6.1)

 

де Т_НДР - тривалість проведення НДР;

Т_ЕТП - тривалість проведення етапу;

 

Таблиця 6.1 - Оцінка трудомісткості окремих видів робіт

 

Етап проведення НДР	Види робіт	Трудомісткість Т, люд – дн.
Підготовчий етап	Розробка та затвердження завдання на НДР Складання календарного графіка Підбір та вивчення літератури та патентних матеріалів Складання обзору по темі
Основний етап	Розробка теоретичної частини Розробка технології експерименту Вибір устаткування для проведення робіт Проведення робіт, експериментів
Заключний етап	Обробка отриманих експериментальних даних Аналіз результатів досліджень Оформлення графічної частини Складання та оформлення документації

6.3 Побудова лінійного графіка виконання робіт

Лінійний графік відображає тривалість кожного вида робіт у вигляді відрізків часу, розташованих відповідно з послідовністю робіт.

Для побудови лінійного графіка визначимо тривалість кожної роботи в днях по формулі:

 

Ті = Ті / r_і, (6.2)

 

де Ті - трудомісткість робіт, люд –дн., береться з таблиці 4.1;

r_і - кількість виконавців, люд., береться з таблиці 4.1.

Кваліфікація виконавців та відповідні їм коди приведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Кваліфікація виконавців та відповідні їм коди

 

Посада виконавця	Коди виконавців
Старший науковий співробітник Науковий співробітник Молодший науковий співробітник Інженер І категорії

 

Розподілення видів робіт за підрозділами, виконавцями, трудомісткості, та тривалості робіт занесено у таблицю 6.3

 

Таблиця 6.3 - Дані для лінійного графіка проведення НДР

 

Номер виду робіт	Коди виконавців	Трудомісткість Люд – дн.	Кількість люд.	Тривалість роботи, дн.
	01, 02 01, 02, 03, 04
Загальна трудомісткість та тривалість проведення НДР 87 67

 

Лінійний графік проведення НДР представлений на рисунку 6.1. На графіку числами зазначено кількість виконавців роботи, N-вид роботи, D-дні:

Рисунок 6.1- Лінійний графік виконання НДР

 

6.4 Розрахунок планової собівартості виконуваної роботи

Витрати на проведення НДР відносяться до предвиробничих. Це одноразові витрати на всі роботи, які виконують працівники організації та контрагенти. Витрати визначаються шляхом додавання та калькуляції планової собівартості по статтям: матеріали та інші видатки, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, нарахування до фонду оплати праці, орендна плата, накладні видатки, інші витрати та податкові відрахування.

До видаткової статті "Матеріали та інші ресурси", яка входить у калькуляцію планової собівартості проведення НДР відносяться витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, покупку напівфабрикатів та комплектуючих виробів за винятком відходів, що повертаються. Видатки визначаються за діючими цінами оптового ринку з обліком 7-10 % транспортно-заготівельних видатків.

Стаття "Основна заробітна плата" включає основну заробітну плату наукових співробітників, інженерно-технічного персоналу, лаборантів, робітників, які зайняті в НДР.

Основна заробітна плата наукового співробітника визначається за формулою:

 

ОЗП = 8·С_ттар·N_дн, (6.3)

 

де С_ттар - годинна тарифна ставка;

N_дн - кількість відпрацьованих днів.

Результати розрахунку представлені у таблиці 6.4

 

Таблиця 6.4 - Розрахунок основної заробітної плати

 

Номер виду робіт

Трудомісткість, Люд.–дн.

Денна ставка, грн.

Сума заробітної плати, грн.

Код виконавця

Код виконавця

Код виконавця

Усього

Таким чином, витрати на ОЗП за час проведення НДР становлять 4194 грн.

Стаття "Орендна плата " містить у собі плату за оренду спецобладнання. Це уся необхідна контрольно-вимірювальна апаратура та інші пристрої, необхідні для проведення НДР. Згідно договору про орендну плату, сума по цій статті витрат становить 450 грн. Орендна плата містить у собі оплату за використання приміщення, електроенергії та води.

До статті "Додаткова заробітна плата " відносять виплати, які встановлені за-конодавством за невідпрацьований час: чергові та додаткові відпустки, виконання державних обов'язків, оплата вислугу років. Загалом вони становлять 10-15 % ос-новної заробітної плати працівників наукових структур. Додаткову заробітну пла-ту розраховують за формулою:

 

ДОЗП = 0,1·ОЗП, (6.4)

 

де ДОЗП - додаткова заробітна плата;

ОЗП - основна заробітна плата.

 

ДОЗП = 0,1·4194 = 419,4 грн.

 

Нарахування до фонду оплати праці включає оплати у фонди соціального страхування, пенсійного фонду, соціального страхування на випадок безробіття. Усе разом становить 37,5 % від фонду оплати праці (ФОП).

ФОП обчислюємо по формулі:

 

ФОП = ОЗП + ДОЗП (6.5)

ФОП = 4194 + 419,4 = 4613,4 грн

Нарахування на ФОП обчислюємо по формулі:

 

Н_фоп = 0,375·ФОП (6.6)

Н_фоп = 0,375·4613,4 = 1730,03 грн.

 

Тому, що ця робота виконувалась на АЕС та у Харківському фізико-технічному інституті, то по статті "Службові відрядження витрати дорiвнюють 500грн.

У статтю калькуляції "Накладні витрати" включають витрати на управлiння та господарське обслуговування. Це заробітня плата апарата управлiння та загальногосподарських служб, витрати на утримування та ремонт будівель, споруджень, устаткування, амортизаційні відрахування на їх повне оновлення та капітальний ремонт, витрати на охорону праці, на охорону комерційної таємниці. В наукових організаціях накладні витрати (В_нак) становлять 80-100 % від фонду заробітньої плати праці. В_нак приймаємо рівним 100 %, тоді В_нак = 4613,4 грн.

Стаття "Інші витрати та податкові відрахування" (Він) містить у собі кому-нальний податок та відрахування у державний інноваційний фонд. Комунальний податок обчислюється за формулою:

 

П_ком = N_вик·Т_ндр·17·0,1, (6.7)

 

де N_вик - кількість виконавців НДР;

Т_ндр - час виконання НДР, в місяцях.

 

П_ком = 4·2,5·17·0,1 = 17 грн.

 

Відрахування у державний інноваційний фонд береться з розрахунку 1 % від передбачуваної ціни НДР без ПДВ. При припущенні ціни будемо виходити з суми статтей калькуляції планової собівартості наведеній в таблиці 6.6, тобто складемо всі статті плагової собівартості та візьмемо 1 % від отриманої суми. При розрахунку статті "Інші витрати та податкові відрахування" (В_і) включаємо тільки комунальний податок. Розрахунок зробимо за формулою:

 

Ві = 0,01· (СВ + ОЗП + ДОЗП + Н_фоп + О + В_нак + П_ком), (6.8)

 

де СВ -службові відрядження, що дорівнює 500 грн.;

ОЗП -основна заробітня плата, що дорівнює 4194 грн.;

ДОЗП - додаткова заробітна плата, що становить 419,4 грн.;

Н_фоп - нарахування до фонду оплати праці, що дорівнює 1730,03 грн;

О - орендна плата, що дорівнює 450 грн.;

В_нак - накладні витрати, що дорівнює 4613,4 грн.;

Н_ком - комунальний податок, що дорівнює 17 грн.

 

Ві = 0,01· (500 + 4194 + 419,4 + 1730,03 + 450 + 4613,4 + 17) = 118,67 грн.

 

Далі обчислемо "Інші витрати та податкові відрахування" за формулою:

 

В_ін = Ві + П_ком (6.9)

 

В_ін = 118,67 + 17 = 135,67 грн.

 

 

Таблиця 6.5 - Калькуляція статей планової собівартості проведення НДР

 

Стаття витрат	Сума, грн
Службові відрядження Основна заробітна плата Додаткова заробітна плата Нарахування на фонд заробітної плати Орендна плата Накладні витрати Інші витрати та податкові відрахування	419,4 1730,03 4613,4 135,67
Усього	11092,5

6.5 Визначення прибутку та договірної ціни НДР

Договірна ціна теми повинна включати ефективність, якість та строки Виконання НДР на рівні, що відповідає економічним інтересам замовника та виконавця.

Договірна ціна розраховується за формулою:

 

ДЦ = С + ФОП·N_k·К_доп /100, (6.10)

 

де N_k - нормативна рентабельність, що дорівнює 30 %;

ФОП - фонд оплати праці, що дорівнює 4613.4 грн;

С - планова собівартість, що дорівнює 11092.5 грн.;

К_доп - коефіцієнт обліку заробітної плати обслуговуючих та управлінських підрозділів.

Коефіцієнт обліку заробітної плати обслуговуючих та управлінських підрозділів розраховується за формулою:

 

К_доп = ФОП_заг/ ФОП_ндр, (6.11)

 

де ФОП_заг - загальний фонд оплати праці в ХФТІ, що дорівнює 4886,01грн;

ФОП_ндр - фонд оплати праці підрозділів в ХФТІ, безпосередньо зайнятих у НДР, що дорівнює 4194 грн.

 

К_доп = 4886,01/4194 = 1,165,

 

ДЦ = 11092,5 + 4613,4·30·1,165 /100 = 12704,88 грн.

Запланований прибуток обчислюється за формулою:

 

Д = ДЦ - С (6.12)

Д = 12704,88 – 11092,5 = 1612,38 грн.

 

Податок на прибуток (ПП) складе 25 % від розміру прибутку та буде дорівнювати 403,1 грн., а чистий прибуток дорівнює:

 

Д' = Д - ПП (6.13)

Д' = 1612,38 – 403,1 = 1209,28 грн.

 

Знайдемо відпускну ціну:

 

ОЦ = ДЦ + 0,2ДЦ (6.14)

ОЦ = 12704,88 + 0,2· 12704,88 = 15245,86 грн.

 

 

6.6 Оцінка наукової та науково-технічної результативності НДР

Характеристика факторів та ознак наукової та науково-технічної результативності фундаментальних НДР представлена у таблицях 6.6 та 6.7.

По цих таблицях знаходимо коефіцієнти наукової та науково-технічної результативності НДР, за допомогою яких і проводимо оцінку результативності.

 

Таблиця 6.6 - Характеристика факторів та ознак наукової результативності фундаментальних НДР

 

Фактор наукової результа- ивності	Коефіцієнт Значимості фактору	Якість фактору	Характеристика фактору	Коефіцієнт досягнутого рівня
Новизна результатів	0,4	Середня	Встановлені загальні законо- мірності, методи, способи, які дозволяють зробити принципово нові види техніки	0,6
Глибина Наукової розробки	0,4	Середня	Складність розрахунків невелика, результат перевірений на невеликій кількості експериментів	0,7
Ступінь ймовірного успіху	0,2	Більша	Є велика ймовірність пози- тивного вирішення завдання	1,0

 

Таблиця 6.7 - Характеристика факторів та ознак науково-технічної

результативності НДР

 

Фактор науково- технічної результа- тивності	Коефіцієнт значимості фактору	Якість фактору	Характеристика фактору	Коефіцієнт досягнутого рівня
Перспект- тивність викорис- тання ре- зультатів	0,6	Важлива	Результати будуть використані в конкретному напрямку при розробці нових технічних рі- шень для підвищення продуктивності праці	0,7
Масштаб можливої реалізації	0,3	Окремі організації	Час реалізації: до 3 років від 3 до 5 років від 5 до 10 років більш 10 років	0,4 0,3 0,2 0,1
Заверше- ність Окремих результатів	0,2	середня	ТЗ та прикладна НДР	0,5

 

Оцінка наукової та науково технічної результативності НДР проводиться за допомогою коефіцієнтів:

 

k_нр = k_зі·k_ді, (6.15)

k_нтр = k_зі·k_ді, (6.16)

 

де k_нр та k_нтр - коефіцієнти наукової та науково-технічної значимості та результативності;

k_зі - коефіцієнт значимості і -го фактору оцінки;

k_ді - коефіцієнт досягнутого рівня і - го фактору;

n, m -кількість факторів науково технічної результативності.

 

k_нр = 0,4·0,6 + 0,4·0,7 + 0,2·1,0 = 0,72,

k_нтр = 0,6·0,7 + 0,2·0,5 + 0,3·0,4 = 0,64

6.7 Висновки по економічному обґрунтуванню роботи

При виконанні економічних розрахунків НДР була розділена на основні етапи виконання робіт, на види з вказівкою трудомісткості, кількості виконавців, підрозділу виконавців та тривалості виконання. Показано, що виконання роботи можливе за 70 днів при збереженні даної трудомісткості та числа виконавців. Договірна ціна НДР склала 15245,86 грн. Отриманий чистий прибуток склав 1209,28 грн.

Якісна та кількісна оцінка науково-технічної результативності НДР показала більш