Відсутні зовнішній конфлікт, розгорнутий сюжет, діалоги й полілоги у творі

А. «Земля» О. Кобилянської

Б. «Каторжна» Б. Грінченка

В. «Момент» В. Винниченка

Г. «Іntеrmezzо» М. Коцюбинського

Д. «Я (Романтика)» Миколи Хвильового

11. «Їдете ви компанiєю, тобто колективом, так – чоловiка з п’ять,бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi...» – так пояснює «секрети» полювання

А. О. Гончар

Б. Д. Павличко

В. Остап Вишня

Г. М. Рильський

Д. Іван Багряний

12. «Моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків» – так вважає головний персонаж твору

А. «Вершники» Ю. Яновського

Б. «Маруся Чурай» Л. Костенко

В. «Лісова пісня» Лесі Українки

Г. «Я (Романтика)» Миколи Хвильового

Д. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика

Уславлення незнищенності кохання, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами, – така ідея твору

А. «Місто» В. Підмогильного

Б. «Земля» О. Кобилянської

В. «Камінний хрест» В. Стефаника

Г. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського

Д. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика

Кларнетизм, унікальна музикальність вірша є характерними ознаками раннього періоду творчості

А. І. Драча

Б. І. Франка

В. П. Тичини

Г. В. Симоненка

Д. Лесі Українки

Суперечність між одвічним ідеалом любові та фанатичним служінням абстрактній ідеї розкрито у творі

А. «Іntеrmezzо» М. Коцюбинського

Б. «Україна в огні» О. Довженка

В. «Маруся Чурай» Л. Костенко

Г. «Тигролови» Івана Багряного

Д. «Я (Романтика)» Миколи Хвильового

16. Порівнює поезію із сонцем («Поезіє, сонце моє оранжеве...») український поет

А. В. Симоненко («Я...»)

Б. І. Драч («Балада про соняшник»)

В. Є. Маланюк («Стилет чи стилос?..»)

Г. Леся Українка («Contra spem spero!»)

Д. Олександр Олесь («О слово рідне! Орле скутий!..»)

17. Не зміг «своїм життям до себе дорівнятись»

А. Михайло («Земля» О. Кобилянської)

Б. Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки)

В. Григорій («Тигролови» Івана Багряного)

Г. Карпо («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького)

Д. Степан («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого)

Твір «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнник присвятив

А. матері

Б. батьківщині

В. любові всевишній

Г. першому коханню

Д. першій учительці

Творам П. Тичини притаманні стильові ознаки

А. модернізму

Б. класицизму

В. постмодернізму

Г. сентименталізму

Д. просвітницького реалізму

Лист є композиційним елементом твору

А. «За мить щастя» О. Гончара

Б. «Тигролови» Івана Багряного

В. «Камінний хрест» В. Стефаника

Г. «Я (Романтика)» Миколи Хвильового

Д. «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника

Бунт вільнолюбної особистості проти тоталітарного режиму – це тема твору

А. «Момент» В. Винниченка

Б. «Маруся Чурай» Л. Костенко

В. «Тигролови» Івана Багряного

Г. «В житах» Григорія Косинки

Д. «Лісова пісня» Лесі Українки

Прочитайте уривок із твору.

Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й

гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі.

Так автор характеризував героїню

А. Мусіньку («Місто» В. Підмогильного)

Б. стару Половчиху («Шаланда в морі» Ю. Яновського)

В. прабабу Марусину («Зачарована Десна» О. Довженка)

Г. Марусю Кайдашиху («Кайдашева сім’я»І. Нечуя-Левицького)

Д. бабу Оришку («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Панаса Мирного й Івана Білика)

Прочитайте уривок із вірша.

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Твір написаний

А. хореєм

Б. ямбом

В. дактилем

Г. амфібрахієм

Основні події, описані у творі «Маруся Чурай» Ліни Костенко, відбуваються в

А. Суботові

Б. Переяславі

В. Полтаві

Г. Умані

Д. Харкові

У маєтку розстріляного шляхтича відбуваються події у творі

А. «Місто» В. Підмогильного

Б. «Вершники» Ю. Яновського

В. «В житах» Григорія Косинки

Г. «Я (Романтика)» Миколи Хвильового

Д. «Поза межами болю» О. Турянського

Індивідуальний стиль П. Тичини Василь Барка та Ю. Лавріненко визначили як

А. імпресіонізм

Б. експресіонізм

В. кларнетизм

Г. сюрреалізм

Д. футуризм

Ідеї «азіатського ренесансу» та «романтики вітаїзму» належать

А. М. Зерову

Б. І. Франку

В. П. Тичині

Г. М. Хвильовому

Д. М. Кулішу

27. Видряпавшись нарешті на гору, похитуючись і важко дихаючи, стежкою йшла двонога істота. Обірвана.Худа, як кістяк. Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття. – у цьому уривку зображений персонаж

А. Н. Лиманчук

Б. Григорій Многогрішний

В. Михайло Світозаров

Г. Сашко Діденко

Д. Карпо Ярковий

У творі «Маруся Чурай» Ліни Костенко самохарактеристика персонажа

Я мучуся, я сам собі шуліка.

Є щось в мені, та наче не моє.

Немов живе в мені два чоловіка,

І хтось когось в мені не впізнає

стосується

А Григорія Бобренка.

Б Северина Наливайка.

В Гордія Чурая.

Г Мартина Пушкаря.

Д Леська Черкеса.

 

Еміграцію українських селян на американський континент зображено у творі (запишіть автора і назву твору)

30. Внутрішнє роздвоєння в душі ліричного героя твору «Я (Романтика)» Миколи Хвильового підкреслює фраза-самохарактеристика

У «Баладі про соняшник» І. Драча сонце і соняшник символізують

Назвіть не менше трьох літературних угруповань, які з’явилися у 80–90-х роках ХХ століття

Завдання 33 потребує розгорнутої відповіді на запитання.

Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (За романом «Місто» В. Підмогильного.)

Білет 4

Соціально-побутовою повістю є твір

А. «Тигролови» Івана Багряного

Б. «Зачарована Десна» О. Довженка

В. «Моя автобіографія» Остапа Вишні

Г. «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

Проблема появи «пропащої сили» в умовах несправедливого суспільного ладу є головною у творі

А. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика

Б. «Тигролови» Івана Багряного

В. «Земля» О. Кобилянської

Г. «Момент» В. Винниченка

Натхненну клятву жити й насолоджуватися життям дає ліричний герой твору

А. «О панно Інно...» П. Тичини

Б. «Молюсь і вірю...» М. Рильського

В. «Мені зоря сіяла нині вранці...» В. Стуса

Г. «Українське альфреско» Л. Костенко

Процес творчості, суть мистецтва розкрито в алегоричній формі у творі

А. «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександра Олеся

Б. «Балада про соняшник» І. Драча

В. «Молюсь і вірю...» М. Рильського

Г. «Київ – традиція» М. Зерова

5. Був гарним стельмахом, але гроші не трималися в його кишені,постував дванадцять п’ятниць на рік, але святим його назвати не можна, мав велике господарство, але багато часу проводив у

шинку.

Це персонаж твору

А. Чіпка Вареник («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика)

Б. Омелько Кайдаш («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького)

В. Іван Палійчук («Тіні забутих предків»М. Коцюбинського)

Г. Іван Дідух («Камінний хрест» В. Стефаника)

Д. Івоніка Федорчук («Земля» О. Кобилянської)

Леся Українка у творі «Без надії сподіваюсь» переосмислила образ

А. Ікара

Б. Енея

В. Прометея

Г. Сізіфа

Д. Геракла

Прочитайте уривок із твору.

У нас є біліярд, бульвар чудесний, панночок скілько хочеш: у неділю бульвар ними цвіте, мов маком всіяний... А то збереться компанія, та поїдемо на Сугаклей, варимо кашу, ловимо рибу, печеруємо раки ілі запиваємо трехпробною і співаємо крам-бамбулі!

Так описує свій побут у місті герой твору

А. Максим Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Б. Степан Боруля («Мартин Боруля»)

В. Сашко («Зачарована Десна»)

Г. Степан Радченко («Місто»)

Д. Мокій («Мина Мазайло»)

Названо слово «скутим орлом» у поезії

А. Олександра Олеся

Б. М. Вороного

В. В. Винниченка

Г. Б. Грінченка

Д. М. Старицького

Русалка польова, Мавка, Водяник, Перелесник, Той, що в скалі сидить, – це персонажі твору

А. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського

Б. «По дорозі в Казку» Олександра Олеся

В. «Зачарована Десна» О. Довженка

Г. «Лісова пісня» Лесі Українки

Д. «В житах» Григорія Косинки

Трагедію під Крутами, де полягли захисники української держави, зображено у творі

А. «Київ – традиція» М. Зерова

Б. «Пам’яті тридцяти» П. Тичини

В. «Молюсь і вірю...» М. Рильського

Г. «Для вас, історики майбутні...» Є. Плужника

Д. «Страшні слова, коли вони мовчать...» Л. Костенко

Прочитайте уривок із твору.

Мислі різали мій мозок. Що я мушу робити? Невже я, солдат революції, схиблю в цей відповідальний момент? Невже я покину чати й ганебно зраджу комуну?

Таку внутрішню боротьбу переживає персонаж твору

А. Оверко Половець («Подвійне коло» Ю. Яновського)

Б. безіменний чекіст («Я (Романтика)» Миколи Хвильового)

В. Чіпка Варениченко («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика)

Г. Лаврін Запорожець («Україна в огні» О. Довженка)

Д. Степан Радченко («Місто» В. Підмогильного)