Прийоми безпечного гальмування автомобілем на сухій та слизькій дорогах.

Прийоми безпечного гальмування автомобілем на сухій та слизькій дорогах.

Надійні й ефективні гальма дозволяють водієві впевнено вести автомобіль із великою швидкістю і разом з тим забезпечують необхідну безпеку руху.

У процесі гальмування кінетична енергія автомобіля переходить у роботу тертя між фрикційними накладками колодок і гальмових барабанів, а також між шинами й дорогою (мал. 2).

Величина гальмового моменту, що розвивається гальмовим механізмом, залежить від його конструкції і тиску в приводі. Для найпоширеніших типів гальмових приводів, гідравлічного і пневматичного, сила натискання на колодку прямо пропорційна тиску, що розвивається в приводі при гальмуванні.

Гальма сучасних автомобілів можуть розвивати момент, що значно перевищує момент сили зчеплення шини з дорогою. Тому досить часто в практиці спостерігається юз, коли при інтенсивному гальмуванні колеса автомобіля блокуються і ковзають по дорозі, не обертаючись. До блокування колеса між гальмовими накладками і барабанами діє сила тертя ковзання, а в зоні контакту шини з дорогою — сила тертя спокою. Після блокування, навпаки, між тертьовими поверхнями гальма діє сила тертя спокою, а в зоні контакту шини з дорогою - сила тертя ковзання. При блокуванні колеса витрати енергії на тертя в гальмі і на кочення припиняються і майже все тепло, еквівалентне кінетичній енергії, що поглинається, виділяється в місці контакту шини з дорогою. Підвищення температури шини приводить до розм'якшення гуми і зменшенню коефіцієнта зчеплення. Тому найбільша ефективність гальмування досягається у випадку кочення колеса на межі блокування.

При одночасному гальмуванні двигуном і гальмами досягнення величини сили зчеплення на ведучих колесах відбувається при меншій силі натискання на педаль, чим при гальмуванні тільки гальмами. Тривале гальмування (наприклад, під час руху на затяжних спусках) у результаті нагрівання гальмових барабанів різко зменшує коефіцієнт тертя фрикційних накладок, а отже, і гальмовий момент. Таким чином, гальмування з невідокремленим двигуном, застосовуване як додатковий спосіб зменшення швидкості, дозволяє збільшити термін служби гальм. Крім того, при гальмуванні з невідокремленим двигуном збільшується поперечна стійкість автомобіля.

Гальмовим шляхом називають частину зупинкового шляху, що пройде автомобіль із моменту початку гальмування коліс до повної зупинки автомобіля.

Автомобіль протягом кожного зі складових інтервалів часу проходить певний шлях, і їхня сума є зупинковим шляхом:

S₀ = S₁ + S₂ + S₃, м,

де S₁, S₂, S ₃ — відповідно шляху, пройдені автомобілем за час t_р, t_Пр+tу, tт.

За час t_р водій усвідомлює необхідність гальмування і переносить ногу з педалі подачі палива на педаль гальма. Час t_р залежить від кваліфікації водія, його віку, стомлюваності й інших суб'єктивних факторів. Він коливається від 0,2 до 1,5 с і більше. При розрахунках звичайно приймають t_р = 0,8 с.

Час t_np необхідний для вибирання зазорів і переміщення всіх деталей привода (педалі, поршнів гальмових циліндрів або діафрагми гальмових камер, гальмових колодок). Цей час залежить від конструкції гальмового привода і його технічного стану.

Норми ефективності гальмування, які передбачені правилами руху, розраховані на дороги з асфальто- або цементобетонним покриттям з коефіцієнтом зчеплення не нижче 0,6. При гальмуванні автомобіля під дією сили інерції створюється момент, що збільшує навантаження на передні колеса і зменшуючий навантаження на задні, тобто відбувається так званий перерозподіл динамічної ваги між осями. У цьому випадку передня частина автомобіля навантажується і притискається до дороги, а задня, навпаки, розвантажується і піднімається. Це явище проявляється тим помітніше, чим інтенсивніше гальмування. У результаті розвантаження, що відбувається, задні колеса більше схильні до загальмовування «на юз», особливо в автомобілів, що мають у статичному стані приблизно рівне навантаження на осі. Під час гальмування автомобіля величини гальмових сил на колесах правої й лівої сторони можуть бути неоднакові. У результаті цього утвориться момент, що повертає автомобіль навколо вертикальної осі, що може викликати занос автомобіля. Причинами подібного явища можуть бути різний стан накладок і барабанів, розрегулювання і збільшення зазору між накладками і барабаном, різний стан шин і т.д.

Погіршення гальмової динамічності може також наступити внаслідок проникнення в гальма масла, води або бруду, що зменшують гальмовий момент.

Значний вплив на величину гальмового шляху робить стан покриття. Нове покриття має шорсткувату поверхню, мікроскопічні виступи якої, вдавлюючись у гуму покришки, збільшують її зчеплення з дорогою. У міру зношування покриття мікронерівності зменшуються, поверхня стає гладкою і коефіцієнт зчеплення зменшується.

На зимових засніжених і зледенілих дорогах в умовах дощу, зчеплення різко погіршуються, і зникає різниця в гальмовій динамічності автомобілів всіх типів, характерна при гальмуванні на сухих покриттях.

 

Прийоми безпечного гальмування автомобілем на сухій та слизькій дорогах.

Надійні й ефективні гальма дозволяють водієві впевнено вести автомобіль із великою швидкістю і разом з тим забезпечують необхідну безпеку руху.

У процесі гальмування кінетична енергія автомобіля переходить у роботу тертя між фрикційними накладками колодок і гальмових барабанів, а також між шинами й дорогою (мал. 2).

Величина гальмового моменту, що розвивається гальмовим механізмом, залежить від його конструкції і тиску в приводі. Для найпоширеніших типів гальмових приводів, гідравлічного і пневматичного, сила натискання на колодку прямо пропорційна тиску, що розвивається в приводі при гальмуванні.

Гальма сучасних автомобілів можуть розвивати момент, що значно перевищує момент сили зчеплення шини з дорогою. Тому досить часто в практиці спостерігається юз, коли при інтенсивному гальмуванні колеса автомобіля блокуються і ковзають по дорозі, не обертаючись. До блокування колеса між гальмовими накладками і барабанами діє сила тертя ковзання, а в зоні контакту шини з дорогою — сила тертя спокою. Після блокування, навпаки, між тертьовими поверхнями гальма діє сила тертя спокою, а в зоні контакту шини з дорогою - сила тертя ковзання. При блокуванні колеса витрати енергії на тертя в гальмі і на кочення припиняються і майже все тепло, еквівалентне кінетичній енергії, що поглинається, виділяється в місці контакту шини з дорогою. Підвищення температури шини приводить до розм'якшення гуми і зменшенню коефіцієнта зчеплення. Тому найбільша ефективність гальмування досягається у випадку кочення колеса на межі блокування.

При одночасному гальмуванні двигуном і гальмами досягнення величини сили зчеплення на ведучих колесах відбувається при меншій силі натискання на педаль, чим при гальмуванні тільки гальмами. Тривале гальмування (наприклад, під час руху на затяжних спусках) у результаті нагрівання гальмових барабанів різко зменшує коефіцієнт тертя фрикційних накладок, а отже, і гальмовий момент. Таким чином, гальмування з невідокремленим двигуном, застосовуване як додатковий спосіб зменшення швидкості, дозволяє збільшити термін служби гальм. Крім того, при гальмуванні з невідокремленим двигуном збільшується поперечна стійкість автомобіля.

Гальмовим шляхом називають частину зупинкового шляху, що пройде автомобіль із моменту початку гальмування коліс до повної зупинки автомобіля.

Автомобіль протягом кожного зі складових інтервалів часу проходить певний шлях, і їхня сума є зупинковим шляхом:

S₀ = S₁ + S₂ + S₃, м,

де S₁, S₂, S ₃ — відповідно шляху, пройдені автомобілем за час t_р, t_Пр+tу, tт.

За час t_р водій усвідомлює необхідність гальмування і переносить ногу з педалі подачі палива на педаль гальма. Час t_р залежить від кваліфікації водія, його віку, стомлюваності й інших суб'єктивних факторів. Він коливається від 0,2 до 1,5 с і більше. При розрахунках звичайно приймають t_р = 0,8 с.

Час t_np необхідний для вибирання зазорів і переміщення всіх деталей привода (педалі, поршнів гальмових циліндрів або діафрагми гальмових камер, гальмових колодок). Цей час залежить від конструкції гальмового привода і його технічного стану.

Норми ефективності гальмування, які передбачені правилами руху, розраховані на дороги з асфальто- або цементобетонним покриттям з коефіцієнтом зчеплення не нижче 0,6. При гальмуванні автомобіля під дією сили інерції створюється момент, що збільшує навантаження на передні колеса і зменшуючий навантаження на задні, тобто відбувається так званий перерозподіл динамічної ваги між осями. У цьому випадку передня частина автомобіля навантажується і притискається до дороги, а задня, навпаки, розвантажується і піднімається. Це явище проявляється тим помітніше, чим інтенсивніше гальмування. У результаті розвантаження, що відбувається, задні колеса більше схильні до загальмовування «на юз», особливо в автомобілів, що мають у статичному стані приблизно рівне навантаження на осі. Під час гальмування автомобіля величини гальмових сил на колесах правої й лівої сторони можуть бути неоднакові. У результаті цього утвориться момент, що повертає автомобіль навколо вертикальної осі, що може викликати занос автомобіля. Причинами подібного явища можуть бути різний стан накладок і барабанів, розрегулювання і збільшення зазору між накладками і барабаном, різний стан шин і т.д.

Погіршення гальмової динамічності може також наступити внаслідок проникнення в гальма масла, води або бруду, що зменшують гальмовий момент.

Значний вплив на величину гальмового шляху робить стан покриття. Нове покриття має шорсткувату поверхню, мікроскопічні виступи якої, вдавлюючись у гуму покришки, збільшують її зчеплення з дорогою. У міру зношування покриття мікронерівності зменшуються, поверхня стає гладкою і коефіцієнт зчеплення зменшується.

На зимових засніжених і зледенілих дорогах в умовах дощу, зчеплення різко погіршуються, і зникає різниця в гальмовій динамічності автомобілів всіх типів, характерна при гальмуванні на сухих покриттях.