Теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування.

В ек. науці існує кілька теорій вартості, в тому числі: факторів вир-ва, попиту і пропоз-її, трудової вар-ті, граничної корисності.

Основні теорії вартості 1.Т-я факторів вир-ва визначає вар-ть товарів за витратами на їхнє вир-во 2.Т-я попиту і проп-і визначає вар-ть тов-ів за співвідношенням попиту і про-її на них у процесі обміну.3.Т-я трудової вар-ті оцінює вар-ть тов-ів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє вир-во.4.Т-я граничної кор-ті визначає вар-ть тов-ів ступенем кор-ті останньої одиниці товару для споживача. В ек. науці розуміння кат-її вар-ті формувалося під впливом 2 найпоширеніших теорій: Класичноі т-іі трудової вар-ті та маржиналістськоі т-іі граничноі кор.-ті. Прихильники трудової т-її виходять із тези, що вар-ть речі вимірюється величиною граничноі кор.-ті цієї речі для особи, яка її оцінює - споживача. Гранична кор.-ть -додаткова кор-ть, яку отримує споживач від додаткової од-ці товару чи послуги. Якщо зіставити т-ю трудової вар-ті з т-ю граничноі кор-ті, то вони нібито заперечують одна одну: перша виз-є вар-ть товару лише затратами праці, друга-лише за його кор.-тю для споживача. Це надавало цим теоріям однобічного хар-ру, і вони, не враховували реалій ек-ки.Тому вже на рубежі ХІХ-ХХ ст..(Маршалом, Туган-Барановський)були зроблені спроби синтезувати ці т-її й показати, що вони не поглинають і не протистоять одна одній, а є взаємодоповнюючими. І сьогодні пошук шляхів синтезу цих т-ій є одним із пріоритетних наукових напрямів подальшого розвитку т-іі вар-ті. Однак об’єктивний аналіз дає підстави для висновку,що вар-ть виступає результатом поєднання в товарі 2 чинників-витрат праці і його кор.-ті.Вона водночас є категорією вир-ва і кат-єю обміну. Оскільки на створення товару необхідні матеріальні й трудові витрати, то ва-ть, закладена в ньому, є категорією вир-ва.

19.

Закон вартості, його сутність та функції.

Закон вартості -це закон, що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кіл-ті втіленого в них суспільно необхідного робочого часу.

Закон вар-ті в умовах розвиненого тов-го вир-ва діє як закон цін. Зумовлено це тим, що вести прямий облік кожного товару в робочих годинах неможливо. Через механізм цін закон вар-ті виконує ф-іі регулятора товарного вир-ва, рушійної сили розвитку продуктивних сил, диференціації товаровиробників.

Фун-я закону вар-ті як стихійного регулятора вир-ва полягає в тому, що через механізм цін він сприяє поділу праці за різними галузями відповідно до суспільних потреб. Якщо, наприклад, певного блага виробляється менше, ніж існує суспільна потреба в ньому, то попит на нього зростатиме, і відповідно ціна буде вищою, ніж вар-ть.

Фун-я закону вар-ті як рушійної сили полягає в тому, що обмін тов-ів за суспільною вар-тю стимулює товаровиробників постійно зменшувати індивідуальні витрати вир-ва. Хто це робить і досягає менших витрат вир-ва, ніж суспільні витрати, той отримує найбільші вигоди і додатковий прибуток. Все це сприяє розвитку продуктивних сил, зростанню сус-ої продуктивності праці.

Закон вар-ті активно вливає на соціальну диференціацію товаровиробників, перетворюючи певну частину з них на таких, хто збільшує масштаби вир-ва, і на таких, хто розорюється і виштовхується з ринку. Цей процес охоплює різні групи товаровиробників, але особливо дрібних і середніх, посилюючи між ними майнову диференціацію. Отже, закон вар-ті сприяє розвитку вир-ва. Одночасно він стимулює прогрес вир-ва, оскільки ек-ми методами позбавляє товарне гос-во неефективних підприємств. А це, активно впливає на розвиток сус-их потреб, прискорюючи тим самим науково-технічний і суспільний прогрес.

20.

Теоретичні концепції виникнення та природи грошей.

Гроші мають багато тисячолітню історію. Існують 2 основні концепціі, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична та еволюційна.

Раціоналістична- пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента(грошей) для здійснення обміну тов-ів. Вона панувала до кінця XVIII ст.. Має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Деякі вважають гроші продуктом годи між людьми. Але це не переконливо, адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відіграти істотної ролі у конституюванні такої складної категорії як гроші.

Еволюційна - стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку сус-го поділу праці, товарного вир-ва та обміну. Вперше була сформульована К.Марксом, який показав, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку товарообміну та послідовної зміни форм вартості. У міру розвитку тов-го вир-ва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Для того, щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар-посередник, який би задовольняв партнера обміну, а з часом і товар, який би відповідав інтересам усіх учасників товарного обміну, тобто був загальним еквівалентом.

З подальшим розвитком товарних відносин роль загального еквівалента,виконувало золото і срібло.

З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на 2 полюси: на одному знаходяться всі звичайні тов-ри, на другому-особливий товар - гроші, що виконують роль загального еквівалента.

21.

Функції грошей та їх еволюція.

Функціі грошей -це діі, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє 5 функцій.

1.Фун-я грошей як міри вар-ті полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вар-ть усіх інших тов-ів, надаючи їй форму ціни. Фун-ю міри вар-ті гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого порівнювання вар-ті товару до уявленої кіл-ті грошей. Фун-я грошей як міри вар-ті реалізується через масштаб цін.

2.Фун-я засобу обігу –гроші виконують роль посередника в обміні тов-ів і забезпечують їхній обіг. Фун-я грошей засіб обігу завжди поєднується з попередньою фун-єю міра вар-ті. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей.Фун-ю засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

3.Фун-я засобу платежу -полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових забов”язань між суб’єктами ек. відносин. Цю фун-ю гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, так і поза ним. На основі цієї фун-і виникли кредитні гроші-вексель, банкнота, чек.

4.Фун-я утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються н скарб у своїй золотій або срібній ”плоті”. Ця фун-я пов’язана зі здатністю грошей бути засобом збереження вар-ті, представником абстрактної форми багатства.

5.Фун-я світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних ек-х відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами. У цій фун-ії гроші виступають у 3 значеннях: як загальний платіжний засіб,як загальний купівельний засіб, як загальне втілення сус-го багатства у разі переміщення золота з однієї країни в іншу.

Еволюція грошей. З розвитком ринкових відносин та процесу демонетизації золота деякі фун-ії грошей еволюціонували.

Ев-ія фун-і грошей як міри вар-ті. Поза як золото вийшло з обігу і перестало бути грошима,то воно й припинило виконувати фун-ю міри вар-ті. Мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Отже, сучасні гроші виконують фун-ю порівняння вартості обмінюваних тов-ів, виступають як рахункові одиниці.

Ев-ія фун-іі утворення скарбів. Оскільки золоті гроші замінені паперово-кредитними, то збереження їх не може утворити скарб. Але паперові та кредитні гроші здатні виконувати фун-ю нагромадження. Гроші у фун-ії нагромадження обслуговують потреби відтворення і потреби населення.