Охарактеризуйте суспільні відносини,що складають предмет правового регулювання митного права

Питання щодо предмета регулювання митного права є складним і не досить чітко визначеним в юридичній галузі. Так, відомий учений-юрист К. Сандровський зазначав, що відносно митного права предметом правового регулювання є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з впровадженням державного митного режиму і проведенням митної політики в цілому. Недоліки такого

визначення предмета митного права назвати не важко, перш за все тому, що в основу визначення покладені тільки «митний режим», «митна політика».

Разом з тим, митна справа і за змістом, і за структурою — явище складне, багатопланове, має комплексний характер. Тому суспільні відносини в галузі митної справи можна розділити на групи, що відрізняються за специфікою і регулюються окремими нормами різних галузей права:

конституційного;

адміністративного;

адміністративно-процесуального;

цивільного;

кримінального, кримінально-процесуального;

трудового тощо.

До груп суспільних відносин, на які можна класифікувати предмет регулювання митного права, можна віднести:

суспільні відносини в галузі митної політики держави;

суспільні відносини і принципи, пов’язані з переміщенням через митний кордон товарів, транспортних засобів;

суспільні відносини, що характеризують статус митних режимів;

суспільні відносини в галузі митно-тарифного регулювання;

суспільні відносини в галузі стягнення митних платежів;

суспільні відносини, пов’язані з митним оформленням;

суспільні відносини в галузі митного контролю;

суспільні відносини в галузі митної статистики;

суспільні відносини, що виникають у зв’язку з контрабандою та скоєнням інших злочинів у галузі митної справи;

суспільні відносини в зв’язку з порушенням митних правил і відповідальністю (адміністративною) за це;

суспільні відносини в зв’язку з провадженням у справах про порушення митних правил, порушення кримінальних справ на контрабанду, проведення дізнання.

До цього треба додати відносини, що виникають в Україні в зв’язку з участю держави у міжнародних митних організаціях, співробітництві з митними службами інших держав тощо.

Загальною ознакою всіх визначених груп суспільних відносин є те, що в сукупності вони складають суспільні відносини в галузі митної справи. Ці відносини регулюються не тільки правовими нормами, закладеними в Митний кодекс України, але й нормами адміністративного, кримінального, цивільного, фінансового та дея­ких інших галузей права.

Автор переслідував мету показати, що суспільні відносини, які виникають під час виконання митної справи, складні і мають комплексний характер, поділяються умовно на окремі групи або блоки суспільних відносин, які самі по собі регулюються іншими галузями права.

Те, що об’єднує ці групи, і те, що складає в цілому механізм їх правового регулювання,— це і є митним правом. Те, що об’єднує ці групи суспільних відносин, увесь цей комплекс однорідних суспільних відносин, пов’язаний із митною справою, і становить предмет митного права

Предмет митного права — суспільні організаційні відносини, що складаються в процесі і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Проаналізуйте призначення матеріальних та процесуальних і процедурних норм у митному праві

За характером правил поведінки учасників митних правовідносин, які складають зміст митно-правової норми, норми митного права можуть бути різних видів. Це, перш за все, матеріальні і процесуальні норми.

Матеріальні норми митного права регламентують структуру митного законодавства, систему митно-правового простору Білорусі, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у митній сфері, їх поведінка, тобто закріплюють матеріально правовий зміст прав та обов'язків учасників митних відносин.

Процесуальні норми митного права встановлюють порядок і дію норм матеріального права. Так, у Законі Республіки Білорусь «Про митний тариф» законодавець визначає сукупність ставок митних зборів, систематизованих відповідно до прийнятої товарною номенклатурою і реалізованих конкретними суб'єктами при переміщенні товарів через митний кордон.

Надайте оцінку ролі імперативного та диспозитивного методу правового регулювання у митному праві

Метод правового регулювання є сукупністю прийомів, способів впливу права на суспільні відносини.

За характером владних повноважень методи можна поділити на імперативний і диспозитивний.

Імперативний метод - це метод владних приписів і заборон, а диспозитивний - це метод дозволу, характерний для цивільного права..
5.Охарактеризуйте такі поняття та категорії у митному праві:

-митний контроль

15) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються
митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення
додержання норм цього Кодексу, законів та інших
нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних
договорів України, укладених в установленому законом порядку;

-митне оформлення

14) митне оформлення - виконання митним органом дій
(процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного
контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через
митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого
використання цих товарів і транспортних засобів;

-митний режим

16) митний режим - сукупність норм, встановлених законами
України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети
переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон
України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних
процедур, які при цьому здійснюються;

-зона митного контролю

8) зона митного контролю - місце, визначене митними органами
в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях
митної території України, в межах якого митні органи здійснюють
митні процедури;

-митна декларація і декларант

12) митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка
подається митному органу і містить відомості щодо товарів і
транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон
України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення;

5) декларант - юридична чи фізична особа, яка здійснює
декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються
через митний кордон України;

Надайте оцінку основним історичним формам митної політики

Стаття 2. Митна політика

Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності
держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та
безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів
регулювання зовнішньої торгівлі.

Основними історичними формами митної політики є політика державного протекціонізму та політика вільної торгівлі (лібералізація).

Зміст протекціоністської політики полягає в створенні умов для розвитку національної економіки шляхом штучного обмеження конкуренції з боку інших держав та допомозі національним виробникам в освоєнні закордонних ринків збуту, використовуючи зовнішньополітичні позиції держави та державну підтримку експорту. Політика протекціонізму передбачає завищені ставки ввізного мита, застосування нетарифних, адміністративно-правових обмежень або повної заборони щодо імпорту певних видів товарів, державне субсидування, кредитування, надання податкових пільг національним виробникам-експортерам. Як вже згадувалося, цей вид митної політики був першим, що сформувався в рамках регулятивної функції і був започаткований Великобританією приблизно з середини XVII ст. для регулювання відносин метрополії з її колоніями. Подібні дії (зобов'язання купувати лише англійські товари, використовувати для перевірок англійські судна) ґрунтувалися на тодішньому зовнішньополітичному положенні держави, залежності колоній і обумовлювалися станом розвитку виробничих сил.
Однак будь-які заходи щодо обмеження іноземної конкуренції, як правило, викликають адекватну реакцію з боку інших держав, що протягом ХІХ-ХХ ст. ст. призводило до великої кількості так званих "торговельних війн" — введення державами все нових та нових тарифних та нетарифних обмежень щодо одна одної, що в кінцевому результаті негативно позначалося на стані міжнародної торгівлі взагалі. На сьогоднішній день політика державного протекціонізму суперечить міжнародно-правовим актам з питань торгівлі та митного регулювання і в своєму чистому вигляді майже не зустрічається, поступившись місцем політиці вільної торгівлі.

Політика вільної торгівлі в своєму ідеальному варіанті ґрунтується на чотирьох базових свободах: вільному русі товарів, послуг, капіталів та людей, що зокрема передбачає створення рівних умов для національних та іноземних товарів, зменшення ставок імпортного мита та ліквідацію нетарифних обмежень тощо. Ідеї вільної торгівлі (Free Trade) почали втілюватися в життя приблизно з середини XIX ст., коли в результаті промислової революції та зростання потенціалу буржуазії і почався перехід від політики протекціонізму до політики вільної торгівлі. Піонером у цьому знов виступила Великобританія, як найбільш індустріально розвинута країна тогочасного світу, яка, крім того, в силу свого географічного становища, існування колоніальної імперії та статусу "володарки морів" значну частину національного прибутку отримувала саме від зовнішньоекономічних відносин. "На думку англійців, свобода торгівлі повинна була гарантувати найбільший розвиток виробничих сил і найкраще пристосування промисловості та торгівлі до суспільних вимог, тому в інтересах англійської буржуазії в 50-х роках XIX ст. були скасовані навігаційні акти, хлібні закони, привілеї для колоніального цукру, лісу і т. ін.". Після цього до проведення подібної політики перейшли і більшість європейських держав, з того ж періоду почалася інтенсивна міжнародна співпраця в митній сфері, в міжнародно-правовій практиці з'явилися поняття принципу найбільшого сприяння, конвенційних тарифів, митних конвенцій тощо.2
Саме принципи вільної торгівлі стали головними в розвитку міжнародного економічного співробітництва у XX ст. Слід розуміти, що в даному випадку ми розглядаємо так звані ' класичні" форми митної політики, які в чистому вигляді існують лише в теорії. Сучасна світова практика регулювання зовнішньоекономічних відносин іде шляхом поєднання протекціоністських та вільно-торговельних форм задля найбільш повного забезпечення національних інтересів конкретної держави, але все ж таки, як вже було сказано, — загальною домінуючою тенденцією є політика лібералізації.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии