Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю



ЗМІСТ

  стор
Загальні правила техніки безпеки при роботі студентів у навчальній хімічній лабораторії  
Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.  
Тематичний план практичних занять з модуля 4.  
Тематичний план лекцій модуля 4  
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)  
Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.  
Тема № 1. Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.  
Тема № 2. Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну.  
Тема № 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.  
Змістовий модуль № 13. Основи молекулярної генетики.  
Тема № 4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.  
Змістовий модуль № 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.  
Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.  
Змістовий модуль № 15. Біохімія нейро-гуморальної регуляції метаболізму.  
Тема № 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.  
Тема № 7. Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.  
Змістовий модуль № 16.Біохімія м’язової тканини і механізми її скорочення.  
Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.  
Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 4.  
Модуль 5. Біохімія тканин та фізіологічних функцій  
Тематичний план практичних занять з модуля 5  
Тематичний план лекцій модуля 5  
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)  
Змістовий модуль № 17.Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.  
Тема № 1. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.  
Тема № 2. Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.  
Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.  
Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.  
Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.  
Тема № 5. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.  
Змістовий модуль № 19.Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.  
Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.  
Тема № 7. Дослідження процесів біотрансформації каенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.  
Тема № 8. Дослідження водно-сольового та мінерального обмінів.  
Тема № 9. Сечоутворювальна функція нирок. Нормальні та патологічні компоненти сечі.  
Тема № 10. Дослідження біохімічних складників сполучної тканини.  
Тема № 11. Підсумковий контроль. Модуль 5.  

 

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

1. Перебуваючи в хімічній лабораторії, необхідно суворо дотримуватись загальних правил техніки безпеки, пам’ятаючи, що будь - яке порушення може призвести до нещасного випадку.

2. У хімічній лабораторії працювати тільки в медичних халатах та шапочках. Довге волосся має бути акуратно підібране.

3. На робочому місці залишати тільки необхідні речі (книгу, зошити, ручки), всі інші речі (портфелі, сумки, одяг) зберігати в спеціально відведеному для цього місці, одяг у гардеробі.

4. Кожен студент повинен працювати за закріпленим за ним місцем, перехід на інше робоче місце без дозволу викладача не допускається.

5. Категорично забороняється виконувати в лабораторії роботи, не пов’язані із виконанням навчального практикуму.

6. Реактиви після їх використання необхідно ставити на відведене місце.

7. Роботи з концентрованими кислотами, лугами слід проводити обережно, під витяжною шафою, щоб виключити можливість їх потрапляння в очі, а також появи опіків і пошкодження одягу.

8. Бути обережним при роботі з електроприладами. Працювати тільки із заземленим обладнанням.

9. При запалюванні газу, кран пальника відкривати поступово.

10. Для уникнення нещасних випадків не працювати з леткими та легкозаймистими речовинами поблизу запаленого пальника.

11. Користуватись горючими і токсичними речовинами (галогени, концентровані кислоти, луги, сірководень і т.д.), а також проводити досліди, які супроводжуються виділенням шкідливих парів, газів, дозволяється тільки у витяжній шафі.

12. При нагріванні речовин у пробірці - не направляти її отвір у бік товариша, який працює, або до себе.

13. Не можна залишати в лабораторії без нагляду включені фотоелектроколориметри, водяні бані, газові пальники, центрифуги тощо.

14. У випадку пожежі негайно погасити найближчі пальники і гасити вогонь використовуючи вогнегасник, покривало, пісок.

15. При опіках: а) сильними лугами – необхідно промити уражені ділянки тіла водою і накласти компрес, змочений 1% розчином оцтової кислоти; б) сильними кислотами – необхідно промити уражені ділянки тіла водою і накласти компрес, змочений 1% розчином соди; в) фенолом – необхідно розтерти побілілу від опіку ділянку до нормального стану шкіри, а потім промити водою і накласти пов’язку з гліцерином.

16. У разі потрапляння кислоти або лугу в очі необхідно промити їх великою кількістю води, а потім 2% розчином соди або борної кислоти.

17. Не виливати в раковину вміст пробірок з концентрованими кислотами та лугами.

18. Не кидати папір, сірники, побитий посуд в водостічну раковину, для цього користуватись ящиками для сміття.

19. Після закінчення роботи привести в порядок своє робоче місце, протерти полиці і стіл вологою ганчіркою, поставити посуд з реактивами на відведене місце виключити воду та газ.

20. Під час заняття мобільні телефони повинні бути виключеними.

 

 

Електронні версіі навчально-методичної літератури та тести ліцензійного іспиту «Крок -1» студенти можуть отримати на кафедрі біохімії в комп’ютерній кімнаті на робочому столі комп’ютера в папці «Навчально-методична література для студентів» та на університетському web-сайті: www.meduniv.lviv.ua та на сайті кафедри:

http://www.meduniv.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=144&Itemid=182&lang=uk

З тестовими завданнями з біохімії до ліцензійного іспиту «Крок-1» можна ознайомитися на сайті http://www.testcentr.org.ua (база даних Центру тестування).

 

 

Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій

Тематичний план практичних занять з модуля 4

 

№ з/п Тема Кіл-сть годин
  Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.  
  Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну  
  Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.  
  Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.  
  Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.  
  Дослідження молекулярно – клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.  
  Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.  
  Дослідження процесів м’язового скорочення.  
  Індивідуальна самостійна робота студентів  
  Підсумковий модульний контроль  
  Разом (годин, балів)  

 

Тематичний план лекцій з модуля 4

 

  Модуль 4: Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій  
  Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів.  
  Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК. Біосинтез білків в рибосомах. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мутацій.  
  Гормони –1: біохімічні та молекулярно-біологічні механізми дії гормонів; гормони білково-пептидної природи.  
  Гормони –2: гормони та біорегулятори – похідні амінокислот; гормони та фізіологічно активні сполуки ліпідного походження.  
  Разом  

 

 

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)

№ п/п Тема Кількість годин
1. Підготовка до практичних занять:  
1.1 Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:
Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.  
Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.  
Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.  
1.2 Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:
Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот та стероїдних гормонів.  
Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.  
Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.  
Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.  
2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – за темами рефератів.  
3. Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 4.  
  Разом  

Вимоги до виконання та перевірки самостійної роботи студентів (СРС)

1. Оформляється у зошитах з самопідготовки.

2. Питання самостійної роботи включені у підсумкові модульні контролі.

3. Наявність та якість самостійної роботи перевіряється викладачами на практичних заняттях з біохімії.

4. В кінці роботи викладач вносить зауваження, ставить дату перевірки і підпис.

 

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

„5” – 15 балів, „4” – 12 балів, „3” – 9 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів (9 × 8 = 72).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав за тести і теоретичні питання не менше 50 балів.

 

 

Практична робота

А. Зворотня транскрипція

B. Дерепресія оперону

C. Репресія оперону

D. Конваріантна реплікація

E. Зворотня трансляція


 

2. Із нітратів, нітритів і нітрозамінів в організмі утворюється азотиста кислота, яка зумовлює окисне дезамінування азотистих основ нуклеотидів. Це може призвести до точкової мутації – заміни цитозину на..


А. Тимін

В. Урацил

С. Аденін

D. Гуанін

E. Інозин


 

3. Нітрозаміни належать до дезамінуючих мутагенів. З якої азотистої основи в результаті їх дії утворюється урацил?


А. Цитозину

B. Аденіну

C. Гуаніну

D. Тиміну

E. Метилурацилу


 

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Структура, властивості та біологічне значення нуклеопротеїнів, фосфопротеїнів, ліпопротеїнів та глікопротеїнів.

2. Особливості синтезу та розпаду нуклеопротеїнів, глікопротеїнів і протеогліканів.

 

Література

Основна:

  1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
  2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – 60 – 77 с.
  3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.
  4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Медицина, 2010. – 360 с.
  5. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.
  6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 47-50.

Додаткова:

  1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 96-113.
  2. Вдовенко Н.В. Фізіологічна роль та фармакологічні властивості АТФ і її похідних // Вісн.пробл. біології і медицини. – 2004. – Вип. 1. – С. 3-8.
  3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – С. 86-93.

4. Кордюм В., Похоленко Я., ДНК- вакцины – расширение возможностей // Вісн. фармакології та фармації. – 2004. – № 10. – С. 2-9.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 5-14, 35-81.

6. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Григор’єва Н.П. Біомолекули: структура та функції. – Чернівці: Медик, 2000. – С. 52-57

 

Тема № 2. Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну.

Мета заняття: Засвоїти особливості реакцій синтезу та розпаду пуринових і піримідинових нуклеотидів в нормі та за умов природжених ензимопатій цих процесів. Оволодіти методами визначення кількості сечової кислоти у біологічних рідинах та вміти інтерпретувати отримані дані.

Актуальність теми: Порушення процесів біосинтезу і катаболізму пуринових та піримідинових азотистих основ та нуклеотидів можуть приводити до розвитку таких захворювань як синдром Леша-Ніхана, подагра, оротацидурія. Знання основних метаболітів та ензимів цих процесів є необхідним для діагностики і контролю за лікуванням.

Конкретні завдання:

Ø Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів, порушення синтезу сечової кислоти і біохімічні основи розвитку подагри.

Ø Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму піримідинових нуклеотидів.

Ø Кількісно визначити сечову кислоту в біологічних рідинах, вміти інтерпретувати отримані результати.

Теоретичні питання

1. Біосинтез пуринових нуклеотидів; cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ, ГМФ, АТФ, ГТФ. Регуляція біосинтезу пуринових нуклеотидів за принципом негативного зворотного зв’язку (ретроінгібування).

2. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: реакції; регуляція. Клініко-біохімічна характеристика оротацидурії.

3. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби (структурні аналоги дТМФ, похідні птерину).

4. Катаболізм пуринових нуклеотидів; cпадкові порушення обміну сечової кислоти. Клініко-біохімічна характеристика гіперурикемії, подагри, синдрому Леша-Ніхана.

5. Катаболізм піримідинових нуклеотидів; метаболізм продуктів розпаду.

Практична робота

Література

Основна:

1. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 270-283.

  1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 328-343.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- С. 448-462.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

5. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення /За ред. проф. Склярова О.Я.- Київ: Здоров’я, 2004.-191с.

  1. Практикум з біологічної хімії. / За ред О.Я.Склярова.-К.: Здоров’я, 2002.-180-189 с.

Додаткова:

  1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина, 1998. – С. 469-508.

2. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. - М.: Мир, 2000. - С. 188-193.

3. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 15-34.

4. Мещишен І.Ф., Яремій І.М. Особливості обміну речовин у дітей. – Чернівці: БДМА, 2003. - С.18-25.

 

ЗМІСТ

  стор
Загальні правила техніки безпеки при роботі студентів у навчальній хімічній лабораторії  
Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.  
Тематичний план практичних занять з модуля 4.  
Тематичний план лекцій модуля 4  
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)  
Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.  
Тема № 1. Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.  
Тема № 2. Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну.  
Тема № 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.  
Змістовий модуль № 13. Основи молекулярної генетики.  
Тема № 4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.  
Змістовий модуль № 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.  
Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.  
Змістовий модуль № 15. Біохімія нейро-гуморальної регуляції метаболізму.  
Тема № 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.  
Тема № 7. Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.  
Змістовий модуль № 16.Біохімія м’язової тканини і механізми її скорочення.  
Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.  
Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 4.  
Модуль 5. Біохімія тканин та фізіологічних функцій  
Тематичний план практичних занять з модуля 5  
Тематичний план лекцій модуля 5  
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)  
Змістовий модуль № 17.Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.  
Тема № 1. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.  
Тема № 2. Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.  
Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.  
Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.  
Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.  
Тема № 5. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.  
Змістовий модуль № 19.Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.  
Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.  
Тема № 7. Дослідження процесів біотрансформації каенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.  
Тема № 8. Дослідження водно-сольового та мінерального обмінів.  
Тема № 9. Сечоутворювальна функція нирок. Нормальні та патологічні компоненти сечі.  
Тема № 10. Дослідження біохімічних складників сполучної тканини.  
Тема № 11. Підсумковий контроль. Модуль 5.  

 

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

1. Перебуваючи в хімічній лабораторії, необхідно суворо дотримуватись загальних правил техніки безпеки, пам’ятаючи, що будь - яке порушення може призвести до нещасного випадку.

2. У хімічній лабораторії працювати тільки в медичних халатах та шапочках. Довге волосся має бути акуратно підібране.

3. На робочому місці залишати тільки необхідні речі (книгу, зошити, ручки), всі інші речі (портфелі, сумки, одяг) зберігати в спеціально відведеному для цього місці, одяг у гардеробі.

4. Кожен студент повинен працювати за закріпленим за ним місцем, перехід на інше робоче місце без дозволу викладача не допускається.

5. Категорично забороняється виконувати в лабораторії роботи, не пов’язані із виконанням навчального практикуму.

6. Реактиви після їх використання необхідно ставити на відведене місце.

7. Роботи з концентрованими кислотами, лугами слід проводити обережно, під витяжною шафою, щоб виключити можливість їх потрапляння в очі, а також появи опіків і пошкодження одягу.

8. Бути обережним при роботі з електроприладами. Працювати тільки із заземленим обладнанням.

9. При запалюванні газу, кран пальника відкривати поступово.

10. Для уникнення нещасних випадків не працювати з леткими та легкозаймистими речовинами поблизу запаленого пальника.

11. Користуватись горючими і токсичними речовинами (галогени, концентровані кислоти, луги, сірководень і т.д.), а також проводити досліди, які супроводжуються виділенням шкідливих парів, газів, дозволяється тільки у витяжній шафі.

12. При нагріванні речовин у пробірці - не направляти її отвір у бік товариша, який працює, або до себе.

13. Не можна залишати в лабораторії без нагляду включені фотоелектроколориметри, водяні бані, газові пальники, центрифуги тощо.

14. У випадку пожежі негайно погасити найближчі пальники і гасити вогонь використовуючи вогнегасник, покривало, пісок.

15. При опіках: а) сильними лугами – необхідно промити уражені ділянки тіла водою і накласти компрес, змочений 1% розчином оцтової кислоти; б) сильними кислотами – необхідно промити уражені ділянки тіла водою і накласти компрес, змочений 1% розчином соди; в) фенолом – необхідно розтерти побілілу від опіку ділянку до нормального стану шкіри, а потім промити водою і накласти пов’язку з гліцерином.

16. У разі потрапляння кислоти або лугу в очі необхідно промити їх великою кількістю води, а потім 2% розчином соди або борної кислоти.

17. Не виливати в раковину вміст пробірок з концентрованими кислотами та лугами.

18. Не кидати папір, сірники, побитий посуд в водостічну раковину, для цього користуватись ящиками для сміття.

19. Після закінчення роботи привести в порядок своє робоче місце, протерти полиці і стіл вологою ганчіркою, поставити посуд з реактивами на відведене місце виключити воду та газ.

20. Під час заняття мобільні телефони повинні бути виключеними.

 

 

Електронні версіі навчально-методичної літератури та тести ліцензійного іспиту «Крок -1» студенти можуть отримати на кафедрі біохімії в комп’ютерній кімнаті на робочому столі комп’ютера в папці «Навчально-методична література для студентів» та на університетському web-сайті: www.meduniv.lviv.ua та на сайті кафедри:

http://www.meduniv.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=144&Itemid=182&lang=uk

З тестовими завданнями з біохімії до ліцензійного іспиту «Крок-1» можна ознайомитися на сайті http://www.testcentr.org.ua (база даних Центру тестування).

 

 

Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій

Тематичний план практичних занять з модуля 4

 

№ з/п Тема Кіл-сть годин
  Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.  
  Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну  
  Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.  
  Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.  
  Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.  
  Дослідження молекулярно – клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.  
  Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.  
  Дослідження процесів м’язового скорочення.  
  Індивідуальна самостійна робота студентів  
  Підсумковий модульний контроль  
  Разом (годин, балів)  

 

Тематичний план лекцій з модуля 4

 

  Модуль 4: Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій  
  Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів.  
  Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК. Біосинтез білків в рибосомах. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мутацій.  
  Гормони –1: біохімічні та молекулярно-біологічні механізми дії гормонів; гормони білково-пептидної природи.  
  Гормони –2: гормони та біорегулятори – похідні амінокислот; гормони та фізіологічно активні сполуки ліпідного походження.  
  Разом  

 

 

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)

№ п/п Тема Кількість годин
1. Підготовка до практичних занять:  
1.1 Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:
Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.  
Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.  
Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.  
1.2 Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:
Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот та стероїдних гормонів.  
Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.  
Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.  
Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.  
2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – за темами рефератів.  
3. Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 4.  
  Разом  

Вимоги до виконання та перевірки самостійної роботи студентів (СРС)

1. Оформляється у зошитах з самопідготовки.

2. Питання самостійної роботи включені у підсумкові модульні контролі.

3. Наявність та якість самостійної роботи перевіряється викладачами на практичних заняттях з біохімії.

4. В кінці роботи викладач вносить зауваження, ставить дату перевірки і підпис.

 

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

„5” – 15 балів, „4” – 12 балів, „3” – 9 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів (9 × 8 = 72).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав за тести і теоретичні питання не менше 50 балів.

 

 

Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю

Підсумковий модульний контроль складається з 3 етапів:

І етап - письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожний пакет містить 40 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля. Один правильний тест – один бал (максимальна кількість балів за тести – 40).

ІІ етап - письмова відповідь на 4 теоретичні питання; III-етап - перевірка практичних навичок – 1 питання.

Теоретичні питання та питання з практичних навичок оцінюються:

«5» - 8 балів, «4» - 7 балів, «3» - 6 балів, «2» - 0 балів.

Кількість балів за модульний підсумковий контроль: мінімальна – 50, максимальна – 80.

 

Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.

Тема № 1. Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.

 

Мета заняття: Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль у матричних синтезах. Уміти провести якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів.

Актуальність теми: Нуклеопротеїни – це складні білки, в яких небілкова частина представлена нуклеїновими кислотами (ДНК і РНК). ДНК, що локалізується в ядрі, зберігає генетичну інформацію про особливості будови всього організму. Різні види РНК відіграють важливу роль у біосинтезі білка.

Конкретні завдання:

Ø Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль в процесах біосинтезу білка.

Ø Знати фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот

Ø Вміти виділити нуклеопротеїни з тканин і провести якісні реакції на їх складові компоненти: а) біуретова проба на поліпептиди; б) реакція Тромера на пентози; в) срібна проба на пуринові основи; г) молібденова проба на фосфатну кислоту.

Теоретичні питання

1. Структура та номенклатура азотистих основ, нуклеозитів і нуклеотидів. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди.

2. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх регуляції (циклічні нуклеотиди – 3’,5’-АМФ, 3’,5’-ГМФ).

3. Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення. Первинна структура нуклеїнових кислот, полярність полінуклеотидів, особливості первинної структури ДНК та РНК.

4. Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експериментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен трансформації). Молекулярна маса, розміри та нуклеотидний склад молекул ДНК вірусів, прокаріотів та еукаріотів.

5. Вторинна структура ДНК, роль водневих зв’язків у її утворенні (правила Чаргафа, модель Уотсона-Кріка), антипаралельність ланцюгів.

6. Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія з катіонними лігандами; гіпо- і гіперхромний ефект; денатурація та ренатурація ДНК.

7. Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК; особливості структурної організацїї (вторинної та третинної) різних типів РНК.

8. Молекулярна організація ядерного хроматину та рибосом еукаріотичних клітин. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.

Практична робота



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; просмотров: 261; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.9.7 (0.115 с.)