Усна народна творчість (УНТ)

Багата УНТ бере свій початок в доісторичні часи: перекази, легенди, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів”я, приповідки, магічні заклинання й замовлення.

· Народні перекази – родоплемінні, етногенетичні перекази, де міфи про божественних і тотемних пращурів переплелися з реальними спогадами про родоначальників і племінних вождів (У-ІХ ст.) такі перекази в „Повісті “ про Кия, Щека, Хорива і Либідь; в ІХ-Х ст. на заміну міфічним або напівміфічним героям приходять історичні особи (про помсту Ольги)

· Легенди – не мають в основі історичної достовірності (сватання Костянтина до Ольги);

· Дружинний епос – в основі дружинні пісні, що прославляють князя – він характерний для дружинного типу держави, що була до Володимира, прославляння Святослава і т.д.

· Билини -Київський або Володимирський цикл, пов”язані з стольним градом Києвом і князем Володимиром „Ясне сонечко” Х-ХІ ст. і богатирі І. Муромець і Добриня. Пізніші цикли галицькі і новгородські, хоч у них і використані гіперболи ірреальність персонажів, історичне підгрунття у них є, тому можуть бути джерелом вивчення історії – вони відбивають саму суть історичних подій і явищ, їх оцінку і тлумачення народом;

· Слов”янська писемність виникла на межі ІХ-Х ст. - перші пам”ятки: угоди з Візантією 907 р. 911 р.

Література

1. Літописи – академік Шахматов вважає першим літописом „Найдавніший” так він його назвав, був створений, ймовірно, в Софійському монастирі 1037 – 1039 р. вчені виражають припущення, що його автором був Іларіон – митрополит Київський, письменник, філософ і стиль написання подібний до стилю творів „Закон і благодать”, „Найдавніший ізвод”;

v Новгородський літопис – 1050 р.; Перший Печерський звід – написаний ченцем Києво-Печерського монастиря Никоном 1073 р. – ці літописи не збереглися;

Перший літопис, що дійшов, „Повість минулих літ” – Нестор (чернець Києво – Печерського монастиря): * Історія східних слов”ян на тлі всесвітньої історії; * заплутана боротьба феодалів. До нас дійшла у третій редакції переписана у Видубицькому монастирі – 1118 р. (з зазначенням користі від навчання).

v Київський літопис: * характеристики політичних діячів; *Художні повісті в т.ч. невдалий похід Ігоря 1185 на половців; * Боротьба за Київ між Мономаховичами та Ольговичами; * Заклики до єднання та припинення міжусобиць;

v Галицько–Волинський літопис (написаний до 90 х років ХІІІ ст.) – *низка повістей про Данила Галицького і Василька Романовичів, які 40 років послідовно відновлювали створене батьком; * про нащадків Данила і Василька, які не спромоглися зберегти єдність.

2. „Слово о полку Ігоревім” (кінець ХІІ ст.)

3. „Житіє руських святих” (кінецьХІ ст.) * про Бориса і Гліба; * Феодосія Печерського (Нестор)

4. Літературний доробок В. Мономаха – „Повчання дітям”, „Лист до Олега ”: * Настанови дітям проїх майбутнє про відношення до різних верств населення; * Розповідь про свої військові мандри – 83 великі походи, 19 мирних угод з половцями; * князь сам повинен слідкувати за всім.

Освіта і знання (Освіта – предмет піклування князів)

· Володимир Святославович (Великий) відкрив в Києві школу для навчання князівських і боярських дітей;

· Ярослав продовжив поширення освіти – відкриті школи при монастирях;

n Новгородська школа – 300 дітей;

n Бібліотеки;

n Син Всеволод – володів 5 мовами;

n Дочки і сестра володіли риторикою, філософією, граматикою;

n Чернець Микола Святоша написав велику кількість книг для Києво-Печерського монастиря;

n Чернігівський боярин Федір блискуче навчив доньку князя Михайла Єфросинію філософії, граматики, риторики;

Центри: Новгород, Суздаль, Смоленськ;

Просвітницькі центри: * єпископські кафедри, * монастирі, * князівські двори;

Школи: * „вищі “– для дітей знаті; (читання, письмо, філософія, граматика, риторика, географія, історія, * „нижчі” – для підготовки попів, дяків;

Докази: Графіті на стінах Софії – їх понад 400; абетка – найдавніша.

Архітектура і живопис

Житло у східних слов”ян представлене двома типами будівель: напівземлянки і наземні зрубні будівлі:

v князі зводили розкішні з каменю і цегли (палац княгині Ольги 945 р.)

v на Старокиївській горі археологи відкрили залишки ще 4-х споруд;

v архітектура пройшла великий самостійний шлях, використання надбання візантійських зодчих.

Храмові споруди:

v Десятинна (храм Богородиці) 992 – 996 р. збудована з каменю і цегли – це великий багатоярусний хрестово – купольний храм, що мав багате оздоблення;

v Софійський собор – відрізняється мальовничістю і композиційною складністю. Вперше в історії європейської архітектури в галереях Софії використано міцні підпори стін-аркбутани

v Золоті ворота – входили до складу нової лінії міських укріплень. Це був парадний в”їзд до Києва. Споруда складалася з двох ярусів: вежа з проїзною брамою і невеличка Благовіщенська церква;

v У другій половині продовжувалося велике кам”яне будівництво: Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський собор Видубицького монастиря і т.д.

Фортифікаційні споруди:

Ø монументальні споруди пов”язані з 2-а соціально-топографічними частинами міста: дитинець (кремль) і посад;

Ø Оборонні споруди: * дерево-земляні вали до ХІІ ст.; * цегляно-кам”яні конструкції ХІІ-ХІІІ ст.; * вежі і стіни з цегли і каменю (Кременець, Холм, Луцьк) * Будівництво з каменю - нова техніка облоги – каменеметальні механізми--?

Живопис

Руське малярство представлене:

¨ Монументальним живописом – той, що дозволений в даній (архітектурній) галузі і виконується за певними канонами. До монументального живопису відносяться: мозаїка і фреска – використовували для прикрас як світських так і церковних споруд (кам”яних) – найбільше у Софійському соборі, Михайлівському Золотоверхому, Переяславському Михайлівському, Чернігівському Спаському.

¨ Станковий живопис – той, що може існувати самостійно і виконується на певних станках (мольбертах)

Ø Іконопис: * писали на дерев”яних дошках; * на дошки наклеювали полотно – грунтували; * писали мінеральними фарбами;

Ø живописні майстерні: Київ, Чернігів, Галич;

Ø живописці: Києво – Печерський патерик ХІІІ ст. зберіг розповідь про живописця Алімпія. Вважається, що ним у 1114 р. написана ікона „Богоматір велика Панагія”. Тісний стилістичний (за змістом) зв”язок з мозаїкою і фресками;

Ø художнє різьблення

¨ Мініатюра – малюнки, якими прикрашали (ілюстрували) рукописні книги.

ü Найдавніша книга, що збереглася – „Євангеліє”, написана 1056 –1057 р. дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира: * декоративні заставки; * заглавні літери; * мініатюри;

ü „Ізборнік” Святослава Ярославовича (1073 р.) * зображення храму, * група святих, * князь, його дружина і 5 синів;

ü Радзивилівський (Кенігсберський) літопис: 700 мініатюр; збереглися копії ХУ ст. з оригіналів.

Роль і місце Київської Русі в історії Європи.

Надзвичайний внесок до середньовічного політичного, економічного, суспільного і культурного життя

¨ Стародавня Україна – Русь стала однією з найбільших і наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи, що об”єднала майже всі східно – слов”янські племена;

¨ Київська держава зуміла зупинити навалу кочівників, чим захистила країни Пд.-Східної і Західної Європи;

¨ Русь, що існувала близько 400 років, була політичним, економічним, культурним центром ранньофеодальної Європи, перейшла до рівноправної участі в усіх процесах:

Ø встановила дипломатичні відносини з Польщею, Угорщиною, Візантією, Священною Римською імперією;

Ø шлюбні відносини;

Ø високий рівень економічних відносин: високопродуктивне сільське господарство, ремесло, промисли;

¨ Заклала традиції державотворення в Україні;

¨ Державне життя дало могутній поштовх розвитку української народності;

¨ Прийняття християнства прискорило культурний розвиток слов”ян, включило їх до європейської спільноти цивілізованих народів, підняло авторитет держави на міжнародному рівні і збагатила Україна європейську спільноту надбаннями матеріальної та духовної культури:

Ø літописи;

Ø билини, легенди;

Ø архітектура;

Ø мозаїка, фрески, іконопис, книжкова мініатюра.