Глава 1. Організаційні вказівки щодо розробки питань ЦО в дипломних проектах (роботах)

Вступ

Головною метою введення питань цивільної оборони (ЦО) в дипломні проекти (роботи) є більш глибока підготовка студентів до проведення заходів ЦО на об'єктах народного господарства (ОНГ) і прищеплення їм навиків в проектуванні з урахуванням вимог ЦО.

Головним завданням дипломного проектування з урахуванням вимог ЦО є розробка питань, пов'язаних з захистом робітників і службовців ОНГ та розробка заходів щодо захисту технологічного обладнання, окремих пристроїв і систем виробництва, технологічного процесу від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій, а також розробка і планування інженерно-технологічних заходів ЦО, спрямованих на підвищення стійкості роботи промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях.

Практика організації та проведення дипломного проектування в університеті виявили окремі труднощі в роботі викладачів і студентів, головними з яких є:

ü відсутність в доступній студентам літературі достовірних даних зміни параметрів елементарної бази електротехнічних і електронних систем в залежності від потужності експозиційної дози гама- і нейтронного випромінювання;

ü відсутність окремих даних для реалізації інженерних методів розрахунку стійкості роботи радіоелектронної апаратури (РЕА) при дії іонізуючих та електромагнітних випромінювань.

У запропонованому навчальному посібнику зроблена спроба усунути перераховані недоліки.

Глава 1. Організаційні вказівки щодо розробки питань ЦО в дипломних проектах (роботах)

Загальні положення

Введення питань ЦО в дипломні проекти студентів визначено вказівками штабу ЦО держави і Програмою підготовки студентів вищих учбових закладів з цивільної оборони.

Питання з цивільної оборони вводяться в зміст дипломних проектів студентів всіх факультетів денної форми навчання там, де це необхідно і можливо з урахуванням спеціальності.

Якщо тема дипломного проекту висвітлює питання ЦО, або системи, що проектується (прилади, пристрої, схеми та ін.), лабораторного призначення і відношення до виробництва не мають, то питання ЦО в такі дипломні проекти не включаються.

Дипломні проекти, в які повинні бути включені питання цивільної оборони і тематика завдань з ЦО, визначаються секцією ЦО університету спільно з профілюючими кафедрами факультетів.

Керівництво дипломним проектуванням з урахуванням питань ЦО здійснюється керівниками дипломних проектів.

Консультування студентів-дипломників з питань ЦО здійснюється викладачами секції ЦО. На консультацію студентів-дипломників з питань ЦО відводиться 30 хвилин на одного студента.

Організаційні вказівки

Питання цивільної оборони, що пропонуються для включення в дипломні проекти по кожному факультету, складаються викладачами секції БЖД університету до 1 листопада кожного року.

До початку видачі студентам тем дипломного проектування, викладач секції БЖД спільно з відповідальними за дипломне проектування

на факультеті визначають, які дипломні проекти (роботи) повинні розроблятися з питаннями ЦО, і питання, які потрібно розробити студентам.

Назва питань ЦО і завдання на їх розробку повинні бути пов’язані з темою дипломного проекту (роботи) і видаватись студентам одночасно з отриманням теми дипломного проекту перед початком переддипломної практики керівником дипломного проекту (роботи).

Розподіл студентів-дипломників для консультування з питань ЦО між викладачами здійснюється згідно з їх річним навчальним навантаженням.

Загальний облік дипломних проектів, виконаних з питаннями ЦО, ведеться на секції БЖД університету. Секція БЖД узагальнює досвід щодо розроблення студентами питань цивільної оборони в дипломних проектах, обговорює наслідки проектування один раз в рік на своєму засіданні і подає звіт у Міністерство освіти держави.

Зміст завдання з ЦО

Завдання на розробку питань цивільної оборони в дипломному проекті повинно включати:

- найменування питань ЦО;

- початкові дані;

- об’єм розділу;

- зміст графічної частини;

- рекомендовану літературу.

Початкові дані повинні мати:

- назву об’єкта цивільної оборони (завод, цех, станція, установка, обладнання, прилад, стенд та ін.);

- розташування об'єкта відносно осередку ураження;

- фактори ураження, які можуть виникнути в осередку ураження та їх числові значення;

- числовий склад промислово-виробничого складу об’єкта та ін.

Примітка: В залежності від завдання можуть задаватись метеорологічні умови (температура повітря, тиск, швидкість вітру, напрямок вітру).

Об’єм розділу цивільної оборони в дипломному проекті не повинен перевищувати 6-8 сторінок машинописного тексту.

Графічна частина визначається характером питань, що розробляються, і не є обов’язковою у всіх випадках. Розділ повинен включати:

- короткий вступ;

- основну частину;

- висновки.

У вступній частині обґрунтовується необхідність розробки засобів ЦО. В основній частині описуються передбачені в проекті інженерні рішення або заходи ЦО, даються необхідні розрахунки та реальна оцінка стану інженерно-технічних заходів (ІТЗ) ЦО на ОНГ, оцінюється ефективність передбачених заходів.

В кінці робляться висновки, визначається можливість впровадження отриманих результатів в практику.

При розв’язанні задачі (питання) підвищення стійкості роботи об’єкта (агрегату, системи) в умовах воєнного часу в розділі повинні бути такі питання:

а) обґрунтування необхідної і достатньої (доцільної) межі стійкості роботи об’єкта, що проектується (агрегату, системи) в умовах воєнного часу;

б) характеристика підприємства, що проектується (цеху, агрегату, системи

та ін.), як об’єкта ЦО, характер дії факторів ураження зброї масового знищення на виробничу діяльність підприємства (цеху, агрегату, системи) при максимальних значеннях параметрів уражаючих факторів, які очікуються на об’єкті;

в) оцінка стійкості роботи об’єкта (системи) в умовах дії факторів, ураження;

г) заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єкта (системи).

При вирішенні задачі захисту промислового виробничого персоналу об’єкта в розділі ЦО дипломного проекту повинні бути розроблені:

- обґрунтування необхідності захисту персоналу об’єкта від дії уражаючих факторів;

- характеристика підприємства, що проектується, як об’єкта ЦО і початкові дані, необхідні для розв’язання задачі захисту виробничого персоналу;

- характер дії факторів ураження, які виникли в надзвичайних умовах, на промисловий виробничий персонал при максимально можливих значеннях параметрів факторів ураження;

- розрахунок потреби в захисних спорудах для захисту робочої зміни;

- висновок про надійність захисту персоналу і використання захисних споруд в мирний час з урахуванням економічної доцільності.

Глава 2. Методичні рекомендації щодо оцінки дії факторів ураження надзвичайних ситуацій

На ОНГ та їх елементи

 

Вступна частина

Оцінка стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу має велике значення, тому що вона дозволяє не тільки оцінити можливі втрати, нанесені об’єкту, але й розробити комплекс заходів, направлених на підвищення його стійкості.

Оцінка стійкості роботи об'єкта може бути проведена за допомогою

моделювання його ураження при дії деяких еквівалентних факторів ураження, що враховують можливі наслідки руйнувань, пожеж і уражень людей у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу.

Еквівалентні фактори ураження - це фактори, які за своєю дією на ОНГ порівнюються з факторами ураження ядерного вибуху. Наприклад, при вибухах на енергонасичених об’єктах можуть виникнути ударна хвиля, світлове випромінювання та радіоактивне зараження.

Примітка: Впровадження еквівалентних факторів ураження дозволяє використати для оцінки стійкості роботи ОНГ у надзвичайних ситуаціях мирного часу існуючі методики з факторів ураження ядерного вибуху.

При оцінці стійкості потрібно приймати до уваги такі положення:

1. Оцінка стійкості роботи ОНГ передбачає максимальні значення факторів ураження.

2. Стійкість роботи об’єкта в цілому визначається стійкістю роботи кожного елемента ОНГ окремо. Як правило, зі всієї сукупності елементів ОНГ вибираються ті, без яких неможливий випуск продукції (функціонування ОНГ).

3. Обов’язково повинна враховуватись можливість виникнення на ОНГ повторних факторів ураження.

 

2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта в умовах дії

еквівалентної ударної хвилі (УХ)

Критерієм стійкості роботи об’єкта в умовах дії ударної хвилі є максимальне значення надлишкового тиску, при якому будинки, споруди, обладнання, техніка ще зберігаються або отримують такі слабкі і середні руйнування, які можуть бути усунені силами і засобами об’єкта в мінімальні строки.

Цю величину надлишкового тиску будемо називати межею стійкості ОНГ до ударної хвилі (DР_{ф гр.}, кПа).

Оцінка стійкості об’єкта (цеху) до УХ включає такі операції:

1. Визначення основних елементів об'єкта, від яких залежать його функціонування або випуск продукції воєнного часу, наприклад: будинки і споруди, технологічне обладнання, система енергопостачання та ін.

2. На основі вивчення будівельної і технологічної документації складаються узагальнені характеристики кожного елемента.

3. Для кожного елемента за довідковими таблицями (табл. 1.1 додатка 1) визначаються значення надлишкового тиску, при яких елемент може одержати слабкі, середні, сильні і повні руйнування.

4. Визначається межа стійкості кожного елемента (DР_{ф гр.і}).

Примітка: Якщо елемент одержує слабкі руйнування в діапазоні надлишкових тисків 10-20 кПа, то за межу стійкості беремо DР_{ф гр.} = 20 кПа.

5. Визначається межа стійкості об’єкта (цеху) в цілому (за мінімальним значенням межі стійкості елементів).

6. Робляться висновки і пропозиції щодо підвищення стійкості об’єкта (цеху):

– вказують межу стійкості об'єкта (цеху) до ударної хвилі (ΔР_{ф гр.}). Якщо ΔР_{ф гр.}≥ΔР_{ф екв. mах}, то цех стійкий до ударної хвилі, якщо ΔР_{ф гр.} <ΔР_{ф екв. mах}, то цех нестійкий до ударної хвилі;

– вказують найбільш уразливі елементи цеху;

– вказують характер і ступінь зруйнувань, які очікуються в цеху при ΔР_{ф екв. mах}

– розраховують межу доцільного підвищення стійкості цеху;

– розробляють заходи щодо підвищення стійкості.

Для наочності і зручності аналізу всі дані заносяться в таблицю.

Світлового випромінювання

Внаслідок дії світлового випромінювання на об'єкті можуть виникнути пожежі, що знищують об’єкт. При хорошій протипожежній підготовці об'єкта небезпека може бути значно знижена.

За критерій стійкості об’єкта в умовах дії світлового випромінювання приймається мінімальний світловий імпульс, при якому може статися запалення матеріалів або споруд, внаслідок чого на об’єкті виникнуть пожежі.

Це значення світлового імпульсу прийнято вважати межею стійкості об’єкта до світлового випромінювання (U_гp).

На виникнення і розповсюдження пожеж на об'єкті впливають:

а) вогнестійкість будівель і споруд;

б) категорія виробництва за пожежовибухонебезпекою;

в) щільність забудови;

г) метеоумови.

Під вогнестійкістю розуміють опір будівельних конструкцій дії вогню і температури.

Ступінь вогнестійкості будови залежить від будівельних матеріалів і від межі вогнестійкості основних його конструкцій.

Межа вогнестійкості конструкцій визначається часом в годинах, протягом якого не з’являються прохідні тріщини, конструкція не втрачає несучої здатності і не руйнується. Розрізняють п’ять ступенів вогнестійкості будинків і споруд.

До І і II ступенів вогнестійкості відносяться будинки і споруди з вогнетривких матеріалів (цегляні, бетонні, металеві).

До III ступеня вогнестійкості відносяться будинки з вогнетривких матеріалів з дерев’яними відштукатуреними перекриттями.

До IV ступеня вогнестійкості – дерев’яні відштукатурені будинки.

До V ступеня вогнестійкості – дерев’яні невідштукатурені будинки.

Виникнення пожеж залежить також від технологічного процесу і характера виробництва.

За пожежовибухонебезпекою всі об'єкти діляться на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А - пожежовибухонебезпечне виробництво: горючі гази з нижньою межею вибуху 10% і менше об’єма повітря, рідини з температурою запалювання до 28°С включно.

Категорія Б - пожежовибухонебезпечне виробництво: горючі гази з нижньою межею вибуху більше 10% об’єму повітря, рідини з температурою запалювання від 28°С до 61 °С.

Категорія В - пожежонебезпечне виробництво: рідини з температурою запалювання більше 61° С, пил або волокна з нижньою

межею вибуху більше 65 г/м² та ін.

Категорія Г - металургійні виробництва, підприємства гарячої обробки металів, котельні тощо.

Категорія Д - підприємства холодної обробки металів.

Найбільш небезпечним є ОНГ категорій А, Б, В.

Ймовірність розповсюдження пожеж в значній мірі залежить і від щільності забудови об’єкта (П):

(2.8)

де S_П - площа, яку займають всі будинки і споруди, м²;

S_Т - площа території об’єкта, м².

Найбільш небезпечним для ОНГ є суцільні пожежі, які можуть виникнути:

а) на дільницях, забудованих будинками IV і V ступенів вогнестійкості, при П=10-20%;

б) на дільницях, забудованих будинками III ступеню вогнестійкості, при П=20-30%;

в) на дільницях, забудованих будинками І і II ступенів вогнестійкості, при П>30%.

Оцінка стійкості об'єкта в умовах дії світлового випромінювання ведеться в такій послідовності:

1. Встановлюють ступінь вогнестійкості кожного будинку, споруди (табл. 1.6, додаток 1).

2. Вивчають характер технологічного процесу цеху, наявність згорних і вибухонебезпечних матеріалів і речовин, які використовуються у виробництві і встановлюють категорію виробництва за пожежовибухонебезпекою (табл. 1.7, додаток 1).

3. Вивчають окремо кожну будівлю і споруду об’єкта (цеху), визначають наявність конструкцій та їх елементів, які виготовлені із згорних матеріалів (двері, віконні рами та ін.) і визначають їх характеристики з точки зору протидії світловому випромінюванню. Наприклад, в будинку цеху №1 двері дерев’яні, пофарбовані в білий колір.

4. З довідкової таблиці 1.8 додатка 1 визначають величини світлових імпульсів, які викликають загорання вибраних елементів.

5. Визначають межу стійкості об’єкта (цеху) до світлового випромінювання - мінімальний світловий імпульс, який викликає загорання на об’єкті (U_гp).

6. Визначають щільність забудови об’єкта і ймовірність розповсюдження пожеж.

Отримані дані заносяться в табл. 2.1, аналізуються і визначаються найбільш небезпечні в пожежному відношенні цехи (елементи). Робляться висновки про стійкість об’єкта до дії світлового випромінювання і запроваджуються конкретні заходи щодо підвищення стійкості об’єкта.

У висновках вказується:

- максимальне значення світлового імпульса, що очікується на об’єкті і в якій зоні пожеж може виявитись об’єкт;

- межа стійкості об’єкта до дії світлового опромінення (мінімальний світловий імпульс, при якому може виникнути пожежа на об’єкті);

- найбільш небезпечні в пожежному відношенні дільниці виробництва;

можлива пожежна обстановка (окремі пожежі, масові, суцільні пожежі або тління);

- до якої межі доцільно підвищити стійкість роботи об’єкта;

- заходи щодо підвищення стійкості об'єкта.

Таблица 2.1

Назва споруд	Ступінь вогне- стійкості	Категорія пожежної небезпеки	Елементи цеху і їх характеристики	Uгp кДж/м	Uгp, кДж/м
Будівлі: одноповерхові, цегляні, перекриття з/б, межа вогнестійкості перекриття 1 т	II	Д	1. Двері і віконні рами - дерев'яні. 2. Покрівля - толь на дерев'яній основі.

 

Вступ

Головною метою введення питань цивільної оборони (ЦО) в дипломні проекти (роботи) є більш глибока підготовка студентів до проведення заходів ЦО на об'єктах народного господарства (ОНГ) і прищеплення їм навиків в проектуванні з урахуванням вимог ЦО.

Головним завданням дипломного проектування з урахуванням вимог ЦО є розробка питань, пов'язаних з захистом робітників і службовців ОНГ та розробка заходів щодо захисту технологічного обладнання, окремих пристроїв і систем виробництва, технологічного процесу від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій, а також розробка і планування інженерно-технологічних заходів ЦО, спрямованих на підвищення стійкості роботи промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях.

Практика організації та проведення дипломного проектування в університеті виявили окремі труднощі в роботі викладачів і студентів, головними з яких є:

ü відсутність в доступній студентам літературі достовірних даних зміни параметрів елементарної бази електротехнічних і електронних систем в залежності від потужності експозиційної дози гама- і нейтронного випромінювання;

ü відсутність окремих даних для реалізації інженерних методів розрахунку стійкості роботи радіоелектронної апаратури (РЕА) при дії іонізуючих та електромагнітних випромінювань.

У запропонованому навчальному посібнику зроблена спроба усунути перераховані недоліки.

Глава 1. Організаційні вказівки щодо розробки питань ЦО в дипломних проектах (роботах)

Загальні положення

Введення питань ЦО в дипломні проекти студентів визначено вказівками штабу ЦО держави і Програмою підготовки студентів вищих учбових закладів з цивільної оборони.

Питання з цивільної оборони вводяться в зміст дипломних проектів студентів всіх факультетів денної форми навчання там, де це необхідно і можливо з урахуванням спеціальності.

Якщо тема дипломного проекту висвітлює питання ЦО, або системи, що проектується (прилади, пристрої, схеми та ін.), лабораторного призначення і відношення до виробництва не мають, то питання ЦО в такі дипломні проекти не включаються.

Дипломні проекти, в які повинні бути включені питання цивільної оборони і тематика завдань з ЦО, визначаються секцією ЦО університету спільно з профілюючими кафедрами факультетів.

Керівництво дипломним проектуванням з урахуванням питань ЦО здійснюється керівниками дипломних проектів.

Консультування студентів-дипломників з питань ЦО здійснюється викладачами секції ЦО. На консультацію студентів-дипломників з питань ЦО відводиться 30 хвилин на одного студента.

Організаційні вказівки

Питання цивільної оборони, що пропонуються для включення в дипломні проекти по кожному факультету, складаються викладачами секції БЖД університету до 1 листопада кожного року.

До початку видачі студентам тем дипломного проектування, викладач секції БЖД спільно з відповідальними за дипломне проектування

на факультеті визначають, які дипломні проекти (роботи) повинні розроблятися з питаннями ЦО, і питання, які потрібно розробити студентам.

Назва питань ЦО і завдання на їх розробку повинні бути пов’язані з темою дипломного проекту (роботи) і видаватись студентам одночасно з отриманням теми дипломного проекту перед початком переддипломної практики керівником дипломного проекту (роботи).

Розподіл студентів-дипломників для консультування з питань ЦО між викладачами здійснюється згідно з їх річним навчальним навантаженням.

Загальний облік дипломних проектів, виконаних з питаннями ЦО, ведеться на секції БЖД університету. Секція БЖД узагальнює досвід щодо розроблення студентами питань цивільної оборони в дипломних проектах, обговорює наслідки проектування один раз в рік на своєму засіданні і подає звіт у Міністерство освіти держави.

Зміст завдання з ЦО

Завдання на розробку питань цивільної оборони в дипломному проекті повинно включати:

- найменування питань ЦО;

- початкові дані;

- об’єм розділу;

- зміст графічної частини;

- рекомендовану літературу.

Початкові дані повинні мати:

- назву об’єкта цивільної оборони (завод, цех, станція, установка, обладнання, прилад, стенд та ін.);

- розташування об'єкта відносно осередку ураження;

- фактори ураження, які можуть виникнути в осередку ураження та їх числові значення;

- числовий склад промислово-виробничого складу об’єкта та ін.

Примітка: В залежності від завдання можуть задаватись метеорологічні умови (температура повітря, тиск, швидкість вітру, напрямок вітру).

Об’єм розділу цивільної оборони в дипломному проекті не повинен перевищувати 6-8 сторінок машинописного тексту.

Графічна частина визначається характером питань, що розробляються, і не є обов’язковою у всіх випадках. Розділ повинен включати:

- короткий вступ;

- основну частину;

- висновки.

У вступній частині обґрунтовується необхідність розробки засобів ЦО. В основній частині описуються передбачені в проекті інженерні рішення або заходи ЦО, даються необхідні розрахунки та реальна оцінка стану інженерно-технічних заходів (ІТЗ) ЦО на ОНГ, оцінюється ефективність передбачених заходів.

В кінці робляться висновки, визначається можливість впровадження отриманих результатів в практику.

При розв’язанні задачі (питання) підвищення стійкості роботи об’єкта (агрегату, системи) в умовах воєнного часу в розділі повинні бути такі питання:

а) обґрунтування необхідної і достатньої (доцільної) межі стійкості роботи об’єкта, що проектується (агрегату, системи) в умовах воєнного часу;

б) характеристика підприємства, що проектується (цеху, агрегату, системи

та ін.), як об’єкта ЦО, характер дії факторів ураження зброї масового знищення на виробничу діяльність підприємства (цеху, агрегату, системи) при максимальних значеннях параметрів уражаючих факторів, які очікуються на об’єкті;

в) оцінка стійкості роботи об’єкта (системи) в умовах дії факторів, ураження;

г) заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єкта (системи).

При вирішенні задачі захисту промислового виробничого персоналу об’єкта в розділі ЦО дипломного проекту повинні бути розроблені:

- обґрунтування необхідності захисту персоналу об’єкта від дії уражаючих факторів;

- характеристика підприємства, що проектується, як об’єкта ЦО і початкові дані, необхідні для розв’язання задачі захисту виробничого персоналу;

- характер дії факторів ураження, які виникли в надзвичайних умовах, на промисловий виробничий персонал при максимально можливих значеннях параметрів факторів ураження;

- розрахунок потреби в захисних спорудах для захисту робочої зміни;

- висновок про надійність захисту персоналу і використання захисних споруд в мирний час з урахуванням економічної доцільності.