Функції та права служби охорони праці підприємства (організації)

Функції та права служби охорони праці підприємства (організації)

Служба охорони праці ств-ться власником або уповноваженим ним органом на підп-вах, в установах, орган-іях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання прав., орган.-техн., саніт.-гіг., соц.-екон. і лікув.-профіл. заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, проф..захворюванням та аваріям у процесі праці.

Вона входить до структури підпр-тва, установи, організації як одна з основних виробн.-техн. служб. її ліквідація допускається лише в разі ліквідації підпр-ва.

Служба ОП виконує такі завдання:

— забезп-ня безпеки вироб. процесів, устат-ня, будівель і споруд;

—забезп-ня працівників засобами інд. та колект.захисту;

—проф. підготовку й підвищення каліф. працівників з питань поліпшення умов праці;

— вибір оптимальних режимів праці та відпочинку працівників

– професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

До основних функцій служби охорони праці належать: опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи, проведеній оперативно-методичного керівництва роботи з охорони праці та ін.

Служба охорони праці організовує:

— забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

— паспортизацію цехів, ділянок, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;
— облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

— підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;
— розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;

— допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів і реалізації її рекомендацій

— підвищення кваліфікації й перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Служба охорони праці бере участь у:

— розслідуванні нещасних випадків та аварій;

— роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

— роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

— розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;

— роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

 

64. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?

Принцип диференціації умов та характеру праці передбачає визначення ступеню відхилення параметрів виробн середовища i трудового процесу від діючих гігієнічних нормативів та вплив їх на здоров’я працівників.

За цими показниками виділяються три класи умов та хар-ру працi:

I клас – оптимальні – умови та характер працi, за яких виключені несприятливий вплив на здоров’я працiвникiв небезпечних та шкiдливих виробн факторiв, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності (відсутність або відповідність рівням, прийнятим як безпечні для нас);

II клас – допустимі – умови та характер працi, за яких рівень небезп та шкiдл виробн факторiв не перебільшує встановлених гігієнічними нормативами на роб місцях, а можливі функціональні зрушення, викликані труд процесом, відновл-ся під час регламентованого відпочинку на протязі роб дня або домашнього вiдпочинку до початку робочої зміни i не справляють несприятливого впливу у найближчому та віддаленому періоді на стан здоров’я працiвникiв та їх нащадків;

III клас – шкідливі та небезпечні – умови та хар-р праці, за яких внаслідок порушення саніт норм та правил можливий вплив небезп та шкідл факторів виробн сер-ща із рівнями, що перевищують гігієнічні норми та психофізіологічні фактори виробн дія-ті, що викликають функцiональнi змiни організму, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров’я працівників.

 

Назвіть характерні причини виникнення пожеж на підприємствах (в установах).

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Основними причинами пожеж на виробництві є:

- необережне поводження з вогнем у побуті;

- порушення пожежних норм і правил у техноло­гічних процесах виробництва;

- неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

- порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

- невиконання протипожежних заходів щодо об­ладнання пожежного водо-забезпечення, улашту­вання пожежної сигналізації, забезпечення пер­винними засобами пожежогасіння;
- використання відкритого вогню факелів, паяль­них ламп, паління у заборонених місцях;
- погане знання персоналом основ пожежної без­пеки;

- порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необережним поводженням з вогнем. Це паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих робіт - виробничі операції, пов'язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагрівом деталей, устаткування, конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

 

Визначення та права комісії з питань охорони праці.

На підпр-тві з кіл-ю працівників 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань ОП.

Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника і ств-ся з метою залучення представників власника й трудового колективу до співробітництва в галузі управління ОП на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

До складу комісії: від власника вкл. спеціалісти з безпеки й гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу реком-ться працівники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань праці, охорони праці, представники профспілок.

Комісія має право:

— звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

— створювати робочі групи з числа членів комісії для виробництва узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;

— одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету необхідну інформацію;

— здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ОП безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного й індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою і за станом використання санітарно-побутових приміщень тощо;

— ознайомлюватися з будь-яким матеріалом з питань охорони праці, аналізувати стан умов та безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;
— бути доступною на всі ділянки виробництва й обговорюй ти з працюючими питання охорони праці.

Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляються на квартал, півріччя чи рік і затверджуються нею.

 

Функції та права служби охорони праці підприємства (організації)

Служба охорони праці ств-ться власником або уповноваженим ним органом на підп-вах, в установах, орган-іях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання прав., орган.-техн., саніт.-гіг., соц.-екон. і лікув.-профіл. заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, проф..захворюванням та аваріям у процесі праці.

Вона входить до структури підпр-тва, установи, організації як одна з основних виробн.-техн. служб. її ліквідація допускається лише в разі ліквідації підпр-ва.

Служба ОП виконує такі завдання:

— забезп-ня безпеки вироб. процесів, устат-ня, будівель і споруд;

—забезп-ня працівників засобами інд. та колект.захисту;

—проф. підготовку й підвищення каліф. працівників з питань поліпшення умов праці;

— вибір оптимальних режимів праці та відпочинку працівників

– професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

До основних функцій служби охорони праці належать: опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи, проведеній оперативно-методичного керівництва роботи з охорони праці та ін.

Служба охорони праці організовує:

— забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

— паспортизацію цехів, ділянок, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;
— облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

— підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;
— розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;

— допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів і реалізації її рекомендацій

— підвищення кваліфікації й перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Служба охорони праці бере участь у:

— розслідуванні нещасних випадків та аварій;

— роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

— роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

— розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;

— роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

 

64. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?

Принцип диференціації умов та характеру праці передбачає визначення ступеню відхилення параметрів виробн середовища i трудового процесу від діючих гігієнічних нормативів та вплив їх на здоров’я працівників.

За цими показниками виділяються три класи умов та хар-ру працi:

I клас – оптимальні – умови та характер працi, за яких виключені несприятливий вплив на здоров’я працiвникiв небезпечних та шкiдливих виробн факторiв, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності (відсутність або відповідність рівням, прийнятим як безпечні для нас);

II клас – допустимі – умови та характер працi, за яких рівень небезп та шкiдл виробн факторiв не перебільшує встановлених гігієнічними нормативами на роб місцях, а можливі функціональні зрушення, викликані труд процесом, відновл-ся під час регламентованого відпочинку на протязі роб дня або домашнього вiдпочинку до початку робочої зміни i не справляють несприятливого впливу у найближчому та віддаленому періоді на стан здоров’я працiвникiв та їх нащадків;

III клас – шкідливі та небезпечні – умови та хар-р праці, за яких внаслідок порушення саніт норм та правил можливий вплив небезп та шкідл факторів виробн сер-ща із рівнями, що перевищують гігієнічні норми та психофізіологічні фактори виробн дія-ті, що викликають функцiональнi змiни організму, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров’я працівників.