Водорозчинні вітаміни і їх препарати.

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ

Вітаміни - група органічних речовин різного хімічного походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях та абсолютно необхідні для забезпечення жит­тєвих функцій. Вони є коферментами (речовини з яких утворюються ферменти), тому приймають участь в регуляції обміну речовин. Вітаміни надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами, деякі синтезуються мікрофло­рою кишечнику.

Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. До пер­ших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин. До жиророзчинних - вітаміни А, Д, Е, К.

Авітаміноз (гіповітаміноз) – невідповідність між потребою організму в вітамінах та їх надходженням в організм.

при неправильному чи безконтрольному застосуванні вітамінів в високих дозах вони можуть викликати побічні ефекти та явища гіпервітамінозу (надмірне надходження вітамінів в організм).

Водорозчинні вітаміни і їх препарати.

Вітамін В₁ ( тіамін, антиневритичний вітамін ).

Тіамін регулює окислення продуктів обміну вуглеводів, бере участь в обміні амінокислот, утворенні жирних кислот, має великий вплив на функції серцево-судинної, травної, ендокринної, центральної і периферичної нервових систем. Гіпо- і авітаміноз: порушення функцій ЦНС, здатності до концентрації уваги, пам’яті; стомлюваність, парестезії кінцівок, адинамія. У тяжких випадках розвивається хвороба бері-бері, при якій спостерігаються неврити, анорексія, блювання, судоми, серцева недостатність.

ПРЕПАРАТИ.

Тіаміну хлорид (Тhiamini chloridum)

Форма випуску: таблетки по 0,002 - 0,005 - 0,01 г;

ампули 1 мл 2,5 – 5 % розчину.

Тіаміну бромид (Еhiamini bromidum)

Форма випуску: ампули 1 мл 3 – 6 % розчину.

Призначають внутрішньом’язово по 1 мл в день щоденно, всередину 0,01 г тіаміну хлориду 1 – 3 рази на день після їди.

Застосування: при хворобі бері-бері, ацидозі, поліневритах і серцевих аритміях, пов’язаних із гіпові­тамінозом В₁, неврити, радикуліти, невралгії, периферичні паралічі, для підвищення секреції соляної кислоти в шлунку і активності ферментів кишечнику, при атонії шлунково-кишкового тракту, при виразковій хворобі, захворюваннях печінки, ендартеріїті, дистрофії міокарда, токсикозі вагітних, при шкірних захворюваннях.

Побічні ефекти: алергія, анафілактичний шок, при швидкому внутрішньовенному введенні можливе падіння артеріального тиску, порушення скорочення посмугованих м’язів, у тому числі дихальних, пригнічення ЦНС.

Протипоказання: вітамін В₁ не можна вводити в одному шприці з пеніциліном, стрептоміцином (руйнування антибіотиків), з вітаміном РР (руйнування тіаміну), з вітаміном В₆ (порушення перетворення тіаміну на активні форми). з ціанокобаламіном (зростають алергізуючі властивості тіаміну).

Кокарбоксилаза ( Сocarboxylasum)

Форма випуску: ампули 0,05 г.

Механізм дії: коферментна форма вітаміну В₁, бере участь у вуглеводному обміні, нормалізує ритм серця, зменшує біль у серці; не ефективна при хворобі бері-бері. Вводить­ся внутрішньом’язово або внутрішньовенно 0,05 – 1 г. компонент комплексного лікування.

Застосування: ацидоз діабетичного походження, недостатність нирок, печінки, дихальний ацидоз при легенево-серцевому синдромі, діабетична і печінкова кома, недостатність коронарного кровообігу, поліневрити, порушення вуглеводного обміну.

Вітамін В₂ (рибофлавін, стимулятор росту).

Рибофлавін входить до складу ферментів, необхідних для нормального перебігу окислювально-відновних процесів у тканинах, білково­го, вуглеводного та жирового обмінів, він поліпшує гостроту зору, необхідний для підтримки нормальної функції органів зору, позитивно впливає на функцію нервової системи, стан шкіри та слизових оболонок, функцію печінки, кровотворення, стимулює ріст і регенерацію тканин.

Гіпо- і авітаміноз: анорексія, го­ловний біль, ангулярний стоматит (заїди), глосит, себорейна екзема, дерматит, сльозотеча, світлобоязнь, кон’юнктивіт, помутніння рогівки, атрофія зорового нерва, біль в очах, зменшення гостроти зору, гіпохромна анемія, анорексія, парестезія

ПРЕПАРАТ.

Рибофлавін (riboflavinum)

Форми випуску: порошок, таблетки 0,002 - 0,005 - 0,01 г;

Призначають всередину по 1 – 2 таблетки на день; у вигляді очних крапель 0,01 % - 10 мл.

застосування: гіпо- і авітаміноз В₂, при гемералопії, кон’юнктивітах, іритах, кератитах, виразках рогівки, катаракті, гострій і хро­нічній гіпоксії, опіках, обмороженнях, недостатності білкового і надлишку вуглеводного харчування, порушенні функцій кишок, при лікуванні антибіотика­ми, у комплексному лікуванні гіпотрофій, анемій, гепатитів, променевої хвороби, при гострих інфекційних захворюван­нях, особливо при дифтерії (підвищує стійкість організму до дифтерійного токсину), при призначенні хворим аміназину, імізину амітриптиліну - антивітамінів В₂ (може розвиватися гіповітаміноз В₂).

побічні ефекти: окрас сечі в світло-жовтий колір

Віта­мін В₃ ( вітамін РР, кислота нікотинова,протипелагричний вітамін).

Нікотинова кислота входить до найважливіших ферментів організму, бере участь у процесах клітинного дихання, виділення енергії при окисленні вуглеводів та білків, сильний антиоксидант. Вона регулює діяльність вищої нервової системи, органів травлення, впливає на обмін холестерину і кровотворення, розширює дрібні судини, посилює секрецію шлунка, покращує мікроциркуляцію та проявляє гепатопротекторну дію, тсприяє загоєнню трофічних виразок, задавнених ран.

гіповітаміноз: пелагра – три Д - дерматит, діарея, деменція, також глосит, гастритом, анорексія, стоматит, порушення жирового і білкового обміну, пігментація відкритих ділянок шкіри.

ПРЕПАРАТИ.

Кислота нікотинова (acidum nicotinicum)

Форма випуску: таблетки 0,05 г, ампули 1 мл 1 % розчину.

Призначають всередину після їди по 1–2 таблетки 1–3 рази на день, внутрішньовенно повільно, введення під шкіру та в м’язи - болюче. При тривалому застосуванні кислоти нікотинової для попере­дження ожиріння печінки необхідно призначати метіонін та інші ліпотропні засоби.

Нікотинамід (Nicotinamidum)

Форма випуску: таблетки 0,025 г, ампули 1 мл 1 - 5 % розчину.

Не володіє судинорозширювальними властивостями. Призначають всередину після їди з профілактичною метою ½ таблетки на день, з лікувальною метою по 1 – 2 таблетки 3 рази на день, парентерально по 1 – 2 мл.

застосування: для усунення патологічних проявів при пелагрі, алкоголізмі, при гепатитах, холециститах, атеросклерозі, гастритах із зниженою кислотністю, інфекційних захворюваннях, ентероколітах, при ранах, виразках, які погано загоюються; нікотинову кислоту для покращання процесів мікроциркуляції при судинній патології, гіпоксії, спазмах судин кін­цівок, головного мозку, нирок.

Побічні ефекти: викликає насамперед нікотинова кислота при прийомі натще і при підвищеній чутливості - почервоніння обличчя та верхньої частини тіла, відчуття жару, кропивниця, парестезії; при швидкому внутрішньовенному введенні може розвиватися колаптоїдний стан (краще засто­совувати нікотинамід), при поєднаному застосуванні препарату та антигіпертензивних препаратів можливий розвиток ортостатичного колапсу.

вітамін В₅ (пантотенова кислота).

Пантотенова кислота грає важливу роль в процесах окислення, синтезу ацетилхоліну, глюкокортикоїдів, гемоглобіну; бере участь в жировому і вуглевод-ному обміні, поліпшує всмоктування в кишечнику, проявляє дезінтоксикаційні властивості при застосуванні сульфаніламідів, аміноглікозидів. В організмі людини пантотенова кислота виробляється в значних кількостях кишковою паличкою, тому авітамінозу В₅ у людини не спостерігається.

ПРЕПАРАТ.

Полівітаміни

Випускають у вигляді різних лікарських форм: драже, таблеток, “шипучих” таблеток, капсул, сиропів. Багато з них є полі- компонентними препаратами і містять значний набір вітамінів та різноманітних мікроелементів (солей міді, заліза, цинку, кобальту, марганцю, молібден, селен, хром тощо).

До полівітамінних препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, оліговіт, пангексавіт, комплівіт, упсавіт, геровітал, піковіт, вітрум, юнікап, джунглі та ін.

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ

Вітаміни - група органічних речовин різного хімічного походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях та абсолютно необхідні для забезпечення жит­тєвих функцій. Вони є коферментами (речовини з яких утворюються ферменти), тому приймають участь в регуляції обміну речовин. Вітаміни надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами, деякі синтезуються мікрофло­рою кишечнику.

Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. До пер­ших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин. До жиророзчинних - вітаміни А, Д, Е, К.

Авітаміноз (гіповітаміноз) – невідповідність між потребою організму в вітамінах та їх надходженням в організм.

при неправильному чи безконтрольному застосуванні вітамінів в високих дозах вони можуть викликати побічні ефекти та явища гіпервітамінозу (надмірне надходження вітамінів в організм).

Водорозчинні вітаміни і їх препарати.

Вітамін В₁ ( тіамін, антиневритичний вітамін ).

Тіамін регулює окислення продуктів обміну вуглеводів, бере участь в обміні амінокислот, утворенні жирних кислот, має великий вплив на функції серцево-судинної, травної, ендокринної, центральної і периферичної нервових систем. Гіпо- і авітаміноз: порушення функцій ЦНС, здатності до концентрації уваги, пам’яті; стомлюваність, парестезії кінцівок, адинамія. У тяжких випадках розвивається хвороба бері-бері, при якій спостерігаються неврити, анорексія, блювання, судоми, серцева недостатність.

ПРЕПАРАТИ.

Тіаміну хлорид (Тhiamini chloridum)

Форма випуску: таблетки по 0,002 - 0,005 - 0,01 г;

ампули 1 мл 2,5 – 5 % розчину.

Тіаміну бромид (Еhiamini bromidum)

Форма випуску: ампули 1 мл 3 – 6 % розчину.

Призначають внутрішньом’язово по 1 мл в день щоденно, всередину 0,01 г тіаміну хлориду 1 – 3 рази на день після їди.

Застосування: при хворобі бері-бері, ацидозі, поліневритах і серцевих аритміях, пов’язаних із гіпові­тамінозом В₁, неврити, радикуліти, невралгії, периферичні паралічі, для підвищення секреції соляної кислоти в шлунку і активності ферментів кишечнику, при атонії шлунково-кишкового тракту, при виразковій хворобі, захворюваннях печінки, ендартеріїті, дистрофії міокарда, токсикозі вагітних, при шкірних захворюваннях.

Побічні ефекти: алергія, анафілактичний шок, при швидкому внутрішньовенному введенні можливе падіння артеріального тиску, порушення скорочення посмугованих м’язів, у тому числі дихальних, пригнічення ЦНС.

Протипоказання: вітамін В₁ не можна вводити в одному шприці з пеніциліном, стрептоміцином (руйнування антибіотиків), з вітаміном РР (руйнування тіаміну), з вітаміном В₆ (порушення перетворення тіаміну на активні форми). з ціанокобаламіном (зростають алергізуючі властивості тіаміну).

Кокарбоксилаза ( Сocarboxylasum)

Форма випуску: ампули 0,05 г.

Механізм дії: коферментна форма вітаміну В₁, бере участь у вуглеводному обміні, нормалізує ритм серця, зменшує біль у серці; не ефективна при хворобі бері-бері. Вводить­ся внутрішньом’язово або внутрішньовенно 0,05 – 1 г. компонент комплексного лікування.

Застосування: ацидоз діабетичного походження, недостатність нирок, печінки, дихальний ацидоз при легенево-серцевому синдромі, діабетична і печінкова кома, недостатність коронарного кровообігу, поліневрити, порушення вуглеводного обміну.

Вітамін В₂ (рибофлавін, стимулятор росту).

Рибофлавін входить до складу ферментів, необхідних для нормального перебігу окислювально-відновних процесів у тканинах, білково­го, вуглеводного та жирового обмінів, він поліпшує гостроту зору, необхідний для підтримки нормальної функції органів зору, позитивно впливає на функцію нервової системи, стан шкіри та слизових оболонок, функцію печінки, кровотворення, стимулює ріст і регенерацію тканин.

Гіпо- і авітаміноз: анорексія, го­ловний біль, ангулярний стоматит (заїди), глосит, себорейна екзема, дерматит, сльозотеча, світлобоязнь, кон’юнктивіт, помутніння рогівки, атрофія зорового нерва, біль в очах, зменшення гостроти зору, гіпохромна анемія, анорексія, парестезія

ПРЕПАРАТ.

Рибофлавін (riboflavinum)

Форми випуску: порошок, таблетки 0,002 - 0,005 - 0,01 г;

Призначають всередину по 1 – 2 таблетки на день; у вигляді очних крапель 0,01 % - 10 мл.

застосування: гіпо- і авітаміноз В₂, при гемералопії, кон’юнктивітах, іритах, кератитах, виразках рогівки, катаракті, гострій і хро­нічній гіпоксії, опіках, обмороженнях, недостатності білкового і надлишку вуглеводного харчування, порушенні функцій кишок, при лікуванні антибіотика­ми, у комплексному лікуванні гіпотрофій, анемій, гепатитів, променевої хвороби, при гострих інфекційних захворюван­нях, особливо при дифтерії (підвищує стійкість організму до дифтерійного токсину), при призначенні хворим аміназину, імізину амітриптиліну - антивітамінів В₂ (може розвиватися гіповітаміноз В₂).

побічні ефекти: окрас сечі в світло-жовтий колір

Віта­мін В₃ ( вітамін РР, кислота нікотинова,протипелагричний вітамін).

Нікотинова кислота входить до найважливіших ферментів організму, бере участь у процесах клітинного дихання, виділення енергії при окисленні вуглеводів та білків, сильний антиоксидант. Вона регулює діяльність вищої нервової системи, органів травлення, впливає на обмін холестерину і кровотворення, розширює дрібні судини, посилює секрецію шлунка, покращує мікроциркуляцію та проявляє гепатопротекторну дію, тсприяє загоєнню трофічних виразок, задавнених ран.

гіповітаміноз: пелагра – три Д - дерматит, діарея, деменція, також глосит, гастритом, анорексія, стоматит, порушення жирового і білкового обміну, пігментація відкритих ділянок шкіри.

ПРЕПАРАТИ.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?