Ситуаційні задачі для самоконтролю до заняття №11

“Ультразвукові методи дослідження”.

Типові ситуаційні задачі.

З а д а ч а № 1.

Хвора Н., 47 років.

Жалоби на болі в епігастрії, нудоту, неоформлений стул. При об’єктивному обстеженні відмічається знижене харчування, блідість, сухість шкірних покривів. Пальпаторно живіт м’який, безболісний, печінка виступає на 3см з-під правого підребер’я, звичайної консистенції. Відрізки товстої кишки без особливостей. В аналізі крові помірна нормохромна анемія: гемоглобін – 90 г/л. Аналіз сечі в нормі.

Сонографія органів черевної порожнини (ехозонд 3,5 МГц): печінка та жовчний міхур не змінені. Підшлункова залоза звичайних розмірів, контури рівні та чіткі, структура високої ехогенності, “зерниста”. Селезінка без особливостей.

 

Заключення.

А. Хронічний панкреатит.

Б. Рак підшлункової залози.

В. Кіста головки підшлункової залози.

Г. Цироз печінки.

Д. Хронічний коліт.

 

 

 

 

З а д а ч а № 2.

Хвора Е., 34 роки.

Жалоби на здуття живота, і тупі болі у підложечній області після переїдання. При об’єктивному обстеженні: гіперстенік, підвищеного харчування, шкіра та слизові оболонки звичайного окрасу, печінка не пальпується, живіт безболісний. Аналіз крові та сечі в нормі.

Сонографія органів черевної порожнини (ехозонд 3,5 МГц): печінка нормальних розмірів, підвищеної ехогенності, у VII сегменті печінки округла гіперехогенна структура з рівним та чітким контуром розміром 1,8х2см. Жовчний міхур, підшлункова залоза і селезінка без особливостей.

 

Заключення.

А. Одинарний метастаз печінки.

Б. Гемангіома печінки.

В. Кіста печінки.

Г. Гепатоцелюлорний рак.

Д. Хронічний гепатит.

 

 

 

 

З а д а ч а № 3.

Хвора А., 69 років.

Жалоби на жовтяницю, свербіння шкіри на протязі двох тижнів, нудоту, блювання, біль в правому підребер’ї. Хворіє 12 років жовчнокам’яною хворобою.

Об’єктивно: стан середньої тяжкості, інтенсивна жовтяниця шкірних покривів. Печінка щільна, болісна, з гладкою поверхнею, виступає за край правої реберної дуги на 5см.

Аналіз крові: гіпербілірубінемія за рахунок, в основному, прямого білірубіну. ШОЕ – 45мм/год.

Аналіз сечі: позитивна реакція на жовчні пігменти.

Сонографія органів черевної порожнини (ехозонд 3,5 МГц): жовчний міхур збільшений до 5х7см, на фоні анехогенної жовчі в області шийки лоціруються ехопозитивні структури розміром 4-5мм з інтенсивним симптомом акустичної тіні. Розширені жовчні протоки печінки і загальний жовчний проток.

 

Заключення.

А. Хронічний гепатит.

Б. Цироз печінки.

В. Хронічний індуративний панкреатит.

Г. Хронічний калькульозний холецистит.

Д. Хронічний холецистит.

 

 

 

 

З а д а ч а № 4.

Пацієнт В., 22 роки.

Жалоб немає.

При диспансерному обстеженні в аналізі сечі виявлені сліди білку, лейкоцити 3-4 в межах зору поодинокі малозмінені еритроцити.

Сонографія нирок: (ехозонд 3,5 МГц): права нирка без видимих змін

В паренхімі лівої нирки виявляються множинні округлої форми ехонегативні утворення, розміром від 8мм до 12мм в діаметрі, котрі зв’язані шийкою з мискою нирки, відсутній ефект дистального звукопідсилення.

Початкові відділи сечоводів без особливостей.

 

Заключення.

А. Гідронефрит нирки.

Б. Кіста нирки.

В. Гідрокалікоз лівої нирки.

Г. Гіперплазія нирки.

Д. Гіпернефроліт.

 

 

 

 

З а д а ч а № 5.

Пацієнт К., 31 рік.

Жалоб немає.

При диспансерному обстеженні виявлено в правій ділянці щитовидної залози обмежено зміщене, щільне, безболісне утворення, що пальпується.

Сонографія щитовидної залози (ехозонд 7,5 МГц).

Ліва доля і перешийок щитовидної залози без видимих змін.

В правій долі – гіперехогенне утворення розміром до 2,5см, однорідної структури, з рівними контурами, яке оточене гіпоехогенним ободком.

 

Заключення.

А. Вузловий зоб.

Б. Кіста правої долі щитовидної залози.

В. Вузловий рак щитовидної залози.

Г. Тиреоідит.

Д. Гіперплазія щитовидної залози.

 

 

 

 

Нетипові ситуаційні задачі.

З а д а ч а № 1.

Хвора М., 72 роки.

В анамнезі життя – малярія.

Жалоби на болі в епігастріїі і слабкість. При об’єктивному обстеженні: понижене харчування, блідість, шкіра суха, зморшкувата. Аналізи крові і сечі без особливостей.

Сонографія органів черевної порожнини (ехозонд 3,5 МГц): печінка не збільшена, однорідна, середньої ехогенності. Жовчний міхур без особливостей. Підшлункова залоза нормальних розмірів, структура однорідна, підвищеної ехогенності, “зерниста”. Селезінка не збільшена, середньої ехогенності, в паренхімі – одинарна ехопозитивна структура, 5х6мм, з інтенсивним симптомом акустичної тіні.

 

Заключення.

А. Кальцинат селезінки.

Б. Сплініт.

В. Кіста селезінки.

Г. Гемангіома селезінки.

Д. Субкапсулярна гематома селезінки.

 

 

 

 

З а д а ч а № 2.

Хвора Г., 29 років.

Жалоби на затримку місячних на 2 тижні, кров’янисті виділення із статевих шляхів, тянучі болі внизу живота. Огляд гінеколога: збільшення матки, болісність шийки матки, кров’янисті виділення із піхви.

Сонографія органів малого тазу (ехозонд 3,5 МГц): Матка збільшена до 6 тижнів вагітності, в каналі шийки матки поблизу внутрішнього зеву гіперехогенне “кільце” діаметром 9-10мм навколо анехогенної округлої структури. Повторний огляд через 5 днів виявив збільшення розмірів утворення у цервікальному каналі, що виключило наявність ендоцервікальої кісти.

 

Заключення.

А. Поліп шийки матки.

Б. Внематочна шийна вагітність, 6 тижнів.

В. Фіброматозний вузол.

Г. Рак шийки матки.

Д. Ендоцервітит.

 

 

 

 

З а д а ч а № 3.

Хвора З., 27 років.

Жалоби на безпліддя на протязі 5 років. Чоловік здоровий. Менструації по 6-7 днів, нерегулярні, з періодами затримки 2-3 місяця. Часті ановуляторні цикли.

При огляді хвора астенічного складу, пониженого харчування. Зовнішні статеві органи без особливостей. Вторинні статеві ознаки по жіночому типу.

Огляд гінеколога: матка неправильної форми, болісна. Придатки не пальпуються.

Трансвагінальна сонографія (конвексним датчиком 5 МГц): тіло матки зменшено у розмірах, деформовано, на передній стінці суберозна, округлої форми, підвищеної ехогенності ділянка однорідної структури з чітким і рівним контуром розміром до 2,5см в діаметрі. Яєчники нормальних розмірів, з множинними анехогенними ділянками розміром до 5мм.

 

Заключення.

А. Субсерозний міоматозний вузол.

Б. Полікістоз яєчників.

В. Гіпоплазія матки.

Г. Внематочна вагітність, 6 тижнів.

Д. Рак тіла матки.

 

 

 

 

З а д а ч а № 4.

Хворий Р., 13 років.

Жалоби на болі в суглобах, в області серця, серцебиття, лихоманку неправильного типу, озноб. Страждає ревматизмом, недостатністю мітрального клапану. Об’єктивно: стан середньої тяжкості, шкіра бліда, із сіруватим відтінком. Пульс – 120 в 1 хвилину. АД 100/60 мм.рт.ст. Перкуторна границя серця в межах норми, аускультативно систолічний шум на верхівці, ослаблення І тона, екстрасистоли. Пальпується збільшена селезінка. Аналіз крові – Hb=94 г/л; лейкоцити – 14000; ШОЕ – 34мм. С-реактивний білок (+++). ЕКГ: 4 СС в 1хв., синусова тахикардія, предсердні і лівошлункові екстрасистоли, дифузні зміни міокарда.

Ехокардіографія (В+М-режими), (ехозонд 5 МГц): у лівому шлуночку множинні гіперехогенні структури розміром 1х1,5см інтимно зв’язані з ендокардом, ознаки недостатності мітрального клапана.

 

Заключення.

А. Ревмокардит.

Б. Мітральний стеноз.

В. Септичний ендоміокардит.

Г. Пристіночний тромб у лівому шлуночку.

Д. Ексудативний перикардит.

 

 

 

 

З а д а ч а № 5.

Хвора Б., 67 років.

Жалоби на періодичне червоне окрашування сечі. В аналізах сечі еритроцитурія до 20-40 в полі зору. Сечовипускання вільне. Загальний аналіз крові без відхилень від норми.

Сонографія малого таза (ехозонд 5 МГц): с ечовий міхур містить достатню кількість сечі. На лівій боковій стінці гіперехогенне утворення 24х30х35мм однорідної структури з нерівними контурами, яке не переміщається при дослідженні.

 

Заключення.

А. Поліпозний рак сечового міхура.

Б. Доброякісний поліп сечового міхура.

В. Камінь сечового міхура.

Г. Хронічний цистит.

Д. Пристіночний тромб сечового міхура.

 

 

 

 

Рекомендована література.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология (основы лучевой диагностики и лучевой терапии): Учебник.-М.: Медицина, 2002.-С.124-135.

2. Пальмер П.Е.С. Руководство по ультразвуковой диагностике. Женева, 2000.-С.1-47.

3. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. Основи променевої діагностики.-Чернівці, 2005.-С.16-18.

 

Додаткова:

1.Пену А.Ю. Практическая эхография. Атлас, 1990.-С.10-16.

2. Мухарлямов Н.М. Клиническая ультразвуковая диагностика, 1987, Т. 1.-С. 7-14; С. 185-208; С. 277-300.