Щодо виконання та захисту курсової роботи

 

Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є виконання всіх видів навчальної роботи у відповідності з робочою навчальною програмою з дисципліни «Теорія локаційних систем», розробленою на модульно-рейтингових засадах. Однією з основних частин такої програми є відповідний модуль і необхідна інформація про оцінку курсової роботи.

1. Рейтингова система оцінювання передбачає визначення якості виконаних студентом усіх видів навчальної роботи, включаючи і курсову роботу. Зазвичай курсова робота складає окремий модуль (М3). Рівень набутих студентом знань та вмінь оцінюється в балах з наступним переведенням в оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

2. Модульна рейтингова оцінка по курсовій роботі входить до складу підсумкової семестрової рейтингової оцінки. Розрахунок трудомісткості засвоєння модуля курсової роботи і максимальної оцінки за виконання і захист курсової роботи з урахуванням передбаченого бюджету часу поданий в табл.5.1.

3. Виконання курсової роботи зараховується студенту, якщо він отримав за неї позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 5.2.

4. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу з позитивною оцінкою за національною шкалою у встановлений термін, то до його поточної модульної рейтингової оцінки може додаватися ще один заохочувальний бал.

 

Таблиця 5.1

Модуль навчальної дисципліни	Обсяг модуля (годин)	Загальний обсяг дисципліни (години)	Розрахунок часового коефіцієнта модуля	Максимальна підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка в балах за національною шкалою	Розрахунок максимальної оцінки (бали)
М3 (курсова робота)			36:216=0,17		88×0,17=15

 

Таблиця 5.2

Виконання та захист курсової роботи	Оцінка за національною шкалою
14-15	Відмінно
12-13	Добре
9-11	Задовільно
Менше 9	Незадовільно

 

5. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін без поважних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 13 (оцінка «Добре» за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 5.2.

6. Не дозволяється перездавати позитивну рейтингову оцінку з метою її підвищення.

7. Підсумкова рейтингова оцінка, отримана студентом за результатами захисту курсової роботи, окрім відомості модульного контролю, заноситься до навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 14/Відм, 13/Добре, 11/Задов.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Финкельштейн М.И. Основы радиолокации.- М: Радио и связь, 1983. – 536 с.

2. Современная радиолокация (Анализ, расчет и проектирование систем) / Под ред. Ю.Б. Кобзарева. – М: Сов. радио, 1969. – 704 с.

3. Теоретические основы радиолокации / Под ред. В.Е. Дулевича. – М: Сов. радио, 1978. – 608 с. 

4. Теоретические основы радиолокации / Под ред. Я.Д. Ширмана. – М: Сов. радио, 1970. – 560 с.

5. Васин В.В., Степанов Б.М. Справочник- задачник по радиолокации. – М: Сов. радио, 1977. – 318 с.

6. Радиолокационные системы аэропортов / Под ред. Л.Т. Превезенцева – М: Транспорт, 1981. – 384 с.

7. Яновский Ф.И. Бортовые метеонавигационные радиолокаторы. Физические основы, основные параметры и принципы построения. – К.: КИИГА, 1982. – 82 с.

8. Яновський Ф.Й. Метеонавігаційні радіолокаційні системи повітряних суден. – К.: Видавництво НАУ, 2003. – 302 с.

9. Качан В.К. Перевезенцев Л.Т. Сокол В.В. Радиооборудование автоматизированных систем управления воздушным движением. – К.: Высш. шк., 1984. – 312 с.

10. Радиолокационные устройства. Теория и принципы построения / Под ред. В.В. Григорина-Рябова. – М: Сов. радио, 1970. – 680 с.

11. Методические рекомендации по оформлению материалов для студентов КМУЦА. - К.: КМУЦА, 1985. – 44 с.

12. Справочник по радиолокации / Под ред. М. Сколника. Перевод с англ.- М: Сов. радио, 1976. – Т 1. – 456 с.

13. Харченко В.П. Теоретические основы радиолокации. Методические указания. – К.: КИИГА, 1990. –56 с.

14. Яновский Ф.И. Методические указания по обоснованию и расчету тактических и технических характеристик бортових радиолокационных систем. – К: КМУГА, 1981. – 52 с.

15. Яновский Ф.И. Бортовые метеонавигационные радиолокаторы. Структура системы и особенности построения передающих устройств. – К.: КИИГА, 1987. – 80 с.

16. Радиоэлектронные системы: основы построения и теория. Справочник / Ширман Я. Д., Лосев Ю.И., Минервин Н.Н., Москвитин С.В., Горшков С.А, Леховицкий Д.И., Левченко Л.С. / Под ред. Я.Д. Ширмана. – М.: ЗАО «МАКВИС», 1998. – 828 с.

ДОДАТКИ

 

Додаток1

 

ЗРАЗОК тиТУЛЬНОГО АРКУША

для курсової роботи

 

Додаток 2

 

ДЕЯКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИБОРУ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ЛС

 

Радіолокаційні станції характеризуються тактичними та технічними параметрами. Перша група параметрів дає відомості про призначення ЛС, можливості та умови її використання. Друга група параметрів дає уяву про всю станцію та її складові елементи з технічної точки зору.

Зазвичай спочатку вибирають і обґрунтовують загальні (тактичні) вимоги до станції. Потім на основі тактичних вимог розраховують технічні параметри ЛС. Основні тактичні характеристики:

- межа роботи ЛС по дальності;

- межа роботи ЛС по кутових координатах;

- період огляду;

- роздільна здатність ЛС;

- точність визначення координат;

- завадозахищеність ЛС;

- імовірність правильного виявлення;

- імовірність хибної тривоги.

Максимальна дальність

Межі роботи ЛС по дальності визначаються максимальною R _max та мінімальною R _min дальністю.

Максимальна дальність дії задається тактичними вимогами і залежить від багатьох технічних характеристик ЛС, умов поширення радіохвиль та характеристик цілей, які в реальних умовах використання ЛС схильні до випадкових змін. Тому максимальна дальність дії є імовірнісною характеристикою.

Зазвичай указується значення максимальної дальності по цілі певного типу (наприклад, літака), при якій ціль виявляється із заданою імовірністю.

Мінімальна дальність

Відомо, що для імпульсної ЛС мінімальна дальність дії R _min залежить від тривалості імпульсу τ _і, часу відновлення антенного

Продовження дод.2

 

перемикача τ _в та роздільної здатності ∆ R _інд індикаторного пристрою.

Мінімальна дальність дії R _min станції наземного базування залежить також від меж роботи антенної системи по куту місця β з урахуванням впливу земної поверхні на діаграму направленості антени. Мінімальна дальність може бути різною для різних висот і саме вона на практиці визначає величину мертвої зони.

Для косекансної діаграми направленості:

,

де β_min – граничний верхній кут місця.

В наземних ЛС при малих кутах місця реальне значення R _min обмежується впливом місцевих предметів, які визначають кути закриття і обмежують можливість спостереження цілей, що рухаються на малих висотах.

Якщо антенна система не вносить обмежень, то

R _min= c /2(τ_i + τ_в)+∆ R _інд,

де с – швидкість світла.

Межі роботи ЛС по азимуту

Межі роботи ЛС по азимуту ∆ α _огл визначаються типом та призначенням ЛС, які можуть працювати як в режимі кругового (від 0 до 360°), так і секторного огляду. Так, наприклад, посадкові радіолокатори працюють в секторному режимі, а трасові та аеродромні ЛС – в режимі кругового огляду.