Порівняльний аналіз монополії і досконалої конкуренції.

ТЕМА 10: Монопольний ринок

Ознаки і різновиди монополій.

Попит на продукцію монополіста і його гранична виручка.

Максимізація прибутку фірми-монополіста.

Довгострокова рівновага монопольного ринку.

Порівняльний аналіз монополії і досконалої конкуренції.

Поведінка монополії: монопольне ціноутворення, цінова дискримінація.

Державне регулювання монополії і антимонопольне законодавство.

Ознаки і різновиди монополій

Модель досконалої конкуренції, яку ми розглядали на минулій лекції, вважається ідеальною ринковою структурою, тобто такою, що рідко зустрічається в реальній економіці. Дуже часто на практиці порушується одна чи більше умов досконалої конкуренції і таким чином формуються ринки, які отримали загальну назву “ринки недосконалої конкуренції”. Найсуттєвішою рисою таких ринкових моделей є здатність учасників тим чи іншим способом впливати на ринкову ціну.

Сьогодні ми розглянемо один із типів ринку – монополію, виробники на якому мають найбільшу ринкову владу.

Характерні ознаки монополії:

1. Весь галузевий випуск здійснює одна фірма. Тому при монополії поняття галузь і фірма є синонімами.

2. Продукція монополіста є унікальною, тобто не має близьких замінників.

3. Потреба в ціновій і неціновій конкуренції відсутня.

4. Монополіст має можливість впливати на ціну, змінюючи обсяг продажу продукції, тобто він є “ціноутворювачем”.

5. Входження на ринок нових фірм блоковано.

Ринок, на якому строго витримуються усі вищеназвані умови, називається чистою монополією. Чисту монополію також можна вважати ідеальною моделлю ринку. Тобто, чиста монополія і досконала конкуренція є крайніми ідеальними елементами спектру ринкових структур, між якими розташовані усі інші реальні моделі ринку.

Однією з передумов виникнення монополії є наявність перешкод (бар’єрів) для входження в галузь для фірм – потенційних конкурентів. Основні бар’єри для виходу на ринок:

1. Виключні права на випуск певної продукції чи надання послуг, отримані від держави у вигляді ліцензії.

2. Патенти та авторські права, які забезпечують правовий захист інноваційних продуктів від несанкціонованого їх використання конкурентами.

3. Власність на пропозицію певного виробничого ресурсу.

4. Економія на масштабі виробництва, яка є характерним явищем для певних галузей.

5. Необхідність великого стартового капіталу.

6. Високі транспортні затрати або взагалі нетранспортабельність окремих товарів і послуг створюють умови для існування місцевих монополій, сфера діяльності яких обмежується окремим регіоном.

7. Нечесна конкуренція.

 

Розрізняють монополії чисті, закриті, відкриті, природні.

Чиста монополія – модель ринку, на якому присутній єдиний виробник продукції. Чиста монополія рідко зустрічається в реальному економічному житті.

Закрита монополія захищена від конкуренції юридичними бар’єрами (ліцензіями, патентами).

Відкрита монополія виникає тоді, коли фірма вперше виходить на ринок з новою продукцією, яка не має ніякого правового захисту.

Природна монополія – це галузь, в якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму, коли одна фірма обслуговує ринок загалом. Тобто, природна монополія виникає в тих галузях, в яких мінімально ефективний масштаб виробництва співпадає з галузевим попитом (транспортування газу і електроенергії, постачання води, телефонний зв’язок, залізничний транспорт). В таких галузях конкуренція недоцільна із суспільної точки зору.

Приклади монополій: компанія Де Бірс - видобуток і продаж алмазів, ВО “Іскра” (м.Львів) – лампи розжарювання 25-100 Вт, ВО “Ватра” – деякі види промислових світильників; місцеві підприємства, які надають комунальні послуги – “Тернопільводоканал”, “Тернопільміськгаз”, “Тернопільобленерго”, природні монополії державного масштабу: НАК “Нафтогаз України”, Укрзалізниця, Укртелеком.

 

Цінова дискримінація другого ступеня

 

Частіше монополіст застосовує інший тип цінової дискримінації – продаж за різними цінами окремих партій товару. Вона відома також як випадок нелінійного ціноутворення, оскільки означає, що ціна за одиницю товару не є постійною, а залежить від того, скільки товару купується. Графічною ілюстрацією цінової дискримінації 2-го ступеня є рис.10.9.

 

 

Рис.10.9. Цінова дискримінація другого ступеня

 

Як бачимо, обсяг Q_A споживачі готові придбати за ціною Р_А, наступну партію (блок) Q_B-Q_A за нижчою ціною Р_М і т.д. Без дискримінації монополіст продав би обсяг Q_M за ціною Р_М і отримав би прибуток, що чисельно дорівнює площі заштрихованого прямокутника. Дискримінація 2 ступеня не дозволяє монополісту привласнити весь надлишок споживача, проте забезпечує йому додатковий прибуток, що дорівнює площі прямокутників P_AALP_M та KBNG і т.д.

На практиці цінова дискримінація другого ступеня здійснюється у вигляді:

- оптових скидок (чим більша партія, тим нижча ціна одиниці товару – один компакт диск є дорожчим, ніж один із 10 в одній упаковці);

- кумулятивних скидок (місячні картки для проїзду у громадському транспорті).

 

ТЕМА 10: Монопольний ринок

Ознаки і різновиди монополій.

Попит на продукцію монополіста і його гранична виручка.

Максимізація прибутку фірми-монополіста.

Довгострокова рівновага монопольного ринку.

Порівняльний аналіз монополії і досконалої конкуренції.