Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.

Бюджет як економічна категорія – є основною ланкою державних фінансів і важливою

складовою фінансової системи в цілому.

У структурі бюджету розрізняють доходи та видатки. Стан бюджету як фінансового

плану держави може визначатися трьома показниками:

- рівновага доходів і видатків бюджету;

- бюджетним профіцитом – перевищення доходів над видатками бюджету;

- бюджетним дефіцитом – перевищення видатків над постійними доходами.

Бюджетний дефіцит є найбільш складним і водночас досить поширеним явищем. Це

перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов’язкові платежі, що згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету.

 

За формою прояву:.

1)Відкритий – це офіційно зафіксований стан бюджету під час його затвердження у відповідному документі: Закон про Державний бюджет чи в рішенні місцевих органів влади.

2) Прихований- дефіцит офіційно не визнається і є вкрай небажаним явищем.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит.

1) Вимушений є наслідком економічної і фінансової кризи і повязаний із бажанням чи необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх є в наявності.

2) Свідомий бюджетний дефіцит пов’язаний з проведенням політики так званих

«позикових» фінансів, що грунтується на необхідності обмеження рівня оподаткування і забезпечення частини бюджетних видатків через позики.

За спрямуванням коштів розрізняють дефіцитне фінансування на розвиток і на поточні витрати.

Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

- державні позики;

- емісія грошей.

Світовий досвід вказує чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:

а) скорочення бюджетних витрат; б) пошук джерел додаткових доходів; в) випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат; г) позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій

В Україні до 1995 року джерелами фінансування бюджетного дефіциту виступали грошова емісія та кредити НБУ. Але з 1995 року основними джерелами фінансування бюджетного дефіциту в Україні стають внутрішні та зовнішні облігації. З 1997 року було виключено таке джерело фінансування бюджетного дефіциту як кредити НБУ

 

Вплив держави на економічну рівновагу: функція споживання у закритій змішаній економіці; кількісне визначення приватних, державних, національних заощаджень та національних інвестицій; рівновага між ними.

У моделі екон.кругообігу держава виконує три ф-ції: здійснює на відповідних ринках закупівлю ресурсів та продуктів і несе пов’язані з ними витрати; забезпечує домогосподарства і підприємства сусп.благами; отримує від домогосподарств і підприємств податки, за рахунок яких фінансуються сусп.блага. Ф-ції держави: 1)Перерозподільча ф-ція. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє сукупний дохід між приватним сектором економіки і вир-вом сусп.благ та послуг; 2)Стабілізаційна ф-ція. Змінюючи обсяги держ.закупівель та рівень чистих податків, вона може цілеспрямовано впливати на сукупні видатки, і, як наслідок, на рівень вир-ва. В межах приватної закритої економіки Y=C+I. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями, тому екон.рівновага визначається Y=C+I+G. Одночасно трансформується ф-ція споживання. В спрощеній моделі DI=Y, тому . З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, після податковий дохід зменшується за формулою: DI=Y-T. Тому ф-ція споживання: , де t – граничний коефіцієнт податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу. Отже, поява чистих податків зменшує споживання за будь-якого рівня доходу.

. Економічна рівновага існує лише тоді, коли вилучення дорівнюють ін’єкціям. У приватній економіці закритого типу, вилучення відбуваються лише у формі заощаджень, а ін’єкції – у формі інвестицій. Екон.рівновага: S=I

Згідно з граф.моделлю лише У1 є рівноважним, оскільки виробляється в умовах, коли заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям: S1>I,a I’>0. У2 більше рівноважного, оскільки вилучення в формі заощаджень більше запланованих інвестицій: S2>I, a I’<0. У3 менше рівноважного, оскільки вилучення у формі заощадженьб менше запланованих інвестицій: S3<I, a I’<0. Якщо заощадження перевищили заплановані інвестиції, то це означає, що пропозиція позичкових грошей перевищила попит на них з боку інвесторів. Завдяки цьому відсоткова ставка знижується, що сприяє збільшенню інвестиційного попиту до рівноваги із заощадженням. Якщо навпаки, то відсоткова ставка зросте. Це сприяє збільшенню заощадження до рівня попиту на гроші, тобто до інвестиційного попиту.