Ландшафтний аналіз основних факторів, що впливають на прийоми формування ландшафтно-архітектурного комплексу(науково-дослідницька частина проекту)

1.1.Вивчення та аналіз проектних і планових матеріалів з теми курсового проекту та результати ознайомлення з нормативними і законодавчими документами.

Кагарлицький парк знаходиться в центрі м.Кагарлик, а отже немає проблем з доступністю, межує з трьох сторін з міською забудовою, а зі сходу з річкою Росава, з якої живиться озеро в парку.

Офіційна площа парку становить 35,5 га, але за моїми підрахунками лише 31,6 га.З них 2,6 га припадає на стадіон, огороджену навколо нього територію з спортивними знаряддями і танцмайданчик. Таким чином власне паркова територія становить 29 га.

Основним типом садово-паркового ландшафту є лісовий. Лише біля гірки Маруш серед галявин є окремі насадження дерев, і тому ці ділянки внесено до паркового типу ландшафту.Решта галявин невеликі за площею, без солітерів та груп, вони — елементи лісового типу садово-паркового ландшафту.

 

 

1.2.Характеристика природно-кліматичних та економічних умов району об´єкта проектування.

 

Кагарлицький район створено у 1923 році і включено до Київського округу Київської губернії. Площа району складає 925,6 кв.км. і являє собою широко хвилясте плато. У районі протікають річки: Горохуватка, Расава, Расавка, ліві притоки річки Рось – Стугна, Красна. У північно-східній частині району тече найбільша водна артерія України – Дніпро. Клімат району помірно-континентальнй. З корисних копалин є глина, придатна для виробництва цегли.

Територію району перетинають автомобільні шляхи республіканського значення: Київ-Донецьк (28 км) та Біла-Церква – Ржищів (42 км). Шляхи обласного значення складають 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Залізнична станція “Кагарлик”.[5]

У районі нараховується 50 населених пунктів, з них: міст районного підпорядкування – 1 (Кагарлик), сільських населених пунктів – 49. Адміністративним та культурно-господарським центром району є місто Кагарлик, яке розташоване від обласного центру м.Києва на відстані 77 км. Чисельність населення, що проживає у районі становить 37,8 тис.чол., у тому числі у сільській місцевості 24,0 тис.чол.. В районі діє 7 основних промислових підприємств та 5 підприємств підсобної промисловості. Основна продукція, яку виробляють промислові підприємства – кондитерські вироби, цукор-пісок, продукція з незбираного молока, цегла керамічна, обладнання для утримання птиці.[3]

Основна виробнича діяльність району – сільське господарство. Виробничий напрямок сільськогосподарських підприємств району – зерно буряковий з розвинутим молочним тваринництвом.

Північно-східна частина Кагарлицького району в силу свого географічного розташування та особливостей історичного розвитку має необхідні ресурси для розвитку туризму. Близькість до найбільшої водної артерії України річки Дніпро та чудові місцеві краєвиди створюють прекрасні умови для розвитку сільського зеленого туризму саме в цій частині району.[6]

 

1.3. Аналіз розміщення об´єкта.

 

Як вже зазначалося, об´єкт знаходиться в центрі міста, підпорядкований відділу комунальних підприємств міської адміністрації. Парк має три входи: центральний, службовий та вхід зі сторони стадіону.

Парк межує з р.Росава і органічно вписується в загальний пейзаж міста, оскільки його стиль максимально наближений до природного.Загалом він є зеленим центром міста.

На сьогоднішній день парк знаходиться в занедбаному стані, після війни його не було відновлено повністю, наукова робота в дендропарку не велася більше 70 років. Саме тому свій проект я вирішила спрямувати на реконструкцію парку та відновлення його функціонального та естетичного призначення.[2]

1.4.Історичний аналіз об´єкта.

Після приєднання Правобережної України до Росії(1793) Катерина ІІ подарувала Кагарлицький маєток із земельною площею навколо Кагарлика Дмитру Прокоповичу Трощинському(1451-1829)(рис.1).

Рис.1. Д.П. Трощинський.

Тощинський походив зі знатного роду. Його прадід був небожем гетьмана Івана Мазепи.

У 1800 р. на кошти Д.П.Трощинського в Кагарлику була споруджена Святотроїцька церква(рис.2).

Рис.2. Свято-Троїцька церква.

З 1808 р. по 1811 р. навпроти церкви був споруджений палац, флігелі та господарські будівлі(рис.3). Палац та створений навколо нього парк прикрашали скульптури.[2]

Рис.3. Палац Д.П. Трощинського.

Парк мав переважно ландшафтне проектування.У південній частині насипали гірку, яка отримла назву Машук. З гірки вздовж алеї відкривалася далека(650 м довжиною) перспектива на палац. Трощинський вирішив, що парк повинен символізувати земну кулю в мініатюрі.З цією метю він створив ставочок-саджалку з острівцем, на який можна було дістатися паромом. Ставочок та острів мали символізувати «океан» і «материк».

У 1881 р. на пагорбі встановили ротонду(рис.4). Через калиновий яр перекинули міст(рис.5). Паркові доріжки вкрили цеглою. Поклали водогін для поливу. У ниній частині знаходилася оранжерея для вирощування квітів, керував нею майстер Калініченко. Працювало 20-27 робітників.[3]

Рис.4. Ротонда Рис.5. Міст через Калиновий яр

 

У 1918 р. значних збитків садибі завдали збитків Німецькі війська. Вони пограбували приміщення, вивезли скульптури. Багато дерев у парку було пошкоджено технікою, вирубано на дрова.

Під час війни 1941-1945 рр. гітлерівці висадили в повітря садибні будівлі, розстрілювали у парку мешканців Кагарлика.

У 1960 р. парк віднесено до тих, що охороняються державою.

На місці, де був палац, у1967 р. збудували стадіон. Спорудили тир, атракціони, майданчик з басейном біля входу в парк, меморіал загиблим у роки війни 1941-1945 рр.

Під час спорудження стадіону частину скульптур, які прикрашали вхід до палацу, просто закопали. Стадіон повністю змінив ландшафтний вигляд території. У наші дні в кінці перспективи, яка відкривається з ротонди, видно паркан стадіону.

Меморіал загиблим у роки війни також мав би знаходитися не у старовинному парку. Єдине випрадання цьому те, що саме в парку гітлерівці розстрілювали мешканців Кагарлика.[6]

 

1.5.Функціональний та архітектурно-планувальний аналіз.

На сьогоднішній день парк має такі зони:

· Вхідна;

· Спортивна;

· Меморіальна;

· Тихого відпочинку;

· Господарська.

Вхідна зона являє собою залізні ворота за якими знаходиться бюст Трощинського та фонтан. Від входу доріжки ведуть до стадіону та через зону тихого відпочинку до господарської зони що знаходиться в старому парку. Від стадіону доріжка веде ло ротонди та озера.

Спортивна зона – це стадіон, який разом з тим виконує функцію культурно-масової зони. На стадіоні проводяться спортивні змагання, народні гуляння та культурні заходи. Біля стадіона знаходиться танц-майданчик.

Меморіальна зона знаходиться зі сторони старого входу і представлена могилами загиблих у громадянській війні та меморіалом жителям Кагарлика, що загинули на Великій Вітчизняній війні. Зона знаходиться біля калинового яру.

Зона тихого відпочинку розташована в старому парку. В центрі зони майданчик зі скульптурами муз, також є три відкрті галявини. Важливим елементом зони тихого відпочинку є озеро. В будь-яку пору року воно має неперевершений декоративний вигляд та слугує місцем відпочинку та улюбленим місцем для фотографування молодят.

Господарська зона розміщена на найдальшій околиці парку.Представлена хатою-сторожкою 1896 р.[3]

Так як парк спроековано в ландшафтному стилі, чіткої системи доріг немає. Головна алея іде від центрального входу до господарської зони. Окрім встановлених та спроектованих доріжок, в парку наявна велика кількість стежок які люди протоптали з роками.

З елементів МАФ є об´ємні споруди: ротонда та бесідки в зоні тихого відпочинку. Також наявні паркові лави та урни. Із водних споруд це озеро та фонтан біля входу. Освітлення присутнє лише біля стадіону та центрального входу.[8]

1.6. Ландшафтний аналіз території.

 

Безперечною особливістю ландшафту даного об»єкта є його садово-парковий та лісовий ландшафти. Міцевість парку є горбистою з невеликими галявинами, що відкриває великий простір для творчості.

В таблиці 1.1. зображено відсоткове відношення ландшафтів відкритого, напіввідкритого, закритого та напівзакритого просторів.

Таблиця 1.1. Співвідношення відкрититих, напіввідкритих, напівзакритих та закритих просторів, (%)

Простір
Відкритий	Напіввідкритий	Закритий	Напівзакритий

 

В процесі реконструкції заплановано як створення нових пейзажів, так і відновлення колишніх елементів парку.

1.7.Інвентаризація та аналіз насаджень.

У парку ростуть деревні рослини 74 видів. Два з них представлені тільки декоративними формами: ялина колюча-сизою, верба біла-плакучою. Клен гостролистий та дуб звичайний мають як типові рослини, такі декоративні форми, перший-Шведлера, другий-пірамідальну. З74 видів 7 хвойних, 67 листяних(39- дерева, 25- кущі, 2- напівкущі, 1- ліана). Зберігся один віковий дуб звичайний(d стовбура=1,18 см), є старі модрини європейські(d=78 см), ялини звичайні(d=108 см), сосни чорні(d=76 см), Веймутові(d=58 см) та звичайні(d=78 см), псевдотсуги Мензиса(d=54см). Є один каркас західний(d=48см), та одна софора японська. Старі гіркокаштани(d=90см) трапляються групами тка окремими екземплярами урізних куточках парку. Біля озера росли дуже великі тополі білі, але наприкінці 1980-х років вони загинули. Домінуючий вид — ясен звичайний. На більшості ділянок його ві 7 до 10 одиниць у складі насадження. На окремих ділянках переважають клен гостролистий, робінія псевдоакація, та деякі інші види, які домінують на деяких незначних площах[8]

В таблиці 1.2. наведено інвентаризацію дерев об´єкта дослідження та їх фітопатологічний стан:

 

Таблиця 1.2. Асортимент дерев та кущів.

№ п/п	Вид, українська та латинська назви	Кількість, шт.	Фітопатологічний стан
Листяні деревні рослини
	Липа серцелиста-Tilia cordata L.		задовільний
	Верба біла-Salix alba L.		добрий
	Клен гостролистий-Acer platanoides Dumm.		добрий
	Дуб звичайний-Qvercus robur L.		добрий
	Гіркокаштан кінський-Aesculus hipocastanum L.		незадовільний
	Яблуня домашня-Malus domestica L.		добрий
	Ясен звичайний-Fraxinus exelsior Taub.		відмінний
	Акація біла-Robinia pseudoakacia L.		добрий
	Каркас західний-		задовільний
	Клен ясенелистий-Acer negundo L.		добрий
	Шовковийя біла-Morus alba L.		відмінний
	Оцтове дерево-Rhus tupina L.		відмінний
	Береза повисла-Betula pendula L.		добрий
	Тополя тремтяча-Populus tremula Hann.		задовільний
	Горіх грецький-Juglan regia L.		добрий
Листяні кущі
	Бруслина європейська-Eonimus europeum Mill.		відмінний
	Бруслина бородавчаста-Eonimus verucosa L.		добрий
	Бузина чорна-Sambucus nigra L.		відмінний
	Ліщина звичайна-Corulus avelana L.		добрий
	Калина звичайна-Viburnum opulus Mill.		добрий
	Гортензія садова-Hortensia scuparia Vis.		відмінний
	Форзиція європейська-Forsicia europea L.		задовільний
	Софора японська-Sofora japonica L.		добрий
	Вейгела квітуча-Veigela florida L.		задовільний
	Самшит вічнозелений-Buxus sempervirens L.		задовільний
	Спірея Вангутта-Spirea Vanhoutea L.		Добрий
	Кизильник блискучий-Cotoneaster lucida L.		добрий
Ліани
	Дівичвиноград п´ятилопатевий-Partenocisus Qinqefolia L.		відмінний
Хвойні деревні рослини
	Ялина колюча-Picea pungens L.		задовільний
	Ялина звичайна-		добрий
	Модрина європейська-Larix decidua L.		добрий
	Сосна чорна-Pinus nigra L.		добрий
	Сосна Веймутова-Pinus strobus L.		задовільний
	Псевдотсуга Мензиса-Pseudotsuga Mensiezii		добрий
	Туя західна-Thuja ocidentalis L.		добрий

 

. Підлісок у парку представлений переважно бузиною чорною, яка дуже поширена. Трапляються також бруслини європейська і бородавчаста, ліщина звичайна, калина звичайна та інші види.

 

1.8. Аналіз структури та динаміки фітоценозу і оцінка його стану.

Парк створювався на базі природної діброви, та зараз дуба звичайного галишилося близько 20 шт. Тому в перспективі є збільшення його чисельності.

Зімкнутість крон в насадженнях досить висока, насадження в основному одно- та двоярусні. За екологічним станом рослини в парку є мезо- та гігрофітами.

Надгрунтовий покрив складається з таких видів як медунка лікарська, горицвіт весняний, чистотіл звичайний, подорожник великий та ланцетолистий, чебрець звичайний, кропива дводомна, перстач гусячий, спориш звичайний, хвилівник звичайний, копитняк європейський, конюшина біла, кульбаба звичайна, костриця овеча, райграс пасовищний, тимофіївка лучна, стоколос безостий.

Тривалість вегетаційного періоду 120 днів. Початок вегетації – І декада травня, кінець ІІ декада липня. Час останніх весняних заморозків – 20.04., перших осінніх заморозків – 15.10. Сніговий покрив: утворюється – 20-30.11, середня товщина 34см, сходить – 15-20.02. Гідротермічний коефіцієнт становить — 2. Середньорічна температура +7-12ºС.Середня кількість опадів за рік — 400 мм. Панівний напрямок вітрів західний та північно-західний. Грунтові води залягають на глибині 2-4 м.

З гідрологічних елементів у парку знаходиться озеро, що живиться від річки.[6]

Антропогенне втручання в ландшафт парку здійснюється забрудненням побутовим сміттям, вандалізмом населення що до фауни парку, також дається в знаки безвідповідальне відношення населення до зеленої зони.

Загалом на території парку потрібно виділити місце під влаштування культурно-масової та дитячої зон.

 

1.9. Економічна частина.

На об´єкті не існує підприємства, що проводить роботи з догляду за насадженнями, садильні роботи і роботи з формування масивів, біогруп, створення газонів, квіткових композицій тощо. Тому всі роботи будуть проводитися за допомогою найманих працівників.

Також в парку немає розсадника, тому весь садивний матеріал спеціально закуповуватиметься в садових центрах та приватних розсадниках.

 

Висновок до І розділу.

В процесі дослідження історичних джерел та особистого ознайомлення з пейзажами та особливостями дендропарку, я дійла висновку що парк потребує вдосконалення та реконструкції. Надалі буде складено проектне рішення та генплан для його зораження.

В парку заплановано відновлювлення природних умов та реставрація частково зруйновних елементів паркового комплексу.

 

Розділ 2