Тема 4. Виникнення, становлення та розвиток українського козацтва.

Причини виникнення та джерела формування українського козацтва. Національний склад, побут, звичаї, заняття, традиції. Українське козацтво як суспільно-історичне явище. Запорозька Січ: заснування, територія, адміністративно-політичний устрій і побут. Боротьба запорозького козацтва проти польської і турецько-татарської агресії. Роль у визвольній боротьбі українського народу.

Формування реєстрового козацтва. Піднесення національно – визвольного руху. Селянсько-козацькі повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Бута, Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

 

Ключові слова: етнічна, аристократична та уходницька теорії, козак, Дике поле, зимовники, промисли, військові походи, торгівля, Дмитро Вишневецький, кіш, паланка, курень, сотня, козацька старшина.

 

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

 

Тема 5. Українська національна революція 1648-1676 рр.

Причини, характер, початок Визвольної війни українського народу. Богдан Хмельницький – видатний полководець, політичний діяч, фундатор Української держави. Воєнні дії 1648-1653 рр. Зовнішня політика Б.Хмельницького. Союз з Кримським ханом. Молдавські походи. Союз з Туреччиною.

Українська козацько-гетьманська держава: територія, державний устрій, адміністрація, військо, суд і судочинство, фінансова система, господарство, суспільні верстви, зовнішня політика. Українсько-російські відносини 1648-1653 років. Переяславська Рада та “Березневі статті” (“Статті Богдана Хмельницького”) 1654 р. – прагнення зберегти державну самостійність, республіканський устрій і демократичні традиції в Україні. Відновлення війни України і Росії з Польщею. Розвиток воєнних подій 1654-1657 рр. Історичне значення та соціально-політичні наслідки Визвольної війни 1648-1657 років.

Боротьба українського народу за політичну єдність і національну державність після смерті Б.Хмельницького. Систематичне порушення царатом Переяславської угоди і “Березневих статей”, ускладнення внутріполітичної ситуації в Україні. Гадяцький трактат – політична спроба створення федерації України, Польщі й Литви: його зміст та історичне значення.

Ю.Хмельницький. “Переяславські статті” 1659 р. – обмеження автономії України Московською державою. Доба “Руїни”. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір, “Трактат про вічний мир” – остаточне закріплення поділу України між Росією і Річчю Посполитою.

Соціально-політичне становище Правобережної України у другій половині ХVІІ ст. Гетьманування П.Тетері. Діяльність гетьмана П.Дорошенка по об,єднанню двох гетьманатів. Прийняття протекторату Туреччини. Бучацька угода 1672 р. і захоплення Поділля Туреччиною. Економічний занепад Правобережжя. Капітуляція П.Дорошенка і кінець Української революції.

 

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: Революція, Богдан Хмельницький, Жовтоводська битва, Корсунська битва, Пилявецька битва, Берестейська битва, Зборівський договір, Білоцерковський договір, Переяславська рада, Березневі статті, Гадяцький трактат, Андрусівське перемир’я, «Руїна».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

 

Тема 6. Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.

Польський наступ на права козацтва на Правобережжі, сеймова ухвала 1699 р. про скасування козацтва. Занепад козацького військово-територіального устрою на початку ХVІІІ ст.

Соціально-політичне становище Лівобережної України у другій половині ХVІІ – на початку ХУІІІ ст. Обмеження української автономії Російською державою. Ліквідація російською владою Київської православної митрополії і підпорядкування її Московському патріарху.

Гетьман І.Мазепа. Коломацькі статті. Україна в Північній війні. Союз І.Мазепи зі Швецією. Полтавська битва: її історичне значення та політичні наслідки. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик. “Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького” (Бендерська конституція) 5 квітня 1710 р. та її місце в контексті світової історії. Великодержавна політика Петра І щодо України. Гетьманування І.Скоропадського. Решетилівські статті. Зруйнування царськими військами Запорозької Січі в 1709 р. Обмеження автономії України і гетьманських прав. Наказний гетьман П.Полуботок. Перша Малоросійська колегія. Гетьман Д.Апостол. “Рішительні пункти”. Новий наступ самодержавства на права України, створення Правління гетьманського уряду. Гетьманування К.Розумовського, зміни в соціально-економічному устрої України. “Права, за якими судиться малоросійський народ” – збірник українських законів. Проведення судової реформи.

Політика Катерини ІІ щодо України. Остаточна ліквідація гетьманату. Друга Малоросійська колегія. Скасування полково-сотенного поділу Слобожанщини і створення Слобідсько-Української губернії. Ліквідація Запорозької Січі в 1775 р. Колонізаційна політика російського уряду. Заселення Південної України. Юридичне оформлення кріпосного права указом Катерини ІІ в Лівобережній Україні. Поділи Польщі і розподіл території України між Росією та Австрією: приєднання Галичини, Буковини до Австрії і Правобережної України до Росії. Ліквідація намісництв в Україні і введення адміністративного поділу на загальноімперські губернії указом Павла І.

Соціально-економічні відносини, аграрний розвиток в Правобережній Україні в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Полонізація. Посилення визиску селян. Народні рухи в Україні. Гайдамаччина. Коліївщина. Рух опришків. Олекса Довбуш.

 

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: боротьба козацько-старшинських угрупувань, І. Виговський, Ю.Хмельницький, Я.Сомко, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький, Д.Многогрішний, І.Самойлович, І.Мазепа, Лівобережна та Правобережна Україна, Андрусівський мир, Гадяцький договір, Бахчисарайський мир, Вічний мир, Малоросійські колегії, екстенсивний розвиток господарства, спеціалізація, криза феодально-кріпосницького господарства.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 7. Початок формування української модерної нації (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.)

Українські землі в першій половині ХІХ ст. у складі Російської імперії, їх адміністративний устрій.. Перетворення українських земель на провінції Російської імперії. Становий поділ українського суспільства (дворянство, духовенство, міщани, селяни). Посилення національного гноблення царатом щодо українського населення. Закріпачення селян півдня України. Сільське господарство, розвиток аграрних відноси в Україні у першій половині ХІХ ст. Інвентарна реформа на Правобережжі (1847-1848) та її соціально-політичні наслідки. Становище поміщицьких та державних селян, військових поселенців. Криза феодально-кріпосницької системи. Селянські антикріпосницькі рухи першої половини ХІХ ст. Народні виступи під проводом У.Кармалюка. “Київська козаччина” 1855 р. “Похід у Таврію за волею” 1856 р. Формування національної буржуазії, поширення використання вільнонайманої праці робітників у мануфактурно-фабричному виробництві. Торгівля. Виступи робітників.

Кримська війна (1853-1856) і загострення соціально-економічної та політичної кризи в Російській імперії.

Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель – Північної Буковини, Східної Галичини, Закарпаття. Соціально-економічні відносини в українських землях у складі Австро-Угорської імперії. Суспільно-політичний рух. “Руська трійця” – М.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич. “Русалка Дністрова”. “Весна народів” у Європі та її вплив на розвиток національного руху в Україні. Скасування кріпацтва. “Головна Руська Рада”. “Руський собор”. Революційні події в Закарпатті та Північній Буковині.

Зародження і формування громадського руху за національне, культурне, державне відродження. Традиції козацтва як чинник національно-державного відродження. Зростання суспільного інтересу до національної історії. Історичні твори Д.Бантиша-Каменського, М.Цертелєва, М.Максимовича. Харківський університет – культурний центр Слобожанщини. Творча й громадська діяльність В.Н.Каразіна, П.П.Гулака-Артемовського, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, М.І.Костомарова, І.І.Срезневського. Заснування перших в Україні періодичних видань.

 

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: «Харківські романтики», Енеїда І. Котляревського, Харківський та Київський університет, «Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею», «Руська трійця», Русалка дністрова», «Головна Руська Рада». «Руський собор»

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

 

ТЕМА 8. Завершення формування української модерної нації. Українські землі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Кирило-Мефодіївське товариство (1846-1847). Його програмні документи, діяльність, видатні діячі: М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський, Т.Шевченко, О.Маркович, П.Куліш, І.Посяда, О.Навроцький, Г.Андрузький, М.Савич, Д.Пильчиков, О.Тулуб. Життя і творчість Т.Г.Шевченка.

Реформи 1860-1870-х рр. в Росії, їх значення і наслідки в Україні. Скасування кріпосного права, земська, фінансова і судова реформи, міська реформа, шкільна реформа, військова реформа, реформа поліції(1862): їх вплив на соціально-економічний розвиток українських земель. Земський рух. Контрреформи царату 1880-х – початку 1890-х років.

Лібералізація суспільного життя в середині ХІХ ст. Створення першої української Громади. Київська Громада, поширення громадівського руху. Перший український часопис “Основа” і його значення. В.Антонович, П.Чубинський. Південно-західний відділ Російського географічного товариства. М.Драгоманов. Журнал “Громада” – перший безцензурний друкований орган. Гурток “Свідомі українці”. Загальна українська організація. Журнал “Киевская старина”.

Реакційна політика російського царизму в галузі культури й освіти в Україні. Ідеологічне забезпечення русифікації. Циркуляр П.Валуєва та “Емський акт”. Народництво в Україні. Виникнення політичних партій ліберально-демократичного й радикально-демократичного напрямів.Робітничий рух в Україні. Поширення соціалістичних ідей, перші соціал-демократичні гуртки і групи.

Суспільно-політичний рух після 1848 р. в Західній Україні. Народовці. Культурно-просвітницькі та політичні організації. Економічні та спортивні товариства. “Просвіта”. Наукове товариство імені Т.Г.Шевченка. М.Грушевський, І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький – провідні діячі суспільно-політичного руху. Русько-українська радикальна партія. Національно-демократична партія. Українська соціал-демократична партія.

Соцально-економічний розвиток України наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Економічна криза 1900-1903 рр. Україна в економічній системі Російської та Австро-Угорської імперій.Національно-визвольний рух. Боротьба за відновлення української держави. Роль і місце національного питання в розгортанні політичної боротьби в Україні. Утворення політичних партій: Революційна українська партія, Українська народна партія, Українська соціалістична партія, Українська соціал-демократична спілка, Українська демократична партія, Українська радикальна партія. Їх програми та політична діяльність. М.І.Міхновський, Є.Х.Чикаленко, С.О.Єфремов. Діяльність загальноросійських партій в Україні та їх ставлення до національного й аграрного питань.

Революційні події в Україні в 1905-1907 рр. “Українське питання” в діяльності Державних Дум. Українська думська громада, її діяльність, вплив.Створення і розгортання діяльності культурно-освітніх організацій – “Просвіт”. Аграрна політика П.А.Столипіна та її запровадження в Україні: економічні, соціально-політичні здобутки і наслідки.

Західноукраїнські землі під владою Австро-Угорської імперії в 1900-1917 рр. Боротьба за загальне виборче право до австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів. Ідея перетворення Галичини у “П’ємонт” – центр об’єднання всіх українських земель.

Передвоєнна політична криза. Вшанування 100-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Україна – арена воєнних дій Першої світової війни.. Захоплення російською армією Галичини і Буковини. Репресії щодо українських освітніх і культурних установ. Участь українських січових стрільців у війні.

 

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: М.Костомаров, П.Куліш, “Закон божий”, “молоді” та “старі” громади, радикалізація громад, РУП, УНП, УДРП, ТУП, “Самостійна Україна”, автономісти-федералісти.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

 

Змістовий модуль 2.