Індивідуально-творче завдання 2

Методичне обґрунтування лекційного, або семінарсько-практичного заняття

(Загальний обсяг – до 10 сторінок).

Алгоритм виконання:

Аналіз теми:

- мета вивчення (представлення карти формування педагогічної культури та моделі бази знань з теми);

Карта компонентів педагогічної культури

Модель бази знань

- основні категорії, закони, закономірності, що вивчаються за темою;

- уміння та навички, що мають бути сформовані при вивченні матеріалу з теми (аналізувати інформацію, статистичні дані, розраховувати показники, складати діаграми, креслити графіки, розв'язувати задачі – вказати, які, яких типів, за якими формулами тощо);

- логіка вивчення теми;

- зміст кейсу навчально-методичних матеріалів до вивчення теми за структурою:

а) наочні посібники (вказати вид та назву, наприклад: таблиця «Види технологій»);

б) ситуації для аналізу (зміст ситуації, питання або завдання до них);

в) практичні завдання;

г) типи задач;

д) додатковий роздавальний дидактичний матеріал;

е) завдання для самостійної або домашньої роботи;

ж) тематика навчально-дослідницької роботи.

3. Обґрунтування методів, за допомогою яких доцільно викладати тему, у відповідності до вікових особливостей групи навчання.

4. Обґрунтування форми організації навчання з визначенням типу.

Вимоги до оформлення:

1. Індивідуальне завдання оформлюється на аркушах формату А4 (210-297), виконується українською літературною мовою машинним способом на одному боці аркуша білого паперу. Завдання друкується через 1,5 інтервали. Розміри полів: верхній, нижній – 20 мм, правий – 10 мм, лівий – 25 мм. Розмір шрифту 14. Номер сторінки внизу, по центру сторінки. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1,5 мм.

2. На першій сторінці індивідуального завдання у правому верхньому куті вказується прізвище, ім'я виконавця, курс, шифр групи. Далі по центру великими літерами завдання, наприклад:

Індивідуально-творче завдання 3

Розробка плану-конспекту заняття

(Загальний обсяг – до 10 сторінок).

Алгоритм виконання:

1. Формулювання триєдиної мети вивчення теми.

2. Визначення можливостей мотивації навчальної діяльності при вивченні теми.

3. Встановлення способів актуалізації опорних знань, особистого досвіду тих, хто навчається, при вивченні тем.

4. Відокремлення структури навчального заняття відповідно до його типу.

5. Підготовка плану-конспекту навчального заняття за структурою:

Загальні відомості:

- Тема

- Мета

- Форма організації навчання

- Тип

Дидактичне забезпечення (навести усі матеріали, які представлені у ході заняття: підручники та посібники; наочні посібники; дидактичний роздавальний матеріал (картки, перфокарти тощо); технічні засоби навчання)

Методи організації навчання (вказати усі методи, за якими організується навчальна робота в процесі заняття за обраними класифікаціями)

Хід заняття

(із наведених етапів обираються ті, що відповідають типу заняття):

- Організаційний етап

- Повідомлення теми, мети, завдань

- Мотивація навчальної діяльності

- Актуалізація опорних знань, особистого досвіду

- Повідомлення нового матеріалу

- Узагальнення та систематизація нового матеріалу

- Використання засвоєних знань на практиці

- Формування умінь та навичок

- Перевірка засвоєного

- Контроль та корекція засвоєних знань, умінь, навичок

- Повідомлення домашнього завдання, або завдань індивідуальної самостійної роботи

- Підсумки заняття

Вимоги до оформлення:

1. Індивідуальне завдання оформлюється на аркушах формату А4 (210-297), виконується українською літературною мовою машинним способом на одному боці аркуша білого паперу. Завдання друкується через 1,5 інтервали. Розміри полів: верхній, нижній – 20 мм, правий – 10 мм, лівий – 25 мм. Розмір шрифту 14. Номер сторінки внизу, по центру сторінки. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1,5 мм.

2. На першій сторінці індивідуального завдання у правому верхньому куті вказується прізвище, ім’я виконавця, курс, шифр групи. Далі по центру великими літерами завдання, наприклад:

Розробка плану-конспекту навчального заняття з теми «»

3. Текст завдання починається з абзацного відступу.

4. Сторінки роботи нумеруються по центру у нижній частині сторінки. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

5. Зміст тексту відображає алгоритм виконання завдання.

 

Контрольні роботи

Форма атестаційного контролю - залік.

З метою закріплення знань і систематизації вивченого матеріалу запроваджуються наступні форми контролю:

- тестування і опитування на лекційних заняттях;

- перевірка і оцінювання рефератів;

- тестування і проведення контрольних робіт;

- заслуховування доповідей;

- проведення заліку.

Критерії оцінок

«Відмінно»

Відповідь базується на наявному знанні структури навчальної дисципліни, провідних категорій дисципліни, вмінні логічно обґрунтовувати питання. Студент грамотно відповідає на базові, а також додаткові питання, проявляючи при цьому творчі здібності й аналітичне мислення. Відповідь студента виявляє його знання першоджерел і вміння використовувати додаткову літературу. Притаманно рефлексивне осмислення вивченого матеріалу.

«Добре»

Відповідь базується на аналітиці вивченого матеріалу. Студенту притаманно добре знання структури дисципліни. Обґрунтовано викладається лекційний курс. При цьому проявляються його вміння використовувати знання, набуті в ході практичних занять. Студент використовує першоджерела і основну літературу. Мають місце несуттєві помилки в поясненні деяких аспектів дисципліни.

«Задовільно»

Відповідь базується на рівні репродуктивного мислення. Мають місце слабкі знання структури навчальної дисципліни. Присутні помилки при відповіді на основні питання. Незнання першоджерел і додаткової літератури. Наявність хибних тлумачень при аналізі практичних завдань. Відсутність логічно обґрунтованих висновків.

«Незадовільно»

Студент не знає значної частини викладеного матеріалу. Мають місце грубі помилки при відповіді на основні питання. Відсутні навички опрацювання базової літератури дисципліни.

Під час захисту індивідуальних завдань враховується самооцінка, вміння внести конструктивні зміни після рецензування, аргументованість, готовність до дискусії, лаконічність відповідей, спрямованість відповідей на успішне розв'язання проблеми, комунікативна гнучкість, використання ІКТ, мультимедійних засобів.

Контрольна робота з дисципліни

Варіант № 1

1. До інноваційних освітніх технологій належить:

А) тренінгові технології; Б) програмоване навчання;

В) мультимедійні технології; Г) усі відповіді правильні.

2. До імітаційних активних методів навчання належать:

А) ділова та рольові ігри; Б) аналіз конкретних ситуацій;

В) практика та стажування; Г) правильні відповіді А) та Б).

3. До неімітаційних активних методів навчання належать:

А) дипломне проектування; Б) практика та стажування;

В) семінари; Г) усі відповіді правильні.

4. Проведення практичних занять у малих групах сприяє підвищенню ефективності навчання завдяки такому:

А) підвищується мотивація студентів, виникає відповідальність перед іншими учасниками; Б) удосконалюються навички комунікації студентів;

В) покращується якість прийнятих рішень; Г) усі відповіді правильні.

5. Тематично спрямована суперечка в академічній групі — це:

А) дискусія; Б) семінар; В) ділова гра; Г) рольова гра.

6. Найдоцільніше проводити дискусію у групі, яка складається з такої кількості осіб:

А) 4–5; Б) 5 –10; В) 10–15; Г) 15–20.

7. Комунікативна атака – це…

8. Мозковий штурм – це…

Охарактеризувати ігрову технологію навчання.

Розкрити роль викладача у процесі інноваційного навчання.

Зразок тестів

Вибрати правильну відповідь:

1. Виховна технологія – це:

а) керована діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки;

б) спосіб діяльності, взаємодія суб’єкта з суб’єктом, комплекс засобів діяльності вихователя як суб’єкта виховного процесу, що спрямований на досягнення виховної мети та вдосконалення педагогічної діяльності;

в) це система заходів, яка носить попереджувальний, випереджуючий, запобіжний характер і спрямована насамперед на вдосконалення способу життя учнів.

2. У практиці виступають різні комбінації методичних систем, більш розповсюдженими є:

а) класно-урочна система Я.А.Коменського; б) сучасне традиційне навчання; в) позакласне навчання; г) групові і диференційовані способи навчання; д) програмне навчання.

3. У рамках особисто-орієнтованих технологій самостійними напрямами виділяються:

а) педагогічні технології; б) гуманно-особистісні технології;

в) технології співробітництва; г) технології вільного виховання;

4. Принципи складання опорних конспектів - це:

а) принцип лаконічності; б) принцип структурності; в) принцип наочності; г) принцип індивідуальності; д) принцип опори.

5. Найважливіші джерела педагогіки співробітництва:

а) філософське навчання про людину; б) діалогічна форма представлення нового матеріалу; в) гуманістичні традиції вітчизняної педагогіки.

6. Педагогічне співробітництво в сучасній школі приймається на таких засадах:

а) діяльнісний підхід у взаєминах педагога та учня; б) діалогічна форма представлення нового матеріалу; в) гуманістичні традиції закордонної педагогіки.

7. Педагогіка співробітництва:

а) суб’єкт – суб’єктні відносини учителя й учня; б) об’єкт-суб’єктні відносини учителя й учня; в) суб’єкти-об’єктні відносини учителя й учня;

8. Назвіть основні принципи особистісно-орієнтовано підходу:

а) принцип самоактуалізації; б) принцип комунікативності;

в) принцип індивідуальності; г) принцип суб’єктності;

д) принцип науковості; ж) принцип вибору;

з) принцип довіри і підтримки; і) принцип творчості і успіху.