При проваджені справи про застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених цієї статті є обов’язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.

На захисникові, як і на підозрюваному, обвинуваченому, підсудному не лежить обов'я­зок і не може лежати, процесуальний обов'язок доказування невинності або меншої винності підзахисного, наявність обставин, які виключають його кримінальну відповідальність. Беручи участь у справі, захисник може сприяти слідчим органам і судові у встановленні тільки тих об­ставин, які оправдовують підзахисного, пом'якшують або виключають його кримінальну відповідальність і в цих межах він сприяє виконан­ню завдань кримінального судочинства.

Таким чином, захисник зобов'язаний захищати лише права і законні інтереси підзахисного. “Законні інтереси” охоплюють, наприклад, на­магання добитися припинення справи в зв'язку з необґрунтованістю обвинувачення, прагнення до зміни кваліфікацій з ціллю пом'якшення відповідальності у відповідності з обставинами справи, прагнення змінити чи відмінити запобіжний захід при наявності для цього обста­вин, виявляти реальні обставини, що пом'якшують його вину та ін.[3]

Захищаючи законні інтереси обвинуваченого чи підсудного закон­ними засобами і способами, захисник проявляє своє самостійне проце­суальне положення. Це означає, що він не вправі слідувати незакон­ним необґрунтованим вимогам підзахисного. Але процесуальне становище захисника зовсім не означає, що він повинен діяти взагалі незалежно від волі і вимог свого підзахисного. Захисники, як правило, є про­фесійними юристами, і вони самостійно визначають свою правову пози­цію, яка звичайно, погоджується з підзахисним. Захисник, хоча і не вправі слідувати незаконним намаганням підзахисного, але він зобов'я­заний враховувати обґрунтовані законом вимоги свого підзахисного, і в цьому смислі самостійність захисника не є абсолютною.

Специфіка положення захисника в кримінальному процесі, його сприяння виконанню завдань правосуддя полягає в тому, що він сприяє винесенню судом законного і обґрунтованого вироку /як і прокурор/, але ніколи не повинен забувати, що він здійснює захист прав та інте­ресів підсудного.

"На відміну від процесуальної діяльності суду, покликаного всебічно дослідити справу, процесуальна діяльність захисника є однобічною діяльністю, спрямованою на спростування обвинувачення, на встановлен­ня невинності підзахисного чи на змінення його вини і пом'якшення його відповідальності. Адвокат не вправі перетворювати свою діяль­ність на обвинувачувальну. Поступаючи так, адвокат перестає бути захисником, перетворюється в обвинувача”[4].

Отже, хоча захисник є самостійною фігурою в процесі, він одно­часно представляє законні інтереси підзахисного.

Представництво захисника в кримінальному процесі означає на заміщення однією особою іншу, а правову допомогу, що надається обвину­ваченому /підсудному/ на його прохання або по призначенню слідчого чи суду.

Говорячи про процесуальну самостійність захисника, треба мати на увазі не судження про факти і конкретні обставини справи, свідком яких він не міг бути. В цих питаннях захисник, звичайно не може знати більше свого підзахисного. Мова тут йде про інше - про процесуаль­ну самостійність захисника в оцінці наявних у справі доказів, про думку з правових і практичних питань кримінального захисту.

В процесуальній літературі і на практиці часто виникає питання про співвідношення позицій захисника і підзахисного. Найбільш спір­ним є питання про позиції захисника у випадку, коли підзахисний не визнає своєї вини. Виходячи з задач, характеру діяльності захисника в кримінальному процесі і того факту, що вина обвинуваченого вста­новлюється тільки вироком суду, можна прийти до такого висновку. Коли підзахисний не визнає себе винним і приводить відповідні доводи, захисник повинен прийняти всі заходи при наявності для цього підстав для дослідження обставин, на які посилається на своє виправдання обвинувачений. В тих же випадках, коли обвинувачення і покладені в його основу докази заперечувати не можливо, тобто доводи підзахис­ного на своє виправдання є явно не обґрунтованими, захисник повинен йому роз'яснити недоцільність зайнятої позиції і можливі наслідки, переконати дати правдиві показання.

В той же час захисник концентрує свою увагу на виявленні пом'якшуючих вину обставин, причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Згідно зі ст. 48 КПК України захисник не має права відмовитись від взятого на себе захисту. Разом з тим закон /ст.61 КПК України/ передбачає обставини, що виключають участь захисника в кримінальному процесі. При наявності цих обставин адвокат має відмовитися від ви­конання обов'язків захисника. На цих же підставах його може усунути від участі у справі особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд. Перелік обставин, що виключають участь захисника у справі є вичерпним.

Захисник не вправі діяти на шкоду законним інтересам підзахис­ного, не вправі переходити на позицію обвинувачення, але й обвинува­чений не може примусити захисника діяти всупереч положенням закону, внутрішньому переконанню, що випливає з повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин.

Кримінально-процесуальне законодавство містить обставини, що виключають участь у справі захисника. Згідно ст. 61 КПК України захисником не може бути особа:

1. яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, експерт судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2. яка відповідно до цього Кодексу є свідком і в зв’язку з цим допитувалась або підлягає допиту;

3. яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-якого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача;

4. щодо якої порушено кримінальну справу;

5. визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.

 

Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках:

· коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулась з проханням про надання юридичної допомоги;

· у разі зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.

Одна і таж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.

Не може бути захисником особа, яка зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особи, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.

За наявності підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі в справі повідомляють відповідному органу, адвокатському об’єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката (ст. 61-1 КПК України).

 

 

2.Підготовка захисника до судового розгляду

Враховуючи велике значення стадії судового розгляду захисник по­винен після віддання обвинуваченого до суду ретельно підготуватися до майбутнього судового процесу ст.255 КПК України передбачає, що суддя повинен забезпечити прокуророві, підсудному і його захиснику, потерпілому, цивільному позивачеві їх представникам, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки. Виключно важливе значення має вивчення захисником обвинувального висновку, що вручається обвинуваченому після віддання його до суду.

Відмітимо деякі аспекти питання підготовки захисника до судо­вого розгляду. Перш за все слід підкреслити, що захиснику необхід­но отримати по можливості більш повне уявлення про справу, в якій він бере участь, про всі матеріали, які прямо чи непрямо стосують­ся підзахисного. Не можна залишати поза увагою і матеріали, що стосуються інших підсудних, особливо, якщо їх інтереси протирічять один одному.

Беручи участь в групових чи багатоепізодних справах, захис­ник повинен добре орієнтуватися в усій сукупності обставин, пов'я­заних з одною справою, щоб чітко визначити місце і роль свого під­захисного і відповідно будувати свій захист.

Слід вивчити протоколи допитів і не тільки свідків, що відмі­чені в обвинувальному висновку. Показання інших свідків можуть містити важливі обставини, що часто змінюють всю картину справи. Уважно треба вивчати матеріали первісне проведених по справі ек­спертиз.

На увагу захисника заслуговують протирічливі показання обви­нуваченого, потерпілого, свідків, експертів. Треба зрозуміти суть цих протиріч, що допоможе в ході судового слідства, виявити суб'єк­тивність тверджень вказаних осіб, можливі випадки обмови і самообмови, тощо.

Захисник, знайомлячись з обвинувальним висновком і іншими мате­ріалами справи, що характеризують інкримінований підзахисному злочин, в першу чергу звертає увагу на дотримання всіх матеріальних і про­цесуальних норм на попередньому слідстві і при віддані обвинуваче­ного до суду. Він вивчає протоколи порушення кримінальної справи, провадження слідчих дій, обвинувальний висновок, його відповідність матеріалам справи, постанову про притягнення в якості обвинувально­го, протоколи допитів обвинувачених, свідків, потерпілих, експер­тів тощо. При цьому фіксується всяке порушення матеріальних і процесуальних норм, прав і законних інтересів підсудного.

Захиснику, при вивченні матеріалів справи, слід переконатися, що в матеріалах є достатні докази, що обґрунтовують обвинувачення в цілому і кожну обставину, що входить в предмет доказування, що всі докази отримані із передбачених законом джерел і у вказаному зако­ном порядку.

Захиснику рекомендується складати досьє по справі. Всі матеріа­ли досьє повинні бути належним чином оформлені.

Наявність в них виписок чи копій обвинувального висновку, висновків експертів, тощо, дають можливість захиснику добре орієнтуватися у справі і продумати план та лінію захисту. Матеріали досьє слід групувати за їх змістом, всі виписки повинні чіткі поси­лання на джерела. Досьє полегшує роботу по складанню плану захисту. План цей складається обов'язково. Його структура і зміст залежить від специфіки даної вправи, але за всіх умов повинен включати по­рядок заявлення клопотання провадження інших слідчих дій в суді, тощо.

В ході бесіди з підсудним захисник може вияснити істотні для справи факти, звернути увагу на обставини, що характеризують вза­ємовідносини підсудного з потерпілими, свідками, експертами. Тут може виявитись необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, проведенні ряду слідчих дій. До кожної зустрічі з підсудним захис­ник повинен ретельно готуватись. Результатом попередньої підготов­ки захисника є правильне визначення своєї позиції у відповідності з фактичними обставинами даної справи, вимогами закону.