Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення гідростатичної депресії.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Гідростатичну депресію Δ'' визначають згідно залежності (3.8)[3], для кожного корпусу окремо, Δ''=tв(і)-tв.п (і), де tв(і)- температура кипіння води в середньому шарі кип’ятильних труб, а tв.п (і) – температура вторинної пари визначена в п.2.2. Оскільки, при визначенні орієнтовної поверхні теплопередачі Fор згідно (3.7)[3], отримують різні значення Fор для кожного корпусу, то, виходячи з умови рівності поверхонь нагрівання корпусів, необхідно підібрати один випарний апарат згідно ГОСТ 11987-81 з поверхнею теплопередачі, яка відповідає розрахованій Fор для кожного корпусу. В першому наближенні, тиск в середньому шарі кип’ятильних труб Рсер визначається за рівнянням (3.6.а)[3]: Рсер = рвтор.пари + (ρр·g·Hопт /2), де згідно (3.6.б)[3] Нопт = Н[0.26+0.0014(ρр- ρв)]. – оптимальний рівень розчину в трубах випарного апарату, м; ρр і ρв – густина розчину (при кінцевій концентрації в апараті) і води при температурі кипіння, кг/м3; (оскільки, температури кипіння наперед невідомі, то з достатньою для технічних розрахунків точністю приймають густини при температурі вторинної пари в апараті); Для вибору висоти труби Н необхідно орієнтовно визначити площу поверхні теплопередачі випарного апарата Fор по (3.7) [3] і вибрати параметри апарата згідно ГОСТ 11987 – 81. Приймаємо для апаратів з природною циркуляцією q = 30000 Вт/м². Тоді по корпусах (орієнтовно), згідно (3.7)[3]: Fор = Q/q = (W·r)/ q де Q – теплове навантаження випарного апарату, Вт; r – теплота пароутворення вторинної пари, Дж/кг (визначається за тиском вторинної пари по таблицях властивостей насиченої водяної пари (табл. LVII) [1]); q - питоме теплове навантаження апарату Вт/м2 F1 = 0,49∙2214,3∙10³/30000 = 36,2 м²; F2 = 0,58∙2355,6∙10³/30000 = 45,5 м²; Приймаємо за ГОСТ 11987 – 81 випарний апарат з площею поверхні теплопередачі F = 50м², довжина труб 6 м, діаметром труб 38Х2мм. Таким чином, тиск в середньому шарі кип’ятильних труб корпусів, згідно (3.6.а) і (3.6.б)[3]: p1сер = 0,182 + 0,5∙6[0,26 + 0,0014(1058,96 - 945,16)]∙9,81∙1058,96∙10-6 = 0,1951 МПа; ְ p2сер = 0,021 + 0,5∙5[0,26 + 0,0014(1097,35 – 982,65)]∙9,81∙1097,35∙10-6 = 0,03458 МПа; Даним тискам відповідають наступні температури кипіння [1]:
Тиск, МПа Температура кипіння,°С Теплота пароутворення, кДж/кг
p1сер=0,1951 tв.1 = 118,8 2209 p2сер=0,03458 tв.2 = 72,1 2328
Визначаємо гідростатичну депресію по корпусах: ∆1′′ = 118,8-117,3=1,5°C; ∆2′′ = 72,1-60,7=11,4°C;
Сума гідростатичних депресій по корпусах, (3.32): ΣΔ''= Δ1'' + Δ2'' ∑ ∆′′ = 1,5+11,4=12,9°C.
Визначення температурної депресії. Температурна депресія по корпусах при атмосферному тиску і даній температурі визначається за даними табл. ХХХVI [1]: Корпус Концентрація NaOH, % Температура кипіння, °С Депресія, °С 1 7,21 102,4 2,4 2 15 105,3 5,3
Температурні депресії по корпусах з врахуванням тисків в них: Δ ' =16.2 Т2Δ' атм /r(3.9) Т – температура парів в середньому шарі кип’ятильних труб, яка дорівнює (tв +273)К; r – теплота випаровування води при даному тиску (Рсер), Дж/кг; Δ 'атм – температурна депресія при атмосферному тиску, К
∆1′ = 16,2(273 +118,8)²∙2,4/(2209∙10³) = 2,7 °C; ∆2′ = 16,2(273 +72,1)²∙5,3 /(2328∙10³) = 4,4 °C;
Сума температурних депресій по корпусах, (3.33)[3]: ΣΔ'= Δ1' + Δ2' ∑ ∆′ = 2,7+4,4=7,1 °C.
Температура кипіння розчинів по корпусах, (3.34)[3]: - для 1-го корпусу tкип1= Тп.(1)+ Δ1' + Δ1'' + Δ1''' -для 2-го корпусу tкип2= Тп.(2)+ Δ2' + Δ2'' + Δ2'''
- для 1-го корпусу tкип1 = 116,3+2.7+1,5+1,0=121,5°C; -для 2-го корпусу tкип2 = 59,7+7,1+11,4+1,0=79,2°C;
Визначення корисних різниць температур. Загальна корисна різниця температур для всієї установки, (3.35)[3]: Δtзагкор. = Тг.п. - tб.к - Σ Δ = Тг.п. - tб.к – (Σ Δ' + Σ Δ'' + Σ Δ''') ∆t загкор. = 137,9-59,7-7,1-12,9-2=56,2°С Корисні різниці температур по корпусах дорівнюють, (3.36) [3]: - для 1-го корпусу Δtкор1 = Тг.п.- tкип (1). - для 2-го корпусу Δtкор2 = Тг.п.(1)-tкип (2)
∆tкор1 = 137,9-121,5=16,4°С; ∆tкор2 = 116,3-79,2=37,1 °С;
Визначення теплових навантажень по корпусах. Вихідні дані для розрахунку Корпус 1 2 Кількість вихідного розчину, кг/с 1,6 1,1 Концентрація вихідного розчину, % 5 7,21 Температура вихідного розчину, °С 130 121,5 Температура випареного розчину, °С 121,5 79,2 Теплоємність вихідного розчину, Дж/(кг∙К) 4079 4075 Ентальпія вторинної пари, Дж/кг 2709∙10³ 2607∙10³ Теплота пароутворення граючої пари, Дж/кг 2156∙10³ 2213∙10³ Складаємо теплові баланси по корпусах, згідно (3.38)[3]. Витрату гріючої пари в 1-му корпусі, продуктивність кожного корпуса по випареній воді і теплові навантаження по корпусах визначаємо шляхом спільного вирішення системи рівнянь теплових балансів по корпусах і рівняння балансу по воді для всієї установки: де 1,05 і 1,03 коефіцієнти, які враховують втрати тепла в навколишнє середовище. Gг.п. - масова витрата гріючої пари, кг/с; rг.п – питома теплота конденсації гріючої пари, Gп. - масова витрата вихідного розчину, кг/с; cп - питома теплоємність вихідного розчину, Дж/(кг·К);t1 – температура розчину, який поступає в апарат, °С; W – масова витрата випареної води, кг/с; івт - питома ентальпія вторинної пари на виході з сепараційного простору випарного апарату, Дж/кг (визначають за тиском парів в паровому просторі випарного апарата, або за тиском в барометричному конденсаторі (табл. LVII) [1]); Gк - масова витрата випареного розчину, кг/с; cк - питома теплоємність випареного розчину, Дж/(кг·К); tкип - температура кипіння розчину, °С;
Q1 = Gг.п.∙2156∙10³ = [1,6∙4079(121,5-130) + W1(2709∙10³ - 4190∙121,5)]∙1,05; Q2=W1∙2213,6∙10³ = [1,1∙4075(79,2-121,5) + W2(2607∙10³ – 4190∙79,2)]∙1,03; 1,07= W1 + W2.
Розв’язок системи рівнянь дає наступні результати: Gг.п.= 0,5кг/с; W1 = 0,47 кг/с; W2 = 0,60 кг/с; Так як розходження між розрахованими значеннями навантажень по випарюваній воді в кожному корпусі і попередньо прийняті не перевищують 3%, перераховувати параметри процесу не будемо. Теплові навантаження в корпусах: Q1 =2156∙10³∙0,5 = 1078∙10³ Вт; Q2 = 2213∙10³∙0,47 = 1040,11∙10³ Вт;
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 289; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.37.129 (0.006 с.) |