Рекомендації щодо роботи з літературою

Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту.

Після прочитання тексту необхідно:

1 Виділити основне;

2 Усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і практикою;

3 Закріпити прочитане у свідомості;

4 Пов'язати нові знання з попередніми у даній галузі;

5 Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записам.

У процесі роботи над темою тлумачення спеціальних термінів та понять знаходити в словнику іншомовних слів, словниках технічних термінів та у додатку до самостійної роботи.

Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз, щоб зрозуміти їхній смисл.

У тексті зустрічаються окремі слова, фрази, або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом, це свідчить про акцент автора на основному.

Записи необхідно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути короткі або розгорнуті, повинні носити тезисний характер і бути логічно послідовними.

Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними.

В них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.

Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розгорнутих тез, цитат, виписок.

Конспект (лат. огляд) - це коротка, стисла, послідовно викладена за текстом універсальна форма запису основного змісту прочитаного, яка може супроводжуватись різними вищезгаданими записами.

Складання конспекту зводиться до коротких записів змісту кожного заголовку плану. Виділяючи основні думки, положення, підтвердження прикладами. Всі питання плану повинні бути пов'язані між собою.

Виписки використовуються за необхідності викладання найбільш важливих місць, фактів, цифрових даних, точного формулювання правил та законів.

Цитата (лат. визнавати) - це послідовний вислів, яким підкреслюється положення тексту. Вона зберігає гостроту висловлювання автора, виписується послідовно, грамотно і вказується джерело цитати.

Навички конспектування виробляють уміння студента до написання рефератів.

Реферат (лат. докладувати, повідомляти) - це короткий виклад суттєвості змісту якої-небудь книги, теми, чи окремого питання прочитанного джерела.

Реферат викладають у вигляді вільного запису своїми словами, дотримуючись послідовності фактів згідно з джерелами і супроводжуючі текст виписками, цитатами, ілюстративними матеріалами. Необхідно привчити студентів користуватись великою кількістю джерел для написання реферату. Це дає можливість повноцінно висвітлювати тему і навчитись зіставляти вислови, думки, що є рушійним фактором до навичок елементів дослідницького мислення.

Термінологічний словник

Адміністративний контроль — це сукупність процедур, згідно яких керівництво органу Державного казначейства делегує свої повноваження, зокрема ефективність, продуктивність та безпека процедур обробки інфор­мації; наявність процедур, які чітко розмежовують завдання та відповідаль­ність служб і працівників органу Державного казначейства; збереження цін­ностей та активів; безпека працівників органу Державного казначейства.

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з ра­хунків платників на рахунки утримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки утримувачів коштів. Ці розрахунки про­водяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді

Бухгалтерський контроль — це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів бюджетів та достовірність звітності, що складається на основі даних, отриманих від підрозділів, які відповідають за проведення конкретних операцій.

Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяль­ність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної вла­ди, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого са­моврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджети місцевого самоврядування — бюджети територіальних гро­мад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування дохо­дів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до за­конодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна програма — систематизований перелік заходів, спрямова­них на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на ньо­го функцій.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та міс­цевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, дер­жавного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Консти­туцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Бюджетне асигнування — це повноваження розпорядника бюджетних коштів щодо розподілу між підвідомчими структурами виділених йому бю­джетних асигнувань із загального фонду державного бюджету або на ви­користання бюджетних призначень.

Бюджетне зобов'язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджет­ного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бю­джетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне фінансове зобов'язання — зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене від­повідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних опе­рацій протягом бюджетного періоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством;

Бюджетне планування — система обґрунтованих заходів щодо визна­чення критеріїв розподілу коштів і використання фінансових ресурсів.

Бюджетне правопорушення — недотримання учасником бюджетно­го процесу, встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно - правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряд­нику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бю­джет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетний запит — документ, підготовлений розпорядником бюджет­них коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бю­джетний період.

Бюджетний період — час, впродовж якого є чинним затверджений бю­джет.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконан­ням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюдже­тів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний розпис — документ, в якому встановлюється розподіл до­ходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпо­рядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бю­джетної класифікації.

Бюджетні рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Держав­ного казначейства для зарахування надходжень, здійснення операцій клі­єнтів з бюджетними коштами та здійснення операцій, пов'язаних з обслуго­вуванням зовнішніх і внутрішніх боргових зобов'язань, загальнодержавних видатків, а також рахунки для обліку операцій із фінансування бюджетів.

Бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за надхо­дженнями) — рахунки для зарахування податкових, неподаткових, інших надходжень, справляння яких передбачено законодавством України, вклю­чаючи трансферти, дарунки, гранти та кошти, залучені до бюджетів від розміщення цінних паперів, отриманих кредитів тощо.

Бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами — рахунки для здійснення операцій за асигнуваннями, передбаченими на ви­конання відповідних заходів у місцевих бюджетах, які відкриваються роз­порядникам коштів і поділяються на: а)реєстраційні рахунки, які відкрива­ються розпорядникам коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів; б) спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються розпо­рядникам коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів.

Видатки бюджету згідно з Бюджетним кодексом — це кошти, що спря­мовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та по­вернення надміру сплачених до бюджету сум. У Кодексі наводиться також термін витрати бюджету, під яким слід розуміти видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Виписка з рахунку — документ, у якому вказують суми операцій, а та­кож початковий та кінцевий залишки коштів на рахунку.

Відкриті асигнування — це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виді­лених асигнувань загального і спеціального фондів Державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням взятих зобов'язань.

Внутрішній казначейський контроль — це сукупність процедур, які за­безпечують достовірність та повноту інформації, яка передається керівни­цтву Державного казначейства, дотримання положень нормативних актів під час здійснення операцій Державного казначейства з виконання бюджетів.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка провадить свою діяльність і забез­печує проведення переказу коштів суто в межах України.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в осо­бі їх керівників, які відповідно до положень Бюджетного Кодексу отриму­ють повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Готівка (готівкові кошти) — це грошові знаки національної валюти Укра­їни — банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реаліза­цією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Державна гарантія — зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичаль­ником, іншим німе Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Державне казначейство — це самостійна організаційна одиниця, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.

Державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцево­го самоврядування) — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх ви­пущених і непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Респу­бліки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору;

Державний внутрішній борг України — строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі. Складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов'язаннях Уряду України.

Державний зовнішній борг — це сукупність боргових зобов'язань держа­ви, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Державні запозичення — залучення державою в особі Кабінету Міні­стрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо гро­шових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Державні цільові фонди — це фонди, створені відповідно до законів України, які формуються за рахунок визначених законами України подат­ків,

зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи державного бюджету — це фінансові ресурси держави, що ви­користовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безпо­воротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.

Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного ка­піталу, державних запасів, землі та нематеріальних активів і включають: надходження від продажу основного капіталу; надходження від реалізації державних запасів товарів; надходження від продажу землі та нематеріаль­них активів; податки на фінансові операції та операції з капіталом.

Економічний аналіз — взаємопов'язані й взаємозумовлені методи ви­вчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, встановлення та оцінки основних факторів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності. Резуль­тати економічного аналізу використовують для прогнозування і перспек­тивного планування економічних процесів, а також для розробки програм і рекомендацій подальшого ефективного розвитку, прибуткової діяльності.

Електронний розрахунковий документ — документ, інформація в яко­му представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні рекві­зити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронни­ми засобами.

Електронні документи — розрахункові документи, повідомлення ви­значеного формату, які містять встановлені реквізити і несуть інформацію про перерахування коштів у вигляді файлу при передачі електронною по­штою.

Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) — це рахунок, відкритий Дер­жавному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Націо­нального банку України.

Загальна фінансова звітність про виконання бюджетів — це звітність органів Державного казначейства України та розпорядників бюджетних коштів, яка використовується для ухвалення управлінських рішень щодо виконання бюджетів Державним казначейством України, а також Мініс­терством фінансів України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, податковими органами, органами статистики, та для відкритого опублікування.

Закон про Державний бюджет України — закон, який затверджує по­вноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Залишок бюджетних коштів — обсяг коштів на рахунках відповідного бюджету та розпорядників коштів цього бюджету на кінець дня.

Запозичення — операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самовря­дування перед кредиторами.

Зобов'язання — це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає із договорів (угод, замов­лень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцю за умов реалізації цих договорів.

Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) — сукупність організа­ційних і інженерних заходів, програмно-апаратних засобів, що забезпечує в AC захист інформації від несанкціонованих дій щодо неї, зокрема, від не­санкціонованого доступу.

Інші бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються за відповідними кодами бюджетної класифікації для здійснення операцій з обслуговування внутрішніх та зовнішніх боргових зобов'язань держави та, в окремих випад­ках, для здійснення загальнодержавних видатків, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Казначейська політика — це політика використання можливостей уря­ду справляти податки і здійснювати витрати Державного бюджету для регу­лювання рівня ділової активності та вирішення різних соціальних задач.

Кліринг — механізм, що охоплює збирання, сортування, реконструкцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений пері­од між загальними обсягами вимог та зобов'язань.

Коефіцієнт вирівнювання — коефіцієнт, що застосовується при розра­хунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державно­го бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Конфіденційність інформації — це властивість інформації бути недо­ступною для несанкціонованого ознайомлення. Конфіденційність властива лише інформації з обмеженим доступом.

Кореспондентські відносини ДКУ — це договірні відносини між ДКУ та НБУ стосовно здійснення платежів, розрахунків, що їх виконує НБУ за дорученням ДКУ і його коштом.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування — податки і збо­ри (обов’язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються у визна­ченні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визна­чає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період згідно з бюджетними призначеннями.

Кредитування за вирахуванням погашення — операції, пов'язані з на­данням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, та операції, пов'язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахун­ка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Мережа розпорядника — згрупована розпорядником коштів бюджету згідно з чинним законодавством вичерпна інформація щодо установ (ор­ганізацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику, та діяльність яких координується через нього, а також підприємств, розрахун­кових організацій, що не мають статусу бюджетних установ, які одержують безпосередньо через цього розпорядника кошти з бюджету як фінансову підтримку, або уповноважені органами державної влади на виконання дер­жавних цільових програм та надання послуг.

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення від­повідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно пе­редаються з одного бюджету до іншого.

Місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до законодав­ства України здійснює функції по складанню, виконанню місцевих бюдже­тів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Місцеві бюджети — це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого само­врядування. До складу бюджетів місцевого самоврядування відносять бю­джети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Надходження до бюджету — доходи бюджету та кошти, залучені в ре­зультаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами вла­ди Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Не бюджетне зобов'язання — будь-яке зобов'язання за коштами дер­жавного та/або місцевих бюджетів, узяте розпорядниками або одержува­чами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік.

Не бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються органами Держав­ного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та ін­шими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організа­ціям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Неподаткові надходження включають усі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження по штрафах і санкціях, крім штрафів за порушення податкового законодавства, а також добровіль­ні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел.

Обстеження — збір та реєстрація даних огляду, моніторингу та інших процедур, пов'язаних з визначенням наявності або відсутності регульовано­го шкідливого організму в даній зоні (ареалі).

Одержувачі бюджетних кошті в — це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджет­ної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Оперативний звіт — щоденний, тижневий, декадний або звіт за інший період, який визначено Державним казначейством України.

Органи стягнення — податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та міс­цевих бюджетів органами Державного казначейства — систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для деталь­ної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

Платежі державного бюджету — переказ коштів від держави до зо­внішнього утримувача і навпаки — від зовнішнього утримувача до держави.

Платіж — погашення зобов'язання, що виникло в поточному або попере­дніх бюджетних періодах.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувала або при договірному списанні утримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми ко­штів з рахунку платника на рахунок утримувача.

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу утримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та до­ручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжна система — це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей. Платіжна система виконання державного бюджету є частиною на­ціональної платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів державного бюджету.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить дору­чення платника банку або іншій установі — члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Перевірка — це обстеження та вивчення окремих сторін фінансової господарської діяльності підприємства, організації, установи або їх підроз­ділів.

Переказ коштів — рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та утримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Повноваження на майбутні бюджетні зобов'язання — повноваження на взяття бюджетного зобов'язання здійснювати платежі в бюджетному пе­ріоді, що настає після закінчення поточного бюджетного періоду.

Податкові надходження — це передбачені податковим законодавством України загальнодержавні і місцеві податки, збори та обов'язкові платежі. У Бюджетному кодексі закріплено, що податкові надходження державного бюджету справляються відповідно до чинного податкового законодавства.

Позабалансові рахунки — рахунки, що використовуються для обліку цінностей та документів, які не належать ні до активів, ні до пасивів, зо­крема: розрахункових документів, які не оплачені в строк.

Політика бухгалтерського обліку виконання державного бюджету — принципи, методи, договори, правила та процедури, до яких вдаються учасники бюджетного процесу під час підготовки та представлення фінан­сових звітів.

Проект бюджету — проект плану формування та використання фінан­сових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються ор­ганами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, який є невід'ємною частиною проекту закону про державний бюджет або проекту рішення відповідної ради про місцевий бюджет.

Профіцит бюджету — перевищення доходів бюджету над його видат­ками.

Рахунок — це спосіб групування фінансово-економічної інформації для її поточного відображення в бухгалтерському обліку і для здійснення контр­олю за рухом і станом коштів: за їх надходженням, зарахуванням і перера­хуванням за призначенням.

Ревізія — найбільш розповсюджений метод бюджетного контролю; це система контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фінансової господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встанов­лення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисциплі­ни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.

Реєстр бухгалтерського обліку — документ для систематизації реє­страції та накопичення інформації, яка міститься у первинних документах з метою відображення її на рахунках обліку і у бухгалтерській звітності.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку операцій — носії спеці­ального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. їх призначення полягає у хронологічному, систематичному чи комбінова­ному накопиченню, групуванню та узагальненню інформації з первинних документів.

Рішення про місцевий бюджет — нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установ­леному законодавством України порядку, що містить затверджені повно­важення відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх ке­рівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бю­джетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Система електронних міжбанківських переказів Національного бан­ку (СЕМП) — складається із системи електронних платежів (СЕП) та системи термінових переказів (СТП), координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахунків (CMTP).

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — державна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахун­ків в електронній формі між банками як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків на всій території України.

Система термінових переказів (СТП) НБУ — це складова частина СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківських переказів в режимі реального часу з індивідуальним обробленням міжбанківських електронних розрахун­кових документів, за якими списання грошей з кореспондентського рахун­ку банківської установи платника та зарахування грошей на кореспондент­ський рахунок банківської установи отримувача виконується одночасно.

Субвенції — міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Технічний захист інформації (ТЗІ) — це діяльність, спрямована на за­безпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, ціліс­ності та доступності інформації, а об'єктом захисту є важлива для дер­жави, суспільства та особи інформація, в тому числі відкрита, охорона якої забезпечується відповідно до законодавства.

Трансакційна автоматизована система Казначейства (ТАСК) — це сис­тема реєстрації, обліку, організації платіжного документообігу, генерації звітності щодо фінансових операцій, які здійснюються учасниками бюджет­ного процесу в ході їхньої діяльності та виконання державного бюджету, місцевих бюджетів, а також спеціальних та інших власних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок цих коштів.

Трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самовряду­вання, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безпо­воротній основі.

Управління державним боргом — комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармоні­зації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів.

Учасники безготівкових розрахунків — банки та їх філії, підприєм­ства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких за­раховуються кошти.

Учасник платіжної системи — юридична або фізична особа — суб'єкт відносин, що виникають при проведенні переказу коштів, ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї платіжної системи.

Фінансова (бухгалтерська) звітність — це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності про виконання бюджету є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для прийняття економічних рішень.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості — гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забез­печення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансування бюджету — надходження та витрати у зв'язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які ви­користовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Самостійна робота №1

 

Тема: Нормативно-правове регулювання казначейської справи в Україні

Мета: засвоїти особливе місце Державного казначейства в Бюджетному кодексі України.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Місце Державного казначейства в Бюджетному кодексі України.

 

Література:

1 Попова Л.М., Попова С.М., Успаленко В.І. Казначейська справа. Навчальний посібник.- К: Центр учбової літератури, 2011. – 164 с.

2 Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й Казначейська система: Підручник – Тернопіль: Карт-Бланш. – 2002. – 394 с.

3 Булгакова С. О., Базанова Н. В., Єрмошенко Л. В., Сушко Н. І., Чечуліна О. О., Шаповал Т. А., Шульга Н. П. Казначейська система виконання бюджету: Підручник. — К.: Вид-во КДТЕУ, 2000. — 250 с.

4 Бюджетний Кодекс України від 8 липня 2010 року №2457 –VІ.

5 Закон України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

6 Журнал «Казна України»

 

 

Питання для самоконтролю:

1 Які причини зумовили необхідність переходу від банківської до казначейської системи виконання бюджету?

2 У чому полягає сутність діяльності Державного казначейства україни?

3 Які завдання стоять перед Державним казначейством України?