Приклади складання вчителем стислих

ПЕРЕДМОВА

Методика викладання креслення – це галузь педагогічної науки, що визначає завдання, зміст і методи навчання кресленню школярів, визначає форми і засоби ефективної організації навчального процесу з креслення.

Методика викладання креслення являє собою навчальний предмет вищого педагогічного закладу освіти, що завершує процес професійної підготовки вчителя креслення.

Головна мета методики креслення – сформувати у студентів сукупність знань та вмінь, необхідних для проведення занять з нормативного курсу креслення у 8 – 9 класах загальноосвітньої школи.

Перед методикою викладання креслення ставляться такі навчальні завдання:

♦ визначенні конкретних цілей навчання кресленню в загальноосвітній школі, його розвиваючих, пізнавальних і виховних можливостей як навчального предмета;

♦ встановлення оптимального змісту і структури навчання;

♦ розробка найбільш раціональних форм і методів навчання, спрямованих на міцне засвоєння учнями навчального матеріалу;

♦ обґрунтування шляхів формування у школярів потреби свідомо застосовувати графічні зображення в різних умовах навчально-трудової діяльності.

Важливе місце в методиці викладання креслення відводиться можливості показати роль креслення в розумовому розвитку школярів, розвитку у них просторових уявлень та просторового мислення, розвитку їх пізнавальної активності, самостійності і творчих здібностей.

Програма курсу передбачає вивчення загальних питань методики навчання кресленню, до яких в першу чергу відносяться відомості про завдання та зміст курсу креслення в загальноосвітній школі, про процес формування графічних понять, знань, умінь і навичок на уроках креслення. Програма курсу передбачає організацію та забезпечення навчально-виховного процесу. До часткових питань методики креслення відносяться відомості про зміст і послідовність вивчення навчальних тем курсу креслення в загальноосвітній школі, про організацію навчально-пізнавальної діяльності та її дидактичне забезпечення у процесі вивчення конкретного навчального матеріалу учнями. Допомогти студенту оволодіти цими знаннями – одне з головних завдань методики викладання креслення.

Засвоєння студентами навчального матеріалу з методики викладання креслення передбачається на основі слухання лекцій та виконання лабораторних робіт.

Зміст лекційного курсу і лабораторних занять повинен знайомити студентів з найновішими методичними розробками з методики викладання креслення, з передовим педагогічним досвідом досвідчених вчителів креслення.

Важливе місце в засвоєнні студентами курсу методики викладання креслення повинна зайняти їх самостійна робота. Вона повинна передбачати регулярне ознайомлення з фаховими періодичними виданнями, виконання передбачених робочою програмою курсу самостійних завдань та систематичну підготовку до лабораторних занять.

Одною з ефективних форм самостійної роботи є робота з різнорівневими тестами з навчального курсу які передбачають як закриті, так і відкриті тести репродуктивного та творчого характеру.

Модульні різнорівневі тести з методики викладання креслення, що пропонуються можливо використовувати для різних форм контролю: під час вивчення курсу, під час проходження семестрового контролю, атестації та акредитації спеціальності „Технологічна освіта”.

В методичних рекомендаціях також наведено питання змісту програми курсу методики викладання креслення, що при необхідності дає змогу виконати вказані форми контролю традиційним способом за допомогою складених білетів.

 

ІНСТРУКЦІЯ З ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТІВ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ.

Розроблені модульні різнорівневі тести в основному призначені для організації самостійної роботи студентів під час вивчення курсу „Методика викладання креслення”. Саме для цього в методичних рекомендаціях наведені вірні відповіді до тестів („ключі”).

При вивчені першої частини курсу („Загальні питання методики викладання креслення”) програмою не передбачене рішення творчих педагогічних завдань, тому в методичних рекомендаціях, в першому модулі, не наведено тестів четвертого (творчого) рівня.

При вивченні другої частини курсу („Часткові питання методики викладання креслення”) програмою передбачається творча підготовка вчителя креслення, саме тому в другому модулі наведені тести четвертого (творчого) рівня.

При організації будь-якого тестового рубіжного контролю складаються варіанти тестів без присвоєного в методичці номера і пропонуються студентам. В такому випадку вірні відповіді знаходяться у викладача або перевіряючих.

Структура контрольних тестів і відповідні оцінки при правильно вирішених тестах може бути такою:

 

а) при вивчені першого модулю

 

Оцінка	Кількість тестів першого рівня	Кількість тестів другого рівня	Кількість тестів третього рівня
	4 - 5	–	–
3,5	4 - 5		–
	4 - 5		–
4,5	4 - 5

 

б) при вивчені другого модулю

 

Оцінка	Кількість тестів першого рівня	Кількість тестів другого рівня	Кількість тестів третього рівня	Кількість тестів четвертого рівня
	3 - 4	–	–	–
3,5	3 - 4	1 – 2	–	–
	3 - 4	1 – 2	1 – 2	–
4,5	3 - 4	2 – 3	1 - 2

 

З наведених таблиць видно, що загальна сума контрольних тестів в першому модулі 10 (5+3+2) і в другому модулі 10 (4+3+2+1). Найвищу оцінку „ 5 ” (відмінно) можна отримати вирішивши вірно всі 10 тестів.

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ.

Загальні питання методики навчання кресленню.

Перший рівень

3.1.1. Що означає слово „методика” в перекладі з древньогрецької „методос”?

а) метод дослідження;

б) метод пізнання;

в) спосіб пізнання.

3.1.2. Методика креслення поділяється на…

а) підготовчу і основну;

б) загальну і часткову;

в) основну і другорядну.

3.1.3. Хто є автором фундаментальної праці „Основи методики викладання креслення”?

а) А.Д.Ботвинников;

б) В.Н.Виноградов;

в) І.П.Волков.

3.1.4. Якого методу дослідження в методиці викладання креслення взагалі не існує?

а) хронометраж;

б) п’єзометрія;

в) тензографія.

3.1.5. В якому столітті почалося систематичне викладання креслення в Росії?

а) XVIII ст.;

б) XIX ст.;

в) XVII ст..

3.1.6. В 1828 році загальною програмою середньої школи було поєднано два предмети: креслення і …

а) геометрія;

б) фізика;

в) малювання.

3.1.7. Ким був написаний перший підручник з креслення для середньої школи „Основи технічного креслення”(1934р)?

а) В.О.Гордоном;

б) А.Д. Ботвинниковим;

в) В.К. Сидоренко.

3.1.8. В якому році креслення почали викладати в середніх школах як самостійний предмет?

а) 1932р;

б) 1934р;

в) 1930р.

3.1.9. Які документи відображають зміст освіти в школі?

а) програма, яку вчитель розробляє самостійно;

б) інструктивно – методичні листи;

в) навчальний план школи, програми шкільних предметів.

3.1.10. Які основні теми з креслення вивчаються у 8 класі?

а) „Правила оформлення креслень”;

„Перерізи та розрізи”;

„Складальні креслення”.

б) „Правила оформлення креслень”;

„Способи проеціювання”;

„Читання та виконання креслень”.

в) „Перерізи та розрізи”;

„Складальні креслення”;

„Читання будівельних креслень”.

3.1.11. Які основні теми з креслення вивчаються у 9 класі?

а) „Перерізи та розрізи”;

„Складальні креслення”;

„Читання будівельних креслень”.

б) „Правила оформлення креслень”;

„Способи проеціювання”;

„Читання та виконання креслень”.

в) „Правила оформлення креслень”;

„Перерізи та розрізи”;

„Складальні креслення”.

3.1.12. В процесі вивчення якої теми учні отримують відомості про креслення в системі прямокутних проекцій?

а) „Правила оформлення креслень”;

б) „Читання та виконання креслень”;

в) „Способи проеціювання”.

3.1.13. В процесі вивчення якої теми учні знайомляться з аналізом графічного складу зображень?

а) „Креслення та аксонометричні проекції геометричних тіл”;

б) „Читання та виконання креслень”;

в) „Порядок побудови зображень на кресленнях”.

3.1.14. В процесі вивчення яких тем учні знайомляться із загальними поняттями про з’єднання деталей?

а) „Складальні креслення”;

б) „Відомості про з’єднання деталей”;

в) „Читання та виконання робочих креслень деталей”.

3.1.15. Під час вивчення яких шкільних курсів учні отримують найширші графічні знання (до початку вивчення креслення)?

а) трудового навчання;

б) геометрії;

в) малювання.

3.1.16. Про який принцип дидактики йде мова: „Цей принцип націлює вчителя на формування в учнів свідомого засвоєння графічних знань і умінь”?

а) принцип міцності засвоєння знань;

б) принцип науковості;

в) принцип свідомості і активності.

3.1.17. Якого з перелічених видів бесід не існує?

а) бесіда-повідомлення, бесіда-закріплення;

б) бесіда-контроль, бесіда-повторення;

в) бесіда-спостереження, бесіда-повідомлення.

3.1.18. Які вимоги ставляться до підручника з креслення?

а) відсутність відхилень від стандартів ЄСКД;

б) відповідність навчальній програмі і навчальному плану школи;

в) обидва варіанти правильні.

3.1.19. Логічно закінчений, цілісний елемент навчально – виховного процесу, в якому взаємодіють мета, зміст, засоби і методи навчання, виявляються особистість і майстерність вчителя, індивідуальні та вікові особливості учнів, відбувається реалізація цілей і завдань навчання, виховання, розвитку – це…

а) урок;

б) навчально-виховний захід;

в) позакласний захід.

3.1.20. Уроки якого типу найчастіше застосовуються у викладанні креслення?

а) уроки вивчення нового матеріалу;

б) комбіновані уроки;

в) набуття та закріплення знань та навичок.

3.1.21. В якій частині комбінованого уроку працездатність учнів найвища?

а) в кінці уроку;

б) на етапі перевірки домашнього завдання;

в) на етапі засвоєння нових знань.

3.1.22. Який документ встановлює відповідні терміни на вивчення усіх тем програми з креслення, враховує кількість щотижневих годин, що відводяться на вивчення теми?

а) програма з креслення;

б) навчальний план школи;

в) календарно-тематичний план з креслення.

3.1.23. Який вид календарно-тематичного плану містить інформацію про графічний склад завдань, послідовність викладення обсягу практичних і графічних робіт?

а) ілюстративний;

б) комбінований;

в) графічний.

3.1.24. Розробка плану проведення окремого уроку в розгорнутій або стислій формі називається:

а) календарно-тематичний план;

б) орієнтовно-тематичне планування уроку;

в) план-конспект уроку.

3.1.25. Які форми перевірки знань доцільніше застосовувати при викладанні креслення?

а) письмові самостійні роботи;

б) тестування, виконання графічних та практичних робіт;

в) усні опитування, письмові контрольні роботи.

3.1.26. При якій формі усного опитування учень викликається до дошки для розгорнутої відповіді на оцінку?

а) при індивідуальному опитуванні;

б) при фронтальному опитуванні;

в) при комбінованому опитуванні.

3.1.27. Яка форма усного опитування передбачає виклик великої кількості учнів для роботи, яка потребує короткої відповіді?

а) ущільнене опитування;

б) індивідуальне опитування;

в) фронтальне опитування.

3.1.28. Яка форма усного опитування полягає у виклику для перевірки знань одночасно кількох учнів, з яких один відповідає усно, а інші в цей час виконують індивідуальні графічні завдання?

а) ущільнене опитування;

б) фронтальне опитування;

в) індивідуальне опитування.

3.1.29.Яка форма перевірки набутих графічних навичок є основною при викладанні креслення?

а) виконання самостійних письмових робіт;

б) виконання практичних робіт;

в) виконання графічних робіт.

3.1.30. До якого виду наочних засобів відносяться таблиці тематичного плану, таблиці-завдання, таблиці-інструкції, ілюстративні таблиці?

а) графічні засоби;

б) реальні засоби;

в) оглядові засоби.

3.1.31.Яка площа повинна виділятися на кабінет креслення?

а) 18-20 м²;

б) 58-80 м²;

в) 60-100 м².

3.1.32. Усі технічні засоби навчання поділяються на…

а) виховні, розвиваючі, контролюючі;

б) інформаційні, контролюючі, наукові;

в) основні, наукові, розвиваючі.

3.1.33. Який найкращий спосіб для сприйняття навчальної інформації?

а) візуальний;

б) аудіовізуальний;

в) динамічний.

3.1.34. На які групи поділяють науково-технічні засоби навчання кресленню?

а) приватні і загальні;

б) індивідуальні і групові;

в) статичні і динамічні.

3.1.35. Чому багато питань з теорії та практики побудови та читання графічних зображень не розглядаються програмою з креслення?

а) недостатня кількість фахівців;

б) питання відведено на самостійну роботу учнів;

в) обмаль часу, відведеного для занять з креслення.

3.1.36. Скільки разів на тиждень проводяться факультативні заняття з креслення?

а) 2 рази;

б) 3 рази;

в) Це залежить від кількості годин, які виділяються на весь факультативний курс.

3.1.37. Які задачі не розглядаються у факультативному курсі „Елементи нарисної геометрії”?

а) позиційні;

б) технічні;

в) метричні.

3.1.38. Сукупність необов’язкових занять вчителя з учнями у позаурочний час – це…

а) позакласна робота;

б) гурткова робота;

в) факультативна робота.

3.1.39. Які форми позакласної роботи існують?

а) масові, групові, індивідуальні;

б) постійні, періодичні, додаткові;

в) групові з постійним складом учнів та нестабільною групою учнів.

3.1.40. Про яку форму позакласної роботи йдеться: “Для занять об’єднують учнів 8-х і 9-х класів; заняття проводяться щотижня протягом двох годин; учнів залучають до підготовки і проведення доповідей, складання рефератів, моделювання, розв’язування цікавих задач, випуску стінних газет та ін.”?

а) гурткова робота;

б) факультативна робота;

в) тематичні вечори.

 

Другий рівень

3.2.1. Галузь педагогічної науки, яка визначає задачі, зміст і методи навчання

кресленню школярів, що вивчає раціональні заходи виконання графічних робіт, розробляє форми й засоби ефективної організації учбового процесу-це…

а) методика дослідження креслення;

б) предмет креслення;

в) методика викладання креслення.

3.2.2. Скільки існує етапів педагогічного дослідження?

а) 3(визначення проблеми дослідження на основі вивчення літератури та практичної роботи вчителів, побудування гіпотези, перевірка гіпотези);

б) 5(визначення проблеми дослідження на основі вивчення літератури та практичної роботи вчителів, побудування гіпотези, перевірка гіпотези, аналіз результатів дослідження, оформлення та впровадження результатів дослідження);

в) 4(визначення проблеми дослідження на основі вивчення літератури та практичної роботи вчителів, побудування гіпотези, перевірка гіпотези, оформлення та впровадження результатів дослідження).

3.2.3. Які методи досліджень використовують в методиці викладання креслення?

а) загальнонаукові і спеціальні;

б) теоретичні та практичні;

в) загальнонаукові та дослідницькі.

3.2.4. Який метод дослідження оснований на тривалому сприйнятті, що здійснюється без втручання в педагогічний процес?

а) бесіда;

б) спостереження;

в) теоретичний метод.

3.2.5. Що з переліченого не є основними задачами політехнічної підготовки школярів?

а) ознайомлення з основами наук та виробництва, розвиток креслярських здібностей;

б) встановлення логічного зв’язку основ наук при вивчені політехнічного циклу;

в) формування естетичного смаку школярів.

3.2.6. В процесі вивчення якої теми учні знайомляться із значенням креслення, початковими історичними відомостями розвитку креслення, інструментами та пристосуваннями, основними поняттями про державні стандарти?

а) „Правила оформлення креслень”;

б) „Складальні креслення”;

в) „Читання та виконання креслень”.

3.2.7.Найчастіше ряд спільних цілей (навчання умінню аналізувати форму і конструкцію предметів, їх величину та пропорції, формування і розвиток просторових уявлень, образної пам’яті, окоміра, аналітичного мислення) можна виділити при вивченні…

а) креслення та образотворчого мистецтва;

б) креслення та трудового навчання;

в) креслення та геометрії.

3.2.8. Просторові уяви поділяють на:

а) первинні та вторинні уяви;

б) образи пам’яті та образи уяви;

в) просторові образи та просторові уяви.

3.2.9. Як називається один із основних принципів в дидактиці, який характеризує зміст викладання креслення, спираючись на теоретичну основу курсу креслення „Нарисну геометрію”?

а) принцип науковості;

б) принцип міцності засвоєння знань;

в) принцип наочності.

3.2.10. Про який принцип дидактики йде мова: „Цей принцип визначає зміст креслення як навчального предмета і відображає його логіку”?

а) принцип систематичності і послідовності;

б) принцип науковості;

в) принцип в свідомості і активності.

3.2.11. Що являє собою такий метод навчання кресленню як розповідь?

а) послідовне роз’яснення суті та значення понять;

б) роз’яснення нового матеріалу учителем, не використовуючи питання для учнів;

в) словесна форма викладення навчального матеріалу учителем.

 

 

3.2.12. Спостереження-це…

а) послідовне роз’яснення суті і значення понять, яке використовується при ознайомленні учнів з відносно складними питаннями курсу креслення;

б) цілеспрямоване, безпосереднє та організоване сприйняття учнями предметів і явлень, спосіб утворення уявлень і понять в процесі викладання креслення;

в) бесіда учителя з учнями, у ході якої виявляються відмінності між окремими предметами і явленнями.

3.2.13. Чому сприяє активізація учбово-пізнавальної діяльності?

а) формуванню особистості людини, яка вміє творчо вирішувати задачі, самостійно і критично мислити, формулювати і захищати свою точку зору;

б) формуванню в учнів технічного мислення, просторових уявлень, а також вирішенню задач за допомогою графічних зображень;

в) втіленню своєї ідеї в конкретну форму, виконанню зображення предметів з натури.

3.2.14. Що характеризує творчий рівень активності?

а) прагнення учня запам’ятати і відтворити матеріал, оволодіти його застосуванням по зразку;

б) цікавість і прагнення учня до знаходження нового способу вирішення задачі;

в) прагнення учня осмислити те, що вивчається, пов’язати з уже відомим поняттям, оволодіти способами застосування знань в нових умовах.

3.2.15. Які види самостійної роботи застосовуються при вивченні креслення?

а) засвоєння нового матеріалу при роботі з підручником, пошук в новому матеріалі відповідей на питання сформульовані вчителем;

б) читання параграфа і виділення в ньому основних положень та робота з ілюстративним матеріалом підручника;

в) всі відповіді вірні.

3.2.16. Яку можливість надає використання графічних задач у процесі викладання креслення учням?

а) активізує процес навчання та самостійну роботу учнів, збільшує їх пізнавальну активність, розвиває інтерес до предмету, контролює рівень знань, вмінь та навичок;

б) розвиває в учнів самостійність пошуку додаткових матеріалів, тобто процес розв’язання задач може бути джерелом нових знань;

в) активізує процес навчання учнів, розвиває просторове мислення, інтелектуальні здібності, виховує любов, повагу до навчання.

3.2.17. Що можна назвати системою графічних задач?

а) сукупність завдань, які охоплюють весь основний зміст курсу креслення та відповідають програмним та загально педагогічним вимогам;

б) сукупність завдань, які дають можливість тільки контролювати знання, вміння та навички учнів з предмету креслення;

в) всі відповіді вірні.

 

3.2.18. Що є головною метою індивідуалізації процесу навчання кресленню?

а) формування здібностей учнів, необхідних для самостійного здобуття нових знань;

б) відкриття великої кількості шляхів здобутті графічних знань учнями.

в) не допустити „білих плям” у знаннях школярів, зробити їх роботу максимально продуктивною;

3.2.19. На що направлена діюча програма з креслення?

а) на розвиток просторового мислення та творчих здібностей учнів;

б) на розвиток самостійного і критичного мислення, а також вирішення задач за допомогою графічних зображень;

в) обидва варіанти правильні.

3.2.20. Які бувають види ілюстрації за своїм призначенням у шкільному підручнику?

а) ілюстрації для графічних та практичних робіт;

б) ілюстрації для вивчення нового матеріалу; ілюстрації для повторення і закріплення матеріалу;

в) ілюстрації для вирішення машинобудівельних, будівельних і топографічних задач.

3.2.21. За структурою календарно-тематичні плани бувають:

а) текстові, ілюстративні, комбіновані;

б) текстові, табличні, змішані;

в) лише текстові.

3.2.22. Який вид календарно-тематичного плану містить порядковий номер, дату проведення і тему уроку; навчально-виховні, розвиваючі та профорієнтаційні цілі; тип і обладнання уроку; опорні знання; характер завдань для практичної роботи; домашнє завдання; рівень знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні?

а) ілюстративний;

б) табличний;

в) текстовий.

3.2.23. Який вид календарно-тематичного плану об’єднує в собі переваги текстового та ілюстративного планів?

а) текстово-ілюстративний;

б) комбінований;

в) обидва варіанти правильні.

3.2.24. Які функції виконує перевірка та оцінка знань учнів?

а) контролюючу, навчальну, виховну, розвиваючу;

б) контролюючу, розвиваючу, профорієнтаційну;

в) контролюючу, виховну, естетичну.

3.2.25. До якого виду наочних засобів відносяться деталі машин, складальні одиниці, види прокату?

а) реальні об’єкти;

б) об’ємні штучні об’єкти;

в) матеріальні, металеві об’єкти.

3.2.26. До якого виду наочних засобів відносяться вироби, що відтворюють реальні об’єкти, їх геометричні властивості та фізичну сутність?

а) реальні паперові об’єкти;

б) моделі об’ємних штучних об’єктів

в) уявні об’єкти.

3.2.27. Для чого призначені інформаційні технічні засоби?

а) для подачі відомостей з новітніх знань;

б) для виконання ефективного поточного, тематичного і підсумкового контролю за результатами навчальної діяльності учнів;

в) для програмованого навчання.

3.2.28. Який технічний засіб навчання кресленню призначений для ефективного поточного, тематичного і підсумкового контролю за результатами наукової діяльності?

а) інформаційний засіб;

б) науковий засіб;

в) контролюючий засіб.

3.2.29. Однією з форм навчально-виховного процесу в школі, метою якої є поглиблення загальноосвітніх знань і трудової політехнічної підготовки, а також розвиток різносторонніх інтересів та можливостей учнів, є:

а) олімпіада з креслення;

б) факультативний курс з креслення;

в) позакласні гуртки з креслення.

3.2.30. Який розділ не входить до курсу факультативних занять з креслення?

а) технічне креслення та основи проеціювання;

б) елементи нарисної геометрії та машинобудівне креслення;

в) будівне та топографічне креслення.

3.2.31. Про яку форму позакласної роботи йдеться: „Заняття спрямовані на поглиблення загальноосвітніх та графічних знань, умінь та навичок, на розширення трудової політехнічної підготовки, розвиток різнобічних інтересів і можливостей учнів”?

а) гурток;

б) конструкторське бюро;

в) факультатив.

3.2.32. Про яку форму позакласної роботи йдеться: „Головним напрямом творчої діяльності є розробка та виготовлення експериментальних моделей, пристроїв, обладнання та приладів, навчально-наочних посібників, виконання раціоналізаторських завдань”?

а) гурток;

б) конструкторське бюро;

в) факультатив.

3.2.33. Про яку форму позакласної роботи йдеться: „Забезпечує ознайомлення учнів із сучасним виробництвом і використання креслень, з новими технологічними процесами обробки матеріалів, роботою конструкторів і раціоналізаторів.”?

а) нестандартні уроки;

б) тематичні вечори;

в) екскурсії.

3.2.34. Яке основне призначення гуртка з креслення?

а) розвити цікавість і здібності учнів з креслення, розширити кругозір учнів, поглибити знання і сформувати творчу думку;

б) сформувати в учнів ставлення до креслення як до одного з головних і обов’язкових засобів спілкування людей у їхній практичній діяльності;

в) обидва варіанта правильні.

 

Третій рівень

3.3.1. Які основні завдання постають перед методикою викладання креслення?

а) дослідити процес засвоєння знань учнями, шляхи формування навиків виконання та читання креслень, роль графічних задач та їх використання в навчанні;

б) визначити пізнавальне й виховне значення методики викладання креслення, зміст основних розділів та тем курсу нарисної геометрії та креслення, умови формування навиків виконання креслень;

в) визначити конкретні цілі, зміст і структуру навчання кресленню в ЗОШ, розробити раціональні методи та форми навчання, дослідити процес засвоєння графічних знань.

3.3.2. Метою наукових досліджень в методиці викладання креслення є …

а) виявлення закономірностей і особливостей викладання, розробки та впровадження в практику ефективних методів і прийомів роботи при вивченні тем програми, розробка системи графічних задач, технічних засобів навчання;

б) визначення конкретних цілей методики викладання креслення, їх пізнавального і виховного значення, дослідження процесу засвоєння знань учнями з курсу нарисної геометрії та креслення, розробка системи графічних задач;

в) визначення змісту і структури навчання кресленню, розробка найбільш раціональних методів, засобів і форм навчання кресленню.

3.3.3. Який метод дослідження дає можливість спостерігати педагогічне явище ізольовано від побічних, несуттєвих факторів, в умовах, що піддаються контролю і обліку?

а) спостереження;

б) експеримент;

в) анкетування.

3.3.4. У чому полягає значення курсу креслення як загальноосвітнього предмету?

а) розвиток мислення, пізнавальних здібностей, виховання здібностей та прагнення до творчості, конструюванню та раціоналізації;

б) засвоєння технічних знань, оволодіння графічними засобами інформації;

в) розвиток образного мислення, просторових уяв, графічної грамотності учнів, пізнання навколишнього світу.

3.3.5. Основною задачею шкільного курсу креслення є…

а) навчання умінню аналізувати форму та конструкцію предметів, що зображуються, їх величину та пропорції, визначати положення у просторі;

б) формування в учнів технічного та просторового мислення, здібностей до пізнання техніки за допомогою графічних зображень;

в) розвиток спостережливості, уваги, образної пам’яті, окоміру, уміння виявити найбільш характерні ознаки предмету.

3.3.6. Що є основним у визначенні просторового мислення?

а) вторинне відтворення форм, розмірів та положення у просторі предметів;

б) оперування просторовими образами;

в) всі відповіді вірні.

3.3.7. Образами відтворюючої уяви є…

а) нові образи, які утворюються на основі заданого матеріалу шляхом його розумових перетворень;

б) нові образи, утворення яких не направляються, не задаються матеріалом(кресленням, схемою, описом);

в) нові образи, які формують просторове мислення, що на практиці призводить до створення нових матеріальних і культурних цінностей.

3.3.8. Що є образами творчої уяви?

а) нові образи, які утворюються на основі заданого матеріалу шляхом його розумових перетворень;

б) нові образи, утворення яких не направляються, не задаються кресленням, схемою або описом;

в) нові образи, які формують просторове мислення, що на практиці призводить до створення нових матеріальних і культурних цінностей.

3.3.9. Яка направленість дидактики є провідною у викладанні креслення?

а) триботехнічна направленість;

б) політехнічна направленість;

в) технологічна направленість.

3.3.10. Спосіб упорядкування взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання – це…

а) прийом навчання;

б) принцип навчання;

в) метод навчання.

3.3.11. Що таке проблемне навчання?

а) це процес наукового пізнання шляхом вирішення учнями проблемних ситуацій під час їх пошукової навчально-пізнавальної діяльності;

б) це процес наукового пізнання шляхом вирішення учнями проблемних питань за допомогою спеціальної навчальної програми.

в) робота з „важкими” дітьми.

3.3.12.Програмоване навчання характеризується:

а) наявністю спеціальної навчальної програми, по елементною подачею навчального матеріалу, індивідуальним темпом в навчанні і застосуванням спеціальних технічних засобів;

б) наявністю спеціальної навчальної програми, самостійним вивченням тем курсу за допомогою спеціальних технічних засобів;

в) створенням проблемної ситуації вчителем, вирішення якої відбувається за допомогою технічних засобів навчання у ході сумісної роботи вчителя з учнями.

3.3.13. Про який рівень активності йде мова: „Цей рівень характеризує прагнення учня осмислити те, що вивчається, пов’язати з уже відомим поняттям, оволодіти способами застосування знань в нових умовах.”?

а) відтворювальна активність;

б) творчий рівень активності;

в) інтерпретуюча активність.

3.3.14 Як називається один рівнів активності, який характеризує прагнення учня запам’ятати і відтворити матеріал, оволодіти його застосуванням по зразку?

а) відтворювальна активність;

б) творчий рівень активності;

в) інтерпретуюча активність.

3.3.15. Які відомості з графічних завдань наведені в шкільній програмі(укладач В.Сидоренко) з курсу креслення?

а) зразки обов’язкових графічних і практичних робіт;

б) система завдань;

в) перелік обов’язкових графічних і практичних робіт.

3.3.16. Що з названого передбачено шкільним підручником з креслення(автор В.К.Сидоренко)?

а) варіативність графічних завдань;

б) система обов’язкових задач, приведено приклади рішення завдань;

в) всі відповіді вірні.

3.3.17. Структура якого уроку вказана нижче?

1) організаційна частина;

2) мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

3) пояснення нового матеріалу;

4) узагальнення та закріплення знань;

5) підведення підсумків уроку;

6) пояснення домашнього завдання.

а) урок вивчення нового матеріалу;

б) урок повторення та закріплення знань;

в) комбінований урок.

3.3.18.Структура якого уроку вказана нижче?

1) організаційна частина;

2) мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

3) активізація, узагальнення і систематизація знань;

4) вирішення графічних завдань;

5) підведення підсумків уроку;

6) пояснення домашнього завдання.

а) урок закріплення умінь і навичок;

б) урок вивчення нового матеріалу;

в) урок повторення та закріплення знань.

3.3.19. Структура якого уроку вказана нижче?

1) організаційна частина;

2) мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

3) знайомство зі змістом графічної роботи;

4) повторення основних теоретичних положень, правил, способів діяльності, необхідних для успішного виконання роботи;

5) обговорення з учнями плану виконання графічної роботи та плану контролю;

6) самостійна робота школярів. Диференційована допомога учням;

7) підведення підсумків уроку.

а) урок закріплення умінь і навичок;

б) контрольний урок;

в) урок повторення та закріплення знань.

3.3.20. Структура якого уроку вказана нижче?

1) організаційна частина;

2) мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

3) пояснення завдання, відповіді на питання учнів;

4) виконання учнями завдань;

5) здача виконаного завдання;

6) закінчення уроку.

а) проблемний урок;

б) контрольний урок;

в) урок повторення та закріплення знань.

3.3.21. Структура якого уроку вказана нижче?

1) організаційна частина;

2) мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

3) актуалізація опорних знань (перевірка знань учнів);

4) пояснення нового матеріалу;

5) закріплення вивченого;

6) вирішення завдань з пройденого матеріалу;

7) підведення підсумків уроку;

8) пояснення домашнього завдання.

а) урок повторення та закріплення знань;

б) урок вивчення нового матеріалу;

в) комбінований урок.

3.3.22. Структура якого уроку вказана нижче?

1) організаційна частина;

2) формування проблеми, висування гіпотези та варіантів рішення;

3) пошук практичного вирішення проблеми;

4) обговорення результатів;

5) коментарі та узагальнення вчителя;

6) вирішення завдань з нового матеріалу;

7) пояснення домашнього завдання;

8) закінчення уроку.

а) проблемний урок;

б) програмований урок;

в) комбінований урок.

3.3.23. Діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок – це…

а) навчальний процес;

б) викладання;

в) учіння.

3.3.24. Цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками, у широкому значенні оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті – це…

а) учіння;

б) навчання;

в) пізнання.

3.3.25. Дидактичні принципи – це…

а) основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи школи;

б) основні положення, що визначають діяльність вчителя та учнів, які спрямовані на формування і розвиток графічних знань в процесі навчання;

в) основні положення дидактики, що спрямовані на засвоєння учнями різних знань, формування умінь і навичок.

3.3.26. Узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука – це…

а) навичка;

б) уміння;

в) знання.

3.3.27. Психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, точно і швидко, без зайвих затрат фізичної та нервово-психічної енергії – це…

а) уміння;

б) навичка;

в) досвід.

3.3.28. Спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу – це…

а) застосування знань, умінь і навичок;

б) закріплення знань, умінь і навичок;

в) осмислення навчального матеріалу.

 

ДРУГИЙ МОДУЛЬ.

Часткові питання методики викладання креслення.

 

Перший рівень

4.1.1. Перед тим, як перейти до вивчення теми „Лінії креслення”, необхідно розповісти учням про…

а) мету й завдання вивчення креслення;

б) основні правила нанесення розмірів;

в) значення державних стандартів і їх застосування.

4.1.2. Що таке стандарти ЭСКД?

а) відбір однакових виробів до