Національний педагогічний університет

Імені М.П. Драгоманова

Інститут української філології

Кафедра журналістики

 

Затверджено

на засіданні кафедри журналістики

від року, протокол № р

Зав. кафедри проф. В.О. Жадько

 

ПРОГРАМА

КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ

З БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА

НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «СПЕЦІАЛІСТ» НАПРЯМУ 0305 ФІЛОЛОГІЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.030501 «УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА»

 

Київ - 2012

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Комплексний державний екзамен „Бібліотекознавство” передбачає контроль знань щодо основних засад розвитку бібліотекознавчої науки, бібліографознавства, процесів організації діяльності бібліотек, опрацювання документів та інформаційно-аналітичної діяльності.

До комплексного державного екзамену входять наступні дисципліни бібліотекознавчого циклу: «Бібліотекознавство», «Аналітико-синтетичне опрацювання документів», «Бібліографознавство», «Бібліотечні фонди», «Методика реферування та оглядово-аналітичної діяльності», «Інноваційно-методична діяльність», «Інформаційно-комунікаційні технології в бібліотечній роботі», «Інформаційні ресурси освітянської галзі».

У програмі тематично розкрито основні питання дисциплін, які виносяться на державний іспит, та представлено 90 орієнтовних запитань, які будуть внесені до екзаменаційних білетів. У кожному екзаменаційному білеті буде представлено три запитання із зазначених дисциплін. Запитання поставлено узагальнено, що вимагає комплексної відповіді із залученням системи отриманих знань з конкретної навчальної дисципліни.

Для підготовки до комплексного державного екзамену в кінці тематичних розділів програми подається рекомендована література.

 

Критерії оцінювання рівня підготовки магістра

(спеціальність «Українська мова та література»)

Загальні положення оцінювання результатів вивчення дисциплін бібліотекознавчого циклу:

· урахування основної мети, що передбачає різноманітну підготовку бібліотекознавця;

· урахування професійної спрямованості курсу, що визначає вивчення теорії в аспекті практичних потреб підготовки бібліотекознавця.

Відповіді студентів оцінюються за рейтинговою та національною (чотирибальною) системою.

 

Норми і критерії оцінювання.

Оцінка «відмінно» (А, 90-100 балів) ставиться студентові, який ґрунтовно висвітлив питання; продемонстрував викладені положення на прикладах; не припустився змістових, фактичних, логічних, мовленнєвих помилок; вдало зробив узагальнення, висновки; виявив розвинене, багате, точне, логічне мовлення.

Оцінка «добре» ставиться студентові, який правильно висвітлив питання; продемонстрував викладені положення на прикладах, проте припустився незначних фактичних помилок (В, 80-89 балів); зробив невдалі узагальнення, висновки; не завжди коректно оформив думку, виявив недостатньо високу мовленнєву культуру (С, 70-79 балів).

Оцінка «задовільно» ставиться студентові, який припустився помилок у відповіді; неповно, поверхово висвітлив зміст питань, невдало продемонстрував викладені положення на прикладах (D, 65-69 балів); невдало зробив узагальнення, висновки; виявив недостатньо високу мовленнєву культуру, невміння логічно, послідовно, грамотно висловлювати думку, вибудовувати науково-навчальний текст (Е, 60-64 балів).

Оцінка незадовільно ставиться, якщо студент не відповідає на конкретне питання, а подає зайву (або другорядну) інформацію, безпосередньо не пов’язану зі змістом питання, а, отже, поверхово розкриває питання (FX, 35-59 балів); студент зовсім не відповідає на питання (X, 0‑34 бали).

БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО

Світова історія бібліотек. Бібліотеки в епоху Просвітництва. Роль праць Г. Ноде, Х. Г. Хейне, Г. В. Лейбніца, І. В. Гете та ін. для розвитку бібліотекознавства в Європі.

Виникнення та розвиток національних бібліотек на Заході у XVІІІ–ХХ ст.

Розвиток університетських бібліотек в Російській імперії у XVІІІ–ХІХ ст. та їхній вплив на динаміку бібліотечної думки в цей період. Внесок М. І. Лобачевского, І. А. Крилова, О. М. Оленіна та ін. у розвиток бібліотечної справи.

Бібліотеки на теренах України в ХІ–XVІ ст. Бібліотека Ярослава Мудрого. Значення першої руської бібліотеки.

Списки та описи монастирських, церковних, службових бібліотек при церквах, особистих книгозбірень як пам’ятки бібліотекознавчої думки Київської Русі.

Принципи формування бібліотечних фондів. Соціальна значущість списків „істинних” і „ложных” книг. Правила користування бібліотечним фондом та його збереження. Вплив української міфології, епосу, фольклору, літописання на склад і зміст фондів бібліотек.

Писання й збирання книг у Києво-Печерському монастирі.

Формування типології бібліотек: монастирські (спеціальні), церковні, службові при церквах, особисті, державні.

Просвітницька та видавнича діяльність братств. Розвиток принципів добору книги при складанні описів бібліотеки Львівського Ставропігійського братства. Принципи її комплектування, запровадження обов’язкового примірника.

Українські бібліотеки XVII–XVIII ст. Подальший розвиток принципів добору книг при складанні описів бібліотек Києво-Печерського монастиря, Київського Михайлівського Золотоверхого, а також Видубицького, Кирилівського, Межигірського, Микільського монастирів, кафедральної Софіївської бібліотеки.

Застосування тематичного принципу при укладанні інвентарнихкниг монастирських бібліотек Правобережжя і Східної Галичини. Особливості укладання каталогів бібліотек навчальних закладів – Києво-Могилянської академії, Чернігівського, Харківського, Переяславського, Львівського, Луцького, Острозького колегіумів.

Інвентарна книга бібліотеки Львівського Ставропігійського братства.

Бібліотека Києво-Могилянської академії. Роль Ф. Прокоповича, С. Яворського у розвитку бібліотечної справи в Україні.

Описи і каталоги монастирських, приватних та бібліотек навчальних закладів як попередники бібліотечно-бібліографічної класифікації.

Розвиток типології бібліотек та їх соціальних функцій.

Методи бібліотечного обслуговування у працях Г. С. Сковороди.

 

Бібліотечна справа в Україні ХІХ – поч. ХХ ст. Розвиток різних типів бібліотек у ІІ пол.. ХІХ – поч. ХХ ст. Українське бібліотекознавство XIX – початку XX ст. (основні концепції Ярковського, Срізневського, К. Рубинського, Н. Фрідьєвої, Д. Балики, С. Сірополка, І. Огієнка).

 

Бібліотекознавство як наука. Періодизація бібліотекознавства. Характеристика соціально-історичних умов виникнення і фо­рмування сфери бібліотечної діяльності як соціально-комуніка­тивного феномена. Виникнення і розвиток бібліотекознавчої дум­ки. Перші бібліотекознавчі праці ХІІ-ХШ ст. Розвиток бібліотеко­знавчої думки XVI–XVII ст., ХVІІІ-ХІХ ст. Внесок українських бібліотекознавців та бібліотекарів у розвиток бібліотечної науки у XIX ст. та на початку XX ст. Основні наукові проблеми періоду становлення бібліотекознавства.

Бібліотекознавство як наука про бібліотечну сферу діяльності. Генезис об’єктаі предмета бібліотекознавства.

Структура бібліотекознавства: теорія, історія, організація, управління, методика. Бібліотекознавство загальне, спеціальне і специфіковане. Порівняльне (компаративне) бібліотекознавство як самостійна дисципліна бібліотекознавчого знання. Бібліотекознавство загальне і спеціальне. Електронне бібліотекознавство.

 

Бібліотека як соціальний інститут. Основні компоненти бібліотеки як соціального інституту (бібліотека, бібліотечна наука, бібліотечна практика, освіта, наука, законодавство, стандарти тощо).

Еволюція поглядів бібліотекознавців на соціальне призначення бібліотеки (Л. Хавкіна, С. Сірополко, І. Фрумін, О. Чубар’ян, К. Абрамов, Ю. Столяров, К. Селіверстова, В. Скворцов, А. Хропач, М. Васильченко, М. Слободяник). Основний зміст понять „функції бібліотеки”, „соціальні функції бібліотеки”. Сутнісні (родові) функції бібліотеки (інформаційна, кумулятивна, комунікативна, меморіальна).

Характеристика похідних функцій бібліотеки – культурно-просвітницької, освітньої, виховної, виробничої, соціалізуючої, соціокультурної, ідеологічної, рекреаційної, гедоністичної. Технологічні функції (моделювання, комплектування, обліку, аналітико-синтетичної обробки документів, зберігання, доставки документних ресурсів, обслуговування користувачів, управлінська). Взаємодія соціальних функцій бібліотеки, їх диференціація та інтеграція.

Бібліотека як система. Зовнішні та внутрішні функції підсистем системи „Бібліотека”.

Еволюція поглядів бібліотекознавців на проблеми класифікації і типологізації бібліотек (П. Отле, Л. Вутерстер, М. Фрумін, О. Чубар’ян, С. Сірополко, Н. Фрідьєва, Ю. Меженко, С. Пастернак, М. Карташов, Ю. Столяров, Е. Сукіасян, О. Соколов, Л. Амлинський, А. Хропач, К. Селіверстова, Т. Бєлобратова).

Сутність класифікації. Класична або ієрархічна класифікація бібліотек та її рівні – рід, різновид роду, вид, підвид, різновид підвиду й індивід. Фасетна класифікація бібліотек. Ієрархічний і фасетний елементи комбінативної класифікації. Класифікація бібліотек за соціальним призначенням. Класифікація універсальних бібліотек. Класифікація спеціальних бібліотек. Класифікація громадських бібліотек.

Основи типологізації бібліотек. Типологічні особливості національних бібліотек: збирання з виключною повнотою національного фонду, зберігання, надання в користування інформаційних ресурсів, утворення музеїв книги, міжнародне бібліотечно-бібліографічне співробітництво тощо.

Типологічні ознаки універсальних бібліотек – універсальний документний фонд, задоволення загальних інформаційних потреб всіх категорій користувачів. Загальнодоступні спеціальні бібліотеки як тип – спеціалізований фонд, задоволення спеціальних інформаційних потреб.

Вплив факторів зовнішнього оточення на розвиток бібліотеки. Умови ефективної взаємодії бібліотеки і суспільства. Вплив політики на соціальне призначення бібліотеки. Економіка як фактор зовнішнього впливу на бібліотеку. Роль бібліотеки у здобутті освіти та вихованні. Зв’язок бібліотеки з наукою. Місце бібліотеки в системі засобів масової комунікації. Бібліотека в системі інформаційних комунікацій. Роль держави у розвитку бібліотек.

 

Теоретичні засади організації функціонування бібліотечної справи у ХХ ст. Основи організації та функціонування бібліотечної системи України. Види бібліотек як складові бібліотечної системи.

Національні бібліотеки України: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України для дітей, Національна медична бібліотека.

Мережі бібліотек: технологічні ознаки, завдання й функції.

Мережа бібліотек Національної академії наук України.

Мережа освітянських бібліотек АПН України та Міністерства освіти і науки України.

Мережа науково-технічних бібліотек. Мережа сільськогосподарських бібліотек. Мережа медичних бібліотек. Інші галузеві мережі бібліотек.

Мережа бібліотек Міністерства культури і туризму.

Бібліотечні мережі міністерств і відомств України. Бібліотеки підприємств, установ, акціонерних товариств тощо. Бібліотеки громадських об’єднань та організацій, кооперативів і партій. Приватні бібліотеки.

Процеси інтеграції і взаємодії бібліотек України з підприємствами, установами та організаціями. Основні напрями розвитку єдиної системи бібліотек.

Система управління бібліотечною справою. Характеристика суб’єктів і об’єктів управління бібліотечною справою. Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" та проблеми управління галуззю.

Загальнодержавні органи управління бібліотечною справою. Законодавчі, виконавчі та громадсько-державні органи управління. Роль конгресів, з’їздів, бібліотечних рад в управлінні бібліотечною справою.

Завдання і функції Міністерства культури і туризму України в галузі керівництва і координації роботи бібліотек.

Регіональні органи управління бібліотечною справою. Обласні управління культури, міські, районні відділи культури районних державних адміністрацій.

Функції відомчих органів управління бібліотечною справою. Органи керівництва мережею бібліотек НАН України, науково-технічних, сільськогосподарських бібліотек, бібліотек навчальних закладів, громадських організацій, спілок, товариств тощо.

Загальнополітичні основи співробітництва у бібліотечній сфе­рі. Заключний акт наради безпеки і співробітництва в Європі (Хельсінки, 1975 р.).

Основні напрями діяльності ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Маніфест ЮНЕСКО про публічні бібліоте­ки (1994 р.). Основні документальні, бібліотечно-інформаційні програми Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА), Міжнародна федерація з документації (ФІД) Міжнародна федерація зі стандартизації (ІСО).

Входження бібліотек України до глобальних інформаційнихсистем. Участь бібліотек України у сучасних міжнародних бібліо­течно-інформаційних програмах.

Форми міжнародного співробітництва бібліотек (міжнародний книгообмін, міжнародні наукові конференції, висновки, наукові дослідження, тренінги, обмін досвідом тощо).

 

Тенденції розвитку бібліотекознавства. Характеристика основних центрів бібліотекознавчих досліджень в Україні: Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури.

Роль бібліотекознавчої періодики у розвитку наукової думки.

Основні напрями бібліотекознавчих досліджень – теоретико-методологічні засади бібліотекознавства, історія бібліотечної справи, бібліотечне фондознавство, бібліотечне читачезнавство, бібліотекознавчі засади інформації, формування мережі електронних бібліотек, інформатизація бібліотек, організація та управління бібліотекою, управління бібліотечною справою, бібліотечна технологія, бібліотечний менеджменту і маркетинг, бібліотечне краєзнавство, бібліотечна професіологія, бібліотечно-бібліографічне обслуговування дітей.

Перспективи розвитку українського бібліотекознавства.

Основна проблематика бібліотекознавчих досліджень: менеджмент у бібліотеках, інформаційних мережах і системах; стандартизація в бібліотечній справі; мікроформи в бібліотеках і забезпечення їх зберігання; обслуговування читачів з особливими потребами; матеріально-технічне забезпечення бібліотек; поведінка читачів у бібліотеках; розроблення методів бібліотерапії; історія окремих бібліотек; стратегічне планування в бібліотеці.

Проблеми інтеграції в бібліотекознавстві.

Роль бібліотек в інформаційному суспільстві. Інформатизація як стратегічне завдання розвитку бібліотек. Вивчення факторів гальмування розвитку бібліотечної практики. Проблеми взаємодії практики–науки–освіти в бібліотечній сфері.

Нові законодавчі акти, програми в бібліотечній та суміжних галузях в Україні. Входження бібліотечних закладів Україниу но­ві міжнародні програми та проекти в галузі книгознавства, бібліо­текознавства, інформатики.

Сучасний стан трансформаційних процесів в бібліотечній сфері України.

 

 

Орієнтовні запитання на державний екзамен:

1. Бібліотеки в епоху просвітництва. Роль праць Г. Ноде, Х. Г. Хейне, Г. В. Лейбніца, І. В. Гете для розвитку бібліотекознавства в Європі.
2. Виникнення й розвиток національних бібліотек на Заході у XVІІІ–ХХ.
3. Розвиток університетських бібліотек в Російській імперії у XVІІІ–ХІХ ст. та їхній вплив на динаміку бібліотечної думки в цей період. Внесок видатних російських учених у розвиток бібліотечної справи цього періоду.
4. Особливості функціонування бібліотек на теренах України в ХІ–XVІ ст.
5. Українські бібліотеки XVII–XVIII ст.
6. Бібліотечна справа в Україні 2-ї пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Видатні українські бібліотекознавці цього періоду.
7. Бібліотекознавство як наука. Генезис об’єктаі предмета бібліотекознавства. Структура бібліотекознавства.
8. Бібліотека як соціальний інститут. Еволюція поглядів бібліотекознавців на соціальну функцію бібліотеки.
9. Бібліотека як система. Зовнішні та внутрішні функції підсистем системи „Бібліотека”.
10. Перспективи розвитку бібліотечної системи України на сучасному етапі.
11. Типологізація бібліотек. Характеристика окремих типів бібліотек.
12. Теоретичні засади організації функціонування бібліотечної справи у ХХ ст. Наукові здобутки видатних бібліотекознавців цього періоду.
13. Національні бібліотеки України: їх функції, завдання та організація діяльності і місія в інформаційному суспільстві.
14. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського: історія становлення та розвитку, наукові здобутки та їхня роль у розвитку сучасного бібліотекознавства.

15. Мережі бібліотек: технологічні ознаки, завдання й функції. Значення мереж бібліотек для функціонування бібліотечної системи країни.

1. Мережа освітянських бібліотек АПН України та Міністерства освіти і науки України.
2. Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського в інформаційно-бібліотечному забезпеченні розвитку освіти, педагогічної науки і практики.
3. Мережа публічних бібліотек України. Історія становлення й розвитку. Основні напрями діяльності.
4. Національна Парламентська бібліотека України. Історія розвитку, напрями науково-дослідної діяльності.
5. Галузеві мережі бібліотек України. Історія становлення й розвитку. Основні напрями діяльності.
6. Книжкова палата України: історія, сучасний стан і перспективи розвитку.
7. Система управління бібліотечною справою в Україні.
8. Міжнародне співробітництво бібліотек України, його форми. Міжнародні організації в бібліотечній справі (ЮНЕСКО, ІФЛА, ФІД, ІСО)
9. Тенденції розвитку бібліотекознавства. Характеристика основних центрів бібліотекознавчих досліджень в Україні.
10. Сучасні українські бібліотекознавці, їхній внесок у розвиток бібліотечної справи України (А. С. Чачко, М. С. Слободяник, Т. І. Ківш ар, О. О. Онищенко, Л. А. Дубровіна та інші).
11. Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського та її роль у розвитку сучасного бібліотекознавства і бібліографознавства.
12. Бібліотекознавча періодика та її характеристика.
13. Основні напрями сучасних бібліотекознавчих досліджень.
14. Правове регулювання бібліотечної діяльності.
15. Бібліотечні кадри України: соціально-професійний аспект.

 

 

Рекомендована література

1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: підручник / ред.: В. О. Ільганаєва, М. С. Слободяник. – Харків: Основа, 1993. – 178 с.

2. Володин Б. В. Всемирная история библиотек / Б. В. Володин. – СПб.: Профессия, 2002. – 351, [1] с.: 32 с. цв. вкл., ил. – (Серия: Библиотека).

3. Ільганаєва В. О. Бібліотекознавство: конспект лекцій / В. О. Ільганаєва. – Xарків, 1998. – 69 с.

4. Карташов Н. С. Общее библиотековедение: учебни: в 2 ч. / Н. С. Карташов, В. В. Скворцов. – М.: Изд-во МГУК, 1996.

5. Костенко Л. Й. Бібліотека інформаційного суспільства / Л. Костенко, М. Сорока // Бібл. вісн. – 2002. – № 3. – С. 33–38.

6. Мотульський Р. С. Общее библиотековедение: учеб. пособ. для вузов / Р. С. Мотульський. – Москва, 2004. – 221 с.

7. Суслова И. М. Основы библиотечного менеджмента: учеб.-практ. пособие / И. М. Суслова. – Москва, 2000. – 232 с.