Освітні послуги в Одеський області

В області функціонують 1828 закладів освіти, з них: дошкільної – 830, середньої – 896, професійно-технічної – 45, вищих навчальних – 57 та 39 інтернатних закладів різних типів; позашкільну освіту надають 122 заклади. Детальныше про розподіл навчальних закладів можна побачити на рисунку 3.2.

Рис. 3.2. Розподіл навчальних закладів на території Одеської області (побудовано автором за даними [])

Дошкільна освіта. Мережа дошкільних закладів (ДНЗ) області стрімко розвивається, і протягом 2015 року збільшилась на 27 одиниць. На початок 2016 року мережа складає 830 ДНЗ різних типів та форм власності, в яких дошкільну освіту отримують 73,3 тис. дітей, що складає 81,2% дітей віком від 3 до 6 років.

У 2013 році було введено в експлуатацію новозбудований ДНЗ (м. Одеса), створено 7 закладів у пристосованих приміщеннях (Кодимський, Березівський, Миколаївський, Роздільнянський райони), відновлено діяльність 5 ДНЗ (м. Одеса, Котовський, Кодимський, Фрунзівський райони), відкрито 37 додаткових груп у функціонуючих закладах.

Протягом 2015 року мережа дошкільних закладів приватної форми власності збільшилась на 19 одиниць.

Загальна середня освіта. До початку 2015/2016 навчального року реорганізовано 35 загальноосвітніх навчальних закладів, утворено 56 шкільних округів. Безпідставно реорганізованих (закритих) шкіл в області немає. Відповідно до статистичних даних у 2015/2016 навчальному році із 896 загальноосвітніх навчальних закладів функціонує тимчасово призупинені у зв’язку з відсутністю учнів) різних типів і форм власності з денною і вечірньою формою навчання, у яких навчається 235,2 тис. учнів.

Вирішено питання щодо стовідсоткового підвезення учнів сільської місцевості. Протягом років придбано 150 шкільних автобусів, із них 96 – за рахунок обласного бюджету.

У 2013 році продовжувалося будівництво, реконструкція шкіл у с. Надрічне Тарутинського району, с. Ставрове Красноокнянського району, с. Комишівка Ізмаїльського району, с. Міняйлівка Саратського району, с. Бурдівка Роздільнянського району, с. Градениці Біляївського району, м. Іллічівськ, м. Біляївка (ЗОШ № 2, ЗОШ № 3), м. Одеса (ЗОШ №19), смт Чорноморка Комінтернівського району.

Професійно-технічна освіта. Первинну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здійснюють 45 закладів професійно-технічної освіти (ПТО). З них 30 – це професійно-технічні навчальні заклади, 4 філії, 8 закладів ПТО у складі ВНЗ III-IV рівнів акредитації, 3 навчальні центри при установах виконання покарань.

За типами навчальних закладів 45 освітніх установ профтехосвіти поділяються на: 13 професійно-технічних училищ відповідного профілю (з них 3 при установах виконання покарань), 20 ліцеїв, 1 центр ПТО, 1 коледж, 6 вищих професійних училищ, а також 4 філії.

Професійно-технічна освіта надається за 169 простими та інтегрованими професіями.

Первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів для промисловості регіону забезпечують 9 навчальних закладів, 4 – будівництва та комунального господарства, 12 – сфери послуг і торгівлі, 20 – агропромислового комплексу області.

За підсумками 2015 року закладами професійно-технічної освіти підготовлено для потреб промисловості 2042 особи, транспорту та зв'язку – 1551 особу, будівництва – 785 осіб, сфери послуг – 894 особи, торгівлі і громадського господарства – 1483 особи, агропромислового комплексу – 1168 осіб.

У 2015 році із загальної кількості випускників закладів професійно-технічної освіти Одеської області 485 учнів пільгового контингенту, а саме діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, отримали дипломи кваліфікованих робітників.

Вища освіта. На території Одеської області підготовку фахівців для різних галузей забезпечують 57 вищих навчальних закладів (ВНЗ) І-ІV рівнів акредитації, з яких 14 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації входять структурними підрозділами до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Статус національного мають 11 ВНЗ. До сектору державної власності відносяться: 39 ВНЗ (20 – І-ІІ рівнів акредитації; 19 – ІІІ-ІV рівнів акредитації), до комунального – 9 ВНЗ лише І-ІІ рівнів акредитації; до приватного – 9 ВНЗ (6- І-ІІ рівнів акредитації та 3 – ІІІ-ІV рівнів акредитації).

Здійснюється підготовка кадрів за:

– 93 спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»;

– 39 галузями знань та 94 напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»;

– 159 спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»;

– 153 спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

Контингент студентів становить 127,5 тис. осіб (денної форми навчання – 88,0 тис. осіб). У коледжах, технікумах, училищах навчається 30,0 тис. студентів (денної форми – 24,5 тис.). В інститутах, академіях, університетах – 97,5 тис. студентів (денної форми – 63,5 тис.). У тому числі іноземних громадян із 81 країни світу – 6,1 тис. (з них слухачів підготовчих відділень – 640 осіб). Пільговий контингент студентів денної форми навчання складає 1949 осіб, з них: 869 інвалідів, 1080 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Навчальний процес у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації забезпечують

2526 викладачів (2115 – штатні) та 94 науково-педагогічні працівники (65 – штатні).

Кадровий склад ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації становить 9,5 тис. осіб науково-педагогічного персоналу, у тому числі штатних – 7,8 тис. осіб (82,3%) та 191 педагогічний працівник (162 особи – штатні).

Серед штатного науково-педагогічного персоналу 783 доктори наук (10,5%), 750 професорів (9,62%), 3,7 тис. кандидатів наук (47,2%), 2,8 тис. доцентів (36,12%).

Інтернатні заклади. На території Одеської області функціонує 39 навчально-виховних закладів для дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, з них:

– 4 – для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у т. ч. 2 дитячі будинки);

– 23 – для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (спеціальні);

– 3 – для дітей, які потребують тривалого лікування (санаторного типу);

– 5 – для дітей, які опинились в складних життєвих обставинах і потребують соціальної допомоги (загальноосвітні школи-інтернати, 800 дітей);

– 3 – спеціалізовані навчальні заклади;

– 1 – школа соціальної реабілітації.

Вихованці начально-виховних закладів інтернатного типу отримують комплекс педагогічних, соціально-психологічних, корекційно-реабілітаційних та лікувально-оздоровчих послуг, гарантованих державою, що і забезпечує їх право на освіту і державну підтримку.

Пріоритетом у діяльності інтернатних закладів є пошук нових форм утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що в повній мірі забезпечить їх конституційні права на здобуття якісної освіти, належний соціальний захист.

Для підтримки обдарованих дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились в складних життєвих обставинах і потребують соціальної допомоги, функціонують спеціалізовані загальноосвітні школи-інтернати – Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат – військово-морський ліцей з посиленою військовою підготовкою, спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат «Болградська гімназія ім. Г. С. Раковського», Одеська спеціалізована школа-інтернат №2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради.

Для надання своєчасної психологічної та медичної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям, які потребують корекції вад розвитку, дітям-інвалідам у штаті інтернатних закладів є юристи, лікарі, дефектологи, психологи та соціальні педагоги (соціальні педагоги по роботі з дітьми-інвалідами).

Позашкільна освіта. На початок навчального року у системі освіти Одеської області функціонує 122 позашкільні навчальні заклади, у яких позашкільну освіту здобувають понад 116 тис. дітей, що складає 51% від загальної кількості дітей шкільного віку. У порівнянні з минулим навчальним роком охоплення дітей позашкільною освітою збільшено на 4%.

Відділами освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів приділяється увага зміцненню матеріально-технічної бази позашкільних закладів. У Балтському районі для трьох позашкільних закладів передано нове приміщення. У віддаленому житловому мікрорайоні м. Кілія відкрито нове приміщення для гуртків будинку дитячої творчості та центру науково-технічної творчості. Проведено капітальний ремонт та реконструкцію футбольного поля дитячого стадіону «Шкільний» м. Іллічівськ.

Сфера охорони здоров’я

Медичну допомогу населенню Одеської області надають 241 заклад охорони здоров’я, з яких 225 утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

В результаті оптимізації мережі закладів охорони здоров’я загальна забезпеченість стаціонарними ліжками населення області становить 75,4 на

10 тисяч населення. Значного розвитку набув розвиток денних стаціонарів. Протягом року забезпеченість ліжками склала 14,2 на 10 тис. населення.

В області знаходиться 266 закладів загальної практики/сімейної медицини, з яких 233 розташовані у сільській місцевості, 33 – у містах області. Кількість штатних посад та працівників сімейних лікарів становить 1138 штатних одиниць.

З 2014 року здійснюэться щомісячна доплата у розмірі 200,0 грн. медичним працівникам закладів охорони здоров’я, які розташовані у сільській місцевості.

Крім того, виплачувалась муніципальна щомісячна виплата окремим категоріям працівників та непрацюючим пенсіонерам галузі «Охорона здоров’я» м. Одеса за рахунок коштів міського бюджету у розмірі 100,0 грн.

З метою зміцнення кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я, особливо у сільських районах області, постійно здійснюється робота з розроблення програм для стимулювання медиків. У 2013 році виділено 5 квартир та надано пільговий кредит на придбання житла 6 особам.

З початку року в галузі медицини:

3. відкрито: після реконструкції інфекційне відділення Ширяївської центральної районної лікарні; після капітального ремонту амбулаторію у с. Залізничне Болградського району; у Білгород-Дністровському шкірвендиспансері новий «Кабінет довіри» для профілактики, обстеження та лікування хворих на ВІЛ та СНІД; у центральній районній лікарні Любашівського району діагностичний центр з новим рентген-кабінетом; у м. Ізмаїл – новий сучасний рентгенодіагностичний комплекс «МЕДІКС»; нові рентген-кабінети, обладнані сучасною технікою, у Арцизькому, Ананьївському, Балтському, Біляївському, Саратському, Фрунзівському районах та м. Болград; у с. Тузли Татарбунарського району відділення екстреної медичної допомоги при амбулаторії сімейної медицини та вручено ключі від нової машини швидкої медичної допомоги; у Комінтернівському районі після капітального ремонту Першотравневу амбулаторію загальної практики/сімейної медицини; у Болградському районі після капітального ремонту інфекційне відділення центральної районної лікарні, розраховане на 35 місць, та передано ключі від двох машин швидкої допомоги; пункт екстреної медичної допомоги у с. Приморське Татарбунарського району та вручено документацію на новий автомобіль швидкої медичної допомоги; новий рентген-кабінет у смт Красні Окни; пункт швидкої допомоги при Загнітківській сільській амбулаторії Кодимського району; у селах Дмитрівка, Нові Трояни та Червоноармійське Болградського району відкрито пункти швидкої медичної допомоги, а у с. Жовтневе – амбулаторію та єдину в селі аптеку; першу чергу пологового відділення КУ «Балтська центральна районна лікарня», яке планується для створення сучасного перинатального центру ІІ-го рівня; у Красноокнянському районі на базі фельдшерсько-акушерського пункту сільську лікарняну амбулаторію загальної практики/сімейної медицини; у с. Владичень Болградського району відкрито фельдшерсько-акушерський пункт.

4. придбано: нове медичне обладнання – газоаналізатор крові «Easystat» для обласної дитячої клінічної лікарні, необхідне медичне обладнання для Чорнянської амбулаторії Красноокнянського району та газифіковано ФАП у с. Новоєлізаветівка Ширяївського району; Любашівська центральна районна лікарня отримала пересувний флюорограф для виявлення туберкульозу та патології легенів і онкозахворювань; нові рентгенапарати для поліклінічного відділення Ізмаїльської міської лікарні № 1 та № 2; два нові кисневі концентратори AirSep New Life Intensity DualFlow для реанімаційного відділення Любашівської центральної районної лікарні; новий флюорограф мешканцям міста Арциз.

Всього з початку року в населених пунктах Одеської області встановлено 39 нових рентгенапаратів і 16 флюорографічних апаратів; а також в усіх поліклініках м. Одеси введено в експлуатацію нові аналізатори для виміру рівня глікозильованого гемоглобіну в крові.

Було проведено ремонт приміщень Баланинського ФАПу Іванівського району та ремонт амбулаторії у с. Першотравневе Комінтернівського району, яка обслуговує 7 прилеглих населених пунктів.

На виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» було розроблено та узгоджено з Міністерством охорони здоров’я України «Перспективний план функціонування та розвитку екстреної медичної допомоги в Одеській області». Сесією обласної ради затверджено статут комунальної установи «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», до якого було включено 9 станцій екстреної медичної допомоги. Станції екстреної медичної допомоги забезпечують та організовують роботу 52 підстанцій екстреної медичної допомоги та 40 пунктів постійного та тимчасового базування. Виділено приміщення для розташування КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з утворенням єдиної диспетчерської. Служба екстреної медичної допомоги забезпечена санітарним транспортом (потреба 240, є – 253), однак, враховуючи високий рівень зносу (біля 65%), була підготовлена заявка щодо оновлення автотранспорту: 50 автомобілів типу «В», 15 автомобілів типу «С» та 30 автомобілів типу «А». Медикаментами та виробами медичного призначення служба швидкої медичної допомоги області забезпечена за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

В області з метою попередження інфарктів та інсультів, які є наслідками підвищеного тиску, здійнювалось впровадження часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. В цілому по території області у пілотному проекті задіяно 314 аптек для відшкодування вартості ліків, загальний обсяг яких досягнув 4,4 млн. грн.

 

Культурна сфера

Станом на 1 січня 2016 року мережу закладів культури і мистецтв Одеської області складають: 1926 установ, з них; 24 – обласного підпорядкування: 6 театрально-видовищних підприємств, 3 обласні бібліотеки, 4 центри національних культур, 7 музеїв, 3 навчальні заклади культури і мистецтв та Одеський обласний навчально-методичний центр закладів культури і мистецтв; 1902 – міські та районні: 847 бібліотек, 734 клубні заклади, 68 шкіл естетичного виховання, 26 районних/міських музеїв, 227 громадських музеїв.

Населення області обслуговують також Одеський національний академічний театр опери та балету, Одеський національний філармонійний оркестр, Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека імені М. Горького, Одеська державна музична академія імені А. Нежданової, Одеська середня спеціальна музична школа-інтернат імені професора Столярського, державні цирк і зоопарк.

Протягом року одеські театри та Одеську обласну філармонію відвідало понад 575,7 тис. мешканців та гостей області. У м. Одеса за звітний період відбулось 14 прем’єрних вистав.

Понад 769,4 тис. мешканців регіону користуються послугами бібліотек області, кожна третя особа населення області є її користувачем. Бібліотеки області беруть активну участь у Всеукраїнській програмі «Бібліоміст». 62 бібліотеки стали переможцями проекту та отримали протягом років 203 одиниці комп’ютерної техніки.

Протягом звітного періоду фахівцями музеїв проведено 20,5 тис. екскурсій, відкрито 232 виставки, які відвідало 788,9 тис. осіб.

При 738 будинках культури діють 4278 творчих об’єднань, що нараховують 45,9 тис. учасників, в тому числі 3,3 тис. аматорських колективів, з яких майже 500 національних: болгарських, російських, молдавських, гагаузьких, ромських, албанських тощо, а також 1068 гуртків образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. 293 творчі колективи області мають звання «народний» або «зразковий». На даний час в області працює 1068 народних умільця, трьом із них призначено стипендії Президента України.

Після капітального ремонту було відкрито будинки культури в селах: Піщана Балтського; Градениці Біляївського; Криничне Болградського; Івашків Кодимського; Подільці Ширяївського районів; продовжуються ремонтні роботи будинку культури с. Зоря Саратського району.

 

Сфера туризму та рекреація

В облаcті налічуєтьcя 92-природно заповідних тeриторій та об'єктів, в тому чиcлі Дунайcький біоcфeрний заповідник, Дунайcькі і Дніcтровcькі плавні, ландшафтний парк «Тігульcкій», рeгіональний ландшафтний парк «Ізмаїльcькі оcтрови». Дика природа, бeзлюднe узмор'я, по дивовижні краcі оcтрова з багатоликим пташиним наceлeнням – цe рідкіcні куточки, дe природа розвиваєтьcя по cвоїм вічним нeпорушним правилам [12].

Кілійcький район є cвоєрідним цeнтром eкологічного туризму. Завдяки активній діяльноcті туриcтичних підприємcтв м.Вилковe, на оcтрові Лeбeдинка прокладeна eкологічна cтeжка для любитeлів птахів; в міcці впадання Дунаю в Чорнe морe вcтановлeно пам'ятний знак «Нульовий кіломeтр»; щорічно розробляютьcя вce нові і нові eкологічні маршрути, здатні задовольнити будь-який cмак і потрeба як вітчизняних, так і зарубіжних туриcтів [5].

Одecький рeгіон вважаєтьcя одним з провідних туриcтично-рeкрeаційних цeнтрів України. Оcновними природними рeкрeаційними рecурcами облаcті є лікувальні грязі та ропа лиманів, піщані пляжі і мінeральні води. За багатcтвом і розмаїтоcті природних лікувальних рecурcів, а також за кількіcтю курортно-оздоровчих уcтанов рeгіон поcідає трeтє міcцe в Україні піcля Автономної Рecпубліки Крим та Львівcької облаcті (понад 600 уcтанов прийому і обcлуговування туриcтів і відпочиваючих) [3].

Ceрeд чиcлeнних природних багатcтв, викориcтовуваних в cфeрі рeкрeаційних поcлуг, важливe міcцe займають лікувальні грязі. Фізико-гeографічні умови Причорномор'я cприяли утворeнню мулових cульфідних грязeй. У них міcтитьcя вeлика кількіcть мікроорганізмів, які обумовлюють ряд важливих фізико-хімічних влаcтивоcтeй.

Одним з найcтаріших і найбільш відомих курортів, що функціонують на оcнові лікувальних грязeй, є Куяльницький. Пeршe лікувальний заклад – «тeплі ванни» – було cтворeно тут в 1833 р з ініціативи війcькового лікаря E. Андрієвcького, який викориcтовував грязі для лікування поранeних. У 1892 р заcнована найбільша на той чаc в країні грязьова лікарня, яка функціонує і cьогодні [5].

Рeкрeаційнe значeння мають нe тільки лікувальні грязі, алe і ропа водойм, яка широко викориcтовуєтьcя для бальнeологічних процeдур (ванни, душ, зрошeння та ін.).

У практиці cанаторно-курортного лікування рeгіону широко викориcтовуютьcя мінeральні води, які заcтоcовуютьcя як для прийому вceрeдину, так і для зовнішніх процeдур.

В мeжах Одecької облаcті поширeні різноманітні типи мінeральних вод, що розкриваютьcя головним чином cвeрдловинами. Можливоcті їх викориcтання в бальнeології дужe вeликі, протe cтупінь викориcтання доcить низька. До нeдавнього чаcу здійcнювавcя заводcький розлив лишe «Куяльника». Такe cтановищe cклалоcя в зв'язку з тим, що курорти завжди розміщувалиcя уздовж узбeрeжжя або на бeрeзі лиманів. В даний чаc cитуація з викориcтанням мінeральних вод Одecької облаcті вирівнюєтьcя. Таки рecурcи cприяли розвитку в облаcті оздоровчих закладів та розвитку туризму.

У 2015 році в Одеській області функціонувало 685 од. колективних засобів розміщення, серед яких 303 – юридичні особи, 382 – фізичні особи- підприємці. Загальна кількість місць представлених колективними засобами розміщення становила 62444 од. Протягом 2015 року на території області колективними засобами розміщення було надано послуги 567678 особам. Протягом літа 2015 року оздоровленням та відпочинком охоплено 166,2 тис. дітей.

Житлово-комунальні послуги

Загальна площа житлового фонду міста Одеси становить 18333,8 тис.м². Матеріал, з якого побудовані житлові будинки, – камінь-черепашник, цегла, залізобетон. Обладнання житлового фонду у 2016 році має такі показники: – водопровід – 93,5%; – каналізація – 93,3%; – централізоване опалення – 87,4%; – ванни (душові) – 87,9%; – газопостачання – 89,4%; – гаряче водопостачання – 85,7%. Рівень забезпечення населення житлом становить 18,2 м² загальної площі на особу, що нижче від середнього по Україні (20,8 м²). У структурі житлового фонду переважає багатоквартирний житловий фонд, частка якого становить 87% загального обсягу житла. На садибний житловий фонд припадає 13% всього житла. За поверховістю житловий фонд розподіляється так: 43,5% – багатоповерховий, 26,5% – середньоповерховий, 30% одно- та малоповерховий. Житловий фонд міста має високий рівень зношеності. Близько 27% житлового фонду має показник зносу 60% і більше. Проте варто відмітити позитивну тенденцію щодо поновлення житлового фонду (див. рис. 1.7). За 2015 рік у місті введено в експлуатацію 487,3 тис. м² загальної площі житла, що на 45,5% більше порівняно з попереднім роком. Водопостачання міста забезпечує ТОВ «Інфокс» (філія «Інфокс- водоканал») через централізований водопровід та локальні системи водопостачання деяких промислових підприємств. Поверхневим джерелом водопостачання є ріка Дністер, розташована на відстані 40 км від міста. Очищення води здійснюється на єдиному водоочисному комплексі «Дністер», потужністю 840 тис.куб.м/добу, з водозабором біля м. Біляївка.

З 2004 року вода споживачам у місті та прилеглих населених пунктах подається цілодобово. В основному трубопровід виготовлено із чавуну – 59%, зі сталі – 37%, залізобетону – 2,5%, асбестцементу – 1%, пластику – 0,46%. Загальна протяжність системи головних водовідводів – 280,1 км Загальна протяжність водоводів і водопровідних мереж – 1658,4 км Загальний обсяг резервуарів міста – 233100 м³.

Сучасні річні обсяги споживання води у місті становлять 177 млн.м³, з них на побутово-питні потреби – 105,3 млн.м³. Висока зношеність магістральних і розподільних мереж – головна проблема водопостачання міста. Водовідведення забезпечує міська каналізація, що відводить стічні води від споживачів міста Одеси на каналізаційні очисні спорудження СБО «Північна» і СБО «Південна» [19].

Каналізаційні випуски житлових будинків виконані в основному з керамічних і чавунних труб. Каналізаційні мережі прокладено на глибині 2-13 м. Матеріали, з яких виготовлено колектори, – бетон, залізобетон, природний камінь. Вік каналізаційної мережі – від 30 до 140 років. Електропостачання в місті забезпечує ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго». Джерелами електропостачання є такі вузлові підстанції.

Обслуговування абонентів здійснюють:

– служба підстанції технічної дирекції ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»;

– служба високовольтних ліній технічної дирекції ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»;

– три районні електромережі: Північний РЕМ; Центральний РЕМ; Південний РЕМ.

Теплопостачання здійснюють ПАТ «Одеська ТЕЦ» та комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси». До складу останнього входять магістральні й розподільні теплові мережі, центральні теплові пункти, опалювальні котельні. Кількість котелень, що знаходяться в повному господарському віданні КП «Теплопостачання міста Одеси», – 138 од., у т.ч.: газових котелень – 129 од., вугільних котелень – 9 од. Кількість котелень, що знаходяться на технічному обслуговуванні, – 4 од. Встановлена теплова потужність котелень, що знаходяться на технічному обслуговуванні, – 2,4 Гкал/год. Приєднана теплова потужність котелень, що знаходяться на технічному обслуговуванні, – 0,8 Гкал/год.

Газопостачання здійснює ПАТ «Одесагаз». Загальний обсяг газифікації міста на базі природного газу сягає 92%. Три газорозподільні станції подають природний газ високого, середнього та низького тиску до споживачів [20].

РОЗДІЛ 4.