Приклад виконання креслення.

Z

В₂ В₃

h₂ l₂ K₂

С₂ А₂ А₃ С₃

O Y

X А₁

l₁

h₁ С₁

В₁

Таблиця.Координати точок.

№ варіанту	А	В	С
	(40;5;55)	(0;50;10)	(65;20;0)
	(20;10;20)	(75;20;50)	(90;85;0)
	(85;20;80)	(25;40;20)	(90;90;30)
	(85;42;0)	(25;62;20)	(0;10;40)
	(10;20;25)	(55;50;10)	(80;0;65)
	(65;25;70)	(0;40;40)	(90;90;15)
	(40;70;5)	(0;30;30)	(65;25;45)
	(42;72;0)	(0;32;33)	(75;40;55)
	(55;0;30)	(5;55;15)	(35;35;50)
	(45;55;10)	(0;25;35)	(60;10;60)
	(45;0;60)	(80;45;15)	(15;10;10)
	(0;65;0)	(15;20;50)	(10;10;20)
	(25;30;50)	(65;50;10)	(10;60;40)
	(88;50;10)	(62;0;60)	(20;0;30)
	(0;50;10)	(25;0;60)	(70;5;30)
	(105;0;95)	(80;75;30)	(0;30;15)
	(40;65;25)	(0;10;50)	(55;20; 40)
	(70;20;10)	(25;50;30)	(55;20;40)
	(0;15;40)	(60;60;75)	(85;45;10)
	(35;70;0)	(60; 40;20)	(20;25;45)
	(25;5;70)	(65;30;30)	(0;45;25)
	(25;15;60)	(65;50;15)	(0;80;10)
	(70;25;5)	(15;55;35)	(20;5;55)
	(15;70;0)	(60;40;20)	(0;25;45)
	(30;55;5)	(75;10;50)	(5;0;20)

 

Самостійна робота № 16

Тема: Малюнки геометричних тіл

Побудувати в трьох проекціях геометричні тіла. По виконаним кресленням побудувати аксонометричні проекції

№ варіанта	Розміри, мм
d	d1	d2	h	h1	h2	h3	l	l1	m	n

Теоретичні відомості

Малюнки геометричних тіл виконують в тій же послідовності, що і аксонометричні креслення цих тіл. Спочатку проводять аксонометричні вісі, які відповідають обраному виду аксонометрії. Побудови виконують тонкими лініями, без натиску, щоб невдало проведені лінії можна було легко стерти. Невидимі лінії на технічних кресленнях звичайно не проводять. Після того як всі побудови будуть виконані і всі допоміжні лінії будуть стерті, малюнок обводять м’яким олівцем. Рельєфність і, відповідно, більшу наочність можна надати малюнку тіньовою штриховкою, яка наноситься на зображених поверхнях деталі з урахуванням освітлення предмету. Лінії штриховки поверхонь багатогранників, циліндрів і конусів роблять звичайно прямими, а для інших тіл обертання – кривими.

При нанесенні тіньової штриховки звичайно вважають, що предмет освітлений зліва і зверху.

Напрям тіньової штриховки граней призми і піраміди обирають так, щоб лінії штриховки були паралельні ребрам основи. Штриховка циліндричних поверхонь виконується лініями, паралельними вісі циліндра, а конічної поверхні – лініями, які виходять з вершини конуса. Для циліндричних і конічних поверхонь лінії штриховки у країв контура бокової поверхні проводяться частіше, а в середині поверхні – рідше.

На кульковій поверхні лінії штриховки наносять концентричними колами. Біля контурів зображення кулі ці кола проводяться частіше, а по мірі приближення до центру відстань між колами слід збільшувати. З тіньової сторони штрихи (для циліндричних і конічних поверхонь) і кола(для сферичних поверхонь) проводять більш товстими лініями. Саму світлу частину поверхні можна взагалі не штрихувати. Наочність зображуваного предмета досягається правильним розташуванням штрихів на поверхні зображуваного предмет

Самостійна робота № 17

Тема: Технічні малюнки моделей деталі.

Завдання

Виконати технічний малюнок деталі, креслення якої виконувалось в лабораторній роботі № 6.

Методичні вказівки до виконання

Кінцевою метою вивчення аксонометричних проекцій є побудова технічного малюнка деталі.

Технічний малюнок – це аксонометричне зображення предмету, виконане від руки, на око. Застосовуючи вирізи в технічному малюнку можна передати не тільки зовнішню, але і внутрішню форму деталі або виробу.

Наочність технічного малюнка різних деталей залежить від вибору виду аксонометрії. Для більшості деталей найбільш наочною є прямокутна діметрія.

Не слід застосовувати прямокутну ізометрію для деталей, які мають пірамідальну форму або форму паралелепіпеда, тому що зображення зливаються в одну пряму і наочність предмета втрачається.

Послідовність виконання технічного малюнку така:

1. Вивчають деталь і визначають її робоче положення;

2. Встановлюють на око приблизне співвідношення її розмірів (довжини, ширини, висоти), а також розміри її частин, тобто встановлюють пропорційні залежності між частинами деталі;

3. вивчають конструкцію деталі, в думках її розсікають на прості геометричні форми;

4. встановлюють необхідність розрізу при наявності в деталі внутрішніх полостей;

5. в залежності від форми і конструкції предмета обирають той чи інший вид аксонометричного зображення на малюнку;

6. помічають композицію малюнка.

Самостійна робота № 18

Тема: Розрізи складні

Завдання № 1

По приведеним зображенням деталі побудувати вид зверху і виконати необхідні розрізи.

Теоретичні відомості

Складні розрізи бувають ступінчатими, якщо січні площини паралельні і ламаними, якщо січні площини перетинаються. При ламаних розрізах січні площини умовно повертають до суміщення в одну площину. При повертанні січної площини елементи предмета, розташовані за нею, викреслюють так, як вони проеціюються на відповідну площину з якою виконується суміщення.

Самостійна робота № 19