Сфера реалізації набутих знань і вмінь в майбутній професії.

Знання та вміння, набуті при вивченні даної дисципліни, використовуються при формуванні механізмів управління людським розвитком та регулювання відносин у соціально-трудовій сфері, при проведенні розрахунків, аналізу та моніторингу показників людського розвитку.

4. Зміст дисципліни, що пропонується для вивчення студентами, за модулями та темами.

“Людський розвиток” як навчальна дисципліна. Проблеми людського розвитку в економічних концепціях. Теорія людського капіталу – економічна основа концепції людського розвитку. Концепція людського розвитку, запропонована ПРООН. Методологія розрахунку Індексу людського розвитку ПРООН. Національні методики розрахунку Індексу людського розвитку. здоров'я і тривалість життя в контексті людського розвитку. Освіта, культура, інтелектуальний потенціал як чинники людського розвитку. Економічне зростання, зайнятість і людський розвиток. Рівень життя, нерівність і людський розвиток. Гендерна нерівність у людському розвитку. Сталий людський розвиток як мета соціально-економічної політики.

Викладацький склад.

Д.е.н., професор Грішнова О.А., к.е.н., доцент Кожан Т.О., асистент Василик А.В.

 

6. Основна література:

1) Грішнова О.А. Людський розвиток. Курс лекцій. (Електронна мережа КНЕУ), 2003.

2) Україна: звіт з людського розвитку 2003.Сила децентралізації. ПРООН. Київ, 2003.

3) Україна: Національні звіти з людського розвитку за 1995, 1996, 1997, 1999, 2001. ПРООН.- Київ, 1995, 1996, 1997, 1999, 2002.

 

ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА

ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ДІЛОВОДСТВО З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ»

1. Мета опанування дисципліни в контексті підготовки фахівців певної спеціальності. Взаємозв’язок курсу з іншими дисциплінами навчального плану.

Діловодство — це сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи зі службовими документами. Діловодство є сферою практичної діяльності, що документально забезпечує функціонування кожного державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

У контексті сучасних уявлень діловодство є одним з найважливіших засобів керування в установі та складовою здійснюваних в ній процесів інформаційного менеджменту, зокрема реалізованих за допомогою новітніх інформаційних технологій.

Мета дисципліни полягає у наданні студентам теоретичних і практичних знань у сфері діловодства із застосуванням комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій.

Основними завданнями дисципліни є:

– засвоєння студентами теоретичних і практичних знань щодо правил складання та оформлення різноманітних управлінських документів – службових листів, актів, протоколів, наказів із загальних питань та з особового складу, заяв, характеристик, резюме, службових, доповідних та пояснювальних записок, посадових інструкцій тощо з використанням персонального комп’ютера;

– набуття студентами знань щодо сучасних вимог до організації діловодства на основі використання комп’ютерної техніки.

«Діловодство з використанням комп’ютерної техніки» — професійно орієнтована дисципліна, яка є логічним продовженням дисциплін «Українська словесність», та «Інформатика та комп’ютерна техніка».

2. Перелік компетенцій, яких набуде студент після опанування даної дисципліни.

Після опанування дисципліни студенти будуть знати: основні нормативно-правові акти та нормативні документи, спрямовані на організацію діловодства, вимоги національних стандартів щодо створення управлінських документів, основні терміни та визначення понять у сфері діловодства, класифікацію службових документів, вимоги до оформлення текстів управлінських документів, техніко-орфографічні правила написання текстів документів, основні правила комп’ютерного набору, вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою комп’ютерної техніки, організацію роботи зі службовими документами, комп’ютерні технології у сфері загального діловодства та управління.

За підсумками вивчення цієї навчальної дисципліни студенти будуть вміти: застосовувати стандарти у сфері діловодства, вільно володіти комп’ютерним набором тексту, оформлювати окремі види текстового матеріалу, а саме: заголовки і підзаголовки, примітки, виноски, складати та оформлювати табличні форми, розробляти макети бланків службових документів, створювати та оформлювати найтиповіші управлінські документи, користуючись можливостями текстового процесора Microsoft Word, організовувати роботу зі службовими документами тощо.

 

Сфера реалізації набутих знань і вмінь в майбутній професії.

Знання та вміння, набуті при вивченні даної дисципліни, використовуються при організації управління з використанням комп’ютерних технологій, зокрема для спрощення і прискорення підготовки документів. Впровадження комп’ютерів в діловодство створює нові якісні можливості для документування в управлінській діяльності, дозволяє поставити діловодство на сучасний рівень науково-технічного прогресу, кардинально підвищити продуктивність і якість управлінської праці.

4. Зміст дисципліни, що пропонується для вивчення студентами за модулями та темами:

· Документування в управлінській діяльності.

· Загальні вимоги до складання та оформлення службових документів.

· Правила оформлення та вимоги до змісту службової документації.

· Складання та оформлення основних видів управлінських документів.

· Організація роботи зі службовими документами.

Теоретичні питання дисципліни розкриваються на лекціях, закріплюються на практичних заняттях та в процесі самостійної роботи студентів. Програмою передбачаються як традиційні, так і активні форми навчання.

Викладацький склад.

Старший викладач Тітенко Л.А., асистенти: Задерейко А.І., Кальницький М.І., Дмитрук С.М.

6. Основна література:

1) Тітенко Л.А. Діловодство з використанням комп’ютерної техніки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2006.

2) Палеха Ю. Управлінське документування: Навч. посібник: У 2-х ч. Ч. 1. Ведення загальної документації (із зразками сучасних ділових паперів). — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.

3) Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців. — К.: Літера ЛТД, 2004.

 

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

„ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ”

Моделі економічних процесів описуються математичними залежностями, які являються засобами аналізу економічних явищ, прогнозування, планування, управління економічними процесами і об’єктами. Ці моделі обґрунтовуються статистичними і емпіричними даними, а результати розрахунків в межах побудованої моделі, дозволяють будувати прогнози і давати об’єктивну оцінку досліджуваних економічних процесів.

1. Основною метою дисципліни є навчання слухачів аналізувати економічні процеси з використанням сучасних математичних моделей та прищеплення їм практичних навиків застосування економіко-математичних методів при їх розв’язуванні. В зв’язку з цим сучасний економіст повинен мати значну математичну підготовку. Дослідження і застосування основних економіко-математичних моделей, які представлені в дисципліні „Елементи математичної економіки”, дозволить майбутнім економістам самостійно ставити задачі та знаходити їх оптимальний розв’язок.

2. Після опанування курсу студент матиме знання для того, щоб

- прогнозувати стан керованої економічної системи і розраховувати ефективність альтернативних стратегій;

- визначати оптимальну структуру транснаціональної економіки;

- прогнозувати стан національних ринків;

- досліджувати проблеми:

--оптимізації розміщення виробництва;

--оптимізації фінансових та інформаційних потоків;

--міжнародного менеджменту при взаємодії з міжнародними організаціями;

а) будувати і аналізувати функцію корисності економічної системи;

б) розв’язувати задачі оптимального споживчого вибору;

в) проводити аналіз часткової та динамічної рівноваги економічних процесів.

3. Обираючи цей предмет Ви можете зробити кар’єру в області державного управліннята регулювання економікою, маркетингових досліджень, міжнародного менеджменту, дослідженні та прогнозуванні розвитку фондового ринку, а також в підприємницькій та науковій діяльності. Ви матимете можливість працювати за сучасними економічними професіями, зокрема, корпоративним та фінансовим аналітиком, транснаціональним логістиком.

4. Зміст дисципліни розкривається в наступних темах:

1. Статистичні і динамічні моделі макропрогнозування.

2. Моделі ринкового попиту.

3. Теорія портфеля: прибутковість, ризик, диверсифікація, вибір.

4. Моделі визначення цін основних активів.

5. Моделі прогнозування прибутків.

6. Моделі поведінки виробника і споживача та їх взаємодії.

7. Виробничі функції.

8. Модель оптимізації виробництва.

9. Монополія удосконалення конкуренції.

10. Модель стратегічної поведінки в умовах олігополії.

11. Математичні моделі державного регулювання економіки.

 

5. Викладацький склад:

Макаренко О.І., Блудова Т.В., Лісовська В.П., Дегтяр С.В., Стасюк В.Д.

6. Література:

1. Колемаев В.А. Математическая Экономика. М., ЮНИТИ, 2002.

2. Грешимов А.А., Стакун В.А. Математические методы построения прогнозов. М.1997.

3. Cook T., Russel R.A. Introduction to management Scielce. EngenoodCliffs (new Gersey), 1998.

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

"ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ГАЛУЗЕЙ "

1. Мета опанування дисципліни в контексті підготовки фахівців певної спеціальності, її взаємозв'язок з іншими дисциплінами навчального плану.

Мета: формування навичок використання природничих законів для техніко-економічного аналізу та бізнес планів за пріоритету НТП, опанування навичок кількісної оцінки витрат сировини та енергії в технологічних процесах, виходу продукції; визначення вартості сировини та енергії для технологічних процесів; прийняття технологічних та організаційних рішень.

 

Предмет: закономірності технологічних процесів промисловості як об’єкту економічної діяльності (ДК 009-96); вплив чинників внутрішнього та зовнішнього середовища на ефективність технологічних процесів; вплив параметрів технологічних процесів на їх продуктивність; особливості технологічних процесів галузей промисловості: енергогенеруючої, металургійної, хімічної, будівельної, машинобудівельної, агропромислового комплексу.

 

2. Перелік компетенцій

Знати: основні засоби, технологічні процеси виробництва, фундаментальні закони та прикладні закономірності технологічних процесів. Знати принципи об’єктивної оцінки науково-технічного рівня виробництва, принципи вирішення комплексних техніко-економічних і екологічних проблем.

Вміти: самостійно й кваліфіковано вирішувати комплекс завдань, пов’язаних з реальними виробничими процесами, використовуючи для цього знання з Міжнародних систем вимірювань, номенклатури речовин, складання матеріальних та енергетичних балансів, виконувати техніко-економічний і екологічний аналізи по структурі технологічного регламенту промислового виробництва.