Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила. ДСП 3.3.1.038-99

Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила. ДСП 3.3.1.038-99

Зміст документу

Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила. ДСП 3.3.1.038-99. 1

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ.. 2

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 2

3. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ.. 4

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 4

5. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОВІТРООБМІНУ.. 7

6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО МІКРОКЛІМАТУ.. 7

7. ВИМОГИ ДО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ.. 16

8. ВИМОГИ ДО ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ. 17

9. ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ.. 18

10. ВИМОГИ ДО КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА.. 21

11. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА АГЛОМЕРАТУ ТА ЗАЛІЗОРУДНИХ ОКОТИШІВ.. 24

12. ВИМОГИ ДО ДОМЕННОГО ВИРОБНИЦТВА.. 24

13. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ФЕРОСПЛАВІВ.. 26

14. ВИМОГИ ДО СТАЛЕПЛАВИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА.. 29

15. ВИМОГИ ДО ПРОКАТНОГО ТА ТРУБНОГО ВИРОБНИЦТВ.. 31

16. ВИМОГИ ДО МЕТИЗНИХ ВИРОБНИЦТВ.. 35

17. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ЗАЛІЗНИХ ПОРОШКІВ.. 36

18. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ПО ПЕРЕРОБЦІ ВТОРИННИХ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ.. 37

19. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ВОГНЕТРИВІВ.. 38

20.ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТУ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПЕЧЕЙ ТА АГРЕГАТІВ.. 39

21. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ З КОНТРОЛЮ ЗА ВМІСТОМ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ.. 41

22. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ 52

23. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ВОДОЙМИЩ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ СТІЧНИМИ ВОДАМИ.. 55

24. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ГРУНТУ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ 56

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Головного

державного санітарного

лікаря України

01.12.1999 N 38

 

 

Підприємства чорної металургії

Державні санітарні правила

ДСП 3.3.1.038-99

 

 

(Видання офіційне)

 

ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Нормативний документ поширюється на всіх осіб, що виконують роботу з проектування, реконструкції та експлуатації підприємств чорної металургії.

1.1. “Санітарні правила обов’язкові при проектуванні нових, а також реконструкції та експлуатації діючих підприємств чорної металургії і поширюються на виробництва коксохімічне, агломерату та залізорудних окотишів, доменне, феросплавне, сталеплавильне, прокатне, трубне, метизне, залізних порошків, вогнетривів, по переробці вторинних чорних металів, по ремонту металургійних печей та агрегатів.

1.2. Діючі галузеві правила безпеки, інструкції та інші документи в частині регламентації санітарних вимог щодо охорони здоров’я працюючих повинні бути приведені у відповідність до даних санітарних правил.

1.3. Додержання цих правил є обов’язковим на території України для всіх юридичних та фізичних осіб, незалежно від форм власності, що приймають участь у проектуванні, будівництві та експлуатації будівель та споруд, а також що виготовляють матеріали, вироби та контролюють будівництво і виготовлення продукції.

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

- “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Постанова ВР України від 19.11.1992 р.

- Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”. Постанова ВР України від 24.02.1994 р.

- Закон України “Про охорону праці”. Постанова ВР України від 14.10.1994 р.

- Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Настанова ВР України від 25.06.1991 р.

- Закон України “Про охорону атмосферного повітря”. Постанова ВР України від 16.10.1992 р.

- Наказ МОЗ України від 31.03.1994 р. N 45 (z0136-94)

"Про затвердження Положення про порядок проведення медичних

оглядів працівників певних категорій".

 

- СНиП II-89-80 “Генеральные планы промышленых предприятий.

Нормы проектирования”.

- СН 245-71 “Санитарные норми проектирования промылешленых объектов”.

- СП N 1042-73 "Санитарные правила организации

технологических требований к производственному оборудованию".

 

- СН-181-70 “Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий”.

- СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха”.

- СНиП II-А-9-71 “Правила устройства електропроводок”.

- СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”.

- ДСН N 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого

шуму, ультразвуку та інфразвуку".

 

- СНиП 2.04.01-85 “Внутренний водопровод и канализация зданий”.

- “Санитарные правила по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов” N 1520-76.

- СНиП II-М-3-68 “Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий. Нормы проектирования”.

- СН 369-74 “Указания по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий”.

- ДБН В.1.4-0.01-97 “Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві”.

- ДБН В. 1.4-2.01-97 “Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об’єктів будівництва."

- СН-202-81 “Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектов и смет на строительство предприятий, зданий и сооружений”.

- СН-203-62 “Указания по проектированию электрического освещения производственных помещений”.

- СНиП Н-4-79 “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования”.

- ДСН N 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми загальної та

локальної вібрації".

 

- ДСН N 3.3.6.042-99 "Державні санітарні норми мікроклімату

виробничих приміщень".

 

- ОСП 72/87 “Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений”.

- НРБУ-97 від 01.12.97 N 62 (v0062282-97) "Норми

радіаційної безпеки України".

 

- “Санитарные правила устройства и эксплуатации радиоизотопных приборов” N 1946-78.

- “Санитарные норми и правила при работе с источниками электромагнитных полей високих, ультравысоких и сверхвысоких частот” N 848-70.

- “Санитарные правила при сварке, наплавке и резке металла” N 1009-73.

- СН 4557-88 “Санитарные норми ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

- СП 4053-85 “Санитарные правила по устройству и эксплуатации оборудования для плазменной обработки материалов”.

- СП 991-72 “Санитарные правила при окрасочных работах с применением ручних распылителей”.

- ДСП 3.31.002-98 “Державні санітарні правила для підприємств по виробництву зварювальних матеріалів”.

- Санитарные норми и правила охраны поверхностных вод от загрязнения N 4630-88.

- СП 1746-77 “Санитарные правила проекирования, строительства и эксплуатации полигонов захоронения промышленных отходов, которые не утилизируются”.

- СП 3183-84 “Порядок накопления, транспортировки, обезвреживания и зяхоронения токсичных промышленных отходов”.

- ГОСТ 12.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности”.

- ГОСТ 12.003-84 “ССБТ. Работы электросварочных. Общие требования безопасности”.

- ГОСТ 12.1.007-76 “ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности”.

- ГОСТ 12.3.004-75 “Термическая обработка металла. Общие требования безопасности”.

- ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования”.

- ГОСТ 17.2.3.02-78 “Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями”.

- ГОСТ 17.2.3.01-86 “Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества атмосферного воздуха”.

- Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей.- М.: Атомиздат.-1975.

- “Инструкция по санитарному содержанию помещений и оборудования промышленных предприятий” N 658-66.

- “Положение о санитарной лаборатории на промышленном предприятии” N 822-69.

- “Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны”. Методические рекомендации N 3936-85.

- Методичні вказівки “Санітарно-хімічні дослідження при здійсненні санітарного контролю за станом повітря робочої зони”.

- Методические указания по исследованию выбросов канцерогенных углеводородов в атмосферу от коксохимического производства.-КНИИОКГ.-К.- 1978.

- Методические указания по отбору проб из объектов внешней среды и подготовке их для последующего определения канцерогенных полициклических ароматических углеводородов N 1424-76.

- Методические указания по качественному и количественному определению канцерогенных ароматических углеводородов в продуктах сложного состава N 1423-76.

- Правила санитарной охраны прибрежных вод морей N 1210-74.

 

- РД 52.04-186-89 “Руководство по контролю-загрязнения атмосферы”.

ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

3І3 — засоби індивідуального захисту;

МБЛЗ — машина безперервного лиття заготівок;

УДСК — установка доводки сталі у ківш;

УПВС — установка порційного вакуумування сталі;

ГДК — гранично допустима концентрація;

ГДВ — гранично допустима величина;

ОБРВ — орієнтовно безпечний рівень впливу;

УСГК — установка сухого гасіння коксу;

ПРН — природні радіонукліди.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Дані “Санітарні правила” підготовлені для забезпечення санітарних вимог щодо охорони здоров’я працюючих на підприємствах чорної металургії відповідно до законів України: “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про охорону праці”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону навколишнього середовища”.

4.2. Промислова площадка та генеральний план підприємств чорної металургії повинні відповідати главі СНІП щодо проектування генеральних планів промислових підприємств і “Санитарным нормам проектирования промышленных предприятий”.

4.3. Виробничі процеси та обладнання, а також транспортування і складування сировини та матеріалів повинні відповідати вимогам “Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию”.

4.4. Виробничі приміщення повинні відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування приміщень виробничих підприємств.

4.5. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони та об’єктах навколишнього середовища (атмосферному повітрі, воді та грунті) не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації, затверджені МОЗ України.

4.6. Внутрішні поверхні приміщень, конструкцій та поверхонь металургійного обладнання слід фарбувати відповідно до чинних “Указаний по проектированию цветной отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий”.

4.7. Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря повинні відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а також розділів 5, 6 і 21 даних Правил.

4.8. Проектування, реконструкція та експлуатація освітлювальних установок повинні проводитися відповідно до вимог глави СНІП щодо проектування природного та штучного освітлення, Правил обладнання електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Інструкцій щодо проектування силового та освітлювального електрообладнання промислових підприємств і розділу 7 даних Правил.

4.9. Захист від шуму повинен відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування захисту від шуму, а також розділу 8 даних Правил.

4.10. Водопостачання та каналізація повинні відповідати вимогам “Санитарных норм проектирования промышленных предприятий”, главам СНІП щодо проектування водопостачання та каналізації.

4.11. Пульти керування повинні бути максимально віддалені від джерел тепловиділення з урахуванням забезпеченості хорошої видимості об’єкта, що контролюється. Пульти керування, які є постійним робочим місцем, повинні розташовуватись в окремих приміщеннях або кабінах, забезпечених кондиціонованим повітрям, а в окремих випадках звукоізольованих та захищених спеціальним загартованим силікатним або органічним склом.

4.12. Кабіни кранів повинні відповідати вимогам “Санитарных правил по устройству и оборудованию кабины машиннистов кранов”.

4.13. Конвеєрні галереї слід проектувати опалювальними: за вимогами: технологічного процесу та експлуатації обладнання; при наявності постійних робочих місць, при необхідності вологого пилоприбирання.

Конвеєри повинні обладнуватись аспіраційними пристроями у вузлах перевантажень, а при транспортуванні матеріалів, які мають підвищені пилоутворюючі властивості (тонкоподрібнені, нагріті і т. ін.; наприклад, поворот агломерату, вапно і т. ін.) на всьому протязі конвеєра.

Пилоприбирання в конвеєрних галереях слід передбачати в залежності від транспортованих матеріалів:

- сухе, механічне за допомогою пилоприбиральних вакуумних машин і пневмотранспортом — при транспортуванні неподрібленних матеріалів, які не є джерелами пилоутворення;

- вологе — що змінне при транспортуванні нагрітих подрібнених, а також холодних тонкоподрібнених матеріалів, які мають підвищені пилоутворюючі властивості.

4.14. Санітарне утримання та прибирання виробничих приміщень повинно проводитись відповідно до “Инструкции по санитарному содержанию помещений и оборудования промышленных предприятий”.

4.15. Споруди та приміщення санітарно-побутового призначення, громадського харчування, охорони здоров’я, культурного обслуговування, управлінь, конструкторських бюро, учбових занять та громадських організацій повинні відповідати вимогам глави СНІП щодо проектування ж допоміжних приміщень промислових підприємств.

4.16. Працюючі повинні забезпечуватись комплектами спецодягу (не менше 2-х), спецвзуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до чинних нормативів, а також індивідуальним взуттям для купання у душовій.

Прання, ремонт та знешкодження спецодягу повинні проводитись централізовано. Виносити спецодяг за територію підприємства та прати його у домашніх умовах забороняється.

На виробництвах, де можливе забруднення спецодягу пилом, повинні передбачатися пристрої для його знепилення, які виключають надходження пилу до навколишнього середовища, а також до внутрішньої поверхні спецодягу та шкіри працюючих.

4.17. Працюючі на підприємствах чорної металургії повинні проходити періодичні медичні огляди, а ті, що влаштовуються на роботу або переходять на іншу роботу на тому ж підприємстві, — попередні медичні огляди відповідно до діючого Наказу МОЗ України.

4.18. Виробничі дільниці повинні забезпечуватися аптечками з набором необхідних медикаментів. Всі робітники та інженернотехнічні працівники повинні бути навчені прийомам надання першої медичної допомоги.

4.19. Санітарна охорона навколишнього середовища в районах розміщення підприємств чорної металургії здійснюється відповідно до закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” (1994 р.), “Санитарных норм проектирования промышленных предприятий СН 245-71”, “Указаний по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий СН 369-74”, а також з урахуванням вимог розділів 22, 23, 24 даних Правил.

4.20. Розміри санітарно-захистної зони повинні встановлюватися відповідно до класифікації виробництв за “Санитарными нормами проектирования промышленных предприятий СН 245-71” при підтвердженні її достовірності математичним прогнозом згідно з “Указаниями по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий СН 369-74” з урахуванням реальних санітарних умов (фонове забруднення, особливості метеоумов і рельєфу, розміщення селітебної території).

4.21. Вибір земельної ділянки для нових підприємств проводиться відповідно до “Инструкции о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектов и смет на строительство предприятий, зданий и сооружений СН 202-81”.

4.22. Проект на будівництво нових, реконструкцію та розширення діючих підприємств повинен вміщувати матеріали щодо захисту навколишнього природного середовища, які передбачають заходи по забезпеченню додержання гігієнічних норм та правил щодо санітарної охорони атмосферного повітря, води водоймищ і грунту від забруднення стічними водами, шкідливими промисловими викидами в атмосферу, промисловими відходами та покидьками.

Склад та вміст матеріалів щодо захисту навколишнього середовища встановлюється згідно з діючим законодавством та нормативними актами.

4.23. Порядок, реєстрація, облік і направлення обліково-звітної та оперативної інформації про результати лабораторних досліджень повинні проводитись відповідно до “Положення о санитарной лаборатории на промышленном предприятии”.

ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

При організації і проведенні робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань необхідно керуватися, крім даних правил, “Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97)” та рядом нормативних документів, які регламентують спеціальні галузі застосування радіоактивних речовин і джерел іонізуючих випромінювань.

9.1. До проектних характеристик підприємств по видобуванню та переробці мінеральної сировини повинна входити і радіаційна характеристика. Ця характеристика повинна бути комплексною, ураховувати умови радіаційної безпеки на робочих місцях, можливість безпечного використання продукції підприємств та їх відходів.

В екологічний паспорт підприємства повинен бути занесений радіаційний параметр, який обумовлюється надходженням в навколишнє середовище природних радіонуклідів (ПРН) з аерозольними та пиловими викидами, рідинними скидами і твердими відходами.

9.2. В проекті підприємств і окремих виробництв обов’язково повинні бути передбачені:

- заходи по забезпеченню задовільних умов праці і радіаційної безпеки;

- заходи по охороні навколишнього середовища від радіаційного забруднення;

- об’єм, види і періодичність санітарного та радіаційного контролю;

- обгрунтування ефективності запроектованих природоохоронних заходів.

9.3. Забороняється розташовувати, проектувати, будувати, вводити в експлуатацію об’єкти, які є джерелами радіаційного забруднення навколишнього середовища на територіях, які визнані зонами екологічного лиха.

Реконструкція, розширення і технічне переоснащення діючих об’єктів в таких зонах дозволяється лише при умовах зниження викиду і скиду забруднюючих радіоактивних речовин до квоти границі дози з урахуванням перспективи розвитку.

9.4. В виробничих будівлях, які проектуються, згідно НРБУ-97, повинні виконуватися такі вимоги радіаційної безпеки:

- потужність дози гама-випромінення в приміщенні не повинна перевищувати 262нГр/год (30 мкР/год);

- нефіксоване (яке знімають сухим мазком) забруднення будівельних конструкцій і і обладнання не припускається;

- середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна концентрація радону у повітрі приміщень не повинна перевищувати 50 Бк/куб.м, торону — 3 Бк/куб.м).

У разі виникнення джерел виділення радіоактивних пилу та газу необхідно передбачити захист працюючих від дії довгоіснуючих ПРН, радону, дочірніх продуктів розпаду радону і торону шляхом використання:

- типового комплексу протипилових заходів;

ЗІЗ;

- нагріваючого способу подачі на робочі місця достатньої кількості свіжого повітря вентиляторами місцевого провітрювання (виключивши при цьому можливість рециркуляції забрудненого повітря).

Контроль здійснюється не менше 1 разу на рік за наступними факторами:

- потужність дози (гама)-випромінення;

- вміст радону і дочірніх продуктів радону та торону (скрита енергія) на вихідних струменях, в приміщеннях;

- загальна запорошеність і вміст довгоіснуючих аерозолів в повітрі;

- радіохімічний склад скидних вод і вод, які використовуються в технологічних процесах;

- сумарна питома (альфа)-радіоактивність та вміст природних довгоіснуючих радіонуклідів у грунту, донних відкладеннях, відходах виробництва.

9.5. Радіаційний контроль параметрів на підприємстві здійснюється відповідно до спеціальних методичних документів, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України. Він виконується силами підприємства або спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на його виконання. Аналіз результатів радіаційного контролю повинен здійснюватися службою радіаційної безпеки або відповідальним за радіаційну безпеку по підприємству. Дані радіаційного контролю використовуються для оцінки і прогнозу радіаційної обстановки, установлення (при необхідності) контрольних рівней і зниження доз опромінювання як персоналу, так і населення.

9.6. При будівництві промислових підприємств необхідно використовувати будівельні матеріали і відходи виробництва, які відповідають вимогам Державних будівельних норм України “Система норм та правил зниження рівня і іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві”.

9.7. Для всіх джерел викидів, які містять радіоактивні речовини як природного, так і штучного походження, повинно зберігатись таке співвідношення:

inhal inhal

C K

i E

(сігма -------- < -------,

i inhal - 100

PC

i

 

inhal

де C — середньорічна об’ємна концентрація і-ого

i радіонукліду в повітрі, Бк/куб.м;

 

inhal

PC — допустима концентрація 1-ого радіонукліду в

i повітрі, Бк/куб.м;

 

 

inhal - квота границі дози за рахунок всіх джерел

K викидів, %.

 

9.8. Підприємства, їх окремі будівлі і спорудження не повинні розташовуватися на — території зі щільністю потоку радону, яка перевищує 80 мБк/кв.м/с.

9.9. В стічних водах для концентрації радіоактивних речовин повинно зберігатись співвідношення

ingest ingest

C K

i E

(сігма --------- < -------,

i ingest - 100

PC

i

 

ingest

C — середньорічна об’ємна концентрація і-ого

i радіонукліду у воді Бк/куб.м;

 

 

ingest

PC — допустима концентрація і-ого радіонукліду у

i питній воді, Бк/куб.м;

 

 

ingest

K — квота границі дози за рахунок критичного виду

E водовикористання, %.

9.10. Радіаційна безпека при використанні приладів з джерелами іонізуючих випромінювань.

9.10.1. Використання радіоізотопних приладів здійснюється відповідно до “Санітарних правил будови і експлуатації радіоактивних приладів”.

9.10.2. При установленні (монтажі) приладу необхідно вибирати такі місця розташування блоку джерела випромінювання, в яких він не буде зазнавати дії високих температур, хімічно агресивних середовищ і механічної дії, які перевищують за своїми параметрами припустимі умови експлуатації приладів і джерел випромінення до них та зазначені в технічній документації приладу і джерела випромінення.

9.10.3. Місце розташування приладу (блоку джерела випромінення) повинно бути віддалене від постійних робочих місць на відстань не менше 1 м від поверхні приладу (блоку джерела випромінення). Якщо за умовами експлуатації працюючі можуть знаходитися від приладу (блоку джерела випромінення) ближче 1 м, то зона з потужністю дози вище 2,62 мкГр/год (0,3 мР/год) повинна бути огороджена і позначена знаком радіаційної безпеки.

9.10.4. 3арядку приладу (поставляється без джерела випромінення) радіоізотопними джерелами опромінення слід проводити в спеціалізованих лабораторіях. Персонал, який виконує зарядку, повинен бути заздалегідь навчений безпечним методам роботи з джерелами іонізуючих випромінювань і атестований.

9.10.5. При використанні рівномірів, товщиномірів, плотномірів, лічильників предметів та інших приладів, в яких блок джерела випромінення і детектор розділені контролюючим об’єктом, блок джерела повинен бути орієнтований; таким чином, щоб пучок випромінення був направлений в протилежному від робочих місць напрямку.Апертура робочого пучка випромінювань не повинна виходити за рамки детектора і захисних екранів.

9.10.6. Застосування приладів з електровакуумними джерелами іонізуючих випромінювань здійснюється відповідно до вимог, вказаних в технічній документації на ці прилади. Підприємство, яке отримало такі прилади, повинно в 10-денний строк повідомити про це місцеві органи санітарно-епідеміологічної служби і указати назву приладу і джерела випромінення, максимальну енергію часток, або квантів і максимального значення щільності потоку потужності робочого пучка випромінення.

Перед пуском в експлуатацію приладів з електровакуумними джерелами іонізуючих випромінювань повинен проводитись радіаційний контроль рівней випромінювань на робочих місцях і на поверхні огороджень або захисних екранів при максимальних робочих значеннях напруги і потоку в джерелі випромінення.

9.11. Радіаційна безпека при роботі з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді.

9.11.1. Застосування радіоактивних речовин шляхом їх введення в продукцію, яка виробляється, незалежно від фізичного стану продукції, дозволяється тільки після узгодження з Міністерством охорони здоров’я України.

9.11.2. На підприємствах, де проводяться роботи з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді, мають бути організовані спеціально обладнані радіоізотопні лабораторії.

9.11.3. Введення у виробництво радіоізотопних методів контролю за технологічним процесом, роботою і спрацюванням обладнання, пов’язаних з постійним введенням в продукцію відкритих препаратів радіоактивних речовин, забороняється.

9.11.4. Сховища відходів виробництва (відвали, золовідвали, шламосховища, хвостосховища), які мають радіоактивні речовини, які створюють індивідуальну річну ефективну дозу для будь-якої особи із населення більше 10 мкЗв або колективну ефективну дозу більше 1 чол. Зв, підлягають консервації або рекультивації за проектом, який розроблено спеціалізованою організацією. Організація повинна мати ліцензію на право виконання даних робіт.

9.11.5. При роботах по рекультивації або консервації сховищ радіоактивних відходів з мегою радіаційного захисту персоналу, який виконує ці операції, необхідно здійснювати:

- зрошування при переміщенні гірської маси або грунтів;

- оснащення працюючих засобами індивідуального захисту органів дихання;

- індивідуальний контроль зовнішнього опромінювання в разі необхідності (за даними гамма зйомки території);

- регулярний контроль забруднення повітря в кабінах бульдозерів, грейдерів і автомашин дочірніми продуктами розпаду радону, торону, пилом і радіоактивними аерозолями довгоіснуючих природних радіонуклідів.

Додаток

При забезпеченні вимог до виробничого мікроклімату необхідно користуватися такими термінами та визначеннями:

- виробниче приміщення — замкнутий простір, спеціально призначений для здійснення трудової діяльності людей постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня);

- робоча зона — частина виробничого приміщення, яка має висоту 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходяться постійні та непостійні робочі місця;

- робоче місце — місце перебування працюючого в процесі трудової діяльності;

- постійне робоче місце — місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем; — непостійне робоче місце — місце, на якому працюючий знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2 годин безперервно; — мікроклімат виробничих приміщень — умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та теплового опромінення.

Примітка. На тепловий обмін впливає і значна зміна атмосферного тиску, що пов’язана, наприклад, з розташуванням робочого і 5 місця на сотні метрів вище або нижче рівня моря, але на ці умови дані норми не поширюються.

- оптимальні мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності;

- допустимі мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються, та супроводжуються напругою терморегуляції, яка не виходить за межі фізіологічних пристосовних можливостей. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров"я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності;

- теплий період року — період року, який характеризується середньо-добовою температурою зовнішнього середовища вище +10 град.С;

- холодний період року — період року, який характеризується середньо-добовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град.С і нижче;

- середньодобова температура зовнішнього повітря — середня величина температури зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеорологічної служби;

- категорія робіт — розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму:

- легкі фізичні роботи (категорія I) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/г) — категорія Iа та 141-175 Вт (121-150 ккал/г)-категорія Iб. До категорії Iа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. До категорії Iб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячії або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням;

- фізичні роботи середньої важкості (категорія II) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 176-232 Вт (151-200 ккал/г) — категорія IIа та 233-290 Вт. (201-250 ккал/г) — категорія IIб. До категорії IIа належать роботи, пов’язані з ходінням переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії IIб належать роботи, що виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням;

- важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії перевищують 291 Вт (понад 251 ккал/г). До категорії III належать роботи, пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і які потребують великих фізичних зусиль.

 

Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила. ДСП 3.3.1.038-99

Зміст документу

Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила. ДСП 3.3.1.038-99. 1

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ.. 2

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 2

3. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ.. 4

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 4

5. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОВІТРООБМІНУ.. 7

6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО МІКРОКЛІМАТУ.. 7

7. ВИМОГИ ДО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ.. 16

8. ВИМОГИ ДО ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ. 17

9. ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ.. 18

10. ВИМОГИ ДО КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА.. 21

11. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА АГЛОМЕРАТУ ТА ЗАЛІЗОРУДНИХ ОКОТИШІВ.. 24

12. ВИМОГИ ДО ДОМЕННОГО ВИРОБНИЦТВА.. 24

13. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ФЕРОСПЛАВІВ.. 26

14. ВИМОГИ ДО СТАЛЕПЛАВИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА.. 29

15. ВИМОГИ ДО ПРОКАТНОГО ТА ТРУБНОГО ВИРОБНИЦТВ.. 31

16. ВИМОГИ ДО МЕТИЗНИХ ВИРОБНИЦТВ.. 35

17. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ЗАЛІЗНИХ ПОРОШКІВ.. 36

18. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ПО ПЕРЕРОБЦІ ВТОРИННИХ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ.. 37

19. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ВОГНЕТРИВІВ.. 38

20.ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТУ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПЕЧЕЙ ТА АГРЕГАТІВ.. 39

21. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ З КОНТРОЛЮ ЗА ВМІСТОМ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ.. 41

22. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ 52

23. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ВОДОЙМИЩ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ СТІЧНИМИ ВОДАМИ.. 55

24. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ГРУНТУ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ 56

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ