Фактори, що впливають на діапазон ставок відсотку.

Фактори, що впливають на діапазон ставок відсотку:

· ступінь ризику по поверненню кредиту (чим вище шанс, що позичальник не виплатить кредит, тим вище ставка відсотку для компенсування цього ризику);

· термін внеску та суми виданого кредиту (довгострокові внески та довгострокові кредити мають більш високу ставку відсотку);

· розмір кредиту (у зв’язку з тим, що адміністративні витрати великого та малого кредиту приблизно рівні в абсолютному вираженні, ставка відсотку буде вище на дрібний кредит при інших рівних умовах);

· оподаткування на дохід (кредитори будуть піддавати перевагу інвестиціям, що оподатковуються);

· обмеження умов конкуренції на ринку капіталу (чим вище конкуренція на ринку капіталу, тим нижче ставка відсотку).

В чому полягає особливость землі, як економічного ресурсу?

Особливість землі полягає у тому, що вона:

· є особливим, невідтворювальним фактором виробництва, який має необмежений термін служби, при цьому на ній відбуваються всі виробничі процеси;

· має абсолютно нееластичну криву пропозиції. Земля не піддається переміщенню, вільному переводу з однієї галузі виробництва в іншу, з одного підприємства на інше, тобто вона нерухома. Невідтворювальність землі означає, що у виробничому чи господарському обігу завжди є фіксована кількість придатної до використання землі;

· при раціональній експлуатації в сільському господарстві не тільки не зношується, але й підвищує свою продуктивність;

· є природним фактором, а не продуктом людської праці, і не має витрат виробництва, тобто є безплатним, невідтворним дарунком природи.

Основні елементи структури орендної плати за землю.

Орендна плата визначає ціну землі на ринку. Ціна землі визначається орендною платою, яку має намір одержати власник землі у майбутньому.
Структура орендної плати:

· рента

· амортизація споруд та будівель, що знаходяться на землі

· процент від використання вкладеного в землю чи в будівлі капіталу.

Фактори, що впливають на попит на землю.

Фактори, що впливають на попит на землю:

· Продуктивність землі;

· Технологія в галузях, що використовують землю;

· Кількість інших факторів виробництва;

· Попит на кінцеву продукцію.

2.14. Поясніть як вираховується вартість земельної ділянки.
Вартість землі визначається ставкою орендної плати за одиницю використовуваної протягом певного часу земельної ділянки.

 

Рис. 14.4 - Визначення вартості землі
На рисунку 14.4 показана ситуація, коли на ринку землі є єдина пропозиція певної ділянки землі Q , а криві попиту показують попит сільгоспвиробників на використання цієї земельної ділянки. Точка А перетину пропозиції землі S та попиту на землю D формує рівноважну ринкову ціну R використання даної ділянки землі. Виділена площина ОR АQ є доходом, що отримує власник землі за здачу ділянки в оренду. Якщо попит на землю збільшиться з D D , то вартість землі стане рівною R і величина доходу від землі як економічного фактора збільшиться (прямокутник ОR ВQ ).
При зростанні цін на сільськогосподарську продукцію гранична доходність землі збільшується, що призводить до зрушення кривої попиту з положення D₁ до D₂, що, в свою чергу, викликає зростання ставки орендної плати з R₁ до R₂.

Види земельної ренти.

Земельна рента у докапіталістичних системах вилучалася на основі особистої залежності безпосереднього виробника (раба, кріпака) від власника (рабовласника, феодала). В умовах капіталізму земельна рента формується на основі прикладання капіталу до землі й тому в загальній масі додаткового продукту є надлишком над середнім прибутком.

Є три основних види земельної ренти: диференційна, абсолютний монопольна (рис. 12.5).

Рис. 12.5. Види земельної ренти

Види диференційної ренти:

1) диференційна рента І виду – це надлишок прибутку над нормальним прибутком, який пов’язаний з відмінностями у природній родючості окремих ділянок землі, а також у їх місцезнаходженні. Вона розраховується як різниця між індивідуальною ціною виробництва на відносно кращих ділянках та ринковою рівноважною ціною. Цей вид ренти привласнюється землевласником.

2) диференційна рента ІІ виду – це надлишок прибутку над нормальним, який виникає в господарствах при більш продуктивних вкладеннях капіталу. Цей вид ренти привласнюється підприємцем-орендарем. Після закінчення терміну орендної угоди вона привласнюється власником землі. Тому орендар прагне збільшити термін орендної угоди, а землевласник – скоротити.
Монопольна рента – це надлишок прибутку, який отримують власники особливих унікальних ділянок землі, після продажу продукції по монопольним цінам (наприклад, від деяких земель у провінції Шампань).
Абсолютна рента – це прибуток, який отримує землевласник, що має землю у приватній власності.